Ситуаційні завдання

1. Хворий В., 50 років, госпіталізований зі скаргами на раптовий оперізувальний біль у епігастральній ділянці, слабість, нудоту, субфібрильну температуру. При огляді: шкірні покриви бліді, тахікардія, живіт при пальпації м’який і хворобливий, АТ 100/70 мм рт. ст. Біохімічний аналіз сироватки крові дав такі результати: активність АсАТ – 38 МО/л (норма – 10–30 МО/л), АлАТ – 30 МО/л (норма – 7–40 МО/л), КК – 150 МО/л (норма – 10– 195 МО/л), -амілази – 236 МО/л (норма – 25–125 МО/л), ліпази – 238 МО/л (норма – 0–190 МО/л), тригліцериди – 3,1 ммоль/л (норма – 0,59–1,77 ммоль/л). Який найбільш імовірний діагноз?

2. Хворий М., 60 років, госпіталізований у клініку зі скаргами на запаморочення, слабість, задишку, тиснучі болі в грудях, що іррадіюють у обидві руки та лопатки. При огляді: шкірні покриви бліді, акроціаноз, ниткоподібний пульс, набрякання шийних вен. При аналізі сироватки крові виявлено: міоглобін – 102 мкг/л (норма – 32– 66 мкг/л); сечовина – 9,3 ммоль/л (норма – 3,33– 8,32 ммоль/л); вищі жирні кислоти – 1,01 ммоль/л (норма – 0,3–0,9 ммоль/л); лактат – 2,9 ммоль/л (норма – 0,9– 1,7 ммоль/л); активність АсАТ – 175 МО/л (норма – 10– 30 МО/л); АлАТ – 68 МО/л (норма – 7–40 МО/л); КК загальна – 320 МО/л (збільшення активності за рахунок ізоформи МВ); ЛДГ загальна – 502 МО/л (норма – 240– 480 МО/л) (збільшення активності за рахунок ізоформи ЛДГ–1 і ЛДГ2); ХЕ – 3380 МО/л (норма – 5300– 12900 МО/л). Який діагноз можна припустити у хворого?

3. Хворий О., 62 роки, госпіталізований у клініку зі скаргами на слабість, пригнічений стан, виражену стомлюваність, нудоту, що посилюється після вживання їжі, біль у ділянці печінки. Сімроків тому післятяжкого грипу з’явився більуправому підребер’ї, кровотечі з носа, слабість. При обстеженні: печінка збільшена і виступає з–під реберної дуги на 8 см, спленомегалія. При аналізі крові виявлено:загальний білок – 88г/л; альбумін – 30 г/л; глобуліни–₁–6,8 г/л,₂–8,9 г/л,– 15,6 г/л,– 26,7 г/л; тимолова проба –8од; білірубін – 39,2мкмоль/л (підвищення за рахунок фракції кон’югованого білірубіну), холестерин– 4,9ммоль/л, аміак –102мкмоль/л, активність АсАТ –71МО/л; (норма – 10–30 МО/л);АлАТ – 102МО/л (норма – 7–40 МО/л);ЛФ – 178МО/л (норма – 39– 117 МО/л); ГГТП –41МО/л (норма – 10,4–33,8 МО/л),ГлДГ–8,4МО/л (норма – 0–0,9 МО/л). Який найбільш імовірний діагноз?

4. Хвора Т., 35 років, госпіталізована в клініку з такими симптомами: нудота, гіркота в роті, відрижка, біль у правому підребер’ї. У дитинстві перенесла хворобу Боткіна, малярію. Дев’ять років тому помітила, що після вживання жирної їжі з’являвся біль у правому підребер’ї. При обстеженні: печінка виступала на 2–3 см з-під реберної дуги, ущільнена, болюча. Різкий біль у ділянці жовчного міхура. Селезінка пальпувалася біля краю реберної дуги. Біохімічний аналіз крові: білірубін – 5,85 мкмоль/л (підвищення за рахунок некон’югованої фракції), холестерин – 5,1 ммоль/л, тимолова проба – 4,6 од; загальний білок – 81,8 г/л; альбумін – 36,4 г/л, глобуліни – ₁ – 5,8 г/л, ₂ – 8,9 г/л,  – 12,8 г/л,  – 17,9 г/л. Активність АсАТ – 46 МО/л (норма – 10–30 МО/л), АлАТ – 60 МО/л (норма – 7–40 МО/л), ЛФ – 88 МО/л (норма – 39–117 МО/л), ГГТП – 18 МО/л (норма – 10,4–33,8 МО/л), ХЕ – 1545 МО/л (норма – 5300– 12900 МО/л). Який діагноз можна припустити у хворої?

5. Хворий С., 52 роки, госпіталізований у клініку з такими симптомами: нудота, блювання, біль у правому підребер’ї, субфібрильна температура, виражена жовтяничність склер і шкіри, атрофія м’язів, множинні судинні зірочки на шкіри, свербіння шкіри. Печінка збільшена і виступала на 5 см з-під реберної дуги, помірно щільна, болюча. Селезінка не пальпувалася.Біохімічнийаналіз крові: гемоглобін –100г/л; лейкоцитоз; білірубінзагальний – 120,5мкмоль/л;кон’югований– 71,4мкмоль/л,умістаміаку– 105мкмоль/л, білковітаосадовіпробинезмінені, холестерин –9,2ммоль/л, активність АсАТ – 142МО/л (норма – 10–30 МО/л), АлАТ –89МО/л (норма – 7–40 МО/л), ГГТП – 326МО/л (норма – 10,4–33,8 МО/л);ГлДГ– 10МО/л (норма – 0– 0,9 МО/л);-амілази– 389МО/л (норма – 25–125 МО/л),ЛФ–485МО/л (норма – 39–117 МО/л),ХЕ– 3670МО/л (норма – 5300–12900 МО/л),концентраціясечової кислоти – 0,78мкмоль/л, молочної кислоти–2,8ммоль/л, глюкози– 2,5 ммоль/л. Який найбільш імовірний діагноз?

6. Хворий П., 57 років, госпіталізований у клініку зі скаргами на диспепсію; біль у епігастральній ділянці впродовж двох тижнів. При огляді: метеоризм, субфібрильна температура,болючеущільненнявділянціпідшлункової залози.Біохімічнийаналізкрові: глюкоза–6,1ммоль/л;гемоглобін–98г/л; холестеринзагальний – 3,3ммоль/л;загальний білок – 61г/л; трипсин – 18,4мг/л (норма – 19,7–30,3 мг/л); хімотрипсин –8мкг/л;-амілаза– 64МО/л (норма – 25–125 МО/л),укалівиявленостеаторею. Установіть діагноз.

7. У студента-медика, щовидужав після грипу, була помічена легка жовтяниця. Стурбований можливістю гепатиту, він здав кров на біохімічний аналіз. Сироватка крові: білірубін– 64мкмоль/л, ЛФ–8,6МО/л (норма – 30–90 МО/л), АсАТ–35 МО/л (норма – 10–50 МО/л), гемоглобін– 165г/л,ретикулоцити–1 %. Сеча: білірубін відсутній. Ознаки ураження гепатоцитів не виявлені. Установіть діагноз.

8. Хворий К.,22 роки,з’явилися симптоми грипу, що супроводжуються втратою апетиту, нудотою і болемуправому підребер’ї. При обстеженні печінка пальпувалася, була болючою. Через два дні у нього розвинулася жовтяниця, сеча стала темнішою, кал блідий. Результати лабораторного аналізу при госпіталізації: білірубін сироватки крові – 38 мкмоль/л, альбумін – 40 г/л, ЛФ – 80 МО/л (норма – 30–90 МО/л), АсАТ – 435 МО/л (норма – 10–50 МО/л), ГГТП – 64 МО/л (норма – 10,4–33,8 МО/л); проби на білірубін та уробілін у сечі позитивні. Через тиждень після госпіталізації лабораторний аналіз дав такі результати: білірубін сироватки крові – 210 мкмоль/л, альбумін – 38 г/л, ЛФ – 140 МО/л, АсАТ – 350 МО/л, ГГТП – 138 МО/л; проба на білірубін у сечі позитивна, а на уробілін – негативна. Встановіть діагноз та проаналізуйте результати лабораторного аналізу.

9. У хворого з гострим болем у животі виявлено в плазмі крові підвищення активності α-амілази, трипсину, ДНК-ази, РНК-ази. Який діагноз можна припустити? Інгібітори якого з наведених ферментів застосовуються при лікуванні даного захворювання?

10. У жінки38роківвиявленожовтяницю. В анамнезінемаєконтактівз хворими нагепатит.Хвораневживаєалкоголь.Уминулому вона булаздоровою,останні 18 місяців страждалавідсвербіння, що посилювалося. Аналіз крові: загальний білок– 90г/л (норма – 65–85г/л), альбумін–28 г/л (норма – 35–50г/л), глобуліни– 62 г/л (норма – 23– 35г/л), білірубін–330 мкмоль/л (норма – 3–20мкмоль/л), ЛФ – 496МО/л (норма – 30–90МО/л), АсАТ– 95МО/л (норма – 10–50МО/л), ГГТП– 240МО/л (норма <60МО/л). Подальші дослідження виявили високий титр антимітохондріальних антитіл. Який діагноз можна припустити?

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ангєльські Стефан. Клінічна біохімія : підручник / С. Ангєльські, М. Г. Домінічак, З. Якубовскі; пер. з польської В. О. Логінський, О. Д. Луцик, Л. Л. Мартинець, Р. С. Стойка [наук. ред. Р. С.Стойка; ред.О. Є.Завадка].–Сопот, 1998. –451с. – ISBN83-902138-0-Х.

2. Биохимические основы патологических процессов: учеб. пособие / Л. В. Авдеева, Т. Л. Алейникова, Н. Н. Белушкина [и др.]; под ред. Е. С. Северина. – М. : Медицина, 2000. – 304 с. – ISBN 5-225-04187-6.

3. Биохимия : учебник / Т. Л. Алейникова, Л. В. Авдеева, Л. Е. Андрианова [и др.]; под ред. Е. С. Северина. – 2-е изд., испр. – М. : ГЭОТАР-МЕД, 2004. – 784 с.–ISBN 5-9231-0390-7.

4. Камышников В. С. Клинико-биохимическая лаборатор-ная диагностика : справочник в 2 т. Т. 1 / В. С. Камышников.– 2-е изд., доп. и перераб. – Мн. : Интерпрессервис, 2003. – 495 с.–ISBN985-482-018-1.

5. Камышников В. С. Клинические лабораторные тесты от А до Я и их диагностические профили : справ. пособие / В. С. Камышников – 4-е изд. – М. : МЕД-пресс-информ, 2009. – 320 с. – ISBN 5-98322-545-6.

6. Камышников В. С. Методы клинических лабораторных исследований /В. С. Камышников – М. : МЕДпресс-информ, 2011. – 752 с. – ISBN: 978-5-98322-771-2.

7. Кишкун А. А. Клиническая лабораторная диагностика : учеб. пособие / А. А. Кишкун. – М. : ГЭОТАР-Медиа,2008. –720с. – ISBN 978-5-9704-0650-2.

8. Кишкун А. А. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований / А. А. Кишкун, Г. И. Назаренко. - 2-е изд. стер. – М.: Медицина, 2006. –544с. – ISBN 5-225-04579-0.

9. Клінічна біохімія : підручник / Д. П. Бойків, Т. І. Бондарчук, О. Л. Іванків [та ін.]; за ред. О. Я. Склярова. – К. : Медицина, 2006. – 432 с. – ISBN 966-8144-32-5.

10. Клінічна лабораторна діагностика : практичні заняття з клінічної біохімії : навч. посіб. / Л. П. Аксененко, З. С. Баркаган, З. П. Гетте [та ін.]; за ред. М. А. Базарнової, З. П. Гетте. – К. : Вища шк., 1994. – 423 с. – ISBN 5-11-004027-3.

11. Клиническая биохимия : учебное пособие / В. Н. Бочков, А. Б. Добровольский, Н. Е. Кушлинский [и др.]; под ред. В. А. Ткачука, В. Т. Морозовой. – 2-е изд., испр. и доп. – М. :ГЭОТАР-МЕД,2004. –512с. – ISBN5-9231-0420-2.

12. Клиническая биохимия : учебное пособие для студентов медицинских вузов / А. Я. Цыганенко, В. И. Жуков, В. В. Мясоедов, И. В. Завгородний.– М. : Триада-Х, 2002. – 504 с.–ISBN 5-8249-0073-6.

13. Козинец Г. И. Анализы крови и мочи. Клиническое значение/ Г. И. Козинец. – 2-е изд., доп. и перераб. – М. : Практическая медицина, 2008. – 152 с. – ISBN 978-5-98811-081-1.

14. Лифшиц В.М. Лабораторные тесты при заболеваниях человека: справочник для врачей / В. М. Лифшиц, В. И. Сидельникова. – М.: Триада-Х, 2003. –352с. – ISBN 5-8249-0087-6.

15. Маршалл Вильям Дж. Клиническая биохимия / В. Д. Маршалл; пер. с англ. А. Г. Голубева, Е. М. Еропкина, М. Ю. Еропкина, М. Г. Королёва [науч. ред. Н. И. Новиков; ред. Е. С. Лебедева]. – СПб. : Невский Диалект, 1999. – 368 с. – ISBN 5-7940-0024-4.

16. Медведев М. М. Клиническая лабораторная диагностика : справочник для врачей / М. М. Медведев, Ю. З. Волчек;под ред. В. А. Яковлева. – СПб. : Гиппократ, 1995. –208с. – ISBN5-8232-0129-Х.

17. Общая клиническая лабораторная диагностика : учебно-методическое пособие / [авт. кол.: Г. Н. Липкан, В. А. Енохович, С. М. Щабленко и др.]. – К. :Дзвін,1994. –128с. – ISBN5-87920-008-6.

18. Радченко В. Г. Основы клинической гепатологии. Заболевания печени и билиарной системы / В. Г. Радченко, А. В. Шабров, Е. Н. Зиновьева. – СПб. : Диалект, 2005. – 864 с. – ISBN 5-98230-011-Х.

19. Руководство по гастроэнтерологии. Болезни печени и билиарной системы / А. Л. Гребенев, А. И. Хазанов, С. Д. Подымова [и др.]; под. ред. Ф. И. Комарова, А. Л. Гребенева, А. И. Хазанова. –М. : Медицина, 1995. – Т. 2. – 528 с. – ISBN 5-225-01207-8.

20. Руководство по клинической лабораторной диагностике. Ч. 3. Клиническая биохимия: учеб. пособие / М. А. Базарнова, З. П. Гетте, Л. И. Калинова [и др.]; под ред. М. А. Базарновой, В. Т. Морозовой. – 2-е изд., перераб. и доп. – К. :Выща шк.,1990. – 319с. – ISBN5-11-002466-9.

21. Шерлок Ш. Заболевания печени и желчных путей: практич. рук. / Ш. Шерлок, Дж. Дули; пер. с англ.; [под ред. З. Г. Апроксиной, Н. А. Амохина]. –М. :ГЭОТАРМедицина, 1999. – 864 с. –ISBN 5-88816-013-Х.

22. Энциклопедия клинических лабораторных тестов / под ред. Н. Тица, пер. с англ. В. В. Меньшикова. – М. : Лабинформ, 1997. – 960 с.–ISBN5-89429-004-Х.

23. Юрковский О. И. Клинические анализы в практике врача : справочник для врачей / О. И. Юрковский, А. М. Грицюк. – К. : Техніка, 2000. –112с. – ISBN966-575-187-5.