- •Конспект лекцій з курсу
- •§2 Визначники матриць другого порядку
- •§3. Визначники матриць третього порядку
- •§ 4 Визначники матриць вищих порядків
- •Приклади розв’язання задач
- •§5 Розв'язок систем n рівнянь із n невідомими
- •5.1. Правило Крамера
- •5.2. Розв'язок і дослідження систем рівнянь першого порядку методом повного виключення (Метод Гаусса).
- •1. Система однорідних рівнянь 1-ого порядку завжди сумісна.
- •2. Якщо визначник системи однорідних рівнянь 1-ого порядку дорівнює нулю, тоді система має нескінченну множину розв 'язків.
- •§ 6 Ранг матриці, теорема про сумісність систем рівнянь першого порядку
- •Іі. Приклади розв`язку задач
- •Обчислення рангу матриці методом облямування
- •§ 7 Основні операції з матрицями
- •Приклади розв`язку задач
- •§ 8 Обернена матриця, розв`язок матричних рівнянь
- •Іі. Приклади розв`язку задач
- •§9. Модель багатогалузевої економіки
- •Глава іі: Векторна алгебра
- •§1 Основні поняття
- •§2 Лінійні операції з векторами.
- •§ 3 Лінійна залежність та лінійна незалежність системи векторів
- •Приклади розв‘язку задач
- •§4 Проекція вектора на ось
- •§5 Прямокутна декартова система координат в просторі
- •§6 Скалярний добуток векторів
- •§7 Векторний добуток векторів
- •§8 Мішаний добуток векторів
- •Іі. Приклади розв’язку задач
- •Глава ііі: Аналітична геометрія
- •§1 Відповідність між геометричними образами та рівняннями
- •§ 2 Лінійні образи - площина і пряма
- •§ 3 Лінії другого порядку
- •Приклади розв`язку задач
- •§4 Перетворення координат на площині. Застосування перетворення координат до спрощення рівнянь кривих другого порядку.
- •§5 Циліндричні поверхні з твірними, паралельними координатним осям; поверхні другого порядку
- •5.1. Дослідження форми еліпсоїда
- •5.2. Дослідження форми однопорожнинного гіперболоїда
- •5.3. Дослідження формули двопорожнинного гіперболоїда
- •5.4. Дослідження формули еліптичного параболоїда
- •5.5. Дослідження форми гіперболічного параболоїда
- •6. Дослідження форми конуса 2-го порядку
- •Приклади розв`язку задач
- •§6 Полярна система координат на площині. Циліндрична і сферична системи координат в просторі
- •6.1. Полярна система координат на площині
- •6.2. Циліндрична система координат
- •6.3. Сферична система координат
- •Приклади розв’язку задач
- •Розділ іі. Вступ до математичного аналізу
- •Глава IV: Функції
- •§1 Поняття множини
- •§2. Абсолютна величина дійсного числа
- •§3. Поняття функції
- •§4 Застосування функцій в економіці
- •Розв’язок задач
- •Глава V: Границя і неперервність
- •§1 Поняття границі послідовності
- •1.1 Збіжні послідовності
- •1.2 Нескінченно малі і нескінченно великі.
- •§2 Основні властивості збіжних послідовностей
- •§3 Поняття границі функції
- •3.1 Визначення границі функції
- •3.2 Односторонні границі
- •3.3 Границя функції на нескінченності і нескінченні границі
- •§4 Властивості границь
- •§5 Перша і друга важливі границі
- •5.1 Перша важлива границя
- •5.2 Друга важлива границя
- •Задача про неперервне нарахування процентів
- •§6 Нескінченно малі та нескінченно великі функції
- •§7 Неперервність функції
- •Розв’язки задач
- •Розділ ііі. Диференціальне числення
- •Главаvi: Похідні та диференціали
- •§ 1 Поняття похідної
- •§2 Зміст похідної
- •2.1. Задача про дотичну до кривої
- •2.2. Задача про миттєву швидкість
- •2.3. Задачі про витрати виробництва та виручку
- •§3. Правила диференціювання
- •3.1 Диференціювання суми, добутку й частки
- •3.2. Диференціювання складної функції
- •§4. Диференційованість елементарних функцій
- •§5. Похідні вищих порядків
- •§ 6. Диференціал функції
- •§ 7. Диференціали вищих порядків
- •§8 Розв'язки задач
- •§ 9 Економічний зміст похідної.
- •Глава 7: Застосування похідних до дослідження функцій
- •§ 1 Загальні властивості функцій, неперервних на замкненому проміжку
- •§ 2 Теореми про середнє значення
- •§ 3 Правила Лопіталя
- •§4 Дослідження функцій
- •4.1. Умови монотонності функцій
- •4.3. Знаходження найменшого й найбільшого значень
- •4.4 Опуклість, угнутість та точки перегину кривої
- •3.5. Асимптоти. Дослідження графіка функції в цілому
- •§ 5 Застосування похідної в економічній теорії.
- •§ 5. Розв’язки задач
Задача про неперервне нарахування процентів
На яку величину зросте капітал K0, через n років при р% річних, якщо нарахування процентів здійснюють декурсивним методом – процентний платіж нараховується і додається до капіталу в кінці кожного розрахункового періоду. Декурсивне нарахування проценту найбільш поширене в світовій практиці.
Очевидно, що при р% річних розмір вкладу щорічно буде збільшуватися в раз, тобто в кінці n-го року маємо
Отже капітал K0 при річному нарахуванні складних процентів згідно ставки р% через n років зросте до величини Kn.
де:
- процентна ставка, виражена в десяткових дробах.
- складний декурсивний коефіцієнт.
Якщо нараховують проценти не один раз на рік, а m раз, при тому ж щорічному прирості р%, процент нарахування за частину року складе , а розмір вкладу за n років при mn нарахуваннях складе
(1)
Припустимо, що проценти нараховуються кожні півроку , кожний квартал , щомісячно , кожний день , кожний час і т.д. неперервно .
Якщо число розрахункових періодів прямує до нескінченності, то можна стверджувати, що період розрахунку прямує до нуля.
Знайдемо границю величини Кmn при (n – число років, m – число розрахункових періодів в році).
(2)
Отже, ми вивели формулу для кінцевої величини капіталу при неперервному нарахуванні складних процентів. Вона є неперервною функцією і дозволяє обчислити величину капіталу в будь-якій період часу.
Наведемо таблицю розмірів вкладів Кmn (якщо К0=1грошова одиниця, р=5%, n=20 років) згідно формули складних процентів (1) і формули неперервного нарахування процентів
|
формула складних процентів (1) |
формула неперервного нарахування процентів (2) | ||||
m=1 |
m=2 |
m=4 |
m=12 |
m=365 | ||
розмір вкладу, гр. од. |
2,6335 |
2,6851 |
2,7015 |
2,7126 |
2,7181 |
2,7182 |
Різниця між щорічним нарахуванням (m=1) і неперервним нарахуванням формула (2) незначна (близько 2,5%).
Зауваження. В практичних фінансово-кредитних операціях неперервне перерахування процентів застосовується рідко. Воно є досить ефективним при аналізі складних фінансових проблем, наприклад, при обгрунтуванні і виборі інвестиційних рішень.
§6 Нескінченно малі та нескінченно великі функції
Визначення 1. Функція f(x) називається нескінченно малою при х>х0 (або в точці х0), якщо f(x)=0.
Нескінченно малу в точці функцію коротко часто називають просто нескінченно малою.
Визначення 2. Функція f(x) називається нескінченно великою при х>х0 (або в точці х0), якщо f(x)= .
Нескінченно велику в точці функцію коротко називають просто нескінченно великою.
Властивості нескінченно малих та нескінченно великих виконані для будь-яких послідовностей (див. §1), справедливі і для функцій загального випадку, при доведенні яких повторюється процедура аналогічна тій, якою скористалися при встановленні теореми §2. Пропонуємо зробити це самостійно.
Зазначимо нарешті, що визначення 1, 2 мають місце, звичайно ж, і для випадків х>х0±0, х>±, х>.
При дослідженні функцій часто доводиться мати справу не з однією, а з кількома нескінченно малими функціями в даній точці. Для їх порівняння вивчають частку цих функцій. Детально зупинимося на правилах порівняння нескінченно малих.
Визначення 3. Нехай функція а(х) і b(х) нескінченно малі в точці х0.
Тоді
якщо (А R), то (х) і (х) називаються нескінченно малими одного порядку при х>х0;
якщо , то (х) і (х) називаються еквівалентними нескінченно малими при х>х0; записується: (х) (х), х>х0.
якщо , то (х) називається нескінченно малою вищого порядку порівняно з (х) при х>х0. Цей факт записується так: =0( ).
Словом 0( ) є загальним позначенням для нескінченно малої вищого порядку, ніж .
Наприклад, можна писати:
1-cos x=0(x), tg x-sin x=0(x) і т.д.