Ефективним засобом формування активності учнів є залучення їх до виконання ситуативних завдань, проблемних ситуацій , розв’язування яких сприяє розвитку вмінь орієнтуватися в різних ситуаціях , планувати власну позицію , прогнозувати результативність .Розвиток комунікативних навичок дітей забезпечують вправи й завдання на формування вмінь уважно й вдумливо слухати , відтворювати та аналізувати почуте , говорити доречно , чітко , переконливо правильно ; комунікативно виправдано користуватися мовними засобами , характерними для різних типів , стилів і жанрів мовлення під час створення усних і письмових висловлювань .

Розвивати у дітей навички розрізнення звукової форми слова , аналізу звуків , їх диференціації , формувати вміння аналізу звуків мови , розвивати уважність , здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості допомагають вправи на диференціацію звукової форми слова .

У першому класі це вправи такого виду :

Я ( або хтось із казкових героїв ) називаю пари слів , учні мають визначити , якими звуками відрізняються слова , пояснити значення слів :

Нічка – річка , горе - море , коса – роса , гора – нора та ін.

Потім пропоную дітям самостійно дібрати пару до слів :

Рік – ( бік ) , урок – ( крок ) , шило – ( мило ) , крига – ( книга ) .

Діти пробують самі придумати такі пари слів .

Дуже цікаво проходить робота над визначенням звуків якихось подій . Діти слухають записи ( фонограму ) звуків : ходіння ,біг , стук , гортання сторінок , шум моря , лісу , дощу , вітру , капання води , плескіт , гуркіт авто тощо . Учні називають звук почутого явища . І навпаки : демонструю дітям ілюстрації ( літак , автомобіль , ліс , море , струмок , краплинки води ) – вони мають їх озвучити .У другому класі такі вправи трішки ускладнюються . Наприклад .

- Послухайте рядок слів , визначте , який за порядком звук у слові постійно змінюється , назвіть ці звуки .

Рак – мак – лак ; кіт – кут – кит ; бір – бій – зір ; сім – сік – вік ;

Ріг – рід – рій ; гора – горе – нора .

Або таке завдання ( за принципом до попереднього ) : визначити , який звук змінюється , додати слово у ряд , замінивши відповідний звук .

Нора – гора – ( кора ) , сир – тир – ( мир ) ,

Галка – гілка – ( голка ) , зірка – дірка ( нірка )

У третьому , четвертому класі виконуючи таке завдання , намагаюся добирати вправи , спрямовані на формування вміння аналізувати звуки . розвиток уважності , здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості .

Наприклад - послухайте слова , змініть у словах один або два звуки так , щоб утворилось нове слово .

Лис – ( лось , ліс ) , вага - (нога , вата ) , рулет – ( букет , буфет ) , пічка –( нічка , річка ) .

Прослухайте пари слів .Визначте , чим ці слова відрізняються , які звуки додано , які забрано , а які замінено іншими .

Каштани – штани , миша – тиша , ручка – онучка , лоза – залоза , син – синиця , гра – грамота .

-Доберіть до поданих слів ланцюжок спільно - кореневих . Чий ланцюжок буде найдовшим , той – переможець .

Урок , лист , літак , дерево , диво , книга та ін.

Велике значення на уроках мови та читання надаю роботі над розвитком загального поняття про будову слова та словотвір , вмінню утворювати нові слова від поданих . добирати спільнокореневі слова , і при цьому розвиваючи мовленнєву діяльність учнів та вміння логічно мислити .

Оскільки у 1 і 2 класі ще не введено поняття основа , корінь , суфікс , префікс слова дуже часто використовую на уроках метод „виконай за зразком” . У завданнях , називаю пари слів або способи утворення нових слів , демонструю їх перетворення дітям , які за аналогією виконують завдання .

При цьому використовуються підказки – значення похідних слів . Наприклад :Зачитую складені слова , діти пояснюють їх значення та називають слова від яких вони утворилися

Носоріг = ніс + ріг ;

П’ятикутник = п’ять + кут ;

Косоокий = косий + око

Паровоз = пара + возити

В іншій вправі діти складають основи двох слів і дістають нові слова , пояснюють їх значення :

Зорі + падати = зорепад ;

Ліс + парк = лісопарк ;

Сніг + ходити = снігохід ;

Сніг + падати = снігопад ;

Крига + ламати = криголам ;

Листя + падати = листопад ;

У 3,4 класі при вивченні цієї теми учні використовують картки з позначкою префікса і суфікса . Я називаю слова . діти піднімають картки з позначкою відповідно до способу творення цього слова ( префіксальний , суфіксальний , префіксально-суфіксальний ) .

Ліжко , зачіска . виїхати , сходи , відліт , зріст , обгортка , казка , приказка , склянка .

Усна самостійна робота в парах дає змогу якісно закріпити новий матеріал .Учні одержують завдання і виконують їх , виступаючи то в ролі учителя , то в ролі учня . Наприклад , підчас роботи в 1 класі над пакетом „Поспішай , синичко!” діти одержують завдання відповісти на запитання :

1.У словах якої синички під час читання потрібно передати інтонацію радості , а якої – сум ?

2.Прочитайте текст за ролями , скажіть що вас вразило у вчинку першої синички ?

Учні працюють у парах , а потім один з них читає текст перед класом .Застосування самостійної роботи на етапі вивчення нового матеріалу активізує розумову діяльність учнів , збуджує їхні творчі сили . Для ознайомлення з новим матеріалом практикую такі види самостійної роботи : граматичний аналіз слів , речень , спостереження над мовними явищами , супроводжуване бесідою з наступними висновками , словотворче завдання , аналіз таблиць .

Завдання для самостійної роботи намагаюся логічно пов’язувати з попереднім матеріалом . Зміст їх на різних етапах уроку добираю так , щоб у сприйманні матеріалу брали участь різні види пам’яті – зорова , слухова , моторна .

У ході індивідуальної роботи над текстом з метою усвідомлення його змісту використовую такі завдання :

1. Знайди , прочитай частину тексту , де автор передає своє ставлення до зображуваного .

2. Прочитай і перебудуй деформований план відповідно до тексту .

3. Прочитай текст і розмісти готові заголовки до поділеного на частини тексту .

4. Прочитай і добери уривки з тексту до ілюстрацій .

5. Прочитай частину тексту і подумай , про яку рису характеру персонажа говориться в ній .

6. Прочитай і добери до кожної частини оповідання прислів’я .

7. Ознайомся з текстом і подумай . чим вони схожі між собою .

Вміти самостійно працювати – головне , чого учень має навчитися у початковій школі .Розуміння прочитаного є основною характеристикою читання . Воно залежить від багатьох факторів : розуміння слова , речення , цілого тексту .

Я вважаю , щоб розуміти текст , що читається треба , треба перш за все мати достатній лексичний запас , уміти швидко без зусиль співвідносити форму слова із звуковою ( це особливо суттєво для читання вголос ) , а також з відповідним значенням .

такі лексичні вправи –тексти :

1. На листку цупкого паперу в довільному порядку розміщені сім малюнків , що зображують предмети , дібрані за певною ознакою . Наприклад засоби пересування , знаряддя праці , тощо .Окремо на цьому самому листку написані в стовпчик слова – назви цих предметів .Завдання учневі : по можливості швидко прочитати слово , знайти відповідні малюнки і вписати номер малюнка у пустий кружечок , що є біля кожного слова . Послідовність дій може бути й іншою .Наприклад подивившись на малюнок , учень шукає його назву серед даних слів .

Вправа того ж типу , що й попередня , але дещо ускладнена . До малюнків додаються не лише слова – назви відповідних предметів , а й слова - назви ознак , які можна віднести до цих предметів . Наприклад на картці намальовано сім навчальних предметів , а окремо даються слова в два стовпчики :

1. підручник А акварельний

2. олівець Б дерев’яний

3. циркуль В металевий

4. гумка Г м’який

5. фарби Д новий

6. зошит Є тонкий

7. ручка Е кульковий .

Завдання учневі : роздивитись малюнки , прочитати слова , порівняти їх між собою і зафіксувати результат за допомогою умовних позначень .

А саме : до номера малюнка слід дописати номер слова – назви предмета і відповідну букву , що вказує на його ознаку .Замість ознак у другому стовпчику можна давати назви дій , обставин тощо .

1. сад а) чорніє 1. метр а) у шухляді;

2. город б) заростає 2. голки б) у кишені;

3. ліс в) стрибає 3. нитки в) у руках ;

4. поле г) хвилюється 4. булавки г) під стільцем ;

5. ріка д) блищить 5. гачок д) на пальці ;

6. озеро е) тече 6. пряжа е) у подушечці ;

7. море є) шумить 7. ножиці є) у клубку ;

8. струмок ж) розкинулося 8. шпиці ж) у коробці ;

9. гора з) зеленіє 9. крейда з) на підлозі ;

10. яр и) квітує 10. наперсток и) на спинці стільця .

3.Робота над визначенням слова , яка здійснюється за тим самим зразком . що й попередні вправи . У цьому разі у другому стовпчику даю визначення дібраних слів . Завдання учневі : прочитати слова першого стовпчика і до кожного слова знайти визначення з другого стовпчика , співвіднести з малюнком . Наприклад

методические материалы бесплатно

1. художник а) книжка , в якій надруковані копії картин ;

2. виставка картин б) картина , що зображує природу ;

3. пензлі , фарби , олівці в) зібрання картин для показу їх глядачам ;

4. папір , дерево , полотно г) папка для малюнків ;

5. пейзаж д) картина , що зображує людину ;

6. портрет е) той , хто пише картини ;

7. натюрморт є) те чим працює художник ;

8. рама для картини ж) картина , що зображує квіти , рибу , фрукти ;

9. етюдник з) кріплення з рейок , в яке вставляють картину ;

10. альбом репродукцій и) те на чому пишуть картини .

4.Цікавим для дітей є завдання типу „ Знайди пару” ( даю два стовпчики слів – синонімічні і антонімічні пари .Учням треба прочитати , знайти пару слів і з’єднати їх рискою .

сміливо неголосно мокрий легковажний

правильно коротко однаковий порожній

стисло хоробро поважний сухий

тихо безпомилково повний різний

сердито розважливо перемога нелад

щасливо пусто порядок поразка

спокійно дратівливо світанок невдача

безлюдно радісно успіх смеркання

З урахуванням ступеня підготовки школярів ввожу до таких вправ і фразеологічні звороти . Наприклад :

Дати слово хвилювати ; час від часу досі ;

Брати гору втомитися ; до цих пір легко ;

Брати за душу пообіцяти ; душа в душу іноді ;

Падати з ніг перемагати ; як по маслу дружно ;

4. Завдання знайти слово за його визначенням дещо відрізняється від попередніх , але в основі його лежить той самий принцип – не питати в дітей визначення слова , а дати їм його для обмірковування .Для цієї вправи добираю такий матеріал . який складається з визначення слова і групи слів , серед яких треба знайти те , до якого дається визначення .

Наприклад :

Літня відкрита прибудова до хати .

а) палісадник б) сіни в) веранда

Квіти зібрані в пучок .

а) вінок б) букет в) клумба

Розповісти про те , як виглядить якийсь предмет , істота .

а) згадати б) уявити в) описати

Такий ,що не дбає про вигоду для себе .

а) байдужий б) безкорисливий в) бідний

Той , що всередині чогось .

а) зовнішній б) внутрішній в) середній

Такі картки з лексичними завданнями використовую не лише для індивідуальних завдань , а й для роботи в парах . Час від часу пропоную учням контрольну роботу з лексики , розмноживши цей дидактичний матеріал на ксероксі .Час для виконання таких робіт обмежую . Оскільки учням майже нічого не треба писати ( лише позначати обране слово , з’єднати рискою і т .ін . ) , робота має виконуватися блискавично ( 5 – 10 і більше завдань протягом 1 хвилини ) . Вважаю , що обмеження часу принципово важливе й необхідне . Це привчає дітей швидко сприймати зоровий образ слова , інтенсивно думати , розмірковувати над суттю завдання , а не читати механічно .

Для досягнення цієї мети використовую такі види робіт :

1.„Склади текст” . Текст розділяю на частини ( абзаци , групи речень , окремі речення ) , кожна з яких дається на окремій картці . Школяр читає мовчки , визначає порядок фрагментів , нумерує картки . Потім він пояснює класу , яку роботу виконав , і читає вголос увесь текст .

2. „Дай назву” . Текст розділяю на дві – три частини . Завдання учневі : самостійно прочитати і дібрати заголовки до цілого тексту та його частин . Це завдання для багатьох учнів складне , тому для таких дітей пропоную варіанти назв , серед яких учні вибирають потрібну .Серед них можуть бути вдалі , не зовсім вдалі і неправильні ( такі , що хибно тлумачать текст ) . Учень читає текст уголос і пояснює , чому він обрав той чи інший заголовок .

3. „Знайди вказану частину” . Школяр одержує текст і завдання : самостійно прочитати і знайти певну частину тексту ( той чи інший опис , якийсь доказ , речення , яке щось пояснює , порівняння тощо ) . Час для виконання завдання обмежую з урахуванням норми для читання мовчки .

4. „Знайди відповідь” . Ця робота привчає учня слідкувати за розгортанням думки , концентрувати увагу на суттєвому . Даю завдання учневі мовчки прочитати текст і подумки відповісти на запитання . які записані поруч з тією чи іншою частиною тексту .

У роботі над текстом дуже часто використовую вправу „Постав запитання” . Учень самостійно читає текст , який попередньо розділяю на кілька частин , і ставить запитання до кожної частини тексту .

Дуже люблять діти працювати над завданням „Здогадайся , що далі ?” , яке спрямоване на розвиток важливого читацького вміння – передбачувати розвиток думки в тексті .Для роботи над цим завданням готую дві картки , на яких записаний текст , що складається з двох абзаців . Учень одержує ту , на якій початок тексту . Він мусить мовчки прочитати і подумати , про що йдеться в наступній частині .Далі учень читає вголос початок і розказує про своє припущення . Після цього даю учневі другу картку , і він читає вголос другу частину .

Також вчить дітей слідкувати за думкою і передбачувати вправа „ Заповни пропуски” , яку я проводжу так : у тексті заклеюю деякі слова так , щоб ціле можна було зрозуміти без зайвих зусиль .Один учень читає мовчки текст , намагаючись його зрозуміти .Далі учень читає вголос , додаючи пропущені слова .Інший учень , що одержав повний текст , слухає і слідкує очима за текстом , щоб відмітити розбіжності .після цього діти обговорюють , чи правильно за змістом , хоч , можливо , й іншими словами доповнив текст перший учень , чи його вставки виявилися неточними , невиразними , такими , що перекручують зміст тексту .

З учнями , які вже добре читають проводжу вправу „Переглянь , зрозумій” . Це завдання формує вміння вловлювати суть тексту , вирізняти її серед другорядних елементів змісту .Роботу починаю з того , що у тексті підкреслюю ключові слова .Учень читає тільки підкреслене , а інші намагаються здогадатися , про що говориться у творі . Коли кілька школярів висловлять свої припущення , твір читається повністю , робиться висновок про правильність припущень , зроблених на основі лише окремих слів з тексту . При визначенні головної думки твору пропоную дітям три – чотири формулювання головної думки , а одне з яких правильне . Учні вибирають потрібне формулювання , пояснюють свій вибір , підтверджують уривками з тексту .Це завдання пропоную для фронтальної й індивідуальної роботи , або для роботи в парах .

Вважаю за необхідне аналізувати на уроці ті твори , що читаються в класі . Треба , щоб звучало на уроці зв’язне висловлювання вчителя , яке показує зразок міркування ,наприклад , про характер дійової особи чи про деякі особливості мови твору . З досвіду видно , що учні тоді швидше відповідають на запитання , їх висловлювання зв’язніші й цікавіші .

Доцільно виконати вправу таку: