- •Конспект лекцій з курсу
- •§2 Визначники матриць другого порядку
- •§3. Визначники матриць третього порядку
- •§ 4 Визначники матриць вищих порядків
- •Приклади розв’язання задач
- •§5 Розв'язок систем n рівнянь із n невідомими
- •5.1. Правило Крамера
- •5.2. Розв'язок і дослідження систем рівнянь першого порядку методом повного виключення (Метод Гаусса).
- •1. Система однорідних рівнянь 1-ого порядку завжди сумісна.
- •2. Якщо визначник системи однорідних рівнянь 1-ого порядку дорівнює нулю, тоді система має нескінченну множину розв 'язків.
- •§ 6 Ранг матриці, теорема про сумісність систем рівнянь першого порядку
- •Іі. Приклади розв`язку задач
- •Обчислення рангу матриці методом облямування
- •§ 7 Основні операції з матрицями
- •Приклади розв`язку задач
- •§ 8 Обернена матриця, розв`язок матричних рівнянь
- •Іі. Приклади розв`язку задач
- •§9. Модель багатогалузевої економіки
- •Глава іі: Векторна алгебра
- •§1 Основні поняття
- •§2 Лінійні операції з векторами.
- •§ 3 Лінійна залежність та лінійна незалежність системи векторів
- •Приклади розв‘язку задач
- •§4 Проекція вектора на ось
- •§5 Прямокутна декартова система координат в просторі
- •§6 Скалярний добуток векторів
- •§7 Векторний добуток векторів
- •§8 Мішаний добуток векторів
- •Іі. Приклади розв’язку задач
- •Глава ііі: Аналітична геометрія
- •§1 Відповідність між геометричними образами та рівняннями
- •§ 2 Лінійні образи - площина і пряма
- •§ 3 Лінії другого порядку
- •Приклади розв`язку задач
- •§4 Перетворення координат на площині. Застосування перетворення координат до спрощення рівнянь кривих другого порядку.
- •§5 Циліндричні поверхні з твірними, паралельними координатним осям; поверхні другого порядку
- •5.1. Дослідження форми еліпсоїда
- •5.2. Дослідження форми однопорожнинного гіперболоїда
- •5.3. Дослідження формули двопорожнинного гіперболоїда
- •5.4. Дослідження формули еліптичного параболоїда
- •5.5. Дослідження форми гіперболічного параболоїда
- •6. Дослідження форми конуса 2-го порядку
- •Приклади розв`язку задач
- •§6 Полярна система координат на площині. Циліндрична і сферична системи координат в просторі
- •6.1. Полярна система координат на площині
- •6.2. Циліндрична система координат
- •6.3. Сферична система координат
- •Приклади розв’язку задач
- •Розділ іі. Вступ до математичного аналізу
- •Глава IV: Функції
- •§1 Поняття множини
- •§2. Абсолютна величина дійсного числа
- •§3. Поняття функції
- •§4 Застосування функцій в економіці
- •Розв’язок задач
- •Глава V: Границя і неперервність
- •§1 Поняття границі послідовності
- •1.1 Збіжні послідовності
- •1.2 Нескінченно малі і нескінченно великі.
- •§2 Основні властивості збіжних послідовностей
- •§3 Поняття границі функції
- •3.1 Визначення границі функції
- •3.2 Односторонні границі
- •3.3 Границя функції на нескінченності і нескінченні границі
- •§4 Властивості границь
- •§5 Перша і друга важливі границі
- •5.1 Перша важлива границя
- •5.2 Друга важлива границя
- •Задача про неперервне нарахування процентів
- •§6 Нескінченно малі та нескінченно великі функції
- •§7 Неперервність функції
- •Розв’язки задач
- •Розділ ііі. Диференціальне числення
- •Главаvi: Похідні та диференціали
- •§ 1 Поняття похідної
- •§2 Зміст похідної
- •2.1. Задача про дотичну до кривої
- •2.2. Задача про миттєву швидкість
- •2.3. Задачі про витрати виробництва та виручку
- •§3. Правила диференціювання
- •3.1 Диференціювання суми, добутку й частки
- •3.2. Диференціювання складної функції
- •§4. Диференційованість елементарних функцій
- •§5. Похідні вищих порядків
- •§ 6. Диференціал функції
- •§ 7. Диференціали вищих порядків
- •§8 Розв'язки задач
- •§ 9 Економічний зміст похідної.
- •Глава 7: Застосування похідних до дослідження функцій
- •§ 1 Загальні властивості функцій, неперервних на замкненому проміжку
- •§ 2 Теореми про середнє значення
- •§ 3 Правила Лопіталя
- •§4 Дослідження функцій
- •4.1. Умови монотонності функцій
- •4.3. Знаходження найменшого й найбільшого значень
- •4.4 Опуклість, угнутість та точки перегину кривої
- •3.5. Асимптоти. Дослідження графіка функції в цілому
- •§ 5 Застосування похідної в економічній теорії.
- •§ 5. Розв’язки задач
Іі. Приклади розв`язку задач
1.39. Обчислити ранг матриці з допомогою елементарних перетворень
де знак вказує, що з`єднані ним матриці одержуються одна із другої елементарними перетвореннями, а тому мають один і той же ранг.
Додамо далі до ІІІр+3 ІІ, Іст:2, додаючи його до ІІІст і віднімаючи із Ivст, і переставивши, нарешті, місцями перші два стовпця, будемо мати
Ранг матриці А дорівнює 2, тобто r=2.
1.40. За допомогою елементарних перетворень обчислити ранг матриці
r=3, бо визначник трикутної матриці з перших трьох стовпців не дорівнює нулю. ^
Обчислення рангу матриці методом облямування
Вибираємо в даній матриці мінор другого порядку, відмінний від нуля. Потім обчислюємо мінори третього порядку, які облямовують (містять в собі) вибраний, поки не знайдемо серед них відмінного від нуля. Далі обчислюємо мінори четвертого порядку, які облямовують відмінний від нуля мінор ІІІ-го порядку, поки не знайдемо серед них відмінний від нуля, і т.д. Якщо знайшли відмінний від нуля мінор r-го порядку, а всі облямовуючі його мінори (r+1)-го порядку дорівнюють нулю або їх вже нема, то ранг матриці дорівнює r.
1.41. Обчислити ранг матриці
Викреслили ІІІр., оскільки 2· ІІр.+І є ІІІр.
Виберемо, наприклад,
Обчислимо мінори ІІІ-го порядку, які облямовують його
мінор ІІІ-го порядку відмінний від нуля.
Він міститься у визначнику IV порядку заданої матриці, який дорівнює нулю. Отже, r=3. ^
1.42. Розв`язати системи рівнянь
а) Тут r(A)=3, r(B)=3; система сумісна, визначена.
Оскільки
тоді із перших трьох систем, наприклад, згідно формул Крамера знаходимо
х1=-1, х2=0, х3=1
b) Тут r(A)=2, r(B)=2; система сумісна, але не визначена.
Визначник
і із перших двох рівнянь системи
Знаходимо
,
де невідомим х3 і х4 можна надавати будь-які значення.
в) в цьому випадку r(A)=2, r(B)=3; і система несумісна.
1.43. Методом Гаусса (послідовного виключення невідомих) розв`язати однорідну систему рівнянь:
і знайти її фундаментальну систему розв`язків.
Випишемо розширену матрицю системи (при цьому нульовий стовпець можна, звичайно, не писати). Після зрозумілих перетворень будемо мати
тобто задана система рівнозначна наступній:
Тут r=3, і три невідомих можна виразити через останні, наприклад, так:
х4=х5
х2=-2х3-3х4-9х5=-2х3-12х5
х1=-2х2-3х3-4х4-5х5=х3+15х5
Фундаментальну систему можна одержати, якщо вільним невідомим х3, х5 надавати значення х3=1, х5=0 (тоді х1=1, х2=-2, х4=0) і значення х3=0, х5=1 (тоді х1=15, х2=-12, х4=1). Це дає фундаментальну систему розв`язків:
e1=(1, -2, 1, 0, 0), e2=(15, -12, 0, 1, 1)
З використанням фундаментальної системи часто записують загальний розв`язок у вигляді лінійної комбінації розв’язків е1 та е2, тобто:
e=
1.44. Знайти фундаментальну систему розв`язків системи лінійних рівнянь та записати її загальний розв`язок
IVp. відкинемо (пропорційно до І), або IVp.=II+III, IIp.-I, IIIp.-I |
Третій рядок відкинемо. Система звелась до драбинчастої з головними невідомими х1, х2 і вільними х3, х4:
З останнього рівняння . З першого Вільних невідомих 2. Тому беремо визначник ІІ порядку з одиничними елементами головної діагоналі і нульовими - побічної: .
Будемо вважати х3=1, х4=0. Тоді
Одержимо вектор e1=()
Далі будемо вважати х3=0, х4=1. Одержимо вектор e2=
Вектори e1 і e2 являють собою фундаментальну систему розв`язків.
Тепер загальний розв`язок можна записати у вигляді
e=
Надаючи коефіцієнтам , будь-які (довільні) числові значення будемо одержувати різноманітні частинні розв`язки.
1.45.
/від усіх рядків віднімемо IV/
II, III, V рядки, які пропорційні до І-го, викреслимо. В одержаній матриці переставимо І і ІІ стовпці:
Ранг матриці дорівнює 2.
Головні невідомі х2 і х1. Вільні - х3, х4, х5. Система тепер має вигляд:
Надаючи вільним невідомим послідовно значення, що дорівнюють елементам стовпців визначника
1) х3=1, х4=0, х5=0; 2) х3=0, х4=1, х5=0; 3) х3=0, х4=0, х5=1
одержимо:
1) х2=1, х1=1; 2) х2=1, х1=-2; 3) х2=-2, х1=1
тобто вектори С1=(1, 2, 1, 0, 0)
С2=(-2, 1, 0, 1, 0)
С3=(1, -2, 0, 0, 1)
складають фундаментальну систему розв`язків. Загальний розв`язок системи тепер залишиться.
c=
1.46.
Матриця коефіцієнтів
Виберемо за базисний мінор
Тоді вкорочена система має вигляд:
Звідки, вважаючи х3=с1, х4=с2, х5=с3, знаходимо
Загальний розв`язок системи
Із загального розв`язку знаходимо фундаментальну систему розв`язків
З використанням фундаментальної системи загальний розв`язок може бути записаний
e=с1e1+с2e2+с3e3