28.Стахіботріотоксикоз.Патоморфологічна характеристика.

Стахіботріотоксикоз – хвороба різних тварин, що спричинюється токсикозом гриба і характеризується некротизуючим і геморагічнм запаленням уражених органів.Токсин має кумулятивні властивості, тобто здатність посилювати свою дію в міру нагромадження.первинні зміни виникають у тканинах і в органах, на які безпосередньо діяв токсин, а загальна дія пояснюється всмоктуванням токсину. Спостерігають опухання морди та губів тварин. В куточках рота зявляється тріщини, що кровоточать, вкриті кірками, які лущаться. Глоткове кільце опухле внаслідок серозно-геморагічної інфільтрації.Легені у стані застійної гіперемії і набряку. В паренхіматозних органаї зерниста і жирова дистрофія, крововиливи.

29.Пігментна дистрофія. Види пігментної дистрофії.

30.Порушення травлення в кишечнику.

обумовлені недостатнім надходженням у кишечник травних ферментів.

Він виникає внаслідок:

1) недостатності секреторної функції шлунка;

2) недостатності секреції соку підшлункової залози;

3) недостатньої секреції жовчі;

4) недостатньої секреції кишкового соку (12-палої та порожньої кишок).

І. При недостатній секреції соляної кислоти і пепсину у шлунку

порушується розщеплення білків, особливо, перетравлення сполучної

тканини. Оскільки пілорус постійно відкритий, груба їжа поступає у тонку

кишку, подразнює її.

ІІ. Зменшення виділення панкреатичного соку веде до порушення

порожнинного травлення. Панкреатичний сік (1,5-2,0 л на добу, має рН –

8,0-8,5 із-за значного вмісту іонів Na+ та бікарбонатів) нейтралізує

кислу реакцію хімусу, який надходить із шлунка.

П р и ч и н а м и такого явища можуть бути:

а) нейрогенне гальмування зовнішньосекреторної функції підшлункової

залози при зменшенні тонусу блукаючого нерва чи отруєнні атропіном і

ін.;

б) дуоденіт, унаслідок чого зменшується утворення стимуляторів

панкреатичної секреції : секретину і холецистокінін-панкреозиміну;

в) порушення виведення підшлункового соку (закупорка проток, їх

стиснення);

г) зменшення кількості секреторних клітин (руйнування, хронічні

панкреатити);

д) спадково обумовлена недостатність ентерокінази, внаслідок чого

порушується початкова активація протеолітичних ферментів підшлункового

соку: трипсину, хімотрипсину.

31.Порядок розтину трупів птиці.

32.Місце та значення патологічної анатомії в циклі ветеринарних дисциплін.

Патологічна анатомія – наука про розвиток порушень у будові хворого організму. Паталогічна анатомія має велике практичне і теоретичне значення .Теоретичне значення цієї науки полягає у тому , що вона становить фундамент матеріалістичного уявлення про хвороби ,виявляє їхню справжню суть ,причини ,розвиток і прояви .У ветеринарній практиці пат. Анатомія з іншими клінічними науками дають можливість визначати (діагностувати) хвороби за їхніми функціональними й анатомічними проявами і на цій основі розробляти методику лікування хвороб і запобігання їм, визначити вплив лікарських речовин і хірургічних операцій на хворий організм, перевіряти правильність лікування хворих тварин, вивчати ,а згодом і використовувати різні методи фізичного ,хімічного і біологічно впливу на здоровий організм з метою підвищення його життєздатності ,продуктивності й опірності різним шкідливим впливам. Крім того, пат. Анатомія допомагає ветеринарним працівникам визначити придатність м’ясних продуктів для використання їх в їжу .Розтин і дослідження трупів – необхідний метод з’ясування причини смерті тварин.