- •Порушення жування,слиновиділення,ковтання
- •2 Міокардит. Його види по походженню, перебігу, кінець.
- •Сепсис. Паталого-анотомічні зміни.
- •4. Сказ. Його причини, морфологічні ознаки, кінець.
- •10.Поняття про реактивність та резистентність організму. Види реактивності та їх класифікація.
- •11.Отруення. Загальна характеристика паталого-антомічних змін при отруєнні мінеральними отрутами.
- •12. Ящур. Патоморфологічна характеристика.
- •13. Емболія ,її види. Морфологічна характеристика.
- •14.Суть мікозів та мікотоксикозів. Патогенез. Клініко анатомічні форми. Діагностика актиномікозів.
- •15.Особливості розтину трупів однокопитних.
- •16. Поняття про здоров’я та хвороб. Бар’єрні пристосування організму.
- •17.Хвороботворна дія на організм хімічних чинників.
- •24.Об’ємні зміни серця(гіпертрофія та розширення серця).
- •25.Місцеві та загальні зміни при отруєнні мінеральними сполуками(миш’яку ртуті фтору міді суперфосфатом та інші).
- •26.Пухлини та їх класифікація.
- •27.Тромбоз.Причини механізм утворення. Види тромбів кінець та значення.
- •28.Стахіботріотоксикоз.Патоморфологічна характеристика.
- •33.Нефрози,нефрити. Етіологія,патогенез,ознаки.
- •34.Загальна клініко анатомічна характеристика інфекційних хвороб.
- •35.Періоди хвороби. Кінець хвороби.
- •36.Патологія надниркових залоз.
- •37.Аспергільоз.Патологоанатомічна характеристика.
- •38.Артериальна гіперемія. Її причини,види ,ознаки.
- •45.Жирова дистрофія. Етіологія, ознаки.
- •46.Пастерельоз. Патоморфологічна характеристика.
- •47. Хвороботворні фактори та механізм їх дії на організм тварини.
- •54. Некроз та некробіоз. Їх причина та суть. Макроскопічні, та мікроскопічні ознаки некрозу.Клініко- морфологічна характеристика некрозів, їх кінець.
- •55. Бешиха свиней. Патоморфологічна характеристика.
- •56. Історія патологія
- •57. Проліферативний та альтеративний тип запалення
- •58. Аліментарна анемія. Загальна характеристика.
- •59. Поняття про запалення.Етіологія. Біологічна суть. Ознаки запалення
- •60. Лейкоз врх. Паталого-анатомічні ознаки.
- •61. Трупні признаки та посмертні зміни. Значення ознак смерті при патологоанатомічній діагностиці та судововетеринарній експертизі.
- •62. Роль етіологічного чинника у розвитку патологічного процесу.
- •63. Набряки та водянки. Етіологія, патогенез, ознаки.
- •75. Бруцельоз. Патоморфологічна характеристика
- •78.Особливості розтину трупів врх.
- •79. Інвазійні хвороби. Їх патогенез.
- •80.Крововиливи як окремий вид кровотеч. Види кровотеч по формі, величині, характеру їх причин.
- •81.Запалення селезінки та ліфатичних вузлів.
- •82.Міоглобінурія коней. Загальна характеристика.
45.Жирова дистрофія. Етіологія, ознаки.
Жирова дистрофія буває у вигляді ожиріння та виснаження. Ожиріння, причини: надмірна годівля, недостатня експлуатація, захворювання залоз внутрішньої секреції, цукровий діабет. Ознаки: надмірне відкладення жиру в підшкірній клітковині, в очеревині, сальнику, брижі, епікарді, серцевій сорочці, відкладення жиру між м’язовими волокнами серця і скелетної мускулатури, у стромі різних органів. Відкладення жиру в жировій клітковині можуть досягати товщини кількох сантиметрів. Ожиріння може спричинити тяжкі загальні порушення функцій органів, зокрема недостатність серця, а у зв’язку з цим можлива і смерть. Якщо усунути причини ожиріння, відновлюється нормальний стан. Виснаження ( кахексія ). Причини: недостатня годівля, надмірна експлуатація, порушення залоз внутрішньої секреції, виснажливі захворювання ( туберкульоз, глисти, злоякісні пухлини, старість. Ознаки : відсутність жирових, відкладень у жировій клітковині, серозна атрофія жирової клітковини епікарда. При виснаженні функціональна здатність організму різко знижується, а при крайніх ступенях виснаження може настати смерть. Усунення причин виснаження в Усунення причин виснаження веде до відновлення нормального стану. Місцеві порушення жирового обміну виявляються у відкладенні жиру у стромі окремих органів або в протоплазмі їхніх паренхіматозних клітин без ознак загального ожиріння.
46.Пастерельоз. Патоморфологічна характеристика.
Пастерельоз – заразне захворювання жуйних, свиней і птиці, що викликається мікробами з групи пастерел і характ.септичними змінами та крупозно некротизуючою пневмонією. У ВРХ розрізняють набрякову, септичну, та грудну форми пастерельзу. Набрякова форма пов’язана з локалізацією первинних змін у глотці. При цьому спостерігається сильний набряк глотки і пухкої клітковини язика. Нерідко на шкірі спостерігаються вузликуватий висип (екзантема ). Септична форма хар. вираженим геморагічним діатезом, гіперемією внутрішніх органів, зернистим переродженням паренхіматозних органів. Грудна форма виявляється утворенням у легенях вогнищ крупозної пневмонії, схильних до сухого некрозу. Іноді крупозна пневмонія супроводжується вогнищевим фібринозним плевритом. Паренхіматозні органи у стані зернистої дистрофії. Не рідко відмічається гострий катаральний ентерит. Як правило перебіг пастерельзу ВРХ гострий, але іноді трапляються хронічні форми тривалістю до двох тижнів і більше. У такому разі виявляється загальне виснаження, в легенях сирнисті вогнища, хронічний катаральний гастроентерит. Діагноз встановлюють комплексним клініко – епізоотологічним , патологічним і бактеріологічним дослідженням. Пастерильоз свиней може мати самостійний характер, а також може бути ускладненням інших хвороб пр. чума. Спостер. у 2 – х формах: септичній і грудній. Перебіг септичної форми дуже гострий – 12 -24 год. При цьму виявляють гостру ангіну – набряк, гіперемію, крововиливи в глотці і гортані, що поширюються на підшкірну і м’язову клітковину шиї, підгрудка і передніг ніг. Слизова оболонка рота припухла, суха. Грудна форма хвороби триває від 1 до 1.5 тижня і характеризується крупозним запаленням легень з утворенням вогнищ сухого некрозу, який іноді супроводиться серозно – фібринозним левритом. Сепличні зміни виражені слабо. При затяжному перебігу тварина виснажена. Пастерельоз курей проявляється катарально – геморагічним ентеритом. Гостра форма проявляється швидким схудненням птиці у наслідок зневоднення організму. При хронічній формі в легенях, печінці, селезінці, під шкірою і в слизовій оболонці кишок виявляють вогнища сирнистої маси сірувать – жовтого кольору.