- •Конспект лекцій з курсу
- •§2 Визначники матриць другого порядку
- •§3. Визначники матриць третього порядку
- •§ 4 Визначники матриць вищих порядків
- •Приклади розв’язання задач
- •§5 Розв'язок систем n рівнянь із n невідомими
- •5.1. Правило Крамера
- •5.2. Розв'язок і дослідження систем рівнянь першого порядку методом повного виключення (Метод Гаусса).
- •1. Система однорідних рівнянь 1-ого порядку завжди сумісна.
- •2. Якщо визначник системи однорідних рівнянь 1-ого порядку дорівнює нулю, тоді система має нескінченну множину розв 'язків.
- •§ 6 Ранг матриці, теорема про сумісність систем рівнянь першого порядку
- •Іі. Приклади розв`язку задач
- •Обчислення рангу матриці методом облямування
- •§ 7 Основні операції з матрицями
- •Приклади розв`язку задач
- •§ 8 Обернена матриця, розв`язок матричних рівнянь
- •Іі. Приклади розв`язку задач
- •§9. Модель багатогалузевої економіки
- •Глава іі: Векторна алгебра
- •§1 Основні поняття
- •§2 Лінійні операції з векторами.
- •§ 3 Лінійна залежність та лінійна незалежність системи векторів
- •Приклади розв‘язку задач
- •§4 Проекція вектора на ось
- •§5 Прямокутна декартова система координат в просторі
- •§6 Скалярний добуток векторів
- •§7 Векторний добуток векторів
- •§8 Мішаний добуток векторів
- •Іі. Приклади розв’язку задач
- •Глава ііі: Аналітична геометрія
- •§1 Відповідність між геометричними образами та рівняннями
- •§ 2 Лінійні образи - площина і пряма
- •§ 3 Лінії другого порядку
- •Приклади розв`язку задач
- •§4 Перетворення координат на площині. Застосування перетворення координат до спрощення рівнянь кривих другого порядку.
- •§5 Циліндричні поверхні з твірними, паралельними координатним осям; поверхні другого порядку
- •5.1. Дослідження форми еліпсоїда
- •5.2. Дослідження форми однопорожнинного гіперболоїда
- •5.3. Дослідження формули двопорожнинного гіперболоїда
- •5.4. Дослідження формули еліптичного параболоїда
- •5.5. Дослідження форми гіперболічного параболоїда
- •6. Дослідження форми конуса 2-го порядку
- •Приклади розв`язку задач
- •§6 Полярна система координат на площині. Циліндрична і сферична системи координат в просторі
- •6.1. Полярна система координат на площині
- •6.2. Циліндрична система координат
- •6.3. Сферична система координат
- •Приклади розв’язку задач
- •Розділ іі. Вступ до математичного аналізу
- •Глава IV: Функції
- •§1 Поняття множини
- •§2. Абсолютна величина дійсного числа
- •§3. Поняття функції
- •§4 Застосування функцій в економіці
- •Розв’язок задач
- •Глава V: Границя і неперервність
- •§1 Поняття границі послідовності
- •1.1 Збіжні послідовності
- •1.2 Нескінченно малі і нескінченно великі.
- •§2 Основні властивості збіжних послідовностей
- •§3 Поняття границі функції
- •3.1 Визначення границі функції
- •3.2 Односторонні границі
- •3.3 Границя функції на нескінченності і нескінченні границі
- •§4 Властивості границь
- •§5 Перша і друга важливі границі
- •5.1 Перша важлива границя
- •5.2 Друга важлива границя
- •Задача про неперервне нарахування процентів
- •§6 Нескінченно малі та нескінченно великі функції
- •§7 Неперервність функції
- •Розв’язки задач
- •Розділ ііі. Диференціальне числення
- •Главаvi: Похідні та диференціали
- •§ 1 Поняття похідної
- •§2 Зміст похідної
- •2.1. Задача про дотичну до кривої
- •2.2. Задача про миттєву швидкість
- •2.3. Задачі про витрати виробництва та виручку
- •§3. Правила диференціювання
- •3.1 Диференціювання суми, добутку й частки
- •3.2. Диференціювання складної функції
- •§4. Диференційованість елементарних функцій
- •§5. Похідні вищих порядків
- •§ 6. Диференціал функції
- •§ 7. Диференціали вищих порядків
- •§8 Розв'язки задач
- •§ 9 Економічний зміст похідної.
- •Глава 7: Застосування похідних до дослідження функцій
- •§ 1 Загальні властивості функцій, неперервних на замкненому проміжку
- •§ 2 Теореми про середнє значення
- •§ 3 Правила Лопіталя
- •§4 Дослідження функцій
- •4.1. Умови монотонності функцій
- •4.3. Знаходження найменшого й найбільшого значень
- •4.4 Опуклість, угнутість та точки перегину кривої
- •3.5. Асимптоти. Дослідження графіка функції в цілому
- •§ 5 Застосування похідної в економічній теорії.
- •§ 5. Розв’язки задач
Приклади розв`язку задач
1.61. Знайти добуток А В та В А двох матриць
Добуток А В не існує, бо число стовпців матриці А не дорівнює числу рядків матриці В. Число стовпців матриці В дорівнює числу рядків матриці А. Отже існує добуток В А:
1.62. Знайти матрицю 2А+5В, якщо
§ 8 Обернена матриця, розв`язок матричних рівнянь
При розгляді дій з матрицями не вводиться операція ділення. Але можливо ввести поняття, яке дозволяє дати деякий еквівалент цій дії.
Визначення. Квадратна матриця В називається оберненою квадратній матриці А, якщо добуток А· В є одинична матриця.
Доведемо, що для будь-якої квадратної матриці А, визначник якої відмінний від нуля, існує одна і тільки одна обернена матриця, і приведемо спосіб її обчислення.
Нехай задана матриця
Нехай
є шукана матриця і - одинична матриця того ж порядку n.
Згідно умови А· В=Е, тому для визначення n2 елементів bік матриці В ми маємо n систем рівнянь першого порядку, кожна з яких містить n рівнянь:
Такі системи мають одну і ту ж основну матрицю А.
Згідно припущення , тому кожна система має єдиний розв`язок, який можливо обчислити за формулами Крамера. Оскільки в правій частині в кожній системі тільки один елемент дорівнює одиниці, а всі інші дорівнюють нулю, тоді
і взагалі , i,k=1,2,...,n.
Отже, матриця В, обернена матриці А, яка позначається частіше символом А-1, має вигляд
(1)
Раніше було вказано, що взагалі кажучи, для довільних матриць А і В . Але можливо довести, що А-1· А=А· А-1.
Дійсно
Але сума добутків елементів будь-якого рядка матриці на алгебраїчне доповнення відповідних елементів другого рядка дорівнює нулю, а сума добутків елементів будь-якого рядка матриці на відповідні алгебраїчні доповнення елементів того ж рядка дорівнює самому визначнику.
Тому
і отже, А-1· А=Е=А· А-1
Поняття “обернена матриця” може бути використано для розв`язку матричних рівнянь.
Нехай, наприклад, задане рівняння АХ=В, де А і В - задані квадратні матриці порядку n, а Х - шукана квадратна матриця того ж порядку. Нехай . Тоді обчислюємо матрицю А-1 і помножимо ліву і праву частини заданого рівняння зліва на А-1:
А-1 *(А Х)=А-1 *В
Оскільки
А-1 *(А Х)=(А-1 *А) Х
(згідно асоціативної властивості множення матриць), тоді
А-1 *(А Х)=Е Х=Х
і одержуємо
Х=А-1 *В
Для обчислення матриці А-1 , оберненої матриці А, можливо, звичайно, використати формули (1). Але, як правило, значно вигідніше використати для цього метод повного виключення. Це доцільно ще і тому, що всі n систем рівнянь, які служать для визначення стовпців матриці А-1 , відрізняються тільки правими частинами. Тому процес перетворення розширених матриць цих систем можна проводити одночасно для всіх матриць.
6. Як розв`язується система лінійних рівнянь у матричному вигляді з використанням оберненої матриці?
Іі. Приклади розв`язку задач
1.67. Знайти матрицю, обернену матриці
Розглянемо матрицю
Перші три стовпці цієї матриці - стовпці заданої матриці А, наступні три стовпці, відділені рискою і складають разом одиничну матрицю, - стовпці вільних членів для систем рівнянь, які визначають елементи оберненої матриці.
Проводимо звичайні операції методу повного виключення:
Матриця, відокремлена рискою, і є шукана, оскільки кожний її стовпець є розв`язком відповідної системи рівнянь, тобто
1.68. Знайти матрицю, обернену матриці
Розглянемо матрицю
Другий спосіб знаходження оберненої матриці.
1.69. Знайти обернену А-1 матрицю до матриці А.
Обчислимо визначник матриці А:
Матриця А неособлива, оскільки
Обчислимо алгебраїчні доповнення елементів цього визначника
Згідно формули (1) записуємо А-1
1.70. Знайти матрицю обернену до даної
Запишемо обернену матрицю у вигляді
Згідно правила множення матриць одержимо
Для знаходження елементів матриці А-1 запишемо системи
Розв`язки цих систем і дають нам елементи оберненої матриці
1.71. Знайти матрицю Х з рівняння
Помножимо обидві частини рівняння з лівого боку на матрицю, обернену до матриці . Згідно попереднього прикладу .
В лівій частині рівняння в силу асоціативного закону маємо:
У правій частині буде
Зауваження. Оскільки множення матриць некомутативне А В В А, то в задачах такого типу потрібно уважно визначати, з якого боку слід множити, обидві частини рівняння на матрицю, обернену до однієї з даних.
1.72. Розв`язати систему рівнянь
представивши її у вигляді матричного рівняння.
Перепишемо систему у вигляді АХ=В, де
Розв`язок матричного рівняння має вигляд Х=А-1В. Знайдемо А-1. Маємо
Обчислимо алгебраїчне доповнення елементів цього визначника.
Згідно (1)
Отже,
, тобто х1=2, х2=-1, х3=1