2. Розташування підрозділів в районі

   1. Розташування батальйону

Батальйон у призначеному районі розташовується поротно з таким розрахунком, щоб з початком виходу з району не робити зайвих пересувань.

Район розташування батальйону включає позиції (маршрути дій) сторожової (безпосередньої) охорони, механізованих (танкових) рот, райони розташування мінометної (артилерійської) батареї, гранатометного і протитанкового підрозділів, підрозділів технічного забезпечення і тилу.

Розміри району для розташування батальйону на місці можуть бути до 10 км².

Порядок розміщення підрозділів залежить від характеру майбутніх дій, тривалості перебування в районі, умов обстановки і характеру місцевості. За умов холодної пори року або тривалої непогоди, якщо немає часу на улаштування укриттів поза населеними пунктами, розташування підрозділів здійснюється в населених пунктах; при цьому цивільне населення евакуюється з районів розташування підрозділів.

У батальйоні призначається черговий підрозділ у складі взводу. Він перебуває у районі розташування своєї роти в постійній готовності до виконання завдань, які раптово виникають, у тому числі й для гасіння пожеж у районі розташування та поблизу нього.

2. Розташування рот

Механізована (танкова) рота (рис. 6.1) в указаному їй районі розташовується уздовж маршруту висування, використовуючи захисні та маскувальні властивості місцевості. Відстань на відкритій місцевості між танками, БМП (БТР) повинна бути100...150 м, між взводами – 300...400 м, між ротами – 1...1,5 км.

3. Розташування взводів і відділень

Взвод (відділення) розташовується на місці, як правило, у складі батальйону (роти).

Взвод може призначатися черговим підрозділом, а відділення – у сторожову охорону батальйону.

Зазвичай взвод розміщується уздовж маршрутів висування, використовуючи захисні і маскуючі властивості місцевості, в постійній готовності до відбиття нападу наземного і повітряного противника, знищення його диверсійно-розвідувальних груп.

В умовах суворої зими або тривалої непогоди взвод може розміщуватися в населеному пункті, наметах, що опалюються, та бліндажах. У цьому випадку взводу (відділенню) для розміщення виділяється, якщо можливо, один будинок або споруда. З метою маскування опалювання приміщень проводиться тільки в нічний час (в умовах обмеженої видимості).

БМП (БТР), танки розташовуються в місцях, які вказуються командиром взводу, під кронами дерев, у ярах, у радіолокаційній тіні від місцевих предметів на відстані 25...50 м один від одного, а на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником високоточної зброї – 100...150 м і маскуються штатними маскувальними засобами і місцевими матеріалами. Для БМП (БТР), танків обладнуються окопи та укриття.

Під час технічного обслуговування насамперед дозаправляються пальним і поповнюються боєприпасами техніка та озброєння, потім здійснюється технічне обслуговування і перевірка функціонування озброєння, механізмів та приладів, їх вивірка і регулювання, усунення виявлених несправностей.

Особовий склад розміщується поблизу своїх машин. Для нього відриваються щілини, а за наявності часу влаштовуються перекриті щілини або бліндажі.

Місця розміщення особового складу і розташування бойової техніки ретельно маскуються, очищаються від хмизу, сухої трави та інших легкозапалювальних матеріалів. Особовому складу забороняється розпалювати багаття, кидати не гашені недопалки, залишати рештки їжі, пересуватися без дозволу командира взводу. Пересування, у разі необхідності, здійснюється тільки парами за встановленими командиром взводу напрямками. Поблизу БМП (БТР), танків обладнуються хибні об’єкти (встановлюються теплові пастки).

Відпочинок і обігрів особового складу організовують у складі підрозділів у наметах (бліндажах), пунктах обігріву, укриттях із солдатських плащ-наметів, а також використовуються спальні мішки і ковдри.

Під час фортифікаційного обладнання місця розташування взводу в першу чергу обладнуються укриття (окопи) для БМП (БТР, танків, автомобілів), у разі розташування взводу на напрямку ймовірних дій наземного противника влаштовуються інженерні загородження; у другу чергу – щілини, перекриті щілини, бліндажі (сховища) для особового складу; надалі (за наявності часу) інженерне обладнання районів удосконалюється.