23. Наукові заходи і прикладний інструментарій зростання ефективності фірми.

Рівень економічної ефективності діяльності підприємства залежить від багатьох чинників і умов. Ці чинники в реальності діють не ізольовано, в чистому вигляді, а здебільшого перетинаються і взаємозумовлюють один одного. Частина з них залежить від діяльності підприємства загалом, інші пов'язані з технологією й організацією виробництва, а ще деякі зумовлені рівнем використання виробничих ресурсів і впровадженням науково-технічного прогресу. Всі чинники зростання ефективності можна класифікувати за трьома ознаками:

- видами витрат виробництва та ресурсів (джерелами підвищення);

- напрямами розвитку й удосконалення виробництва;

- місцем реалізації чинників у системі управління діяльністю.

Класифікація чинників за ресурсами та затратами уможливлює чітке уявлення про джерела підвищення ефективності. Тут є відповідь на запитання, за рахунок яких ресурсів або затрат можна досягти економії суспільної праці.

Відповідно до тієї класифікації, основними чинниками зростання економічної ефективності першої ознаки є: зростання продуктивності праці й зниження оплатомісткості продукції; зниження фондомісткості та матеріаломісткості виробництва; раціональне використання природних ресурсів.

До основних напрямів розвитку й удосконалення діяльності підприємств (друга ознака) відносять: запровадження прогресивних технологій виробництва; раціональну спеціалізацію і концентрацію виробництва; вдосконалення організації й оплати праці; запровадження досягнень науково-технічного прогресу та передового досвіду; вдосконалення структури виробництва і системи управління; підвищення якості й конкурентоспроможності продукції; всебічний розвиток і вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Найважливіша ознака третя - за місцем реалізації чинників у системі управління діяльністю підприємства. Чинники, котрі вона об'єднує, поділяють на зовнішні й внутрішні.

До зовнішніх належать: державна економічна і соціальна політика; ціноутворення на сільськогосподарську продукцію; якість і вартість матеріальних ресурсів промислового походження; структурні зміни в економіці країни; розвиток інфраструктури.

До внутрішніх чинників відносять: технологію, техніку й обладнання, матеріали та енергоносії, продукцію, кваліфікацію працівників, організацію праці й стиль управління.

24. Вплив державних інституційних структур і зовнішніх чинників на рівень ефективності фірм.

Ефективність дії ринкового механізму багато у чому залежить від бажань і волі людей. У сучасному суспільстві вольові відносини його членів закріплюються у структурі прав, морально-етичних норм, економічних стимулів і т.п., що в цілому визначає поведінку кожної людини. Ці передумови ефективності ринкової економіки, з одного боку, а з другого – її наслідки, регулюються здебільшого державою. В цілому, завжди існує система інституційно-формальних і неформальних норм і правил поведінки, що розробляється та встановлюється державою, суспільством і дають змогу індивідам структурувати та координувати свою діяльність.

Інституціональне середовище функціонування економічних суб’єктів багато в чому визначається правами власності. У рамках теорії прав власності під фірмою, як економічною організацією, розуміють коаліцію власників, скооперованих факторів виробництва, які пов’язані між собою контрактними зобов’язаннями з метою мінімізації трансакційних витрат.

Трансакційні витрати – це витрати у сфері обміну, пов’язані з передачею прав власності пов’язані з передачею прав власності. Вирізняють п’ять основних форм трансакційних витрат:

витрати, пов’язані із пошуком, збиранням, обробкою та аналізом ринкової інформації;

витрати, пов’язані із пошуком партнерів, веденням переговорів та укладанням контрактів;

витрати, пов’язані із стандартизацією та забезпеченням і контролем виконання вимог стандартів;

витрати, пов’язані із захистом прав власності;

витрати, пов’язані із захистом прав власності;

витрати, обумовлені опортуністичною поведінкою партнерів, тобто невиконанням ними конкретних зобов’язань.

На зміст інституціональної системи суттєво впливає існування зовнішніх ефектів, тобто витрат або вигод від ринкових операцій, що не отримали відображення в цінах. В арсеналі економічної політики є різні засоби щодо усунення небажаних зовнішніх ефектів. Механізм державного регулювання приходить на допомогу ринку і при розв’язанні проблем суспільних благ, споживання яких неможливо обмежити лише для осіб, що платять за них. Основною властивістю суспільних благ є можливість використання цих благ усіма особами без урахування наявності та розмірів індивідуальної оплати.