Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КЛ по экономике.docx
Скачиваний:
52
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
1.26 Mб
Скачать

7.3. Процес організації оплати праці

Для організації оплати праці на підприємстві необхідний розв'язок трьох великих блоків завдань:

  • вибір способу формування основної заробітної плати;

  • вибір систем оплати праці;

  • вибір форм оплати праці або механізму регулювання

Спочатку підприємство вибирає спосіб формування основний (гарантованої) заробітної плати, яка повинна займати визначальну частину в загальній заробітній платі. У наших умовах це порядку 65 – 70%.

Існують два основні способи формування основної заробітної плати: тарифний і безтарифний. Найпоширеніше застосування тарифного способу. Основними елементами тарифної системи є: тарифні сітки, тарифні ставки, тарифно-кваліфікаційні довідники, тарифні довідники посад службовців, посадові оклади, надбавки й доплати до тарифних ставок, районні коефіцієнти до заробітної плати. На основі тарифного способу досягається диференціація заробітної плати працівників різної кваліфікації, але в чинність постійної зміни економічного становища підприємства доводиться часто міняти всі елементи тарифної системи, що пов'язане з більшими працезатратами. Тому останнім часом усе більше поширення одержують безтарифні способи нарахування зарплати, які прямо зв'язують економічні результати роботи підприємства й заробітну плату. Прикладами безтарифних способів можуть бути комісійна й дилерська системи оплати праці.

Потім підприємство повинне здійснити вибір систем оплати праці: погодинну, відрядну або окладну. Для кожної категорії працівників, виходячи з умов їх роботи можливе використання тієї або іншої системи оплати праці. Погодинна система оплати припускає, що основна заробітна плата нараховується виходячи з відпрацьованого часу й кваліфікаційного рівня працівника. Погодинна система застосовується там, де продуктивність визначається прийнятим технологічним режимом і головним є висока якість праці, де економічно недоцільно детально нормувати оплату праці. Існують: проста погодинна, почасово-преміальна й погодинна з нормованим завданням форми погодинної системи.

Відрядна система оплати виходить із нарахування основної заробітної плати за кількість продукції виробленої працівником і величини заробітної плати в одиниці продукції. Відрядну систему доцільно застосовувати на роботах, де: можливий облік індивідуального або колективної праці й кінцевого результату праці в натуральних вимірниках, розроблені обґрунтовані норми праці, створені можливості для перевиконання норм без порушення технологічних процесів. Існують: пряма індивідуальна відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непрямо-відрядна, акордна (колективна відрядна) форми відрядної системи.

Комбінація інтересів особистих і колективних, працівника й роботодавця знаходить висвітлення в третьому блоці завдань – виборі форм або механізму регулювання оплати; використанні різновидів погодинної, відрядної й окладний систем оплати праці; компенсаційних доплат і виплат; систем преміювання.

У цілому, основним критерієм організації заробітної плати повинен бути переважний ріст доходу підприємства в порівнянні з ростом заробітної плати. Якщо таке випередження не забезпечується, то необхідне проведення додаткових заходів, спрямованих на зростання прибутку, або зниження видатків на заробітну плату.