26.Пухлини та їх класифікація.

Пухлини –клітинні розростання атипічної будови і функції. 1. Сполучнотканинні пухлини ґрунтується на поділі їх залежно від виду паренхіматозних клітин пухлин і ступеня їхньої зрілості. 1 круглоклітинні елементи,2 епітелоїдні клітини, 3 веретеноподібні клітини,4 волокниста сполучна тканина , 5 кісткова, хрящова, 7 жирова, слизова тканина. Фіброма(Волокниста сполучна тканина). Локалізуються вони в тих частинах органа, які складаються (шкіра, фасції, сухожилки, строма різних органів), мають вигляд вузлів. Остеоми – пухлини з кісткової тканини, локалізуються на кістках черепа, або в трубчастих кістках у вигляді вузлів, рідше мають грибоподібну форму. Хондроми – пухлини з хрящової тканини, вузлуватої форми, утворюються в органах, ребрах, суглобах, іноді в молочній залозі, нирках, у статевих залозах. Ліпоми – пухлини з жирової тканини, підшкірна клітковина, очеревина, сальник, епікард. Міксоми пухлини слизової оболонки, локалізуються в підшкірній клітковині, мають мяку консистенцію. Гліоми пухлини з нервової сполучної тканини, локалізуються в головному і спинному мозку. Епітеліальні пухлини, папілома – пухлина, що складається з багатьох сосочків іноді зрощених між собою, які мають загальний корінь, подібний до цвітної капусти. Аденома – пухлина побудована за типом залози. Локалізуються вони у яєчниках, нирках, печінці, гіпофізі.Меланома – пухлина, побудована з клітин епідермісу, здатних виробляти меланін, але без злоякісних властивостей – швтдко інфільтрованого росту, метастазування. Мязові пухлини, Лейоміоми – пухлини, що складаються з гладеньких м’язових волокон. Локалізується в матці, травний тракт, сечовий міхур. Рабдоміоми – пухлини, що складаються з поперечно- смугастих волокон. Невроми – пухлини з нервової тканини. Ангіоми – пухлини, побудовані з судин або їхніх клітинних елементів. Артеріоми – пухлини, що являють собою пухлино подібні розрощення, які складаються з судин артеріального типу. Капіляріоми – пухлини, побудовані за типом капілярів.

27.Тромбоз.Причини механізм утворення. Види тромбів кінець та значення.

Тромбоз – зажиттєве утворення кровяних згустків всередині кровоносних судин. Механізм утворення тромбів неоднаковий, вони можуть утворюватися внаслідок зсідання плазми крові,склеювання тромбоцитів і еритроцитів й випадання білків крові. Зсідання плазми крові є наслідком складного процесу, що призводить до утворення фібрину. Склеювання тромбоцитів у місці ушкодження судини відбувається внаслідок складного фізико-хімічного процесу в протоплазмі цих елементів. Злипання еритроцитів, яке призводить до утворення тромбів, спостерігається при переливанні невідповідних груп крові або в тому разі, коли в крові є різні токсичні продукти.Випадання – білкових осадів з крові відбувається при фізично-хімічній перебудові білків крові, що спостерігається після опіків, отруєнь деякими речовинами.Ніалінові тромби виявляються в капілярах і дрібних венах. Утворюються внаслідок злипання еритроцитів і зсідання плазми крові при опіках, обмороженнях. Білі тромбі мають вигляд щільної маси сірувато-білого кольору, складаються із склеєних тромбоцитів, лейкоцитів і фібрину, утворюється при сповільненій течії крові. Червоні тромби – являють собою щільну однорідну масу криваво-червоного кольору, згодом вони дещо бліднішають внаслідок гемолізу і стають крихкими. Мішані тромби – мають шарувату будову внаслідок чергування ділянок білої і червоної тромботичної маси. Закупорювальні тромби повністю заповнюють просвіт судин. Пристінні тромби заповнюють тіли частину просвіту судини, утворюються частіше у великих судинах внаслідок склеювання тромбоцитів і нашарувань фібрину, можуть бути білими або шаруватими. Закінчення тромбозу: 1 Розплавлення тромбу може бути асептичним – під впливом протеолітичних ферментів крові і септичним – за участю мікробів.2 Організація тромбу характеризується проростанням його сполучно тканиною,що відбувається одночасно з розсмоктуванням. 3 каналізація тромбу – утворення в його масі судинних ходів, через які може відновлюватися кровообіг у затрамбованій судині. 4 петрифікація тромбів пов’язане з відкладенням у масі тромбу солей кальцію, що призводить до утворення судинних каменів артеріолітів і флеболітів – артеріальних і венозних.