Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навч. пос. ПСЗ 2015.docx
Скачиваний:
124
Добавлен:
16.03.2016
Размер:
367.07 Кб
Скачать

Контрольні питання

  1. У чому полягають роль і задачі соціального захисту в Україні?

  2. Місце в системі права України права соціального захисту.

  3. Чи має зв`язок право соціального захисту з іншими галузями права?

  4. Які правовідносини охоплює предмет права соціального захисту?

  5. Дайте характеристику методу права соціального захисту?

  6. Зазначте принципи права соціального захисту та лапідарно розкрийте їх зміст.

Завдання

  1. Складіть схему «Предмет права соціального захисту».

  2. Складіть схему «Об’єкти правовідносин соціального захисту».

  3. Складіть схему «Система права соціального захисту в Україні».

  4. Складіть схему «Метод права соціального захисту».

  5. Складіть схему «Принципи права соціального захисту».

Задачі

1. Студент ДонНУ навчався на 3 курсі. Під час аудиторного лекційного заняття на нього впала кватирка, склом пошкодило око. По закінченні лікування комісією МСЕК він був визнаний інвалідом III групи.

Визначте вид соціального ризику. Норми якого правового інституту права соціального захисту слід застосовувати при вирішенні задачі?

2. 1 серпня у Іонової народилися близнюки. 20 грудня поточного року вона звернулася із заявою до комісії із соціального страхування підприємства, на якому працювала про надання допомоги при народженні дітей.

Визначте вид соціального ризику. Норми якого правового інституту права соціального захисту слід застосовувати при вирішенні задачі?

3.Слюсар Іванов отримав травму під час відрядження (зламав ногу, миючись у ванній кімнаті готелю). МСЕК встановила йому 2 групу інвалідності.

Визначте вид соціального ризику. Норми якого правового інституту права соціального захисту слід застосовувати при вирішенні задачі?

4. У зв'язку з прогулом на роботі Мостову звільнили з роботи 10 серпня. У цей же день у неї стався серцевий напад, через що вона була відвезена в кардіологію, де й була госпіталізована. Курс стаціонарного лікування тривав 31 день і після цього вона ще лікувалася амбулаторно 14 днів. Після одужання Мостова звернулася до роботодавця щодо оплати листка непрацездатності (лікарняного).

Визначте вид соціального ризику. Норми якого правового інституту права соціального захисту слід застосовувати при вирішенні задачі?

Розділ 3. Джерела права соціального захисту

  1. Поняття джерел права соціального захисту, їх види.

  2. Особливості системи нормативних актів у сфері права соціального захисту.

  3. Конституція України як основне джерело права соціального захисту.

  4. Міжнародно-правові акти й судова практика Європейського суду з прав людини як джерела права соціального захисту.

  5. Загальна характеристика основних законів, що регулюють правовідносини із соціального захисту громадян.

  6. Загальна характеристика інших джерел права соціального захисту.

1.Поняття джерел права соціального захисту, їх види.

Поняття «джерело права» походить з античного Риму. Автором цього поняття-метафори вважається Тит Лівій, який зазначив у творі «Римська історія», що Закони XII таблиць є «джерелом усього публічного та приватного права» (sons omni publice privat juris). Таким чином, конкретна правова форма - Закони XII таблиць - була названа джерелом права. Можливо, таке порівняння породжене прикладом римських святих водних джерел, що живлять землю. Тит Лівій запропонував визнати нормативний акт джерелом, що «живить» правовідносини. Поступово такий метафоричний підхід трансформувався в юридичне поняття «джерело права»95. В більш загальному вигляді, джерело права - це сила, що створює право96.

У загальній теорії права термін «джерело права» має двояке значення: матеріальне і формальне. По - перше, під матеріальним джерелом права розуміється все те, що породжує і формує право: матеріальні, духовні фактори, суспільні відносини, природа людей, природа речей, божественний, людський розум й ін.97По- друге, під формальним джерелом права мається на увазі форма зовнішнього вираження положень (змісту) діючого права.

Під джерелом права соціального захисту розуміють спосіб зовнішнього вираження і закріплення правових норм в сфері соціального захисту, який засвідчує їх загальнообов’язковість. Для права соціального захисту як і для всього українського права основним джерелом є нормативно - правовий акт. У відмінність від інших правових актів нормативно-правові акти розраховані на багаторазове застосування.

Вітчизняне законодавство в сфері соціального захисту має свою історію зародження і розвитку, тісно пов'язану з економічним розвитком нашого суспільства, з його мінливою класовою структурою. Так, в епоху раннього феодалізму стаття 30 Великої редакції Російської Правди (XI в.) – основного джерела державного законодавства Древньої Русі, вперше передбачала матеріальне забезпечення ратних людей, що одержали каліцтво на військовій службі, - «раненому – гривну за рану, да и еще что причитается за леченье»98.

Ст. 193 Судебника 1589 р. передбачала виплату «полєтного» по дві гривни на рік бездітній вдові, що втратила годувальника - чоловіка в разі його смерті. За своїм характером «полєтне» подібно сучасній пенсії у зв’язку із втратою годувальника99. Подальший розвиток феодальних відносин у Росії було відбито в Соборному укладенні 1649 року. Норми укладення досить чітко захищали інтереси дворян, бояр, думних д'яків, стряпчих й інших заможніх і служивих служби государевої при виході у відставку по старості, унаслідок поганого стану здоров'я, так само як і інтереси членів їхніх сімей у випадку смерті годувальника. Розвиток ремісничого виробництва в епоху феодалізму і функціонування цехів як його самостійної форми привело до появи цехового страхування на випадок хвороби, інвалідності, старості, каліцтва, смерті годувальника, що регулювалося цеховими статутами.

В епоху капіталізму в царській Росії діяв Статут про пенсії й одноразові допомоги 1827 р., виданий у часи Петра I, що регулював порядок призначення й розміри пенсій військовослужбовців і чиновників державної служби. Важливе значення мав російський Закон від 8 березня 1861 р., що закріплював створення для робітників на казенних гірничих заводах гірничозаводські товариства чи каси взаємодопомоги100. На початку XX століття під напором класової боротьби царське самодержавство було змушене прийняти ряд законів, що поліпшують соціально – економічне положення трудящих. 2 червня 1903 р. приймається Закон про винагороду потерпілих робітників унаслідок нещасних випадків, 23 червня 1912 р. прийняті закони «Про страхування від нещасних випадків», «Про страхування на випадок хвороби», що багато в чому будувалися на цивільно – правових принципах винагороди за майнову шкоду, спричинену втратою чи зниженням працездатності, що не сприяло належній захищеності інтересів трудящих101.

Після здійснення жовтневої революції 1917 року в перші роки радянської влади важливими нормативними актами в сфері соціального забезпечення були ряд Декретів Рад Народних Комісарів: «Про соціальне забезпечення при тимчасовій непрацездатності і материнстві» від 9 грудня 1921 р., «Про страхування на випадок хвороби» від 19 грудня 1921 р., «Про соціальне забезпечення членів сімей трудящих у випадку смерті годувальника сім’ї» від 9 грудня 1921 р., «Про соціальне забезпечення інвалідів» від 8 грудня 1921 р., «Про соціальне страхування осіб, зайнятих найманою працею» від 15 листопада 1921 р. й ін., за допомогою яких була створена система всебічного соціального забезпечення осіб найманої праці, військовослужбовців й їхніх сімей. Однак на той період не було вирішене питання про соціальне забезпечення селян і ремісників102. Тому важливою віхою радянської нормотворчості в сфері соціального захисту було прийняття Закону про державні пенсії від 14 липня 1956 р. і Закону про пенсії і допомоги членам колгоспів, прийнятого 15 липня 1964 р., що сформували єдину систему пенсійного забезпечення в СРСР, що діяла аж до моменту розпаду СРСР і проголошення незалежності України103.

Вже в незалежній Україні Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р.104гарантував всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Пенсійного Фонду шляхом надання трудових і соціальних пенсій, передбачав «спеціальну гнучкість» української пенсійної системи, тобто забезпечував численні категоргії працівників одержувати пільгові пенсії за віком (на 5-10 років раніше загального пенсійного віку). Автори Закону виходили з того, що фінансування витрат, пов'язаних з його запровадженням, буде здійснюватися за рахунок коштів, що накопичуються в Пенсійному Фонді з розрахунку 53% від фонду оплати праці. На початку ці передбачення підтвердилися і пенсія виплачувалася як вчасно, так і в прийнятних для життя розмірах. Але за час, що пройшов після прийняття Закону в країні відбулися значні зміни. Змінився соціальний уклад, з'явилися нові форми власності, іншою стала система господарювання, черех економічну кризу в країні різко погіршилося фінансове положення суб'єктів господарювання, з'явилися нові податки. У підсумку - тариф внесків у Пенсійний Фонд знизився до 32% від фонду оплати праці. Бюджет Фонду став нездатним фінансувати виплату пенсій у розмірах відповідних державним соціальним стандартам. Один із кращих пенсійних Законів не став відповідати сучасним умовам життя - був загублений зв'язок між розміром пенсії і трудовою участю громадян.

Масив джерел права соціального захисту вимагає упорядкованості і, насамперед, проведення класифікації. Ці джерела можна класифікувати за різними крітеріями:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]