Ковешников, анатомия человека, том 1

Таз, pelvis утворюється внаслідок з'єднання кульшових кісток між собою і з крижовою кісткою. Це кісткове кільце, в якому виділяють великий і малий таз (рис. 81). межею між ними є погранична лінія, Ііпеа

terminalis. Вона проходить через

мис (promontorium), дугоподібну лінію (linea arcuata) клубових кісток, гребені лобкових кісток

(pecten ossis pubis) і верхній край лобкового симфізу.

Великий таз, pelvis major, обмежений з боків крилами клубових кісток, ззаду — V поперековим хребцем і клубово-поперековими зв'язками. Спереду і вгорі великий таз широко відкритий. Великий таз (жіночий) має такі розміри:

•distantia interspinosa — відстань між двома spina iliaca anterior superior — становить 25-27 см;

•distantia intercristalis — відстань між найбільш віддаленими точками crista iliaca — становить 2830 см.

Крім того, в акушерстві для визначення розмірів тазу вимірюють відстань між великими вертлюгами стегнових кісток (distantia intertrochanterica), яка становить 31-33 см.

Малий таз, pelvis minor спереду обмежений лобковими кістками і симфізом, ззаду — тазовою поверхнею крижової кістки і куприка, по боках — сідничими і клубовими кістками разом із затульною перетинкою (рис. 82) і зв'язками: lig. sacrospinale et lig. sacrotuberale.

Малий таз має два отвори і порожнину:

•apertura pelvis superior, верхній отвір тазу (вхід), обмежений пограничною лінією;

•apertura pelvis inferior, нижніи отвір тазу (вихід), обмежений нижнім краєм лобкового симфізу, лобковими і сідничими кістками а ззаду — куприком. Під лобковими кістками знаходиться підлобковий кут (angulus sub-

pubicus), який у жінок має вигляд лобкової дуги (arcus pubicus);

•cavum pelvis, порожнина тазу (малого), знаходиться між верхнім і нижнім отворами.

Розміри (жіночого) малого тазу

Верхній отвір тазу (вхід) у жінок має такі розміри:

•conjugata anatomica, анатомічна кон'югата або diameter recta,

прямий діаметр — це відстань від мису до верхньої точки лобкового симфізу, становить 11,5 см.

• conjugata vera, справжня кон'ю- гата, являє собою відстань від мису до найбільш виступаючої точки задньої поверхні симфізу і становить 11,0 см;

•diameter obliqua, косий діаметр —

відстань від крижово-клубового суглоба до клубово-лобкового підвищення протилежного боку, становить 12,0 см;

•diameter transversa, поперечний діаметр — відстань між найбільш віддаленими точками пограничної лінії, становить 13,0 см.

Нижній отвір тазу (вихід) має

такі розміри:

•diameter recta, прямий діаметр —

відстань від нижнього краю симфізу до куприка, становить 9-10 см. Під час родів куприк відхиля-

ється назад, збільшуючи цей розмір до 11,0 см;

•diameter transversa, поперечний діаметр — відстань між правим і лівим сідничими горбами, стано-

вить 11, 0 см.

Статеві відмінності жіночого тазу

Жіночий таз ширший і має більший об'єм, ніж чоловічий. Крила клубових кісток у жінок розвернуті ширше, підлобковий кут тупий і має вигляд дуги, верхній отвір малого тазу має овальну форму, крижова кістка ширша, ніж у чоловіків. Всі розміри жіночого тазу на 1,5 - 2 см більші ніж у чоловіків.

tabuli і утворена губою кульшової западини;

•lig. capitis femoris, зв'язка головки стегнової кістки, має трикутну форму, йде від країв incisura acetabuli до ямки головки стегнової кістки. Зв'язка містить кровоносні судини, які живлять головку стегна. При ушкодженні цієї зв'язки може статися омертвіння головки. Утворюючи складки, зв'язка виповнює вільний простір і разом з жировою тканиною куль-

шової западини утворює пружку подушку, яка пом'якшує поштовхи під час рухів. Ця зв'язка має велике значення в ембріональному періоді розвитку. Вона спрямовує ріст головки стегнової кістки в напрямку кульшової западини, яка ще не сформувалась, запобігаючи утворенню вроджених вивихів кульшового суглоба.

Суглобова капсула. Капсула кульшового суглоба міцна, вона прикріплюється до краю кульшової

западини, де зростається з губою кульшової западини. На стегні капсула прикріплюється до міжвертлюгової лінії (спереду) і медіально від міжвертлюгового гребеня (ззаду).

Таким чином, шийка стегнової кістки майже повністю знаходиться в порожнині суглоба. Внаслідок цього переломи шийки стегнової кістки бувають внутрішньосуглобовими, що ускладнює їх лікування.

Позасуглобові зв'язки.

Зовні капсула кульшового суглоба укріплена зв'язками, які ідуть від клубової, лобкової і сідничої кісток;

•lig. iliofemorale, клубово-стегно- ва зв'язка1, укріплює суглоб спереду. Вона іде від spina iliaca anterior inferior і поділяється на зовнішній та внутрішній пучки, які прикріплюються до міжвертлюгової лінії і великого вертлюга стегнової кістки. Клубовостегнова зв'язка має товщину до 1 см, вона витримує навантаження на розтяг понад 300 кг і є найсильнішою зв'язкою тіла;

•lig. pubofemorale, лобково-стег- нова зв'язка, знаходиться з медіальної сторони, вона іде від лобкової кістки і, вплітаючись в капсулу суглоба, прикріплюється до медіальної частини міжвертлюгової лінії та до малого вертлюга стегнової кістки;

•zona orbicularis, коловий пояс, являє собою глибокі колові волокна капсули, які охоплюють її в ділянці шийки і прикріплюються під передньою нижньою клубовою остю.

Практичні зауваження. Між зв'язками кульшового суглоба є слабкі ділянки, які можуть бути місцями виходу гнійних процесів, а при вивихах — місцем виходу головки стегна із суглоба.

Рухи. В зв'язку з тим, що головка стегнової кістки знаходиться глибоко в суглобовій западині, такий різновид кулястого суглоба називають чашоподібним. В суглобі можливі рухи навколо трьох осей:

•навколо фронтальної осі відбувається згинання (120°) і розгинання (12°) стегна. Розгинання гальмується клубово-стегновою зв'язкою;

•навколо сагітальної осі можливі відведення (50°) і приведення стегна (10°). Відведення гальмується великим вертлюгом, а також лобково-стегновою і клу- бово-стегновою зв'язками;

•навколо вертикальної осі відбувається обертання стегна всередину (40°) і назовні (12°);

•можливі і колові рухи, circumductio.

Практичні зауваження. Куль-

нова зв'язка, укріплює суглоб ззаду, йде від тіла сідничої кістки і, вплітаючись в капсулу суглоба, прикріплюється до вертлюгової ямки великого вертлюга.

гічних змін. Найбільш важливими в практичному відношенні є ушкодження суглоба (забиття, переломи головки і шийки стегна, розтягнення зв'язок, вивихи), а також за-

пальні захворювання, серед яких найчастіше зустрічаються туберкульозний коксит та остеомієліт головки стегна, які призводять до деформацій, вивихів, анкілозів тощо. В патологічних умовах може мінятися кут між шийкою і тілом стегнової кістки, який в нормі становить 125°. Нахил донизу і зменшення кута до прямого має назву соха vara1. Якщо кут між тілом та ший-

кою становить більш 145°, то такий стан має назву соха valga2.

В обох випадках відбувається порушення рухів у кульшовому суглобі, що вимагає хірургічного лікування.

Внаслідок того, що у новонароджених дітей суглобова западина неглибока і головка лише на 1/3 входить в неї, створюються умови для виникнення вроджених вивихів стегна.

І СУГЛОБ

Колінний суглоб, art. genus, утворюється з'єднаннями опуклих виростків стегнової кістки з виростками великогомілкової кістки, на яких вгорі є плоскі заглибини. Крім того, в утворенні суглоба бере участь суглобова поверхня наколінка (рис. 84).

Внутрішньосуглобові утвори.

Всередині колінного суглоба є меніски, схрещені зв'язки і поперечна зв'язка коліна (рис. 85).

Меніски. Медіальний і латеральний меніски — це фіброзно-хря- щові пластинки півмісяцевої форми, які розташовані між виростками стегнової та великогомілкової кісток, збільшуючи конгруентність суглобових поверхонь.

•meniscus medialis, медіальний меніск, півмісяцевої форми, його периферичний край потовщений і зростається з капсулою суглоба, а внутрішній край загострений і вільний. Кінці медіального меніска прикріплюються до eminentia intercondylaris;

•meniscus lateralis, латеральний

1— varus. (лат.) — кривий, косий

2— valgus (лат.) — косий

меніск, має форму незамкненого кільця, його периферичний край потовщений і зростається з капсулою суглоба, внутрішній край загострений і вільний. Кінці латерального меніска прикріплюються до eminentia intercondylaris;

Спереду меніски з'єднуються між собою поперечною зв'язкою коліна, lig. transversum genus. Меніски ділять порожнину суглоба на два відділи — верхній і нижній, які сполучаються між собою.

Меніски поглиблюють суглобові поверхні великогомілкової кістки, сприяючи їх конгруентності. За рахунок еластичності хряща вони по- м'якшують поштовхи і удари.

Схрещені зв'язки. Це досить потужні і міцні внутрішньосуглобові зв'язки, які розташовані посередині.

Вони служать для утримання стегнової і великогомілкової кісток. Розрізняють передню і задню схрещені зв'язки:

• lig. cruciatum anterius, передня

схрещенна зв язка, проходить від внутрішньої поверхні латерального виростка стегнової кістки вниз і медіально до area intercondylaris anterior;

lig. cruciatum posterius, задня схрещена зв'язка, іде від латеральної поверхні медіального виростка стегнової кістки вниз, назад і латерально до area intercondylaris posterior.

Суглобова капсула колінного

суглоба на стегновій кістці спереду і з боків відступає від країв суглобової поверхні на 0,5 - 1 см, а ззаду опускається до краю суглобової поверхні. Надвиростки стегнової кістки капсулою не охоплюються , вони служать для прикріплення м'язів. На великогомілковій кістці і наколінку капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Синовіальна оболонка розвинута дуже добре, вона вистеляє зсередини

дві половини і можуть запобігати поширенню запального процесу з однієї половини суглоба на другу.

Синовіальні сумки. В колінному суглобі синовіальна оболона утворює численні випинання у вигляді заворотів і синовіальних сумок, деякі з них сполучаються з порожни-

ною суглоба, а інші втратили такий зв'язок (рис. 86). Найбільшими з них є наднаколінкова і глибока піднаколінкова сумки, а також підколінна заглибина:

•bursa suprapatellaris, наднаколінкова сумка, являє собою широке мішкоподібне випинання синовіальної оболонки вгору на

6-8 см вище наколінка.

Практичне значення. Наднако-

лінкова сумка розташована під сухожилком чотириголового м'яза стегна і сполучається з порожниною суглоба, тому має важливе практичне значення. З лікувальною або діагностичною метою можна робити пункцію цієї сумки (вище наколінка), вводячи в колінний суглоб лікарські речовини або відсмоктуючи рідину, що тут скупчилася;

•bursa infrapatellaris profunda, гли -

бока піднаколінкова сумка, розташована між зв'язкою наколінка і великогомілковою кісткою, вона не сполучається з порожниною суглоба;

•recessus subpopliteus, підпідкол-

інний закуток, є випинанням си-

новіальної оболонки назад, під m.popliteus.

Навколо колінного суглоба, крім того, є синовіальні сумки, які здебільшого втратили зв'язок з порожниною суглоба. Вони розташовані під сухожилками м'язів, що прикріплюються у ділянці колінного суглоба (їх назва залежить від назви м'яза, під яким вони знаходяться), а також під шкірою і фасцією попереду суглоба (bursae prepatellares). Ці сумки полегшують рухи сухожилків, фасцій і шкіри.

Позасуглобові зв'язки. Фіброз-

ний шар капсули колінного суглоба зовні укріплюється такими зв'язками:

• lig. collaterale tibiale, великогом-

ілкова обхідна зв'язка, тягнеться від медіального надвиростка до великогомілкової кістки, зрос-

тається з капсулою суглоба і медіальним меніском;

•lig. collaterale fibulare, малогом-

ілкова обхідна зв'язка, іде від латерального надвиростка до головки малогомілкової кістки, від капсули суглоба її відділяє жирова тканина;

•lig. popliteum obliquum, коса підколінна зв'язка, укріплює капсулу ззаду, представлена сухожилковими пучками півперетинчастого м'яза і спрямована від задньої поверхні медіального виростка великогомілкової кістки вгору і латерально до латерального виростка стегнової кістки;

•lig. popliteum arcuatum, дугопод-

ібна підколінна зв'язка, проходить ззаду, складається із сухожилкових пучків, що починаються на задній поверхні головки малогомілкової кістки і, загинаючись вгору і медіально, прикріплюється до задньої поверхні великогомілкової кістки. Вона зростається з середньою частиною косої підколінної зв'язки;

•lig. patellae, зв'язка наколінка, являє собою нижню частину потуж-

ного сухожилка чотириголового м'яза стегна; вона іде від наколін-

ка вниз до tuberositas tibiae, укр-

іплюючи суглоб спереду;

• retinaculia patellae (mediale et laterale), тримачі наколінка (медіальний і латеральний) — це бокові розширення сухожилка чотириголового м'яза стегна, що проходять по боках від наколінка. Вони мають поздовжні волокна, що прикріплюються до виростків великогомілкової кістки,