- •Міністерство охорони здоров’я України
- •Ббк 28.072.534я73
- •Передмова
- •Список скорочень
- •1. Загальна характеристика ферментів. Ізоферменти
- •2. Використання ферментів у клінічній практиці
- •3. Класифікація ферментів плазми крові
- •4. Загальна характеристика ферментів, які мають діагностичне значення
- •4.1. Алкогольдегідрогеназа
- •4.2. Альдолази
- •4.3. Альфа-амілаза
- •4.4. Амінотрансферази
- •4.5. Гамма-глутамілтранспептидаза
- •4.6. Глутаматдегідрогеназа
- •4.7. Глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа
- •4.8. Еластаза
- •4.9. Креатинкіназа
- •4.10. Лактатдегідрогеназа
- •4.11. Лейцинамінопептидаза
- •4.12. Ліпаза
- •4.13. 5’-Нуклеотидаза
- •4.14. Сорбітолдегідрогеназа
- •4.15. Трипсин
- •Фосфатази
- •4.17. Холінестераза
- •4.18. Ферменти антиоксидантного захисту
- •5. Типи змін активності ферментів крові при різних патологіях
- •5.1. Зміни активності ферментів при хворобах печінки
- •5.2. Зміни активності ферментів при захворюваннях серця та скелетних м’язів
- •5.3. Зміни активності ферментів при захворюваннях опорно-рухового апарата
- •5.4. Використання ферментів із діагностичною метою в нефрології та урології
- •5.5. Зміни активності ферментів при захворюваннях підшлункової залози
- •5.6. Зміни активності ферментів при захворюваннях травного каналу
- •5.7. Зміни активності ферментів при онкологічних захворюваннях
- •5.8. Використання ферментів із діагностичною метою в пульмонології
- •5.9. Використання ферментів із діагностичною метою в гематології
- •5.10. Використання ферментів із діагностичною метою в неврології та психіатрії
- •5.11. Використання ферментів із діагностичною метою в алергології
- •6. Біохімічні причини спадкових ензимопатій
- •6.1. Ензимопатії обміну вуглеводів
- •4. Непереносимість дисахаридів:
- •6.2. Ензимопатії обміну білків
- •6.3. Ензимопатії обміну нуклеїнових кислот
- •6.4. Ензимопатії гемумісних ферментів
- •6.5. Ензимопатії обміну ліпідів
- •2. Порушення обміну жирних кислот:
- •3. Порушення обміну стеролів:
- •6.6. Ензимопатії обміну порфіринів
- •1. Еритропоетичні порфірії:
- •2. Печінкові порфірії:
- •6.7. Ензимопатії обміну жовчних пігментів
- •7. Деякі аспекти ензимотерапії
- •8. Загальні принципи роботи з ферментами
- •8.1. Ферменти як аналітичні реагенти в клініко-лабораторній діагностиці
- •8.2. Основні принципи визначення активності ферментів у сироватці крові. Одиниці активності ферментів. Недоліки ферментного аналізу
- •Тестові завдання для контролю засвоєння матеріалу
- •100. Клінічними проявами хвороби Мак-Ардля є біль у м’язах, судоми при фізичному навантаженні, міоглобінурія. Активність якого ферменту блокується при цьому захворюванні?
- •101. У дитини підозра на алкаптонурію. Блок якого ферменту відмічається при цьому захворюванні?
- •102. При біохімічному аналізі крові 5-річної дитини виявлено підвищену кількість фенілаланіну. Блокування якого ферменту є причиною цієї уродженої ензимопатії?
- •Ситуаційні завдання
- •Предметний покажчик
- •Додаток а (обов’язковий)
- •При захворюваннях серцевого м’яза
- •В посібнику
- •Активність ферменту в сироватці крові
Додаток а (обов’язковий)
Таблиця А.1 – Норми активност ферментів у сироватці крові
(за В. Г. Колбом, В. С. Камишніковим)
|
Показник
|
Норма в одиницях, які належить замінити |
Коефі-цієнт перера-хунку |
Норма в одиницях СІ |
|
Аланінамінотранс-фераза Аспартатаміно-трансфераза α-Амілаза Гамма-глутаміл-транспептидаза у чоловіків у жінок Глутаматдегідро-геназа Глюкозофосфатізо-мераза Креатинкіназа (КК) Лактатдегідроге-наза Ліпаза Сорбітолдегідро-геназа Трипсин Фосфатаза кисла лужна Холінестераза |
0,2—0,4 г/л 0,10—0,68 мкмоль/(год·мл)
0,1—0,45 мкмоль/(год·мл) 16—30 мг/(год·мл)
— —
0,06-0,35 нМ/(хв·мл)
2 мкМ/(год·мл) 0—20 МО/л
0,8—4,0 мкмоль/(год∙мл) 0,4-30,1 нМ/(год·мл)
0,00—0,02 мкмоль/(год·мл) 60-240 мкМ/(год·мл)
0,05—0,13 мкмоль/(год·мл) 0,50—1,30 мкмоль/(год·мл) 160—340 мкмоль/(год·мл) |
70,000 1,000
1,000 1,000
— —
60
1,000 0,060
1,000 1,000
1,000 1,000
1,000 1,000 1,000 |
0,10-0,68 ммоль/(год·л)
0,10—0,45 ммоль/(год·л) 16—30 г/(год·л)
0,9—6,36 ммоль/(год·л) 0,6—3,96 ммоль/(год·л)
3,48-21 мкмоль/(год·л)
2 ммоль/(год·л) 0—1,2 ммоль/(год·л)
0,8—4,0 ммоль/(год∙л) 0,4-30,1 ммоль/(год·л)
0,00—0,02 ммоль/(год·л) 60-240 ммоль/(год·л)
0,05—0,13 ммоль/(год·л) 0,50—1,30 ммоль/(год·л) 160—340 ммоль/(год·л) |
Таблиця А. 2 – Активність «печінкових» ферментів при різних захворюваннях і станах
|
Захворювання або стан |
Фермент |
Активність ферменту, МО/л |
Кратність переви-щення норми |
Частота випадків підвищення активності, % |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Вірусні гепатити |
ГГТП |
260 |
5,2 |
94 |
|
ЛФ |
675 |
2,5 |
100 | |
|
АсАТ |
616 |
16,2 |
100 | |
|
АлАТ |
1240 |
31,0 |
100 | |
|
Холецистит, жовчнокам’яна хвороба |
ГГТП |
350 |
7,0 |
100 |
|
ЛФ |
810 |
3,0 |
75 | |
|
АсАТ |
57 |
1,5 |
50 | |
|
АлАТ |
72 |
1,8 |
50 | |
|
Холангіт, запалення жовчних шляхів |
ГГТП |
415 |
8,3 |
100 |
|
ЛФ |
1890 |
7,0 |
100 | |
|
АсАТ |
76 |
2,0 |
77 | |
|
АлАТ |
76 |
1,9 |
77 | |
|
Карцинома з метастазами в печінку |
ГГТП |
660 |
13,2 |
100 |
|
ЛФ |
1780 |
6,6 |
100 | |
|
АсАТ |
167 |
4,4 |
100 | |
|
АлАТ |
120 |
3,0 |
83 | |
|
Карцинома з метастазами в кістки |
ГГТП |
50 |
1,0 |
25 |
|
ЛФ |
1780 |
6,6 |
100 | |
|
АсАТ |
30 |
0,8 |
25 | |
|
АлАТ |
28 |
0,7 |
25 | |
|
Алкоголізм |
ГГТП |
165 |
3,3 |
80 |
|
ЛФ |
351 |
1,3 |
80 | |
|
АсАТ |
61 |
1,6 |
60 | |
|
АлАТ |
28 |
0,7 |
20 | |
|
Цироз печінки |
ГГТП |
220 |
4,4 |
83 |
|
ЛФ |
945 |
3,5 |
100 | |
|
АсАТ |
110 |
2,9 |
83 | |
|
АлАТ |
36 |
0,9 |
33 | |
|
Гранульома печінки |
ГГТП |
505 |
10,1 |
100 |
|
ЛФ |
1350 |
5,0 |
100 | |
|
АсАТ |
57 |
1,5 |
100 | |
|
АлАТ |
56 |
1,4 |
80 |
Продовження табл. А.2
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Гострий панкреатит |
ГГТП |
500 |
10,0 |
100 |
|
ЛФ |
1400 |
5,2 |
80 | |
|
АсАТ |
57 |
1,5 |
80 | |
|
АлАТ |
44 |
1,1 |
40 | |
|
Здорові підлітки |
ГГТП |
30 |
0,6 |
- |
|
ЛФ |
890 |
3,3 |
100 | |
|
АсАТ |
27 |
0,7 |
- | |
|
АлАТ |
12 |
0,3 |
- | |
|
Вагітні жінки без патологій |
ГГТП |
15 |
0,3 |
- |
|
ЛФ |
430 |
1,6 |
100 | |
|
АсАТ |
42 |
1,1 |
21 | |
|
АлАТ |
12 |
0,3 |
- |
Таблиця А. 3 – Ферментні тести в диференціальній діагностиці при гострих болях у грудній клітці і животі
(за А. Ф. Комаровим та ін.)
|
Захворювання |
Характер змін |
Відношення активностей ферментів |
|
Інфаркт міокарда |
Середнє підвищення |
КК>АсАТ>АлАТ>> >>Амілаза>>ГлДГ |
|
Гостра правосерцева недостатність |
Дуже значне підвищення |
АсАТ≈АлАТ≈ГлДГ>> >>КК>>Амілаза |
|
Емболія легеневої артерії |
Немає підвищення або середнє підвищення |
АлАТ>АсАТ>ГлДГ>> >>КК>>Амілаза |
|
Плеврит |
У більшості випадків немає підвищення |
|
|
Закупорення черевних судин |
Середнє або значне підвищення |
АсАТ≈АлАТ>Амілаза> >ГлДГ>КК |
|
Гострий панкреатит |
Те саме |
Амілаза>>АлАТ> >АсАТ≈ГлДГ>>КК |
|
Жовчна коліка |
Середнє підвищення |
АлАТ>АсАТ>ГлДГ> >Амілаза>>КК |
|
Ниркова коліка |
У більшості випадків немає підвищення |
|
|
Шок |
Значне або дуже значне підвищення |
КК>>АсАТ>АлАТ> >ГлДГ>Амілаза |
Таблиця А.4 – Співвідношення ферментів печінки
|
Назва співвідношення чи коефіцієнта |
Показник |
|
АсАТ/АлАТ (коефіцієнт де Рітіса) | |
|
Запальний тип: АсАТ<АлАТ |
<1 |
|
Некротичний тип: АсАТ>АлАТ
|
>1 >2 |
|
(АсАТ+АлАТ)/ГлДГ (коефіцієнт Шмідта) | |
|
Метастази в печінку |
<10 |
|
Обтураційна жовтяниця |
5-20 |
|
Біліарний цироз |
20-30 |
|
У випадку загострення хронічного гепатиту або цирозу печінки |
30-40 |
|
Холестатичний гепатоз |
40-50 |
|
Гострий вірусний гепатит.
Гострий алкогольний гепатит |
>50 |
|
ЛДГ/АсАТ | |
|
Гемолітична жовтяниця |
>12 |
|
Гепатоцелюлярна жовтяниця |
<12 |
|
АлАТ/ГлДГ | |
|
Обтураційна жовтяниця |
<10 |
|
Гепатоцелюлярна жовтяниця |
>10 |
|
ГГТП/АсАТ | |
|
Гострий вірусний гепатит |
<1 |
|
Токсичний гепатит. Хронічний персистувальний гепатит |
<2 |
|
Хронічний гепатит. Гострий алкогольний гепатит. Цироз печінки |
2-3 |
|
Алкогольний цироз.
Гостра обтураційна жовтяниця |
3-6 |
|
Біліарний цироз.
Хронічна обтураційна жовтяниця |
>6 |
|
Рак печінки/ метастази в печінку |
>12 |
Таблиця А.5 – Активність ферментів у сироватці крові