38.Артериальна гіперемія. Її причини,види ,ознаки.

Гіперемія характеризується переповненням судин кров'ю. Артеріальна гіперемія-переповнення судин органа артеріальною кров'ю внаслідок посиленному її припливу і нормальному відтіканні. Вона буває активна і конгестивна. Причинами цієї гіперемії є переважно порушення функції судинорухових нервів(вазомоторів)-вазомоторна гіперемія внаслідок дії: а)фізичних факторів,б)хімічних подразнень речовинами,в)рефлекторних факторів,г)порушення розподілу крові. Артеріальна гіперемія характеризується інтенсивним червоним забарвленням органа,підвищенням його температури,іноді помітна пульсація артеріальних судин. Тривале переповнення судин органа артеріальною кров'ю,викликає його гіпертофію. При дослідженні трупного матеріалу переповненого артерій кров'ю не виявляється внаслідок посмертного спазму їх і переміщення крові в капілярну й венозні системи.  2.Підшлункова залоза являє собою залозистий орган мішаного типу: вона є залозою як зовнішньої так і внутрішньої секреції. Гіпофункція острівців Лангерганса спричинює цукрове сечове виснаження,або цукровий діабет. Регуляція цукрового обміну,що здійснюється підшлунковою залозою,пов'язана з гормоном надниркових залоз адреналіном,який діє протилежно інсуліну. Якщо інсулін сприяє сповільненому витрачанню цукру,то адреналін посилює його обмін. Гормон ліпокаїн сприяє згоранню жирних кислот і обміну фосфорних сполук. Недостатня кількість ліпокаїну визначає нагромадження в печінці жиру,а в крові продуктів не повного розпаду жирів,що спричинює самоотруєння організму з тяжкими розладами ЦНС (непритомність),дихання,кровообігу і може закінчитися смертю.

39. Патологія підшлункової залози.

40.Сальмонельоз. Патоморфологічна характеристика.

Сальмонельоз-це гостре і хронічне запалення кишечника. Потрапляючи перорально з кормом,водою чи молоком,сальмонели розмножуються в кишечнику,викликаючи в ньому запальний прцес,звідки потрапляють у лімфу і кров,спричинюючи загальний септичний прцес. Вогнища некрозів у печінці,селезінці,нирках та порушення діяльності всього організму. У поросят спостерігається некроз вух та кінчика хвоста,клінічно профузний пронос,у телят виснаження. При розтині трупа знаходять крововиливи в слизових і серозних оболонках,гіперплазію селезінки та лімфатичних вузлів,дегенеративні зміни в печінці,серці,нирках,крупозно-геморагічне або катаральне запалення кишок. При хронічному фібринозний плеврит та перикардит,вогнища гепатизації та некрозу в легенях,вогнище некрозу в печінці,ураження суглобів,лімфатичні вузли збільшені й некротизовані.

41.Предмет та завдання патфізіології та пат анатомії. Її методи вивчення.

42. Гостре та хронічне розширення рубця.

43.Ендометрити, метрити, пара- та переметрити.

44.Порушення травлення у однокамерному шлунку в тварин. Порушення в

передшлунках жуйних тварин.

У жуйних дуже часто уражаються передшлунки ( тимпанія передшлунків, атонія рубця, завал книжки, потрапляння у шлунки сторонніх предметів ) Тимпанія передшлунків – переповнення передшлунків газами. Причина: надмірне поїдання зеленого корму та кормів, які легко бродять. Рубець, а іноді й інші передшлунки переповнюються газами, збільшується об’єм черева, особливо з лівого боку, черевна стінка дуже напружена. Органи черевної порожнини, як при метеоризмі шлунка, здавлені. Розвивається гостра застійна гіперемія і набряк легенів, порушення серцевої діяльності (задишка, прискорення пульсу, ціаноз слизових оболонок ротової, носової порожнини, коньюктиви ). Тварина може загинути від ядухи.  Завал книжки – нагромадження в ній сухих кормових мас, що спричинюють запалення, а іноді розрив і некроз її стінок. У сітці нерідко виявляють сторонні предмети, проковтнуть з кормом, наприклад, шматки дроту, цвяхи, кулі, осколки металу та ін .Ці предмети можуть проколювати стінку сітки, діафрагму та серцеву сорочку, спричинюючи травматичний перикардит, або ж застрягають у листках книжки. Поранення передшлунків іноді викликає хронічний запальний процес з виразками, на місці якого з часом утворюються рубці, що порушують моторну функцію. Зворотне надходження корму із шлунку через ротову порожнину в навколишнє середовище називається блюванням. Акт блювання виникає рефлекторно при збудженні блювотного центру, що міститься у довгастому мозку. Блювота може бути 1) захисною реакцією орган. при переповненні шлунка, або при потраплянні неякісних кормів та подразнюючих речовин. 2) патологічним явищем при отруєнні хлороформом, ефіром, сечовиною, чадним газом, апоморфіном, а також при захворюванні ЦНС. Блювота часто повторюється, може викликати розлад травлення , згущення крові і загальне виснаження.  Виразка шлунка – причини з’ясовані недостатньо. Їх характерна особливість – відносно правильні, округлі обриси, відсутність навколо виразки запальних змін у вигляді гіперемічного пояска. Виразка може бути одиничною і множинною, досягати розмірів від 1 до 10 см.., а іноді й більше. У тяжких випадках відбувається прорив шлунка, що призводить до перитоніту, який закінчується смертю.  Запалення шлунка ( гастрит ) дуже часте явище у всіх тварин спричинюється недоброякісним кормом, подразнюючими речовинами, отрутами, сторонніми предметами, інфекційними захворюваннями. Здебільшого запалення шлунка має катаральний характер. При гострому катарі слизова оболонка набрякла, гіперимована, з плямисто – смугастими крововиливами. На поверхні її і увмісті шлунка виявляють велику кількість слизу і запального випоту. При хронічному катарі слизова оболонка шлунка грубоскладчаста, потовщена, тьмяна в наслідок атрофії її залозистих елементів, злущування епітелію і розростання сполучної тканини.