PM_Handbook_final

системи. Але його результат, крім цієї системи, зачіпає інтереси й інших систем, яких сукупно визначають зацікавленими сторонами проекту. Тому дуже важливо, щоб вигоди, які будуть отримані від нього, були гармонізовані з інтересами всіх зацікавлених сторін. Зокремацестосуєтьсявиникаючихдляжіноктачоловіків наслідків від будь-яких запланованих заходів у сферах законодавства, політики, програм в будь-яких галузях та на всіх рівнях тощо.

Наведені міркування дають підставу запропонувати розширене тлумачення терміну проект. Проект – це тимчасова діяльність, спеціально спланована для унікальних неповторних умов, тобто послідовність взаємозалежних подій з впровадження інновації для створення цінності, яка визначається гармонізованою вигодою для всіх зацікавлених сторін завдяки унікальній властивості продукту проекту, що реалізується в рамках досягнення місії соціально-економічноїсистемитазаумовневизначеності, встановлених обмежень щодо часу, ресурсів та наявних особливостей експлуатації продукту проекту.

У класичному розумінні проекту властиві такі відмітні ознаки: унікальність, тимчасовість, обмеженість ресурсів, разовість, невизначеність [8, c. 45 – 49]. Ці властивості реалізуються в оточенні яке можна умовно поділити на близьке та далеке, і яке має певний вплив на проект.

Майже кожний проект виконується в рамках якоїсь організації. Це стосується і проектів реалізації стратегії. Відмінність останніх полягає в тому, що продукт проекту використовується не для розв’язання проблем конкретної організації, але проблем громади в рамках стратегії її розвитку.

Тому до близького оточення проекту належить організація як сукупність керівництва, різних відділів і служб (рис. 1.2). Через взаємодію проекту зі службами та відділами відбувається вплив близького оточення на проект. Враховуючи його «близькість», такий вплив є найрегулярнішим і найсуттєвішим.

До далекого оточення належать ті сфери, галузі життєдіяльності­ суспільства, в яких діє організація. Насамперед це ринки, на яких працює організація. Крім того, великий вплив на проект мають такі фактори, як політикадержави,станїїекономікитанауки,особливості законодавства, культурних та природних чинників.

1.1.5

Означення

проекту

розширене

1.1.6

Вплив

ближнього

ідальнього

оточення

проекту

Як бачимо, проект оточує чотири соціальноекономічні системи, які по-різному впливають на нього. І кожна система вищого рівня впливає на проект через зміну стану системи нижчого рівня.

Кожна з систем має свій рівень соціального, економічного та культурного розвитку. І чим нижче рівень розвитку системи, тим складніше вона сприймає впроваджені інновації в системах вищого рівня. Як наслідок, спостерігається значно більший розрив між культурним середовищем проекту і рівнем культури, досягнутим в найрозвинутіших цивілізаціях. Тому дуже часто управління проектами можна порівняти з мистецтвом розв’язання нерозв’язних проблем.

1.2. Класифікація проектів

Досвід з управління проектами неможливо застосовувати «наосліп», переносячи від одних проектів до інших, тому доцільно мати класифікацію проектів.

Будь-яка класифікація дозволяє формувати системний погляд на ті або інші об’єкти (проблеми, процеси тощо) [11]. Це значно полегшує пошук нетрадиційного розв’язання унікальних проблем. Крім того, класифікації дозволяютьсистемнофіксуватинерозв’язаніпроблемита помилки, які виникали в різних проектах. А розв’язання проблем та пошук шляхів уникнення помилок є джерелом інноваційних ідей.

В управлінні проектами виділяють такі основні класифікації проектів (рис. 1.4) [12, с. 16 – 20]:

•класи проектів – за складом, структурою та його предметною галуззю;

•типи проектів – за основними сферами діяльності, в яких реалізується проект;

•види проектів – за характером предметної галузі проекту, тривалістю проектів.

1.2.1

Призначення

класифікації

1.2.2

Класифікаційні ознаки проектів

1.2.4

Поняття про класи проектів

Рис. 1.4. Класифікація проектів

Традиційно виділяють три класи проектів: монопроект, мультипроект, мегапроект.

Монопроект – це окремий проект певного типу та виду.

Мультипроект можна розглядати як комплексний проект, який складається з сукупності монопроектів і потребує застосування багатопроектного управління.

Мегапроект – це цільові програми, стратегії розвитку регіонів, галузей тощо, які у своєму складі мають низку монота мультипроектів.

Серед типів проектів чільне місце займають змішані проекти, які дають можливість забезпечення отримання гармонізованих цінностей всіма зацікавленими сторонами.

Дуже часто при класифікації використовують такі терміни, як «інвестиційні» та «інноваційні» проекти.

Під інвестиційними зазвичай розуміють проекти, головною метою яких є створення або реновація основних фондів, що потребує вкладення великих інвестицій [12, с. 17]. Але без інвестування неможливо реалізувати

Поняття про інвестиційні проекти

інвестиційним.

До інноваційних належать проекти, головною метою яких є розроблення та використання новітніх технологій (ноу-хау), тобто інновацій, які забезпечують розвиток соціально-економічної системи [12, с. 17]. Але така класифікація була можлива в той період, коли цивілізація

перебуваланаіндустріальнійстадіїсвогорозвитку.Вепохуекономікизнанькоженпроектповиненвпроваджувати певну інновацію, отже, за своєю суттю є інноваційним. Тому сьогодні застосування понять «інноваційний», «інвестиційний» проект є некоректним.

За тривалістю проекти поділяються на коротко-, середньота довгострокові. В міжнародній практиці заведено, що до короткострокових проектів належать проекти до двох років, до середньострокових – до п’яти років. Проекти, які тривають більше п’яти років, належать до довгострокових.

Алетібурхливізмінитанестабільністьзовнішньогосередовища,якіхарактернідлясучасногостанусуспільства економіки знань, потребують гнучкішого підходу до такої класифікації проектів. Короткостроковими слід вважати такі проекти, за час реалізації яких не відбувається різких змін в економічних показниках зовнішнього середовища (рівень інфляції, облікові ставки за кредитами і депозитами, курси валют тощо). Станом на середину 2009-го року це проекти терміном від 3 до 6 місяців. Тоді середньостроковими можна вважати проекти тривалістю

1 – 1,5 року.

Тобто за тривалістю проекти класифікують не за календарним часом, а виходячи з динаміки та бурхливості змін в економіці країни.

1.2.6

Поняття про інноваційні проекти

1.2.7

Поняття про проекти різної тривалості

1.3.3

Ініціатор

проекту

Рис. 1.5. Схема основних зацікавлених сторін проекту

Проект починається з винаходження та формулювання бізнес-ідеї, яка може виникнути у будь-якого представника будь-якої соціально-економічної системи. Його вважатимутьініціаторомпроекту,якщосформулюєтадоведе свою ідею тій особі, якій вона дозволить розв’язати наявну в неї наразі актуальну проблему, шляхом втілення ідеї в життя. Цю особу називають замовником проекту. Замовникові належатиме майбутній продукт проекту. Використання унікальної властивості майбутнього продукту проекту дає змогу замовникові одержати довгострокову цінність і надовго або назавжди позбутись

проекту

1.3.5

Інвестор проекту

може бути громада або влада. В бізнес-проектах замовником виступає особа, яка випускатиме продукцію з унікальними властивостями, використовуючи продукт проекту.

Зазвичай замовник частково фінансує проект в рамках стратегічного розвитку своєї організації. Але він практично не має достатньо вільних коштів для його реалізації. Тому виникає необхідність пошуку інвестора або інвесторів, які вклали б решту коштів в проект. Головна функція інвестора – забезпечення відповідно до графіка необхідної кількості коштів для виконання робіт, спрямованих на отримання продукту проекту. Часто інвестори (особливо стратегічні) можуть замість грошей

надавати інвестиції у вигляді обладнання, матеріалів або інших ресурсів, потрібних для виконання проекту.

Успішне втілення проекту та отримання бажаного продукту можливі лише завдяки реалізації спеціально спланованої для унікальних неповторних умов послідовності взаємозалежних дій з впровадження інновації з урахуванням часових і ресурсних обмежень. Тому відповідальність за планування, організацію, виконання та контроль взаємозалежних подій лягає на керівника проекту. Він керується цілями замовника та інвестора, щоб забезпечити отримання продукту проекту необхідної якості в запланований ними термін в межах встановленого ними бюджету.

Конкретні дії з планування, організації виконання проекту, тощо реалізує команда управління проектом. Її особливістю, як і керівника, є те, що вони залучаються до роботи над проектом тимчасово – тільки до його завершення. Це визначає особливості взаємодії всередині команди проекту та із зовнішнім оточенням.

Роботизпроектумаєхтосьвиконувати.Томувпроекті є ціла група зацікавлених сторін (генеральний контрактор, субконтрактори та інші), які виконують цю функцію

(1, рис. 1.5).

1.3.6

Керівник

проекту

1.3.7

Команда

управління

проектом

1.3.8

Сторони, які виконують продуктнотехнологічні роботи з проекту

1.3.10

Сторони, які відшкодовують витрати з проекту

1.3.11

Сторони, які не отримують прямих вигід від проекту

1.3.12

Поняття про життєвий цикл проекту

1.3.13

Зміст фаз життєвого циклу проекту

В результаті використання більшості продуктів проектів повинно щось виготовлятись або надаватись певні послуги. Тому в проекту повинні бути свої виробники, продавці та покупці (3, рис.1.5). Саме вони повинні відшкодувати всі витрати на проект і дати прибуток від використання продукту проекту замовникові та інвесторові.

Остання група – це зацікавлені особи, на життя та оточення яких проект справляє вплив, але вони не отримують від нього прямих вигід. Це передусім суспільні групи населення, конкуренти, родини членів команди проекту (4, рис. 1.5).

Перераховані зацікавлені сторони взаємодіють з проектом на різних його етапах. Так, проект починається від виникненняідеїізавершуєтьсявведеннямвексплуатацію та запуском продукту проекту. Проміжок часу між цими подіями утворює життєвий цикл проекту.

Життєвий цикл прийнято поділяти на фази, фази – на етапи, а етапи – на стадії. Сьогодні нема загальновстановленого підходу, який чітко регламентує кількість фаз й етапів, їхній зміст, термінологічні означення, а також послідовність їхньої реалізації. Але логіка і основний зміст процесів розвитку проектів є загальновживаними.

Найпоширенішою вважається чотирифазова модель життєвого циклу проекту (рис. 1.6). Вона містить такі послідовні фази: ініціалізації (початкову); фазу розроблення; фазу реалізації; фазу завершення проекту [3,

с.  70  – 75;13, с. 19 – 24].

Головним змістом робіт на фазі ініціалізації є розроблення концепції конкретного проекту та інших проектних документів, які дають підстави замовникові та інвесторові прийняти рішення про його інвестування.

Головним завданням другої фази є розроблення основних компонентів проекту та підготування до його реалізації.

Зміст фази реалізації проекту випливає з її найменування – виконання запланованих робіт з проекту, необхіднихдляотриманняйогопродукту.Ціроботиможна назвати продуктно-технологічними роботами проекту.

Рис. 1.6. Чотирифазна модель життєвого циклу проекту

Для чіткішого розуміння сутті життєвого циклу проекту в управлінні проектами часто використовують метод аналогій [14, c. 70 – 73]. За аналог приймають відомі процеси, наприклад процес зростання дерев.

Як зростання дерева, так і реалізація проекту є динамічним процесом, який може бути «просунутим» абозамороженимвнутрішнімиізовнішнімивзаємодіями. Запропонована логічна модель «дерево» (рис. 1.7) допомагає в наочно уявляти проект [15, с. 84]. Тут взято до уваги такі елементи:

•елементи проекту – результат, показники успішності (якість, термін виконання, витрати), задоволеність учасників;

•учасники проекту – замовник, модератор (керівник проекту), виконавча група (команда управління проектом);

•середовище проекту;

•хід реалізації проекту – початок, створення структури, впровадження, закінчення проекту.

Хідреалізаціїпроектудемонструєпослідовністьвиконанняокремихстадійпроекту,аналогічнихпослідовності проростання коренів дерева.

1.3.14

Чотирифазна

модель життєвого циклу проекту

1.3.15

Логічна модель реалізації проекту «дерево»

1.4.1

Поняття

діяльності

ник

ратор

Виконавча група

Початок проекту Створення структури проекту

Реалізація проекту Завершення проекту

Рис. 1.7. Модель проекту «дерево»

1.4. Модель проектної діяльності

Будь-яку діяльність можна розглядати як сукупність її одиничних елементів – дій (1, рис.1.8), реалізовуваних в часі і просторі. Кожна дія завжди конкретна за цілями, результатами, масштабами і тривалістю [16; 17, c. 6 – 25].