
- •Конспект лекцій з курсу
- •§2 Визначники матриць другого порядку
- •§3. Визначники матриць третього порядку
- •§ 4 Визначники матриць вищих порядків
- •Приклади розв’язання задач
- •§5 Розв'язок систем n рівнянь із n невідомими
- •5.1. Правило Крамера
- •5.2. Розв'язок і дослідження систем рівнянь першого порядку методом повного виключення (Метод Гаусса).
- •1. Система однорідних рівнянь 1-ого порядку завжди сумісна.
- •2. Якщо визначник системи однорідних рівнянь 1-ого порядку дорівнює нулю, тоді система має нескінченну множину розв 'язків.
- •§ 6 Ранг матриці, теорема про сумісність систем рівнянь першого порядку
- •Іі. Приклади розв`язку задач
- •Обчислення рангу матриці методом облямування
- •§ 7 Основні операції з матрицями
- •Приклади розв`язку задач
- •§ 8 Обернена матриця, розв`язок матричних рівнянь
- •Іі. Приклади розв`язку задач
- •§9. Модель багатогалузевої економіки
- •Глава іі: Векторна алгебра
- •§1 Основні поняття
- •§2 Лінійні операції з векторами.
- •§ 3 Лінійна залежність та лінійна незалежність системи векторів
- •Приклади розв‘язку задач
- •§4 Проекція вектора на ось
- •§5 Прямокутна декартова система координат в просторі
- •§6 Скалярний добуток векторів
- •§7 Векторний добуток векторів
- •§8 Мішаний добуток векторів
- •Іі. Приклади розв’язку задач
- •Глава ііі: Аналітична геометрія
- •§1 Відповідність між геометричними образами та рівняннями
- •§ 2 Лінійні образи - площина і пряма
- •§ 3 Лінії другого порядку
- •Приклади розв`язку задач
- •§4 Перетворення координат на площині. Застосування перетворення координат до спрощення рівнянь кривих другого порядку.
- •§5 Циліндричні поверхні з твірними, паралельними координатним осям; поверхні другого порядку
- •5.1. Дослідження форми еліпсоїда
- •5.2. Дослідження форми однопорожнинного гіперболоїда
- •5.3. Дослідження формули двопорожнинного гіперболоїда
- •5.4. Дослідження формули еліптичного параболоїда
- •5.5. Дослідження форми гіперболічного параболоїда
- •6. Дослідження форми конуса 2-го порядку
- •Приклади розв`язку задач
- •§6 Полярна система координат на площині. Циліндрична і сферична системи координат в просторі
- •6.1. Полярна система координат на площині
- •6.2. Циліндрична система координат
- •6.3. Сферична система координат
- •Приклади розв’язку задач
- •Розділ іі. Вступ до математичного аналізу
- •Глава IV: Функції
- •§1 Поняття множини
- •§2. Абсолютна величина дійсного числа
- •§3. Поняття функції
- •§4 Застосування функцій в економіці
- •Розв’язок задач
- •Глава V: Границя і неперервність
- •§1 Поняття границі послідовності
- •1.1 Збіжні послідовності
- •1.2 Нескінченно малі і нескінченно великі.
- •§2 Основні властивості збіжних послідовностей
- •§3 Поняття границі функції
- •3.1 Визначення границі функції
- •3.2 Односторонні границі
- •3.3 Границя функції на нескінченності і нескінченні границі
- •§4 Властивості границь
- •§5 Перша і друга важливі границі
- •5.1 Перша важлива границя
- •5.2 Друга важлива границя
- •Задача про неперервне нарахування процентів
- •§6 Нескінченно малі та нескінченно великі функції
- •§7 Неперервність функції
- •Розв’язки задач
- •Розділ ііі. Диференціальне числення
- •Главаvi: Похідні та диференціали
- •§ 1 Поняття похідної
- •§2 Зміст похідної
- •2.1. Задача про дотичну до кривої
- •2.2. Задача про миттєву швидкість
- •2.3. Задачі про витрати виробництва та виручку
- •§3. Правила диференціювання
- •3.1 Диференціювання суми, добутку й частки
- •3.2. Диференціювання складної функції
- •§4. Диференційованість елементарних функцій
- •§5. Похідні вищих порядків
- •§ 6. Диференціал функції
- •§ 7. Диференціали вищих порядків
- •§8 Розв'язки задач
- •§ 9 Економічний зміст похідної.
- •Глава 7: Застосування похідних до дослідження функцій
- •§ 1 Загальні властивості функцій, неперервних на замкненому проміжку
- •§ 2 Теореми про середнє значення
- •§ 3 Правила Лопіталя
- •§4 Дослідження функцій
- •4.1. Умови монотонності функцій
- •4.3. Знаходження найменшого й найбільшого значень
- •4.4 Опуклість, угнутість та точки перегину кривої
- •3.5. Асимптоти. Дослідження графіка функції в цілому
- •§ 5 Застосування похідної в економічній теорії.
- •§ 5. Розв’язки задач
§4 Дослідження функцій
4.1. Умови монотонності функцій
Визначення
1. Функція називається зростаючою
(спадною) на
деякому проміжку Х, якщо для
будь-яких
виконана
нерівність
(відповідно
).
Теорема
1 (достатні
умови монотонності). Якщо
функція диференційована
на проміжку Х і
на
Х, то функція
зростаюча
(спадна) на цьому проміжку.
Доведення. Нехай
для конкретності на
Х і
-
будь-які точки з Х, причому
.
За формулою Лагранжа
, де
.
Оскільки і
,
то
або
,
тобто функція
зростає
на Х.
Випадок,
коли на
Х, досліджується аналогічно.
4.2. Умови локального екстремуму
Визначення
2. Точка називається
точкою строгого локального мінімуму
(максимуму) функції
,
якщо при всіх
з
деякого
-околу
точки
виконується
нерівність
.
Аналогічно,
якщо в деякому -околі
точки
виконується
нерівність
,
то
точка називається точкою
локального мінімуму (максимуму). Часто
для скорочення слово локальний не
вживають.
Точки мінімуму й максимуму функції називають точками екстремуму, а значення функції в цих точках – її екстремумами.
Теорема
2 (необхідні
умови екстремуму). Якщо точка є
точкою екстремуму функції
і
в цій точці функція диференційована,
то
.
Доведення. Нехай
для конкретності -
точка максимуму, тоді при досить
малих
і
,
а отже,
Оскільки
ж функція диференційована
в точці
,
то
.
Випадок,
коли -
точка мінімуму, досліджується аналогічно.
Теорема 2 має простий геометричний зміст: дотична до графіка диференційованої функції у відповідній точці паралельна осі Ох.
Зауваження
1. Якщо ,
то звідси ще не випливає, що
-
точка екстремуму. Наприклад, для
функції
похідна
і
.
Проте
,
очевидно, не є точкою екстремуму.
Зауваження
2. Точка ,
в якій функція
недиференційована,
також може бути точкою екстремуму.
Наприклад, функція
не
має похідної в точці
,
але ця точка є для неї точкою мінімуму.
Точки, в яких похідна дорівнює нулю, називаються стаціонарними. Стаціонарні точки, а також точки, де функція визначена, але її похідна не існує, називаються критичними. Саме серед них слід шукати точки екстремуму.
Теорема
3 (достатні
умови строгого екстремуму першого
типу). Нехай функція неперервна
в деякому
-околі
точки
:
,
диференційована у ньому, крім, можливо,
самої точки
.
Тоді, якщо
при
і
при
,
то точка
є
точкою строгого мінімуму (максимуму).
Коротко
цю теорему формулюють таким чином: якщо
в точці похідна
змінює знак з мінуса на плюс (з плюса на
мінус), то
-
точка строгого мінімуму (максимуму)
Доведення. Нехай
для конкретності при
і
при
.
Спочатку
розглянемо .
Застосуємо формулу Лагранжа до
функції
на
відрізку
.
Маємо
,
де .
Оскільки
і
,
то
або
при
.
Якщо
ж ,
то застосовуючи формулу Лагранжа до
функції
на
відрізку
,
матимемо
,
де .
Оскільки
і
,
то
або
при
.
Таким
чином, для будь-якого з
-
околу точки
,
а це й означає, що точка
є
точкою строгого мінімуму.
Випадок зміни знаку похідної з плюса на мінус досліджується аналогічно.
Зауваження. Якщо має
однакові знаки на інтервалах
і
,
то
не
є точкою строгого екстремуму.
Теорема
4 (друга
достатня ознака екстремуму). Якщо в
околі точки друга
похідна неперервна, причому
,
а
,
то функція
має
в точці
максимум,
коли
,
і мінімум, коли
.
Доведення. Нехай .
Зважаючи на неперервність
,
існує деякий окіл точки
,
в якому
.
Тому в цьому околі функція
буде
спадною, бо її похідна -
-
від’ємна. Але ж при
,
отже, при переході (зліва направо) через
точку
функція
змінює
знак з плюса на мінус. А це означає, що
в точці
функція
має максимум.
Аналогічно
доводиться, що, коли і
,
то
-
мінімум функції
.
Якщо
ж в деякій критичній точці ,
то друге правило не застосовне і
дослідження слід проводити за допомогою
першої похідної (спираючись на теорему
3).
Приклад 3. Дослідити на максимуми та мінімуми.
Знаходимо похідну
.
Прирівнюємо до нуля і знаходимо її корені, тобто критичні точки
Обчислюємо другу похідну
Підставляючи у вираз другої похідної знайдені корені першої похідної, отримаємо
(правило не застосовне),
(максимум),
(мінімум).
Через
те що при ,
вдаємося до першого правила. Маємо
при
,
при
(але
)
.
Похідна
не змінює знака, екстремуму в точці немає.
За допомогою теорії максимумів та мінімумів функції розв’язуються численні задачі з геометрії, економіки, механіки та з інших наук.