2. Польові споруди з місцевих матеріалів

Заслони. Заслони являють собою вертикальні і похилі стінки для захисту особового складу від непогоди, в основному – від вітру. Як заслони можна використати паркани, огорожі, снігові вали.

Заслони-навіси(рис. 6.7, 6.8) влаштовують однобічними і двобічними на відділення або на взвод довжиною з розрахунку 0,5 м на людину.

Курені.Курені влаштову-ють з жердин, гілок і хмизу. Вони бувають двосхилі (рис. 6.9) і конусні (рис. 6.11). Покрівлю куреня роблять з стовбурів дерев, лапнику, гілок, очерету або соломи, а торці закладають плотом з залишенням в одному з них вхідного отвору, який закривають плащем-наметом.

Для устрою конусного куреня на взвод на розчищеному майданчику по колу діаметром 6 м укладають жердини вершинами до центра, які прив'язують вірьовкою так, щоб між жердинами залишалися проміжки 5…6 см. Зв'язані жердини підіймають, встановлюючи їх нижні кінці в заздалегідь відриті ямки по колу, і одночасно обертаючи в одну сторону так, щоб вгорі утворилася горловина, а кістяк отримав стійке положення.

Кістяк куреня обплітають гілками або хмизом, окривають гілками або наметовими полотнищами. Всередині куреня обладнують тапчан. Вихід завішують плащем-наметом. У центрі куреня відривають яму для багаття. Для підведення зовнішнього повітря до багаття влаштовують прориту канавку.

У зимових умовах влаштовують снігові курені на повалених деревах (рис. 6.11), курені із снігових валів (рис. 6.12). Каркас виготовляється із жердин і покривається ялиновими або іншими гілками, очеретом, соломою, мохом тощо, а зверху – снігом.

Землянки. Землянки влаштовують на відділення і взвод: двосхилі (рис. 6.13) – на рівній місцевості, односхилі (рис. 6.14) – на узгір'ї.

Для устрою двосхилої землянки на відділення відривають котлован і одягають його стінки. По сторонах котловану укладають опорні колоди і лежнів, а в середні встановлюють стійки і на них закріплюють перекладину.

Односхилу землянку на відділення влаштовують так само, як і двосхилу.

Знагірноїсторони ската відривають водовідвідну канаву. Вхідний тамбур влаштовують з двома дверима. Зі сторони, протилежній тамбуру, влаштовують вікно. Всередині землянки обладнують нари шириною 180 см, довжиною з розрахунку 0,6 м на людину.

Польове відхоже місце. Польове відхоже місце (рис. 6.15) влаштовують у всіх випадках розташування військ.

При короткочасній стоянці відхоже місце влаштовують у вигляді індивідуальних ровиків, при тривалій – у вигляді рову з розрахунку одне очко на 12…16 людини. Розташовують його не ближче за 75 м до житла.

Відхоже місце обносять огорожею.

2. Польові споруди для захисту особового складу

1. Загальні положення

Для захисту особового складу в районах розташування (на позиціях) зводяться відкриті і перекриті щілини, бліндажі та схованки.

Польові споруди влаштовують з табельного майна або місцевих матеріалів.

Польові споруди в районах розташування влаштовують, як правило, приєднаними до окопів, траншей, ходів сполучення і схованок – поблизу бойової техніки і місць постійного перебування особового складу. Вони зводяться силами підрозділів при дотриманні вимог розосередження, маскування, пожежної безпеки, санітарної гігієни, охорони, оборони.

Входи у споруди в районах розташування повинні спрямовуватися в бік, протилежний найбільш вірогідному напрямку вогню противника.

При вибиранні місця для зведення щілин, бліндажів та схованок слід збігати низьких ділянок місцевості, де можливе затоплення споруд, накопичування дощової або талої води

Особовий склад в польових спорудах може розміщуватися на підлозі, загальних нарах, на похідних ліжках.

При розміщенні людей на підлозі підлогу необхідно отеплювати лапником, соломою, очеретом.

Для розташування однієї людини у польових спорудах повинне виділятися:

• в землянках на нарах – 1,6...2,2 м²;

• в наметах на похідних ліжках – 2,5 м².