- •Порушення жування,слиновиділення,ковтання
- •2 Міокардит. Його види по походженню, перебігу, кінець.
- •Сепсис. Паталого-анотомічні зміни.
- •4. Сказ. Його причини, морфологічні ознаки, кінець.
- •10.Поняття про реактивність та резистентність організму. Види реактивності та їх класифікація.
- •11.Отруення. Загальна характеристика паталого-антомічних змін при отруєнні мінеральними отрутами.
- •12. Ящур. Патоморфологічна характеристика.
- •13. Емболія ,її види. Морфологічна характеристика.
- •14.Суть мікозів та мікотоксикозів. Патогенез. Клініко анатомічні форми. Діагностика актиномікозів.
- •15.Особливості розтину трупів однокопитних.
- •16. Поняття про здоров’я та хвороб. Бар’єрні пристосування організму.
- •17.Хвороботворна дія на організм хімічних чинників.
- •24.Об’ємні зміни серця(гіпертрофія та розширення серця).
- •25.Місцеві та загальні зміни при отруєнні мінеральними сполуками(миш’яку ртуті фтору міді суперфосфатом та інші).
- •26.Пухлини та їх класифікація.
- •27.Тромбоз.Причини механізм утворення. Види тромбів кінець та значення.
- •28.Стахіботріотоксикоз.Патоморфологічна характеристика.
- •33.Нефрози,нефрити. Етіологія,патогенез,ознаки.
- •34.Загальна клініко анатомічна характеристика інфекційних хвороб.
- •35.Періоди хвороби. Кінець хвороби.
- •36.Патологія надниркових залоз.
- •37.Аспергільоз.Патологоанатомічна характеристика.
- •38.Артериальна гіперемія. Її причини,види ,ознаки.
- •45.Жирова дистрофія. Етіологія, ознаки.
- •46.Пастерельоз. Патоморфологічна характеристика.
- •47. Хвороботворні фактори та механізм їх дії на організм тварини.
- •54. Некроз та некробіоз. Їх причина та суть. Макроскопічні, та мікроскопічні ознаки некрозу.Клініко- морфологічна характеристика некрозів, їх кінець.
- •55. Бешиха свиней. Патоморфологічна характеристика.
- •56. Історія патологія
- •57. Проліферативний та альтеративний тип запалення
- •58. Аліментарна анемія. Загальна характеристика.
- •59. Поняття про запалення.Етіологія. Біологічна суть. Ознаки запалення
- •60. Лейкоз врх. Паталого-анатомічні ознаки.
- •61. Трупні признаки та посмертні зміни. Значення ознак смерті при патологоанатомічній діагностиці та судововетеринарній експертизі.
- •62. Роль етіологічного чинника у розвитку патологічного процесу.
- •63. Набряки та водянки. Етіологія, патогенез, ознаки.
- •75. Бруцельоз. Патоморфологічна характеристика
- •78.Особливості розтину трупів врх.
- •79. Інвазійні хвороби. Їх патогенез.
- •80.Крововиливи як окремий вид кровотеч. Види кровотеч по формі, величині, характеру їх причин.
- •81.Запалення селезінки та ліфатичних вузлів.
- •82.Міоглобінурія коней. Загальна характеристика.
60. Лейкоз врх. Паталого-анатомічні ознаки.
Лейкози найтяжча хвороба кровотворного апарату. Хар. розростанням кровотворної тканини з надмірним утворенням форм ленних елементів крові. При лейкозах в надмірній кількості утв. В крові білі кров’яні тільця (лейкоцити). Розрізняють такі види лейкозів: 1. Ретикулоендотеліальний лейкоз (ретикульоз), що проявляється розростанням ретикулярних клітин і ендотелію капілярів; 2. Гемоцитобластоз, що проявляється надмірним розростанням юних кров’яних клітин – гемоцитобластів: 3. Еритроїдний лейкоз, для якого характерний надлишок незрілих еритроцитів; 4. Мієлоїдний лейкоз, який хар. розростанняи тканини, що нагадує кістковий мозок з великою кількістю незрілих лейкоцитів.; 5. Лімфаденоїдний лейкоз, що проявляється розростанням лімфоїдних клітин. Суттєве значення при лейкозах має наявність або відсутність у крові новоутворених форм ленних елементів, тому розрізняють дві форми лейкозів: 1. Лейкемічну – з надмірним вмістом у крові новоутворених формених елементів. 2. Алейкемічну – без надмірної кількості новоутворених кров’яних клітин у периферичній крові. У ВРХ найчастіше трапляється лімфаденоїдний лейкоз. При розтині трупів виявляють збільшені лімфовузли, які на розрізі мозкоподібні. Збільшуються, набуваючи сіруватого кольору, печінка, селезінка, нирки. При лейкемічних формах кров має водянистий вигляд.
61. Трупні признаки та посмертні зміни. Значення ознак смерті при патологоанатомічній діагностиці та судововетеринарній експертизі.
Смерть – це закінчення життєдіяльності всього організму. Ознаки смерті поділяють на три групи: Первинні – припинення серцебиття та параліч центру дихання. Вторинні ознаки – це заклякання та охолодження. Охолодження відбувається за кожну годину на 1 градус. Практичне значення швидкості охолодження трупів пов’язане з необхідністю, яка іноді виникає, визначення давності настання смерті, що особливо важливо при судовому розгляді її обставин. Заклякання – це накопичення молочної кислоти у м’язах, що призводить до нерухомості суглобів, заклякання спостерігається не більше ніж дві доби. Практичне значення трупного задубіння в тому, що воно є однією з ознак, які засвідчують факт смерті, допомагає скласти приблизне уявлення про давність смерті і причину іі. Трупними плямами називається синюшно – червоне забарвлення розташованих нижче частин шкірного покриву. Трупні плями завжди знаходяться лише в лежаних частинах тіла, на тому боці на якому лежить тварина. Трупні плями бувають двох стадій: гіпостазу та імбібіції . Стадія гіпостазу хар. наявністю крові всередині судин частин трупа, що розташовані нище. Стадія імбібіції хар. тим, що гемолізована кров виходить за межі судин і просякає навколишні тканини. Кров’яні зсідки – ущільнена кров’янис Кров’яні зсідки – ущільнена кров’яниста маса в порожнинах серця і у великих судинах. Причина: утворення кров’яних зсідків – швидке руйнування тромбоцитів і утворення фібрину після зупинення крові. Практичне значення наявності або відсутності кров’яних зсідків полягає в тому, що вони допомагають розпізнати причини смерті, а колір їх свідчить про тривалість агонального періоду. Третинними ознаками смерті називають явища, пов’язані з розкладом трупа. Вони бувають двох видів: автоліз і гниття. Автоліз – розпад тканин під впливом власних ферментів. Гниття – розпад тканин пвд дією гнильних мікробів.