Ковешников, анатомия человека, том 1

і поперечні, що прикріплюються до надвиростків стегнової кістки. Вони утримують наколінок під час рухів і укріплюють суглоб спереду.

Рухи. За формою колінний суглоб є двовиростковим з двома осями руху:

•навколо фронтальної осі відбуваються основні рухи — згинання і розгинання гомілки (до 120° — активні і до 180" — пасивні). При розгинанні меніски стискаються, а обхідні зв'язки натягуються, при згинанні меніски розправляються, а обхідні зв'язки розслаблюються;

•навколо вертикальної осі при зігнутому коліні, коли розслаблюються обхідні зв'язки, стає можливим обертання голінки всередину і назовні (активне обертання — 15°, а пасивне — 30-35°). Повертання голінки обмежують схрещені зв'язки і великогомілкова обхідна зв'язка, що зростається з капсулою суглоба і

медіальним меніском.

Практичні зауваження. Пато-

логічні процеси в колінному суглобі виникають часто і мають велике практичне значення. При травмах суглоба можуть розірватися меніски. Частіше ушкоджується медіальний меніск, тому що він менш рухомий. Нерідко розриваються або розтягуються схрещені зв'язки (частіше передня). При інфекційних захворюваннях (туберкульоз, остеомієліт), а також при травмах, в суглобі може скупчуватися рідина і кров. Хронічне надлишкове утворення рідини при запаленнях призводить до водянки суглоба. Внаслідок патологічних процесів можуть виникати деформації колінного суглоба і скривлення кінцівки. При цьому утворюються X — подібне скривлення коліна (genu valgum) або О

— подібне скривлення (genu varum). Найчастішою причиною цих скривлень є рахіт.

Надп'ятково-гомілковий суглоб, art. talocruralis.

Суглобові поверхні і капсула.

Надп'ятково-гомілковий суглоб з'єднує гомілку із стопою, він утворений суглобовими поверхнями дистальних кінців великогомілкової і малогомілкової кісток та суглобовими поверхнями блоку надп'яткової кістки (рис. 88).

Кістки гомілки, завдяки виступаючим кісточкам, утворюють вилку, яка охоплює блок надп'яткової кістки. Капсула суглоба прикріплюється до краів суглобових поверхонь, які покриті хрящем, спереду вона дещо відступає, охоплюючи частину шийки надп'яткової кістки. Синовіальна оболона спереду і ззаду утворює невеликі випинання.

Зв'язки. Капсула суглоба по боках укріплена такими зв'язками:

•lig. collaterale mediale, медіальна обхідна зв'язка, йде віялоподібно від медіальної кісточки до човноподібної, надп'яткової і п'яткової кісток. Відносно прикріплення до кісток ця зв'язка поділяється на три пучки (pars tibionavicularis, pars tibiocalcanea, pars tibiotalaris anterior et posterior);

Рухи. Надп'ятково-гомілко- вий суглоб є блокоподібним з'єднанням з однією фронтальною віссю рухів, навколо якої можливі згинання і розгинання стопи (60°-70°). Ці рухи називають також тильним згинанням (extensio) і підошвовим згинанням (flexio). При максимальному підошвовому згинанні в суглобі можливі невеликі бічні рухи.

З'ЄДНАННЯ КІСТОК ЗАПЛЕСНА

Кістки заплесна з'єднуються між собою за допомогою таких суглобів (рис. 89):

•art. subtalaris, піднадп'ятковий суглоб, знаходиться між задніми суглобовими поверхнями над- п'яткової і п'яткової кісток;

•art. talocalcaneonavicularis, над- п'ятково-п'ятково-човноподіб- ний суглоб, з'єднує передні і середні суглобові поверхні над- п'яткової і п'яткової кісток, а також головку надп'яткової кістки

і човноподібну кістку. Суглобову поверхню п'яткової кістки доповнює підошвова п'ятковочов- ноподібна зв'язка, lig. calcaneonaviculare plantare, в складі якої

є волокнистий хрящ;

•art. calcaneocuboidea, п'ятковокубоподібний суглоб, розташований між суглобовими поверхнями п'яткової і кубоподібної кісток;

•art. cuneonavicularis, клино-чов- ноподібний суглоб, знаходиться між суглобовими поверхнями клиноподібних кісток і човноподібною кісткою.

Зв'язки заплесна

Суглоби заплесна укріплені такими зв'язками (рис. 90, 91):

• lig. talocalcaneum interosseum,

міжкісткова надп'ятково-п'ят- кова зв'язка виповнює sinus tarsi,

є дуже сильною, міцно скріплює ці дві кістки;

ligg. tarsi interossea, міжкісткові зв'язки заплесна, з'єнують клиноподібні кістки між собою і з кубоподібною кісткою;

lig. bifurcatum, роздвоєна зв'язка,

складається із двох пучків, які ідуть від п'яткової кістки до човноподібної та кубоподібної кісток:

Рис. 91. Суглоби та зв'язки стопи, правої, підошвова поверхня. 1 - ligg. plantaria; 2 - vagina synovialis tendinis m. flexoris hallucis longi; 3 - art. tarsometatarsalis; 4 - art. cuneonavicularis; 5 - lig. cuneonaviculare plantare; 6 - tendo m. tibialis posterior; 7 - lig. calcaneonaviculare plantare; 8 - lig. plantare longum; 9 - tendo m. peronei longi; 10 - tendo m. peronei brevis; 11 - ligg. metatarsalia plantaria; 12 - artt. metatarsophalangeae; 13 - artt. interphalangeae; 14 - ligg. collateralia.

•lig. plantare longum, довга підошвова зв'язка, найбільша, вона тягнеться від п'яткового горба і віялоподібно розділяється на ряд

пучків, які прикріплюються до кісток заплесна і до основ плеснових кісток.

Практичні зауваження. З хірургічної точки зору в ділянці заплесна виділяють поперечний суглоб заплесна, art. tarsi transversa (суглоб Шопара), до якого належить art. calcaneocuboidea і та частина art. talocalcaneonavicularis, яка знаходиться між головкою надп'яткової кістки і човноподібною кісткою (art. talonavicularis). За лінією цього суглоба раніше проводили ампутацію переднього відділу стопи. «Ключем» суглоба Шопара є lig. bifurcatum, тому що після перерізування її можна розкрити суглоб.

Рухи в суглобах заплесна. Всі суглоби заплесна функціонують разом. Найбільший об'єм рухів можливий в надп'ятково-п'ятко- во-човноподібному і піднадп'ятковому суглобах. Основні рухи тут відбуваються навколо осі, яка має сагітальний напрям (проходить косо). Навколо цієї осі можливе обертання стопи всередину (пронація) і назовні (супінація). Пронація комбінується з відведенням і незначним тильним згинанням стопи, а супінація — з приведенням і незначним підошвовим згинанням. Рухи стопи навколо фронтальної осі (тильне і підошвове згинання) відбуваються в надп'ятково-гомілковому суглобі.

ЗАПЛЕСНО-ПЛЕСНОВІ СУГЛОБИ

Заплесно-плеснові суглоби, artt. tarsometatarsales, знаходяться між суглобовими поверхнями клиноподібних і кубоподібної кісток з одного боку та основами плеснових кісток — з другого. Між основами плеснових кісток, що прилягають одна до одної, є міжплеснові суглоби

(artt. intermetatarsales), які сполучаються із заплесно-плесновими суглобами і складають з ними одне ціле. Всі суглоби є плоскими, малорухомими; вони укріплені дорсальними, підошвовими і міжкістковими зв'язками.

Практичні зауваження. По лінії заплесно-плеснових суглобів проводять ампутацію частини стопи. Хірурги ці суглоби сукупно називають суглобом Лісфранка. «Ключем» суглоба є зв'язка, яка з'єднує медіальну клиноподібну кістку с основою другої плеснової кістки

(lig. cuneometatarsale interosseum mediale), після розсікання якої можна розкрити суглоб.

ПЛЕСНО-ФАЛАНГОВІ СУГЛОБИ

Плесно-фалангові суглоби, artt. metatarsophalangeae, знаходяться між головками плеснових кісток і основами проксимальних фаланг. Суглоби укріплені обхідними (ligg. collateralia) і підошвовими (ligg. plantaria) зв'язками. Між головками II-V плеснових кісток тягнуться міцні глибокі поперечні зв'язки плесна, ligg. metatarsalia transversa

profunda. За формою плесно-фа- лангові суглоби наближаються до еліпсоподібних і допускають рухи пальців навколо фронтальної (згинання і розгинання) і сагітальної (відведення і приведення) осей.

МІЖФАЛАИГОВІ СУГЛОБИ СТОПИ

Міжфалангові суглоби стопи, artt. interphalangeae pedis, ці суглоби знаходяться між фалангами пальців. Вони укріплені обхідними і підошвовими зв'язками. Міжфалангові суглоби блокоподібні з однією (фронтальною) оссю рухів, навколо якої відбуваються згинання і розгинання пальців.

СКЛЕПІННЯ СТОПИ

Кістки стопи, з'єднуючись між собою, утворюють таку структуру стопи, яка характерна лише для людини, що пов'язано з вертикальним положенням тіла. Розрізняють поздовжні і поперечні склепіння стопи.

Поздовжні склепіння проходять через кожну плеснову кістку (I-V). Найвищим є склепіння, яке проходить через II плеснову кістку (висота його 6-7 см), найнижчим (2 см) — склепіння, яке проходить через V плеснову кістку. Всі поздовжні склепіння сходяться в одній точці на п'ятковому горбі.

В зв'язку з тим, що всі поздовжні склепіння мають різну висоту, на рівні їх найбільш високих точок формується дугоподібно вигнуте поперечне склепіння стопи. Воно більш високе на медіальному краї стопи, внаслідок чого медіальний

край піднятий і утворює ніби арку. Завдяки склепінням стопи вага тіла рівномірно розподіляється на всю стопу, зменшуючи струси тіла при ходінні, бігу, стрибках, тобто склепіння виконують роль амортизаторів. Склепіння сприяють також пристосуванню стопи до ходіння по нерівній поверхні.

При стоянні стопа спирається на п'ятковий горб та головки всіх п'я- тьох плеснових кісток, а пальці служать для відштовхування під час ходіння і бігу.

Фіксуючий апарат склепінь.

Для фіксації склепінь стопи мають значення такі утвори:

• сухожилки довгих м'язів гомілки, що мають прикріплення на стопі, вони теж утворюють «затяжки» склепінь.

Практичні зауваження. При ослабленні м'язів і зв'язок виникає плоскостопість, при якій спостерігається зменшення висоти склепінь і розтягнення зв'язок, що супроводжується болями. Плоскостопість часто зустрічається в дитячому віці і потребує ортопедичного взуття.

До патологічних змін положення стопи відносно гомілки належить косолапість, при якій стопа може бути сильно повернута назовні (pes

підошвова зв'язка, вони утворюють пасивні «затяжки» склепінь;

• м'язи стопи, які активно утримують кістки в певному положенні (активні «затяжки» склепінь);

Косолапість може бути вродженою, і набутою. Причинами неправильного положення може бути слабкість м'язів і зв'язок, паралічі м'язів або травми гомілки і стопи.

1.Яким за формою і функцією є крижово-клубовий суглоб?

2.Назвіть зв'язки, які укріплюють крижово-клубовий суглоб.

3.До якого виду з'єднань належить лобковий симфіз?

4.Назвіть зв'язки лобкового симфізу.

5.Які кістки утворюють таз?

6.Де проходить межа між великим і малим тазом?

7.Чим обмежений вихід з малого тазу?

8.Назвіть розміри великого і малого тазу у жінок.

9.Чим відрізняється жіночий таз від чоловічого?

10.Яким за формою і функцією є кульшовий суглоб?

11.Назвіть внутрішньосуглобові зв'язки кульшового суглоба.

12.Назвіть позасуглобові зв'язки кульшового суглоба.

13.Які рухи можливі у кульшовому суглобі?

14.Які кістки утворюють колінний суглоб?

15.Яким за формою і функцією є колінний суглоб?

16.Назвіть внутрішньосуглобові утвори колінного суглоба.

17.Які рухи можливі у колінному суглобі?

18.Назвіть синовіальні сумки колінного суглоба.

19. Назвіть міжгомілкові з'єднан-

ня.

20.Які кістки утворюють над- п'ятково-гомілковий суглоб?

21.Яким за формою і функцією є надп'ятково-гомілковий суглоб?

22.Які рухи можливі в надп'ятковогомілковому суглобі?

23.Назвіть зв'язки що укріплюють надп'ятково-гомілковий суглоб.

24.Які суглоби утворюють поперечний суглоб заплесна?

25.Назвіть суглоби між кістками заплесна.

26.Назвіть зв'язки суглобів зап-

лесна.

27.Які кістки утворюють заплес- но-плеснові суглоби?

28.Якими за формою і функцією

єзаплесно-плеснові суглоби?

29.Якими є за формою і функцією плесно-фалангові суглоби?

30.Якими є за формою і функцією міжфалангові суглоби стопи?

31.Які склепіння утворюють кістки стопи? Функціональне значення склепінь.

32.На які точки спирається стопа при стоянні?

33.Що належить до фіксуючого апарату склепінь?

34.Які бувають патологічні зміни стопи?