14.Суть мікозів та мікотоксикозів. Патогенез. Клініко анатомічні форми. Діагностика актиномікозів.

Для грибних захворювань ( мікози ) характерний хронічний перебіг, наявність місцевих змін грибних колоній ( друз ). Проте є мікотоксикози, наприклад стахіботріотоксикоз коней, при яких захворювання спричинюється не самим грибом, а його токсином, що надходить в організм. Актиномікоз – грибне захворювання парнокопитних тварин і людини. Збудник – променистий гриб. Клінічно характеризується гнійними пухлинами, ушкоджує шкіру, м’язи та кістки. При розрізі пухлини ,всередині як пластилін, без запаху і якщо розтирати будуть тверді пещінки. Діагноз підтверджується виявленням гриба під мікроскопом. Аспергільоз – це гриб який вражає зокрема легені, це плісеневі гриби. Хар. бронхопневмонією та запаленням інших органів, яке розвивається на місці локалізації гриба. Тварина вдихає плісневу, в легенях нашаровується зелена плісень, яка вражає органи дихання у вигляді запалень та виразок. Під час розтину виявляють на слизовій оболонці бронхів накладення брудно – зеленого кольору, що іноді закупорюють бронхи.  Стахіботріотоксикоз – хвороба різних тварин, що спричинюється токсикозом гриба. Характеризується некротизуючим і гемогагічним запаленням уражених органів. Тварини заражаються при поїданні упаженні грибом кормів або при вдиханні пилу від них. Спостерігають опухання морди та губів тварини. В куточках рота з’являються тріщини, що кровоточать, вкриті кірками, які лущаться. Слизова оболонка рота почервоніла, набрякла, часто з поверхневими некрозами ясен, язика і піднебіння. Глоткове кільце опухле внаслідок серозно – геморагічної інфільтрації. Легені у стані застійної гіперемії та набряку. В паренхіматозних органах зерниста і жирова дистрофія, крововиливи. Селезінка не збільшена, має крововиливи під капсулою.

15.Особливості розтину трупів однокопитних.

Однокопитні (коні, осли і мули) перед забоєм підлягають повторному огляду на сап і дослідженню методом однократної офтальмомалеїнізації або за допомогою аналізу сироватки крові в пластинчастій реакції аглютинації.

Тварини, що реагують на сап, підлягають знищенню, а ті, що реагують при дослідженні сироватки крові в РА, для уточнення діагнозу досліджують із застосуванням підшкірної малеїнової проби. При негативному результаті підшкірної малеїнової проби тварин вважають благополучними щодо сапу і направляють на забій.

При забої однокопитних без попередньої малеїнізації всі продукти забою направляють на утилізацію

16. Поняття про здоров’я та хвороб. Бар’єрні пристосування організму.

Хвороба називають сукупність функціональних і структурних змін в організмі, які пов’язані з розвитком патологічної регуляції організму і свідчать про його неповноцінність, що в с/г тварин виявляється втратою продуктивності. До зовнішніх барєрів належать шкіра з її шерстним покривом, що захищає організм від механічних впливів, потраплянні сторонніх предметів і температурних коливань, слизові оболонки дихального, травного і сечостатевого апаратів.До внутрішніх барєрів належать такі органи, як печінка(контролює й очищає кров, що відтікає від кишок з речовиними, які всмоктуються з травних органів() селезінка і нирки(звільняють кров від шкідливих і відпрацьованих елементів), а також клітини, що вистилають і оточують кровоносні судини, і лейкоцити, що циркулюють у крові. Лімцу і тканину рідину контролює система лімфатичних вузлів, а також лімфоїдно-клітинні утворення, розсіяні по всьому організму.