Анатомия ТОМ3 Ковешников

cuneatus;4— gangliaЛуганского

Рис.12.Утвореннямедіальноїпетлітаїїпроекціянабічнуп верхнюст вбурамозку.

lm— lemniscus medialis;1—mesencephalon;2— pons;3— fasciculus gracilis et fasciculus

государственного

spinale;5 —tractusspinothalamicus;6— decussatiolemnisci medialis;

— medulla oblongata; 8 — pedunculus cerebri; 9 -thalamus.

є

медицинского

pedunculus cerebellaris inferior,

Дор альна п верхня

нижня озочкова ніжка, парна,

Тут є такі утвори (Рис. 11):

продовженням дорсальної час-

■ sulcus medianus posterior, задня

кого

ядеруниверситета.

тини бічного ка ат ка, до якого

еред нна борозна, є продовжен-

приєдналися волокна, що відхо-

ням такої ж борозни спинного

дять від кли оподібного і тон-

мозку;

Вгорі обидві ніжки

■ fasciculus gracilis, тонкий пучок,

розходяться і обмежують ромбо-

продовжується із спинного моз-

подібну ямку, входячі в мозочок.

ку і закінчується біля нижнього

НЕРВОВА СИСТЕМА

краю

ромбоподібної

ямки

тонким

від nucl. gracilis та nucl. cuneatus і

горбком, tuberculum gracilis, де

йде до зорового горба (tractus

міститься тонке ядро, nucl. gracilis;

bulbothalamicus). Починаючись

від

■ fasciculus cuneatus, клиноподібний

ядер, волокна спочатку дугоподібно

пучок, продовжується із спинного

занурюються вглиб довгастого мозку

мозку,

розташовується

латерально

(вентрально) і утворюють чутливе

від попереднього. Він закінчується

перехрестя,

decussatio

lemnisci

клиноподібним горбком,

tuberculum

medialis,

яке

лежить між

оливами.

cuneatum,

ЯКИЙ знаходиться

бічно

(Рис. 12) Після перехрестя пучок

від тонкого горбка. Як і останній,

волокон

петлеподібно

міняє

горбок містить клиноподібне ядро,

напрямок і йде вгору через покрив

nucl. cuneatus.

моста і се еднього мозку,

досягаючи

Кафедра

Ядра і волокна довг стого мозку

зорового го ба.

Цей пучок волокон

дістав

свою

назву

внаслідок

У довгастому мозку є такі най-

петлеподібного

ходу

волокон

у

важливіші ядра і провідні шляхи:

довгастому мозку. До медіальної

нормальной

Тонке і клин п дібне ядра, nucl.

пет і

приєднуються

fibrae

gracilis et nucl. cuneatus, які міс-

spinothalamicae, які піднімаються із

тяться у відповідних го бках і яв-

спинного мозку і є провідниками

ляють собою ядра з д іх к н тиків,

екстероцепт вної

чутливості,

а

анатомии

на яких

закінчуються

fasciculus

також волокна від чутливих ядер

gracilis et fasciculus cuneatus. Обидва

черепних

нервів

(tractus

пучки

утворені

ксонами

nucleothalamicus).

псевдоуніполярних

клітин

спин-

Пірамідний шлях, tractus ру-

Луганского

номозкових вузлів, які, увійшовши в

ramidalis, р зташ ваний у пірамідах

спинний

мозок

через

з д

ій

на вентральній п верхні довгастого

корінець,

піднімаються

по

з д

іх

моз у. Він

містить

поздовжні

канатиках і досягають тонкого та

волокна,

що

йдуть

від к ри

государственного

клин подібного

я ер.

Тонкий

і

передньої

це

траль

ої

звивини

клин подібний

пучки

п оводять

великих півкуль. Пірамідний пуч к

імпуль и

пропріоцептивної

чутли-

складається з кірково-ядерних і

вості, а також частково тактильної

кірковопинном зкових в л кн:

медицинского

чутливості. В я рах відбувається

■ fibrae corticonucleares bulbi, кір-

переключення

імпульсів

на

нові

ково-ядерні

в л кна

цибулини,

нейрони, відростки яких утворюють

утворюючи перехрестя, закінчу-

медіальну петлю.

ються на рухових ядрах черепних

университета

Медіальна

петля,

lemniscus

нервів;

medialis, являє собою пучок чут-

■ fibrae

corticospinales,

кірково-

ливих волокон, як й починається

п нномозкові

волокна.

Йдуть

транзитно через довгастий мозок.

На межі зі спинним мозком вони

му, міститься в товщі оліви, воно

утворюють

рухове

перехрестя,

зв'язане з мозочком через tractus

decussatio pyramidum, де пере-

olivocerebellaris, який проходить в

хрещується близько 80% волокон.

його нижніх ножках, та із спинним

Перехрещені

волокна

йдуть

у

мозком через tractus olivospinalis.

бічному канатику спинного мозку і

Олива

виконує функції

регуляції

утворюють

бічний

кірково-

рівноваги тіла.

спинномозковий

шлях,

tractus

Сітчаста формація,

formatio

corticospinalis

lateralis.

Волокна,

reticularis, складається із дрібних

які не брали участь в утворенні

і великих клітин з досить

перехрестя,

спускаються

в

розгалуженими відростками,

які

передньому

канатику

спинного

утворюють

сітчасті структури.

мозку і утворюють передній кір-

Вона розташована дорсально від

ково-спинномозковий шлях, tractus

нижнього

оливного

ядра

і

corticospinalis anterior. Ці волокна

тягнеться вздовж всього довгас-

утворюють перехрестя посегментно

того мозку, переходячи в такий

в

спинному

мозку.

Отже,

же утвір моста і спинного мозку.

пірамідний

пучок

є

повністю

Я

а черепних нервів. У дор-

Кірково-спин-

перехреще имКафедра. сал них відділах довгастого мозку

номозкові в л кна закінчуються в

розташовуються ядра під'язикового

спинному м зку на мотонейрон х

(XII пара), д даткового (XI пара),

передніх ст впів. Нижнє оливне

б укаючого (X пара) і язикоглотко-

olivaris inferior, парне,

ядро, nucl.нормальнойв го (IX пара) нервів (див. ромбо-

має зубчасту фор-

подібну ямку, стор. 49).

ЗАДНІЙ МОЗОК, METENCEPHALON

анатомии

До складу заднього мозку вхо-

но, і моз ч к, що р зміщений дор-

дить міст, який лежить вентраль-

ально.

Луганского

МІСТ, PONS1

Міст являє собою масивне ви-

поверхня бернена до схилу

государственногоа його

пинання на в нтральній поверхні

черепа, дорсальна — у р мбоподіб-

стовбура мозку. Вн зу він різко

у ямку, де на межі з д вгастим

відмежований від овгастого мозку,

мозком проходять мозк ві смужки

IV шлуночка.

мозку. В нтраль-

вгорімедицинского— від іжок

1— pons Varolii, вароліїв

міст

университета

Зовнішня будова

тіла належать до слухових шляхів,

На поверхнях мосту є такі утво-

вони починаються від дорсального і

вентрального

завиткових ядер

VIII

ри (Рис. 9, 11):

пари черепних нервів.

■ sulcus bulbopontinus, цибулинно-

мостова

борозна,

відокремлює

Основна частина мосту,

міст

від

довгастого

мозку

з

pars basilaris pontis

вентральної

сторони. У

неї між

Ця частина

мосту

розташована

пірамідою

і

мостом

виходить

вентрально

від

трапецієподібного

відвідний

нерв, n.abducens

(IV

тіла. Тут є ядра і системи поздовж-

пара),

а з латеральної її частини,

них та поперечних волокон. Одні з

що

розташована

ближче

до

них ідуть через міст транзитно. Інші,

мозочка,

виходять

лицевий,

переключаючись

у мосту,

йдуть

у

n.facialis (VII пара)

і присінково-

мозочок.

завитковий, n. vestibulo-coch-

learis (VIII пара) нерви;

Міст — ст нція переключання

■ sulcus basilaris, основна борозна,

імпульсів, які йдуть від кори вели-

тягнеться посередині вентральної

кого мозку в мозочок.

лежить

основна

Ця система включає такі ядра і

поверхні, у нійКафедра

артерія;

во окна:

■ striae medullares ventriculi quar-

■ nuclei pontis, ядра мосту, явля-

ti, мозкові

смуги

IV шлуночка,

ють собою дрібні, але численні

ядра, що утв рилися нейронами,

розташованінормальнойна до сальній по-

верхні, на межі між мостом

а

аксони як

х ідуть у мозочок;

довгастим мозком;

■ fibrae pontocerebellares, мосто-

■ pedunculus

cerebellaris

medius,

мозочкові волокна, ідуть від ядер

мосту в поперечному напрямку на

середня мозочковаанатомииіжка, п рна, протилежний бік,

утворюючи

являє собою масивний білий тяж,

який іде в бічному напрямку до

поперечну

п смугованість

ос-

мозочка.

На

межі

з мостом

із

новної частини м сту. Вентральне

мозочкової

ніжки

випинання

м сту

пов'язане

з

середньоїЛуганскогодосить розви утою системою цих

виходить трійчастий не в, n. tri-

geminus (V пара).

олокон.

Мосто-м зочк ві

Ядра і волокна мосту

олокна проходять через середню

мозочкову

іжку в м зочок і

государственногоМіст за допомогою товстого закінчуються в й го к рі;

шару попер чних волокон, які на-

■ fibrae corticopontinae,

кірково-

зиваються трап цієпо ібн м тілом,

мостові вол кна,

пр х дять

у

corpus trapezoideum, поділяється на

поздовжньому напрямку, почи-

вентральнумедицинского(основу мосту) і наюч сь від клітин кори великого

дорсальну (покрив мосту) частини.

мозку і закінчуючись на ядрах

Волокна

трапецієподібного

мосту. О же, ч р з ці ядра кора

университета

Пірамідні волокна, проходячи

великих півкуль пов' язана з ко-

через міст, віддають колатералі до

ядер мосту.

рою мозочка.

Пірамідні волокна

Покрив мосту (дорсальна

Вони складаються з кірково-

частина), tegmentum pontis

спинномозкових і кірково-ядерних

Ця частина розташована дор-

волокон:

сально від трапецієподібного тіла

■ fibrae

corticospinales,

кірково-

і є тоншою від вентральної. У ній

спинномозкові волокна, ідуть че-

містяться такі ядра і волокна: ■

рез міст транзитно, але утворю-

ядра черепних нервів, розташовані

ють тут великі пучки, які поді-

дорсально, ближче до поверхні

Кафедра

лені поперечними волокнами, З

омбоподібної ямки. Тут

мосту

вони продовжуються в

розмішуються ядра трійчастого

піраміди довгастого мозку;

(V па а), відвідного (VI пара),

■ fibrae

corticonuclearеs

pontis,

лицевого (VІІ пара) і присінко-во-

руховихнормальнойядрах че епних нервів

корково-ядерні волокна

осту,

завитков го (VІІI пара) нервів

перехрещуються в мосту та дов-

(див. ромбоподібну ямку, cтop.49);

гастому мозку, закінчуючись на

nucl. olivaris superior,

верхнє

зитно з довгастого мозку до

оливне ядро, має зубчасту фор-

дорсального ядра таламуса. До

му, розташоване в латеральному

медіальної петлі приєднуються,

відділі покриву мосту, над тра-

розташовуючись бічно від неї,

пецієподібним тілом; воно нале-

передній та бічний спинно-та-

жить до слухових ядер;

ламічні шляхи, а також волокна

formatio

reticularis,

сітчаста

від чутливих

ядер

трійчастого

формація,

утворена

дрібними

нерва (трійчаста петля). Таким

клітинами з досить розгалуже-

чином,

формується основний

ними відростками. Тут форму-

чутливий пучок стовбура мозку,

ється декілька ядер, які розташо-

який п оводить імпульси ексте-

Кафедраі

вані ближче до середньої лінії та

роцептивної і пропріоцептивної

зв'язані з сітчастою формацією

чутливості

до

таламуса;

середнього і довг стого мозку;

червоноядерно-спинномозковий

lemniscus

medialis,

едіальна

покрівельно-спинномозковий

нормальной

петля, являє собою пучок чут-

шляхи, пр х дять транзитно до

ливих вол к н, що йдуть тр н-

спин ого м зку.

анатомии

МОЗОЧОК, CEREBELLUM

Мозочок належить до з днього

■ hemispheria

cerebelli,

півкулі

мозку, він розташований дорсаль-

мозочка, являють собою об'ємні

Луганского

но від мосту і довгасто о мозку ад

бічні частини. По передньому

IV шлуночком. По відношенню до

раю півкуль пр ходить глибо-

черепа мозочок лежить у з д ій

а г риз нтальна щілина,

fissura

черепній ямці. Вгорі він прилягає

horizontalis, яка розділяє півку-

государственногона, яка

до потиличних часток мозку, відо-

лі на в рх ій і

иж ій відділи;

кремлюючись від них від остком

■ vermis cerebelli, черв'як моз ч-

твердої мозкової оболони. Мозочок

ка — це

епар а вузька части-

має верхню

(дорсальну),

нижню

розташована посередині,

медицинского

(вентральну) поверхні, передній і

між пів улями.

задній краї.

Поверхня півкуль і черв'яка має

На пер дньому краї і нижній

поперечні щілини різн ї глибини,

поверхні пос ре ині лежить ши-

fissurae cerebelli, які ділять мозочок

университетаЗ еволюційної точки зору в мо-

рока заглиби а, долинка мозочка,

на частки (lobi), час

очки (lobuli)

vallecula cerebelli, куди

входить

і листки (звивини), folia cerebelli.

довгастий мозок і міст.

Частки мозочка

Частини мозочка

Мозочок складається з двох пів-

зочку розрізняють передню, задню і

куль і черв'яка (Рис. 13):

клаптиково-вузликову частки. Між

черв яка і передні відділи півкуль,

які

прилягають

безпосередньо

до

черв'яка. Передня частка є старою

частиною мозочка, paleocerebellum,

і зв'язана із спинним мозком через

передній і задній спинномозково-

мозочкові шляхи, а також з ядрами

задніх канатиків. Ця ділянка мозочка

контролює тонус скелетних м'язів,

співставляє

рухи,

які пов'язані

з

по оланням в ги та інерції і регулює

Кафедра

рівновагу тіла при стоянні і рухах.

3. Задня ч стка, lobus posterior,

до неї належ ть частини мозочка,

які

щілина,

ежать позаду від fissura prima. До

нормальной

цієї

части

и

належить

частина

передньою і задньою частка и на

часточок черв'яка і більша частина

верхній поверхні п оходить глибока

часточок півкуль. Задня частка є

його

найбільшою за розмірами і філоге-

анатомии

fissura prima {перша щілина).

1. Клаптиково-вузликова

ч с ка,

нетично наймолодша, вона становить

lobulus

flocculonodularis,

розташо-

neocerebellum.

вана на нижній поверх

і мозочка і є

Ця частка розв

вається внаслідок

зв'яз у з корою півкуль великого

містить я наЛуганскогочерв'яку. Від

найдавнішою

ч сти ою,

archicerebellum. Вона скл д ється з

моз у

через

tr. cortico-ponto-

парного клаптика, flocculus, і

cerebellaris. Вона к нтролює вольові

непарного

вузлика,

nodulus,

який

та автоматичні рухи, співставляючи

сигнали, які поступають від к ри

государственного

клаптика

до вузлика йде тонка пл тника білої

великого мозку із сигналами, що

реч вини,

яка

утворює

ніжку

йдуть з п риферії.

клаптика,

pedunculus

flocculi. Між

Внутрішня будова мозочка

ночкамедицинского.

ніжка

и

клаптика

натягнуто

Звивини (листки) м з чка ззовні

невеликий нижній мозков й парус,

покриті шаром сірої реч вини, яка

velum medullare inferius, який вхо-

дить

до складу

покр ву

IV

шлу-

утворює

ору

мозочка,

cortex

cerebelli. Глибше лежить біла ре-

До неїуниверситета

Клаптик

і вузлик

зв'язані з

човина,

де розміщ ні ядра.

На сагі-

пристінковими ядрами і регулюють

тальному розрізі

черв'яка своєрідне

рівновагу тіла.

деревоподібне розташув ння сірої і

2. Перед я частка,

lobus anterior.

білої

речовини

називають

деревом

належать частини мозочка, які

Ядра мозочка

■ tr.

olivocerebellaris,

оливо-мо-

Мозочок має такі ядра (Рис. 14):

зочковий шлях, іде від нижнього

■ nucleus dentatus, зубчасте ядро,

оливного

ядра

довгастого

мозку

найбільше,

розташоване

в

до зубчастого ядра мозочка;

півкулях (neocerebellum),

являє

■ fibrae arcuatae externae, зовнішні

собою звивисту пластину

сірої

дугоподібні волокна, йдуть від

речовини з опуклістю, оберненою

тонкого

та

клиноподібного

ядер

назовні. З медіальної сторони

довгастого мозку і закінчуються в

розташовані ворота, hilum nuclei

корі черв'яка передньої частки

dentati, через які виходять fibrae

мозочка;

dentatorubrales. Ці волокна ідуть

■ fibrae vestibulocerebellares, npu-

від зубчастого ядра через верхні

сінково-мозочкові волокна, йдуть

ніжки мозочка до червоного ядра

від пристінкових ядер до ядра

середнього мозку. З воріт також

вершини (nucl. fastigii).

виходять волокна, що тягнуться

2. Се едні ніжки мозочка,

pedun-

до таламуса;

culi cerebellares medii, зв'язують міст

■ nucleus emboliformis, кіркоподіб -

з мозочком. Вони містять мосто-

не ядро,

розташоване присеред-

мозочкові волокна, що йдуть від ядер

Кафедра

ньо від зубчаст го;

мосту

до

к ри

задньої

частки

■ nucleus globosus, кулясте ядро,

мозочка. Ядра м сту, в свою чергу,

розташоване

п исе едньо

від

мають зв'язок з корою великого

кіркоподібного;

мозку через кірк во-мостові волокна.

нормальной

■ nucleus fastigii, ядро вершини,

По цьо

у шляху відбувається зв'язок

міститься в черв'яку, збоку від

к ри великого мозку з корою мозочку

середньої лінії.

(neocerebellum).

ніжки

3. Верхні ніжки мозочка, peduncu-

Мозочковіанатомии

li cerebellares superiores, зв'язують

Мозочок зв'язаний з іншими

мозочок із середнім мозком і таламу-

відділами мозку п чками білої ре-

ом. У них проходять такі волокна:

човини, які утворюють три п ри його

fibrae dentatorubrales, зубчасто-

Луганского■

ніж к.

чер оноядер і волокна, йдуть від

1. Нижні ніжки мозочка, pedun-

зубчастого

ядра м з чка

до

culi cerebellares inferiores, зв'язують

червоного ядра середнь го мозку,

д вга тий мозок з мозочком, вони

являють

собою

основний

государственноговони

містять такі волокна:

еферентний шлях, який несе

■ tr. spinocerebellares posterior,

імпульси від м з чка;

задній спинномозково-мозочковий

■ ча тина

вол к н від зубчастого

шлях (Фл ксига), який іде від

таламуса, а звідти —

медицинскогоядра йде до

спинного мозку до кори ч рв'яка

у кору великих півкуль. Через цей

передньої частки мозочка;

шлях

мозочок

перед є

свої

імпульси в кору великого мозку;

университета48