- •1.Система управління ефективністю фірм, її особливості, форми і рівні прояву.
- •4.Класифікація фірми.
- •Перелік документів, що подаються для державної реєстрації суб'єкта господарювання - юридичної особи:
- •42. Проектування продуктів та процесів у сфері послуг, які є важливими з точки зору управління операціями.
- •Особливості проектування у сфері послуг:
- •43. Сутність фірми і основні причини її виникнення у ринковій економіці.
- •44. Концепція трансакційних витрат, її значення в діяльності фірм.
- •Найбільш поширена типологія включає п'ять типів трансакційних витрат:
- •Оптимальний розмір фірми буде досягнуто тоді, коли економія від скорочення трансакційних витрат, пов’язана з подальшим збільшенням фірми, виявиться рівною додатковим витратам на управління.
- •45. Класифікація фірм і методичні основи їх вивчення.
- •Для докладного вивчення фірм потрібна відповідна інформація.
- •Досьє складається з ряду документів:
- •46. Чинники зовнішнього середовища і їх вплив на поведінку фірми.
- •47. Моделі фірм і підходи до ефективності та управління.
- •48. Методологія виміру ефективності діяльності фірми.
- •49. Оцінка ефективності діяльності фірми менеджерами.
- •50. Оцінка ефективності діяльності фірми власниками.
- •51. Оцінка ефективності діяльності фірми кредиторами.
- •34. Особливості державного регулювання фірм. Економічне та соціальне регулювання.
- •35. Внутрішньо-фірмове планування і господарчо-комерційні зв’язки.
- •36. Бізнес-план – основа фірми.
- •37. Комплексний підхід в управлінні продуктивністю фірми.
- •38. Розробка та ухвалення управлінських рішень в ризикових ситуаціях фірми.
- •39. Продуктивність і конкурентоздатність фірм.
- •40. Чинники, що визначають макросередовища фірми.
- •42. Проектував продуктів та процесів у сфері послуг, які є важливими з точки зору управління операціями.
- •41. Стреси, фактори, що їх викликають і шляхи уникнення.
- •17. Особливості механізму формування і управління витратами фірм.
- •25. Як правильно господарювати?
- •18. Система управління процесами ефективного розподілу ресурсів.
- •19. Управління ефективністю виробничого чинника “праця”.
- •20. Ефективність виробничого чинника “капітал” фірми.
- •21. Інноваційні чинники ефективної діяльності фірми.
- •22. Мотиваційний механізм підвищення ефективності фірми.
- •23. Наукові заходи і прикладний інструментарій зростання ефективності фірми.
- •24. Вплив державних інституційних структур і зовнішніх чинників на рівень ефективності фірм.
- •60. Фінансова стійкість підприємства
- •52.Сутність системи фірмового бізнесу. Управління ефективністю фірми як процес прийняття рішень.
- •59. Максимізація прибутків фірмою в довгостроковому періоді
- •58. Максимізація прибутків фірмою в короткостроковому періоді
- •57. Особливості конкурентного суперництва між фірмами
- •52. Визначення умов ефективного виробництва.
- •56. Особливості формування конкурентної переваги фірми
- •55. Визначення максимального прибутку за методом граничних витрат
- •54. Сутність та особливості застосування концепції “важеля”
40. Чинники, що визначають макросередовища фірми.
Макросередовище складається з елементів, які прямо не пов'язані з підприємством, але впливають на формування загальної атмосфери менеджменту. Макрооточення створює загальні умови перебування організації у зовнішньому середовищі.
Чинники макросередовища найчастіше класифікують за такими групами: економічні чинники (пов'язані з обігом грошей, товарів, інформації та енергії); політичні чинники (впливають на політичні погляди та поділяють людей на окремі політичні групи і знаходять вираження в діяльності та прийнятті рішень місцевими органами влади та уряду); соціально-демографічні чинники (впливають на рівень і тривалість життя людей, а також формують їхню ціннісну орієнтацію); технологічні (пов'язані з розвитком техніки, обладнання, інструментів, процесів оброблення та виготовлення продуктів, матеріалів і технологій) тощо.
Усі чинники макросередовища знаходяться у стані сильного взаємозв'язку. Зміна одного з чинників обов'язково приводить до того, що відбувається зміна інших чинників.
42. Проектував продуктів та процесів у сфері послуг, які є важливими з точки зору управління операціями.
Всі фірми реалізують функцію операцій. Терміни виробництва і операції взаємопов’язані, але під виробництвом в основному розуміється випуск товарів і переробка сировини, а термін операції ширше, і включає не тільки виробництво товарів, а і надання послуг. Вся система виробничої діяльності фірми називається операційною системою і складається із трьох підсистем: переробної, забезпечення та планування і контролю.
Ефективність операцій – це ринкова вартість виробничих виходів, поділена на загальну величину витрат фірми. Проектування операційної системи включає етапи: проектування виробів та процесів у виробництві, визначення виробничих потужностей, місця їх розміщення, проектування підприємства і розробку виробничих операцій.
Особливості проектування у сфері послуг: по-перше, споживач присутній у виробничому процесі, чи має більш тісний контакт із споживачем ніж у сфері промислового виробництва; по-друге, існує більш висока ступінь індивідуалізації продукту у відповідності з вимогами споживача; по-третє роботи у сфері послуг більш трудомісткі. Все це робить управління операціями у сфері послуг більш складною справою з точки зору забезпечення ефективності.
При управлінні функціонуванням операційної системи необхідно розглядати проблеми і рішення, пов’язані з плануванням виробничого процесу та контролем за його ходом.
41. Стреси, фактори, що їх викликають і шляхи уникнення.
Стресова ситуація - це явище, яке виникає внаслідок пере- або недовантаження працівників робочими завданнями, психологічною несумісністю, незадовільними умовами праці та безліччю інших чинників. Зовнішні ознаки того, що людина переживає стрес - психічні та нервові розлади, захворювання, агресивність, апатія, роздратування, неадекватна реакція на те, що відбувається, зайва ворожість, сарказм, ігнорування оточуючих або незначна увага до міжособових стосунків у колективі. Стрес - явище розповсюджене. Його можуть викликати як фактори, що пов'язані з впливом організації на свого співробітника, так і чинники, що зумовлені особистим життям людини, його світосприйняттям і менталітетом.
Організаційні фактори можна умовно розподілити на п'ять підгруп: а) невідповідність між змістом праці і можливостями конкретного працівника. На практиці це надто велике, надмірне завантаження, безліч невідкладних обов'язків чи надто мале, незначне навантаження, що залишає багато вільного часу. Обидві такі ситуації небажані. б) конфлікт ролей, коли до працівника одночасно ставляться протилежні чи взаємовиключні вимоги. Сюди належить також і ситуація, коли людина отримує розпорядження "через голову” безпосереднього функціонального керівника; в) будь-яка невизначеність (обов'язків, повноважень, пільг, можливостей, ролі та ін.), тобто ситуація за якої працівник не володіє повною, достатньою чи достовірною інформацією про те, чого від нього чекають чи у яких умовах йому доведеться діяти; г) нецікава, монотонна робота; д) незадовільні фактори оточуючого середовища та гігієни - шум, пил, забруднення, вібрація, освітлення у недопустимих межах, порушення температурного режиму, висока ймовірність вірусних чи професійних захворювань, загроза фізичних ушкоджень чи моральних травм.
Особові чинники надто суб'єктивні та індивідуальні для формування в певні категорії. Під ними розуміють все те, що породжує депресію, агресивність і відчуття душевної кризи чи неспокою.
Уникнути стресу чи послабити стресовий стан можна використовуючи систему вибору пріоритетів у роботу, тобто розподіляючи завдання на невідкладні, дуже важливі, термінові, шаблонні, другорядні, несуттєві, зайві тощо.
Необхідно вміти знаходити час для відпочинку, вчасно сказати "ні", коли досягнута максимальна межа завантаження роботою, розмежовувати і справедливо розподіляти обов'язки і обсяги робіт.