10.3. Оподаткування прибутку
Платниками податку є суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, суспільні й інші підприємства й організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на одержання прибутку, як на території України, так і за її межами.
Об'єктом оподатковування є прибуток, який визначається шляхом зменшення валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань.
Валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності ( від реалізації продукції, від реалізації цінних паперів, від позареалізаційних операцій і т.п.).
Із суми валового доходу виключаються суми акцизного збору, ПДВ, інші обов'язкові збори й платежі, а також прибутковий податок фізичних осіб.
Валові витрати – це сума будь-яких видатків платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах.
Не включається до складу валових витрат видатки, не пов'язані з веденням господарської діяльності (організація й проведення приймань; придбання, будівництво, реконструкція, модернізація ремонт і інші поліпшення основних фондів; виплата дивідендів і ін.).
Ставка оподаткування прибутку 30%.
10.4. Показники рентабельності
Рентабельність – це показник прибутковості підприємства, його прибутковості. Фірма рентабельна, якщо суми виторгу від реалізації досить не тільки для покриття витрат на проведення й реалізацію, але й для утвору прибутки. Якщо прибуток виражається в абсолютній сумі, то рентабельність – відносний показник інтенсивності проведення. Рентабельність відображає рівень прибутку щодо певної бази, виражений у відсотках. Рентабельність характеризує ефективність роботи підприємства, дає вистави про здатність підприємства до збільшення капіталу.
На практиці використовуються наступні показники рентабельності:
На основі порівняння прибутки (валовий, від операційної діяльності, чистої) з обсягами продажів.
На основі порівняння прибутки з вартістю активів (оборотного й необоротного капіталу) - показник загальної рентабельності:
,
де Sакт. - вартість активів або
,
де Ф -середньорічна вартість основних виробничих фондів;
ОС – середні залишки обігових коштів.
.
На основі порівняння грошових потоків з обсягами продажів, або вартістю активів.
або
або
де
сальдо
грошових потоків (різниця між припливом
і відтоком коштів за звітний період).
-
обсяг продажів;
вартість
активів.
вартість
акціонерного капіталу
Найбільше часто використовуваними показниками рентабельності є:
Показник загальної рентабельності:
Рентабельність продажів:
Рентабельність стосовно витрат:
Для визначення рентабельності проведення конкретних видів продукції використовуються показник:
де Ц – оптова ціна підприємства
С – повна собівартість.
Показники рентабельності продукції й рентабельності продажів взаємозалежні й характеризують зміна поточних витрат на проведення й реалізацію як усієї продукції, так і окремих її видів. Знання цих показників необхідно для формування більш рентабельного асортиментів реалізованої продукції, щоб у цілому підвищити ефективність проведення й одержати додаткові можливості збільшення прибутки.
Показник загальної рентабельності – основний показник ефективності проведення. Він показує, скільки прибутки припадає на 1 гривню капіталу, вкладеного в проведення.
Оскільки капітал підприємства може формуватися як за рахунок власних, так і за рахунок позикових джерел, то з погляду власників підприємства стає важливим показник рентабельності власного капіталу.
Порівняння показника загальної рентабельності з рентабельністю власного капіталу дозволяє оцінити ефективність його використання (залучення). У процесі фінансово-економічного аналізу можуть розраховуватися й інші показники рентабельності, що мають приватне значення: рентабельність усього капіталу підприємства, рентабельність необоротних активів, рентабельність перманентного капіталу, рентабельність інвестицій і т.д. На величину рентабельності впливають ті ж фактори, що й на величину прибутки.