47. Хвороботворні фактори та механізм їх дії на організм тварини.

Причиною хвороби є незвичний для даного організму за силою і якісними особливостями подразник ,що викликає притаманні йому зміни в організмі. Причини хвороб умовно поділяють на внутрішні, або ендогенні ,і зовнішні, або екзогенні. Ендогенні причини хвороб – фактори, пов’язані з неправильним , природженим або набутим, розвитком організму. Екзогенні причини хвороб – фактори, що діють на організм із зовнішнього середовища. Вони можуть бути фізичними ( вплив механічної, термічної, електричної, променистої, та інших видів енергії ), хімічними (отруйні і подразнюючі речовини ), і біологічні ( паразитарні організми ).  Слід зазначити, що є хвороби, причини яких досі точно не встановлено, наприклад неясні причини виникнення деяких пухлин, а також ендокринних і серцево – судинних захворювань. Залежно від причин захворювання будуються всі лікувальні і профілактичні заходи щодо ліквідації хвороб. Класифікують хвороби за етіологічним принципом, тобто залежно від причин, які викликають захворювання, при цьому розрізняють заразні і не заразні хвороби.

48. Порушення пігментації: ендогенні та екзогенні пігменти

Порушеннями пігментації називають різні патологічні явища, що характеризуються змінами забарвлення різних органів і тканин. Пігменти – різні речовини, що надають тканинам певного забарвлення. Ендогенні пігменти – барвники, які утворюються організмом. Більшість з них – це білкові сполуки, які мають власний колір, тому іх називають хромопротеїдами. Оскільки най важливішим барвником у вищих тварин є гемоглобін, ендогенні пігменти поділяють на такі, що походять з гемоглобіну ( гемоглобіногенні ), і не пов’язані з ним ( ангемоглобіногенні ).

49. Трихінельоз. Патоморфологічна характеристика.

Трихінельоз. Хвороба спричинюється нематодою Trichinella spirallis. Досить небезпечний зооантропоноз. Збудник у ст. ст. паразитують у тонких кишках, а личинки – під сарколемою м’язових волокон посмугованих м язів. Трихінельоз тварин – поширена осередкова інвазія. Найчастіше хворіють свині, собаки, коти, вовки, лисиці, ведмеді, дикі кабани, гризуни. Зараження відбувається при поїданні продуктів забою, уражених трихінелами трупів гризунів чи м’ясоїдних тварин. Статево зрілі самки травмують слизову оболонку тонких кишок, спричинюють некроз ворсинок. Продукти їхньої життєдіяльності зумовлюють появу токсичних та алергічних реакцій. У процесі міграції личинки травмують кровоносні судини й периваскулярні тканини. Вони є причиною виникнення крововиливів, набряків, розвитку тромбозів. У посмугованих м’язах збудники розривають міофібрили і стають причиною генералізованого міозиту.  Тварини стають пригніченими, відмовляються від корму, здебільшого лежать. З’являється діарея, фекалії рідкі, сморідні. Спостерігають судоми, блювання, свербіж шкіри, набряки голови, та кінцівок. Хвороба триває 1,5 міс. І після того, як личинки інкапсулюються в м’язах, тварини поступово видужують. При значному ураженні вони гинуть через 12 – 15 діб з явищами кахексії. Трупи тварин виснажені. Кров згортається погано. На поверхні ворсинок і особливо в стромі тонких кишок спостерігають стрічкові крововиливи, десквамацію епітелію, місцями повне його руйнування. В печінці та нирках – крововиливи та жирове їх переродження; набряк легенів. Посмертну діагностику здійснюють методом трихінелоскопії та перетравлення м’язів у щтучному шлунковому соку.

50. Поняття про гарячку. Механізм підвищення температури тіла при гарячці. Основні стадії гарячки. Типи температурних кривих при гарячці.

51. Плеврити. Причини, класифікація та морфологічні ознаки.

52. Сибірка. Загальна клінічно- морфологічна характеристика.

53. Ексудативне запалення. Класифікація.

Ексудативне запалення характеризується дуже вираженим виходом із судин складових частин крові, а проліферативні ьа альтернативні зміни проявляються слабше. А. Серозно – запальний набряк характеризується нагромадженням серозного ексудату між тканинними елементами у товщі тканин.Причини: механічні ушкодження, опіки, дія подразнюючих хімічних речовин – кислот, лугів, отрут рослинного і тваринного походження, інфекційні фактори. Б. Серозно – запальна водянка характеризується нагромадженням серозного ексудату в серозних порожнинах (плевральна, черевна, суглобові порожнини, серцева сорочка). Причини: інфекційне ураження органів, розташованих у відповідній ділянці. Ознаки: нагромадження у відповідній порожнині серозного ексудату, кількість якого у великих тварин може сягати декількох літрів, набрякання ,тьмяність,гіперемія, крововиливи. В. Бульозна форма характеризується нагромадженням ексудату під будь – якою оболонкою, внаслідок чого утворюються пухирі. Причини: опіки, інфекційні хвороби, механічні дії. 2 Фібринозне запалення характеризується утворенням густого випоту, що походить з частини плазми крові, яка зсідається. А. При крупозному запаленні фібрин відкладається на поверхні оболонок природних порожнин, спостерігають в легенях, плеврі, перикарді, очеревині, в суглобових порожнинах,ШКТ.Причини: інфекційні збудники. Б. При дифтеритному запаленні фібрин відкладається між клітинними елементами, утворюючи ніби ізольовану прокладку між ними, яка не пропускає поживних речовин.Внаслідок цього розвивається некроз ділянки слизової оболонки просоченої фібрином. 3. Гнійне запалення характеризується утворенням ексудату з переважанням змінених лейкоцитів. А. Абсцес називається новоутворена порожнина, заповнена гноєм. Б Емпієма гнайне запалення серозних оболонок наприклад плевральної, перикардіальної, черевної. В Флегмона розлита форма гнійного запалення, яка характеризується просочуванням тканин гноєм. 4 Геморогічне запалення характеризується утворенням ексудату з переважанням у ньому червоних кровяних тілець. Причини мікроби,здатні розвиватися в крові і створювати так званий сепсис, сильнодіючі отрути, токсини тваринного і рослинного походження.5 Катаральне запалення чистий вид запалення, яке розвивається виключно на слизових оболонкахі характеризується утворенням рідкого ексудату. А Форми катарального запалення визначаються характером ексудату. Дескваматичний катар характеризується тяжким слизовим переродженням клітин, їх масовим злущенням з поверхні слизової оболонки. Геморагічний катар характеризується утворенням кровяного ексудату, слизова оболонка потовщена, просочена кровю.Б. При тривалому запальному процесі ексудативні явища зникають, спостерігається повне злущення епітеліального покриву. 6. Гнильне запалення є формою запалення, яке ускладнене гнильними мікробами і характеризується гнильним розпадом тканин.