Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Клінічна ензимологія. Ензимодіагностика. Чорна І.В.doc
Скачиваний:
234
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
1.26 Mб
Скачать

Тестові завдання для контролю засвоєння матеріалу

  1. При якому з перелічених станів не збільшується загальна активність КК та КК-МВ?

A. Інфаркті міокарда.

B. Операціях на серці.

C. Міокардиті.

D. Мікроінфаркті.

E. Стенокардії.

  1. Літня людина пройшла медичне обстеження. Єдине виявлене відхилення від норми — підвищена активність ЛФ сироватки — 2,6 ммоль/(год·л). Причиною підвищеної активності ферменту може бути усе перелічене, крім:

A. Доброякісної гіпертрофії передміхурової залози.

B. Остеомаляції.

C. Ураження кісток при хворобі Педжета.

D. Метастазів пухлини в печінку.

E. Метастазів у кістки.

  1. Протеїнази розщеплюють в основному некротичні маси денатурованих білків і практично не діють на нативні. Який фермент використовують при легеневих захворюваннях для видалення змертвілих тканин та розрідження мокроти?

A. Дипептидазу.

B. Трипсин.

C. Ліпазу.

D. Карбоксипептидазу.

E. Амілазу.

  1. Чоловік 54 років звернувся до лікаря зі скаргами на тривалі загрудинні болі, задишку в стані спокою. Попередній діагноз – «інфаркт міокарда». Для підтвердження діагнозу необхідно визначити активність усіх перелічених ферментів, окрім:

A. ЛДГ та її ізоферментів.

B. КК та її ізоферментів.

C. ЛФ та її ізоферментів.

D. АсАТ.

E. α-ГБДГ.

  1. При біохімічному дослідженні крові хворого одержали такі результати: активність ЛФ 0,75 ммоль/(год·л), АлАТ 4,5 ммоль/(год·л), АсАТ – 0,40 ммоль/(год·л). Порушення функції якого органа можна припустити у пацієнта?

A. Серця.

B. Печінки.

C. Нирок.

D. Шлунка.

E. Легень.

  1. При якому захворюванні спостерігається таке співвідношення активностей ферментів: амілаза >> АлАТ > АсАТ ГлДГ > КК?

A. Інфаркті міокарда.

B. Емболії легеневої артерії.

C. Гострому панкреатиті.

D. Гострому гепатиті.

E. Раку підшлункової залози.

  1. Пацієнт перебуває в стаціонарі з гострим болем у грудній клітці, що іррадіює в черевну порожнину. При лабораторному дослідженні встановлено: КК > АсАТ > АлАТ >> амілаза. Визначте найбільш імовірний діагноз:

A. Гострий панкреатит.

B. Гострий вірусний гепатит.

C. Нирковаколіка.

D. Інфаркт міокарда.

E. Гострий плеврит.

  1. Хворий скаржиться на біль за грудниною, що іррадіює в живіт. У проведеному біохімічному аналізі виявлено підвищення активності ферментів сироватки крові: ліпаза > амілаза >> АлАТ > АсАТ >> КК. Визначте найбільш імовірний діагноз:

A. Гострий панкреатит.

B. Гострий плеврит.

C. Інфаркт міокарда.

D. Нирковаколіка.

E. Гострий вірусний гепатит.

  1. У пацієнта, що страждає на хронічний алкоголізм, підвищена активність усіх перелічених ферментів, окрім:

A. ГГТП.

B. ЛФ.

C.КФ.

D. АсАТ.

E. ГлДГ.

  1. Пацієнт госпіталізований до лікарні. Лабораторне дослідження сироватки крові виявило збільшення активності ЛФ. Який можливий діагноз?

A. Гіпотиреоз.

B. Жовтяниця внаслідок підвищеного гемолізу еритроцитів.

C. Жовчнокам’яна хвороба, ускладнена обтураційною жовтяницею.

D. Жирова дегенерація печінки.

E. Гострий панкреатит.

  1. Де відмічається найбільша питома активність КК?

A. У мозку.

B. У печінці.

C. У м’язах.

D. У нирках.

E. У підшлунковій залозі.

  1. При якому захворюванні підвищується активність ГГТП у сироватці крові?

A. Простатиті.

B. Енцефаліті.

C. Панкреатиті.

D. Холестазі.

E. Пієлонефриті.

  1. Підвищенням активності якого ферменту в сироватці крові супроводжується необоротне ушкодження кардіоміоцитів?

A. ЛФ.

B. АлАТ.

C. ГГТП.

D. КФ.

E. КК-МВ.

  1. Зазначте фермент, що секретується в кров:

A. ЛДГ.

B. ЛФ.

C. ХЕ.

D. AсАT.

E. АлАТ.

  1. Хворий 55 років доставлений у лікарню з ознаками отруєння фосфорорганічними отрутохімікатами. Лабораторне дослідження активності якого ферменту в крові слід зробити для підтвердження діагнозу?

A. ХЕ.

B. КК.

C. Метгемоглобінредуктази.

D. Амілази.

E. УДФ-глюкуронілтрансферази.

  1. Визначення активності якого ферменту в сироватці крові має найбільше діагностичне значення при захворюваннях підшлункової залози?

A. ХЕ.

B. α-амілази.

C. КК.

D. ЛДГ.

E. ГГТП.

  1. Підвищення активності АлAT у крові спостерігається при всіх наведених патологічних станах, окрім:

A. Інфекційногогепатиту.

B. Механічноїжовтяниці.

C. Інфаркту міокарда.

D. Гемолітичної хвороби.

E. Недостатності вітаміну В6.

  1. При якому захворюванні відмічається найбільш виражене підвищення активності АсАТ у крові?

A. Алкогольномуцирозіпечінки.

B. Інфарктіміокарда.

C. Інфаркті легені.

D. Стенокардії.

E. Міокардиті.

  1. При якому з наведених захворювань не відмічається підвищення активності фруктозо-1-фосфат-альдолази в крові?

A. Інфекційномугепатиті.

B. Загостренніхронічного гепатиту.

C. Токсичному гепатиті.

D. Паренхіматозній жовтяниці.

E. Гемолітичній жовтяниці.

  1. Збільшення активності ЛФ у крові відмічається при всіх наведених захворюваннях, окрім:

A. Рахіту.

B. Остеогенноїсаркоми.

C. Цирозупечінки.

D. Холестазу.

E. Гіпопаратиреозу.

  1. Визначення якого з перелічених ферментів є діагностичним тестом, що дозволяє діагностувати холестаз?

A. АлАТ.

B. α-Амілази.

C. ЛДГ.

D. ЛФ.

E. ХЕ.

  1. На фізіологічну зміну концентрації ЛФ у плазмі крові впливають усі наведені чинники, крім:

A. Віку.

B. Статі.

C. Зросту, маси тіла.

D. Вагітності.

E. Фізичного навантаження.

  1. Зниження активності ЛФ у крові відмічається при всіх наведених захворюваннях, окрім:

A. Цинги.

B. Гіпотиреозу.

C. СпадковогодефіцитуЛФ в остеобластах.

D. Хронічногогломерулонефриту.

E. Остеомаляції.

  1. Визначення якого з названих ферментів є специфічним індикатором ураження паренхіми печінки?

A. ЛФ.

B. АсАТ.

C. ЛДГ.

D. СДГ.

E. Амілази.

  1. Для якого патологічного стану характерні такі зміни активності КК: підвищення активності ферменту через 23 години від початку захворювання, через 1320 годин активність ферменту перевищує норму в 510 разів, нормалізація активності на 23-тю добу?

A. Інфарктулегені.

B. Інфарктуміокарда.

C. Гепатиту.

D. Гостроїправосерцевоїнедостатності.

E. Гострогопанкреатиту.

  1. Для якого з перелічених захворювань характерне підвищення активності амілази крові та сечі в 1030 разів?

A. Нефротичного синдрому.

B. Гострогоапендициту.

C. Гострогопанкреатиту.

D. Перфоративноївиразкишлунката дванадцятипалої кишки.

E. Перитоніту.

  1. При ураженні якого органа підвищується активність трансамідинази?

A. Серця.

B. Нирок.

C. Скелетних м’язів.

D. Легенів.

E. Мозку.

  1. Активність якого ферменту значно зменшується в крові при отруєнні фосфорорганічними сполуками та можевикористовуватися для скринінгу отруєння?

A. ХЕ.

B. ЛФ.

C. КФ.

D. Ліпази.

E. АлАТ.

  1. Активність якого ферменту підвищується в крові до появи клінічних симптомів рахіту?

A. ЛФ.

B. ЛДГ.

C. КК.

D. Альдолази.

E. СДГ.

  1. Активність яких ізоферментів ЛДГ буде змінюватися при гострому гепатиті?

A. ЛДГ1.

B. ЛДГ2.

C. ЛДГ3.

D. ЛДГ4 і ЛДГ5.

E. ЛДГ1 і ЛДГ2.

  1. Хворого Н. було госпіталізовано зі скаргами на болі в загруднинній ділянці, раптову слабість, пітливість, почуття страху, запаморочення голови. При дослідженні ферментів було виявлено: активність АсАТ, ЛДГ незначно підвищена. Який діагноз можна припустити?

A. Інфаркт міокарда.

B. Інсульт.

C. Інфаркт легені.

D. Стенокардію.

E. Гостру правосерцеву недостатність.

  1. Підвищення активності ХЕ сироватки крові відмічається при усіх зазначених патологічних станах, окрім:

A. Тяжкогогломерулонефриту.

B. Ожиріння.

C. Нефрозів.

D. Інфаркту міокарда.

E. Ексудативної ентеропатії.

  1. Зниження активності ХЕ в сироватці крові спостерігається при усіх зазначених патологічних станах, окрім:

A. Гепатиту.

B. Отруєнняфосфорорганічними сполуками.

C. Цирозупечінки.

D. Прогресивної м’язової дистрофії.

E. Цукрового діабету.

  1. Яка закономірність зміни активності ізоферментів ЛДГ характерна для інфаркту міокарда?

A. ЛДГ1> ЛДГ2> ЛДГ3> ЛДГ4> ЛДГ5.

B. ЛДГ3> ЛДГ4> ЛДГ5> ЛДГ1> ЛДГ2.

C. ЛДГ4> ЛДГ5> ЛДГ3> ЛДГ1> ЛДГ2.

D. ЛДГ5> ЛДГ4> ЛДГ3> ЛДГ1> ЛДГ2.

E. ЛДГ2> ЛДГ3> ЛДГ1> ЛДГ4> ЛДГ5.

  1. Як змінюється активність ферментів при стенокардії?

A. Активність КК, АсАТ підвищується.

B. Активність ЛДГ, альдолази підвищується.

C. Активність АсАТ, АлАТ, КК знижується.

D. Активність АсАТ, АлАТ, ЛДГ, КК у межах норми.

E. Активність АсАТ, АлАТ, ЛДГ, КК підвищується.

  1. Яка закономірність підвищення активності ферментів характерна для гострого гепатиту?

A. ЛДГ>АсАТ>АлАТ.

B. АлАТ>АсАТ>ЛДГ.

C. АсАТ>АлАТ>ЛДГ.

D. АсАТ>ЛДГ>АлАТ.

E. АлАТ>ЛДГ>АсАТ.

  1. Яка закономірність підвищення активності ферментів характерна для загострення хронічного гепатиту?

A. ЛДГ>АсАТ>АлАТ.

B. АсАТ>АлАТ>ЛДГ.

C. АлАТ>АсАТ>ЛДГ.

D. АсАТ>ЛДГ>АлАТ.

E. ЛДГ>АлАТ>АсАТ.

  1. Підвищення активності якої фракції ЛДГ у сироватці крові свідчить про наявність гострого інфаркту міокарда до електрокардіографічного підтвердження (у передінфарктний період)?

A. ІзоферментуЛДГ2.

B. ІзоферментуЛДГ1.

C. ІзоферментуЛДГ4.

D. ІзоферментуЛДГ3.

E. ІзоферментуЛДГ5.

  1. В який період від початку нападу у хворих на інфаркт міокарда відмічається підвищення активності й досягнення максимальних значень ЛДГ у сироватці крові?

A. Початок підвищення активності ЛДГ виявляється через 2–4 години від початку нападу, максимуму значень досягає на 2-гудобу.

B. Початок підвищення активності ЛДГ відмічається через 12–24 годин від початку нападу, максимуму значень досягає на 2–3-тюдобу.

C. Початок активності тамаксимум значень ЛДГ відмічається через 10 годинвід початку нападу.

D. Початок активності ЛДГ виявляється через 10 годин від початку нападу, максимуму значень досягає на 5-тудобу.

E. Початок підвищення активності ЛДГ відмічається через 36–48 годин від початку нападу, максимуму значень досягає на 10-тудобу.

  1. Підвищення активності ГГТП у сироватці крові спостерігається при усіх зазначених патологічних станах, окрім:

A. Інфекційногогепатиту.

B. Гострогопанкреатиту.

C. Полікістозу нирок.

D. Холестазу.

E. Механічної жовтяниці.

  1. У пацієнта діагностовано рак передміхурової залози. Активність якого ферменту підвищується в сироватці крові при цьому захворюванні?

A. α-Амілази.

B. КК.

C. ЛФ.

D. КФ.

E. АлАТ.

  1. Як змінюється активність α-амілази в крові та сечі хворих із нефрозами та гломерулонефритами?

A. У крові активність α-амілази збільшена, усечі–без змін.

B. У крові активність α-амілази збільшена, а усечі–різко знижена.

C. У крові активність α-амілази знижена, а усечі–не визначається.

D. Активність α-амілази в крові та сечі підвищена.

E. Активність α-амілази в крові та сечі знижена.

  1. Зниження активності α-амілази в крові спостерігається при усіх перелічених нижче патологічних станах, окрім:

A. Цирозупечінки.

B. Гострого холециститу.

C. Цукровогодіабету.

D. Отруєння барбітуратами.

E. Панкреонекрозу.

  1. Для діагностики якого захворювання визначення активності трансамідинази є специфічною ферментною пробою?

A. Колагенозуз ураженням нирок.

B. Гостроїнирковоїнедостатності.

C. Гострогопанкреонекрозу.

D. Сечокам’яної хвороби.

E. Обтураційної жовтяниці.

  1. Активність трансамідинази в сечі підвищується при загостренні усіх перелічених захворювань, окрім:

A. Гломерулонефриту.

B. Нефрозу.

C. Туберкульозунирок.

D. Нефротичногосиндрому.

E. Ниркової коліки.

  1. Для якого патологічного процесу характерна така динаміка змін активності ліпази: швидке збільшення активності ферменту (впродовж декількох годин після нападу); максимум підвищення через 1224 години; залишається підвищеною впродовж 1012 днів?

A. Гострогогепатиту.

B. Цирозупечінки.

C. Печінковоїкоми.

D. Гострогопанкреатиту.

E. Ракупідшлункової залози.

  1. Для дослідження ферментів сироватки крові використовуються усі наведені методи, крім:

A. Спектрофотометрії.

B. Фотоелектроколориметрії.

C. Кондуктометричного методу.

D. Електрофорезу.

E. Полум’яної фотометрії.

  1. Який із наведених факторів не призводить до підвищення активності ферментів у сироватці крові при патологічних станах?

A. Підвищення проліферації клітин із прискоренням клітинного циклу (пухлинний ріст).

B. Підвищення проникності клітинних мембран і руйнування клітин, що синтезують ферменти.

C. Посилення органного кровообігу.

D. Підвищення синтезу ферментів.

E. Підвищення кліренсу ферментів.

  1. Для якого органа характерна найбільша активність АлАТ?

A. Міокарда.

B. Печінки.

C. Скелетних м’язів.

D. Нирок.

E. Підшлункової залози.

  1. Для захворювань якого органа характерно підвищення активності СДГ у сироватці крові?

A. Серця.

B. Печінки.

C. Скелетних м’язів.

D. Легенів.

E. Підшлункової залози.

  1. Для захворювань якого органа характерно підвищення активності гістидази у сироватці крові?

A. Серця.

B. Печінки.

C. Скелетних м’язів.

D. Нирок.

E. Підшлункової залози.

  1. Зазначте ізофермент ЛДГ, активність якого у кардіоміоциті найбільша:

A. ЛДГ1.

B. ЛДГ2.

C. ЛДГ3.

D. ЛДГ4.

E. ЛДГ5.

  1. Зазначте ізофермент ЛДГ, активність якого у гепатоцитах найбільша:

A. ЛДГ1.

B. ЛДГ2.

C. ЛДГ3.

D. ЛДГ4.

E. ЛДГ5.

  1. Зазначте фермент, визначення активності якого в сечі має діагностичне значення для виявлення патології канальцевого епітелію нирок:

A. N-ацетил-D-глюкозамінідаза.

B. Урокіназа.

C. КК.

D. 5’-нуклеотидаза.

E. СДГ.

  1. У хворого з гострим болем у грудній клітці та животі відмічене підвищення активності ферментів сироватки крові: АлАТ > ГГТП >> АсАТ > амілаза >> КК. Визначте найбільш імовірний діагноз:

A. Гострий панкреатит.

B. Ниркова коліка.

C. Гепатоцелюлярна патологія.

D. Інфаркт міокарда.

E. Емболія легеневої артерії.

  1. Підвищення активності якого ферменту є найбільш показовим при посиленні резорбції кістки?

A. ЛФ.

B. АсАТ.

C. Каталази.

D. Тартратрезистентної кислої фосфатази.

E. ЛДГ.

  1. Визначення активності якого ферменту має найбільше значення для ранньої діагностики інфаркту міокарда?

A. ЛДГ.

B. ХЕ.

C. α-Амілази.

D. КК.

E. ЛФ.

  1. Зазначте фермент, активність якого в сироватці крові знижується при хронічному гепатиті:

A. АсАТ.

B. ГГТП.

C. ХЕ.

D. ЛДГ.

E. СДГ.

  1. Активність якого ферменту, як правило, підвищена у сироватці крові в переджовтяничний період гострого вірусного гепатиту?

A. ЛДГ.

B. α-Амілази.

C. КФ.

D. АлАТ.

E. ХЕ.

  1. Визначення активності якого з перелічених ферментів у сироватці крові є найбільш чутливим тестом при діагностуванні обтураційної жовтяниці?

A. ХЕ.

B. Ізоферментів ЛДГ.

C. Амінотрансфераз.

D. ГГТП.

E. Ізоферментів КК.

  1. Визначення активності якого ферменту в сироватці крові є найбільш чутливим при діагностуванні обтураційної жовтяниці у хворих із метастазами в кістки або у хворих на рахіт?

A. КФ.

B. 5’-нуклеотидази.

C. Амінотрансфераз.

D. СДГ.

E. ГлДГ.

  1. При ураженні скелетних м’язів характерно підвищення активності усіх перелічених ферментів, окрім:

A. КК.

B. ФДФА.

C. ЛДГ.

D. АсАТ.

E. Трансамідинази.

  1. Підвищення активності КК у сироватці крові відмічається при усіх перелічених станах, окрім:

A. Травми м’язів.

B. Алкогольної інтоксикації.

C. Тиреотоксикозу.

D. Важкого фізичного навантаження.

E. Міодистрофії Дюшена.

  1. Зазначте маркери холестазу:

A. АсАТ, АлАТ.

B. Ізоферменти ЛДГ та КК.

C. Гістидаза, урокіназа, СДГ.

D. 5-нуклеотидаза, ГГТП, ЛФ.

E. Трансамідиназа, СОД.

  1. Активність якого із зазначених ферментів підвищується в сироватці крові при панкреатитах?

A. Урокінази.

B. ГлДГ.

C. ГГТП.

D. ЛФ.

E. Ліпази.

  1. Зазначте ферментний спектр для виявлення хронічного гепатиту:

A. АлАТ, АсАТ, ГГТП, ХЕ, ЛФ.

B. ЛДГ, КК, α-ГБДГ, еластаза, арилсульфатаза.

C. Ізоферменти ЛДГ та КК.

D. КФ, ЛФ, ЛДГ, АлАТ.

E. Урокіназа, трансамідиназа, амілаза, СДГ.

  1. При якому захворюванні відношення активності АсАТ/АлАТ (коефіцієнт де Рітіса) знижується?

A. Гострому вірусному гепатиті.

B. Інфекційному мононуклеозі.

C. Внутрішньопечінковому холестазі.

D. Важкій жировій дистрофії печінки.

E. Інфаркті міокарда.

  1. У якому біологічному матеріалі рекомендується визначати активність ЛФ?

A. Сироватці крові.

B. Оксалатній плазмі.

C. Цитратній плазмі.

D. Сечі.

E. Гепаринізованій крові.

  1. При підготовці зразків крові для визначення активності ЛДГ правильним є все перелічене, крім:

A. Можна використовувати гемолізовану сироватку.

B. Активність ЛДГ може збільшуватися на 25 % за 1 годину, якщо сироватка крові не відділена від згустку.

C. Сироватка крові не може зберігатися в холодильнику більше трьох днів.

D. Заморожування зразків призводить до значної втрати активності ферменту.

E. Оксалат і цитрат інгібують активність фермента.

  1. Визначення активності АлАТ у сироватці крові буде недостовірним під впливом усіх перелічених факторів, окрім:

A. Зберігання сироватки при кімнатній температурі впродовж двох днів.

B. Зберігання сироватки в холодильнику при +4 ºС упродовж тижня.

C. Заморожування зразків більше двох разів.

D. Гемолізу.

E. Використання плазми гепаринізованої крові.

  1. Який метод не може бути використаним для розділення ізоферментів у клініко-діагностичній лабораторії?

A. Імунологічний метод із використанням специфічних антисироваток.

B. Метод, в основі якого є використання різної спорідненості ізоферментів до субстрату.

C. Електрофорез.

D. Іонообмінна хроматографія.

E. Титриметричний метод.

  1. Для якого захворювання не характерне підвищення активності амінотрансфераз у сироватці крові?

A. Вірусного гепатиту.

B. Інфаркту міокарда.

C. Печінкової коліки.

D. Ниркової коліки.

E. Гострого панкреатиту.

  1. Активність ЛФ у сироватці крові підвищується при всіх перелічених захворюваннях, окрім:

A. Метастазування пухлини в кістки.

B. Цукрового діабету.

C. Хвороби Педжета.

D. Гепатиту.

E. Механічної жовтяниці.

  1. Активність кислої фосфатази в сироватці крові підвищується при всіх перелічених захворюваннях, окрім:

A. Т-клітинного гострого лімфобластного лейкозу.

B. Пухлини простати.

C. Хвороби Педжета.

D. Метастатичного ураження кісток.

E. В-клітинного хронічного лімфолейкозу.

  1. Якими клітинами секретується кісткова фракція ізоферменту ЛФ?

A. Остеокластами.

B. Остеоцитами.

C. Остеобластами.

D. Макрофагами.

E. Усіма переліченими клітинами.

  1. Для якого захворювання чи стану не характерне підвищення активності α-амілази крові?

A. Перфорації виразки 12-палої кишки.

B. Паротиту.

C. Отруєння метанолом.

D. Гострого панкреатиту.

E. Гіпотиреозу.

  1. Наявність макроамілази в крові може бути причиною зміни усіх названих лабораторних показників, окрім:

A. Гіперамілаземії у здорових людей.

B. Псевдонегативного результату при визначенні панкреатичної амілази методом імунопреципітації.

C. Відсутності амілазної активності в сечі.

D. Низької екскреції амілази.

E. Підвищення амілазо-креатинінового кліренсу.

  1. Активність якого з наведених ферментів не доцільно визначати для диференціальної діагностики жовтяниць?

A. ЛФ.

B. КФ.

C. СДГ.

D. Амінотрансфераз.

E. ГГТП.

  1. У клітинах яких органів чи тканин найбільш високий відсотковий вміст ізоферментів ЛДГ1 та ЛДГ2?

A. Серці.

B. Скелетних м’язах.

C. Печінці.

D. Клітинах новоутворень.

E. Нирках.

  1. У клітинах яких органів чи тканин переважно містяться ізоферменти ЛДГ4 та ЛДГ5?

A. Нирках.

B. Скелетних м’язах.

C. Серці.

D. Лейкоцитах.

E. Легенях.

  1. При якому з перелічених захворювань підвищується активність тартратчутливого ізоферменту кислої фосфатази в сироватці крові?

A. Злоякісна пухлина простати.

B. Сечокам’яна хвороба.

C. Холецистит.

D. Хронічна ниркова недостатність.

E. Остеопороз.

  1. Активність ГГТП у сироватці крові підвищується при всіх захворюваннях чи станах, окрім:

A. Гострого гепатиту.

B. Лікування протиепілептичними препаратами (фенобарбітал).

C. Внутрішньо- та позапечінкового холестазу.

D. Декомпенсованого цирозу печінки.

E. Гострого панкреатиту.

  1. Яке з наведених тверджень не характерне для фізіологічних коливань активності ферментів?

A. Верхня межа норми у чоловіків та жінок для більшості діагностично значущих ферментів однакова.

B. У новонароджених та в ранньому дитячому віці активність багатьох ферментів вища, ніж у дорослих.

C. При нормальній вагітності активність ферментів не змінюється.

D. Денні коливання активності ферментів не показують значних відхилень від середнього рівня.

E. Тривала фізична робота в нетренованих людей не призводить до підвищення активності КК, АлАТ, АсАТ.

  1. Активність лейцинамінопептидази в сироватці крові підвищується при всіх перелічених захворюваннях, окрім:

A. Механічної жовтяниці.

B. Перніціозної анемії.

C. Гострого панкреатиту.

D. Гострого вірусного гепатиту.

E. Остеопорозу.

  1. За різким підвищенням активності якого ферменту в сироватці крові можна передбачити розвиток септичних ускладнень?

A. УДФ-глюкуронілтрансферази.

B. Гранулоцитарної еластази.

C. Лейцинамінопептидази.

D. Фенілаланін-4-гідроксилази.

E. Фруктозомонофосфат-альдолази.

  1. Для обстеження хворих із захворюваннями печінки діагностичне значення мають усі перелічені ферменти, крім:

A. АлАТ.

B. ЛФ.

C. СДГ.

D. Амілази.

E. ХЕ.

  1. Для обстеження хворих із захворюваннями крові діагностичне значення мають усі перелічені ферменти, крім:

A. Глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

B. Ізоферментів ЛДГ.

C. Гексокінази.

D. Ізоферментів малатдегідрогенази.

E. Ізоферментів ЛФ.

  1. Для обстеження хворих із захворюваннями серця діагностичне значення мають усі перелічені ферменти, крім:

A. АсАТ.

B. Ізоферментів ЛДГ.

C. КК.

D. Ізоферментів КК.

E. СДГ.

  1. Для обстеження хворих із захворюваннями нирок діагностичне значення мають усі перелічені ферменти, крім:

A. Ізоферментів ЛДГ.

B. Трансамідинази.

C. Урокінази.

D. ГлДГ.

E. Лейцинамінопептидази.

  1. Для обстеження хворих із захворюваннями підшлункової залози діагностичне значення мають усі перелічені ферменти, крім:

A. Амілази.

B. Аргінази.

C. Ліпази.

D. Трипсину.

E. Ізоферментів ЛДГ.

  1. Для обстеження хворих із злоякісними пухлинами діагностичне значення мають усі перелічені ферменти, крім:

A. КФ.

B. ЛФ.

C. Моноамінооксидази.

D. ХЕ.

E. Ізоферментів ЛДГ.

  1. При якому захворюванні знижується виділення амілази з сечею?

A. Гострому панкреатиті.

B. Хронічному рецидивному панкреатиті.

C. Інфаркті міокарда.

D. Гломерулонефриті.

E. Паротиті.

  1. Для якого органу ГлДГ є органоспецифічним ферментом?

A. Легень.

B. Печінки.

C. Серця.

D. Підшлункової залози.

E. Нирок.

  1. Активність 5-нуклеотидази в сироватці крові підвищується при усіх захворюваннях, окрім:

A. Механічної жовтяниці.

B. Внутрішньопечінкового холестазу.

C. Цирозу печінки.

D. Метастазів у печінку.

E. Рахіту.

  1. Якими змінами активності ферментів у крові супроводжується кардіогенний шок?

A. Значним підвищенням активності КК, загальної ЛДГ, АсАТ.

B. Постійністю активності ферментів.

C. Зниженням активності кардіоспецифічних ферментів.

D. Переважним підвищенням активності ГБДГ.

E. Збільшенням активності ХЕ.

  1. Яка активність КК-МВ у сироватці крові від загальної активності КК спостерігається у хворого при гострому інфаркті міокарда на 1224-ту годину після початку больового приступу?:

A. Менше 1%.

B. Менше 3%.

C. Більше 6%.

D. Більше 30 %.

E. Більше 50 %.

  1. Захисна функція слини зумовлена наявністю ферменту, який чинить бактерицидну дію, зумовлюючи лізис полісахаридного комплексу оболонки стафілококів, стрептококів. Який це фермент?

A. Колагеназа.

B. Амілаза.

C. Оліго-1,6-глюкозидаза.

D. Лізоцим.

E. Глюкуронідаза.

  1. До аномалій білкового обміну належать усі перелічені природжені ензимопатії, окрім:

A. Цистинозу.

B. Альбінізму.

C. Хвороби Гюнтера.

D. Тирозинозу.

E. Фенілпіровиноградної олігофренії.

  1. До аномалій вуглеводного обміну належать усі перелічені природжені ензимопатії, крім:

A. Глікогенозу.

B. Мукополісахаридозу.

C. Галактоземії.

D. Алкаптонурії.

E. Фавізму.