Ліпінська А.В. -Науково-технічна термінологія

заперечувати. Наприклад, для правильного орієнтування в чис/ ленних сплавах терміни електрон, силумін тощо малопридат/ ні, але й створювати такі терміни дуже важко. Тому металурги використовують спосіб побудови досить стислих термінів, що відображає якісний стан сплаву. Цим шляхом пішли також спеціалісти з технології вироблення скла.

Заперечувати цей шлях не слід за умови збереження почуття міри, мовного відчуття і термінологічного смаку. Потрібно доб/ ре продумувати в цих випадках, які абревіатури створювати, і підходити до цього питання не лише з точки зору благозвуч/ ності та вдалості окремого скорочення, а й беручи до уваги зруч/ ність і можливість застосування створеного скорочення в усіх можливих сполученнях.

Зокрема, потрібно прагнути, щоб скорочення не набували багатозначності. Можливість потенційної багатозначності всього терміна в цілому у цьому разі не викликає небезпеки з наступних міркувань. Сполучення алмаг (інший варіант – альмаг) у межах навіть однієї галузі – металургії – може мати подвійне значення, наприклад, алюмінієво/магнієвого сплаву та алюмінієво/магнієвої суміші. Однак умова, що такі скоро/ чення можливі лише для сплавів, виключає інше значення, яке можна було б надати цьому терміну.

Загальні принципи добору і побудови термінів потрібно конк/ ретизувати залежно від дисципліни, галузі знань, техніки. До того ж треба домагатися максимальної простоти і зрозумілості всієї термінологічної системи в цілому і кожного терміна зокре/ ма. Терміни повинні бути влучними, дохідливими, такими, що легко запам’ятовуються. З цієї точки зору слід особливо зупи/ нитися на запозиченні іноземних термінів. В українській технічній термінології їх дуже багато. Причому, як запозиче/ них у буквальній чи зіпсованій звуковій формах, так і тих, що являють собою переклад іноземного терміна (часто без ураху/ вання специфіки, яка відповідає іноземній термінології). Ана/ ліз різноманітної галузевої та загально/технічної термінології свідчить, що масове запозичення часто призводить не до збага/ чення термінології, а до її засмічення. Багато недоліків пояс/ нено необумовленим і некритичним упровадженням іноземних термінів. Невиправдане, наприклад, упровадження в україн/ ську термінологію таких термінів, як: лапорта, парафлям,

бушлег, рундзихтер, виндзихтер, бедрок, сайлент,блоки, кли, не тощо. На жаль, подібне можна часто зустріти як у довідковій, так і у навчальній та науковій літературі. Основною причиною

71

масового засмічення української термінології негарною «іно/ земщиною» є технічна відсталість у минулому, коли багато термінів «імпортувались» одночасно з поняттями і предметами техніки чи раніше за них. У наш час індустріалізація країни і галузеве зростання загальної і технічної культури створили всі передумови для природного розвитку власної доступної, зро/ зумілої і чіткої термінології. Так, якщо ми ще спостерігаємо тенденцію до невиправданого запозичення і нехтування влас/ ною мовою, то з цією тенденцією потрібно серйозно боротися. Навіть В. І. Ленін приділяв багато уваги влучності й точності терміна. Він писав: «Російську мову ми псуємо. Іноземні слова використовуємо без необхідності. Використовуємо їх непра/ вильно. Для чого говорити дефекти, коли можна сказати не, доліки чи пропуски? Чи не час нам оголосити війну викорис/ танню іншомовних слів без необхідності?» Це повною мірою стосується й української мови. Звичайно, не слід впадати у край/ нощі: вилучати всі іншомовні терміноелементи, у тому числі й ті, що міцно увійшли у словниковий запас української мови. Також було б неправильно прагнути для нового поняття створювати лише український термін, хоч би який поганий він не був. Йдеться лише про те, щоб не запозичувати без потреби і не шу/ кати саме запозичений термін. Потребу слід розглядати в кож/ ному випадку окремо.

2.2.4. Багатозначність термінів

Науково/технічні поняття, як і всі поняття, розвиваються,

іразом з ними розвивається значення терміна. Аналіз різних систем термінів і дослідження недоліків термінології вказують на те, що поява термінів, що порушують правильність терміно/ логічної системи, відбувається тому, що під час її створення бу/ ли порушені основні вимоги, які в основному зводять до на/ ступного.

Утермінології, яку утверджують для даної галузі, не повин/ но бути багатозначних термінів. Це найістотніший недолік для всіх систем термінів, тобто те, що один термін має два/три

інавіть більше значень.

Наприклад, слово тиск застосовують у розумінні як проце/ су (дії), так і сили, що діє на якусь поверхню. Разом з тим, під тиском розуміють силу, що діє на поверхню і віднесену до оди/ ниці площі цієї поверхні. Крім того, навіть у першому розумін/ ні є два відтінки: 1. Немає значення, як сила діє на поверхню – під кутом чи вздовж нормалі. 2. Сила, спрямована лише вздовж

72

нормалі. Для позначення сили, що діє вздовж нормалі, засто/ совують термін нормальний тиск.

Термін нагрівання тіла означає: 1. Процес підвищення тем/ ператури тіла. 2. Процес передавання теплоти (навіть якщо не супроводжений підвищенням температури).

Багатозначність особливо неприпустима для термінів, що по/ значають величини. Відомо, що Гельмогольц протягом 20 років не підозрював, що та величина, яку він розумів під терміном вебер, у 20 разів менша, аніж прийнято у всій англійській літе/ ратурі. Під амплітудою розуміють як половину розмаху, так і весь розмах.

Багатозначність буває різноманітною: 1. Іноді термін стосу/ ється понять, зовсім не пов’язаних чи тих, які лише віддалено рідняться відносно один одного (сфера, секунда, ключ, блис, кавка, карта, коса). Якщо багатозначність проявлена не лише в якійсь одній системі, а в системах, віддалених одна від одної, це не є суттєвим недоліком (операційна система – в інформа/ тиці, операційна – у лікарні). 2. Багатозначний термін поєднує поняття, що досить близькі – це випадок недопустимий: сервер –

іпрограма, і комп’ютер, що надають іншим свої ресурси в ме/ режі; трансивер – термінал фізичного пристрою, що приймає

іпередає сигнали, а також пристрій, що під’єднує інтерфейс до середовища передавання.

Основна причина багатозначності наступна: кореневий словниковий матеріал, порівняно з кількістю понять, що існу/ ють у науці й техніці, занадто обмежений, і часто терміну, що відповідає досить означеному поняттю, надають іншого зна/ чення, що має якісь загальні ознаки з першим значенням. Інша, не менш важлива причина, наступна: один і той самий термін позначає різні поняття, що належать до одного й того самого явища. З розвитком науки і техніки весь час відмітають старі поняття, уводять нові тощо. І трапляється, що протягом певного періоду співіснують поняття, стосовні одного явища, але які є результатом різних поглядів, різних гіпотез тощо. Третя причина багатозначності – це неправильне, некритичне запозичення термінів з іноземних мов. Українське слово або те, що перейшло в українську мову і стало нібито своїм, напри/ клад, бензин, не збігається за значенням із французьким сло/ вом бензин, яке у більшості авторів виражає те поняття, яке ми називаємо бензолом. У коксохімічній термінології є термін бен, зине. Під цим в українській термінології розуміють масла, що насичені не бензином, а бензолом. Тут кореню бензин надано

73

абсолютно інше значення. Говорячи про багатозначність у термі/ нології, не можна обмежуватися лише згадкою про багатознач/ ність самих термінів. Існує і багатозначність терміноелементів, що входять до складу того чи іншого терміна. Терміноелемента/ ми називають слова, а іноді й частини слів, що мають самостій/ не значення. У цілому ряді випадків у складі складних термінів

ітермінів/словосполучень ті самі терміноелементи використо/ вують в абсолютно інших значеннях. Наприклад, у терміні жи, ва сила терміноелемент сила не відповідає його теперішньому значенню.

Багатозначності треба уникати в споріднених дисциплінах

ігалузях техніки, а також для міжгалузевих понять, які нале/ жать двом чи більше дисциплінам або галузям техніки. У про/ цесі перегляду тієї чи іншої системи термінів багатозначність повинна бути, безумовно, усунена.

Багатозначність термінів може бути виявлена у разі спів/ ставлення термінів даної галузі з термінами сусідніх галузей – як наукових, так і загально/технічних. У межах споріднених галузей багатозначності слід ретельно уникати.

2.2.5. Синонімія термінів

Терміни, які впроваджують у дану галузь знань, не повинні мати синонімів.

Це інший істотний недолік сучасної термінології. Під тер/ мінами/синонімами (дублетами) розуміють такі терміни, коли для одного поняття існують два або більше термінів (каталог,

папка, директорія; двочлен, біном; аксіома, постулат). Шкідливість синонімів полягає у наступному: по/перше, вони занадто завантажують пам’ять – під час вивчення якоїсь дис/ ципліни доводиться ознайомитися не лише з великою кіль/ кістю понять, а й з великою кількістю термінів, що виражають ці поняття. Усе це треба не лише запам’ятати, але й так засвоїти термін, аби щоразу пов’язувати його з певним поняттям. Зро/ зуміло, що зайві терміни ускладнюють навчання, порушують обов’язкову умову термінології – економічність системи термі/ нів. По/друге, синоніми становлять певну небезпеку, оскільки деякі автори починають неправильно розмежовувати їх вико/ ристання. Наприклад, донедавна терміни пружність пари та тиск пари були синонімами. Деякі автори використовують обидва ці терміни в тому самому значенні, а потім, наприклад, пишуть таке: «Пружність пари вимірюється тиском».

74

Причини синонімії

У кожній галузі техніки найчастіше намагаються дати по/ няттю якийсь специфічний термін, незважаючи на те, що в за/ гально/технічній літературі вже існує для даного поняття інший. Інша причина полягає в поганій побудові первісного терміна. Прикладом може слугувати низька точка автомобі, ля, під якою розуміли відстань від нижчої точки автомобіля до землі. Коли це поняття значно поширилося, тоді довгий термін став незручним і поряд з ним з’явився більш короткий термін кліренс, запозичений з іншої мови. Іноді синоніми з’являють/ ся від того, що первісний термін відображає поняття, ще не сформоване до кінця. У процесі розвитку цього поняття і з’ясу/ вання його сутності часто замінюється і первісний термін.

Недоліки термінології полягають не лише в наявності термі/ нів/синонімів, але й синонімічних терміноелементів. У термі/ нології сушильної техніки для матеріалу, що висушують, за/ стосовують, наприклад, термін вагова вологість матеріалу, між тим, та сама величина для газу має назву вологомісткість газу. У цих двох термінах терміноелементи вагова вологість та вологомісткість є терміноелементами/синонімами, що мають ідентичне значення. Синонімію терміноелементів потрібно усувати в межах галузевої і загально/технічної термінології. Наприклад, говорять рух, але терміноелемент, що входить до складу якогось складного терміна, і такий, що підкреслює від/ ношення до руху, походить не від слова рух, а від слів кінетика, кінетичний. На цих двох випадках дуже цікаво простежити, що в першому прикладі не було ніякої потреби говорити вагова вологість чи вологомісткість. Тут є вільний вибір. Але у дру/ гому випадку, коли говорять рух і кінетичний, немає вільного вибору, тому що від слова рух не можна утворити прикметник. Синонімія терміноелементів порушує зв’язок між термінами, який повинен відображати міжпонятійні зв’язки. Крім того, таке використання слова нераціональне, оскільки один із тер/ міноелементів краще слугуватиме для іншого поняття, для яко/ го потрібний спеціальний термін.

Особливо слід звертати увагу на граматичну синонімію. Вона може виявлятися в словостворювальних елементах і синтак/ сичних зв’язках між окремими терміноелементами. Прикла/ дом термінів, де проявляється синонімія словостворювальних елементів, можуть слугувати: «зчеплення» і зчіпка, фрезеру, вальний, фрезеровка, фрезеровий, фрезерування (усе у функції найменування процесів), підвішування і підвіска (у функції

75

найменування не процесів, а предметів) тощо. Таку синонімію, коли можливо, варто усувати, оскільки вона утруднює подання і зменшує стійкість значення терміна.

Прикладами можуть бути компоненти, складові та складни/ ки. Слід розрізняти абсолютні й відносні синоніми. Абсолютни/ ми синонімами називають терміни, зміст яких тотожний, а від/ носні синоніми – це ті, в яких тотожність неточна, тобто їхні значення збігаються лише частково. Багато спеціалістів вважа/ ють абсолютні синоніми нешкідливими; такі синоніми, з їх/ ньої точки зору, є незручними лише в тому відношенні, що змушують витрачати зайві зусилля на їх запам’ятовування. Але в той же час існування двох термінів для одного поняття небезпечне тим, що в один з них поступово вкладають зміст або більш вузький, ніж в інший, або більш широкий, або, зреш/ тою, зовсім інший. Зрідка, коли синоніми залишаються абсо/ лютними, створюють особливі діалекти: міжгалузеві та в ме/ жах однієї галузі. Часто застосовують терміни/синоніми, які, на перший погляд, здаються такими, що належать до типу роз/ критих і стислих, але їхні природа й характер зовсім інші. Як/ що поширений термін перестає задовольняти спеціалістів, то його можна заміняти лише у випадках наочної (у всіх зв’язках) переваги нового. В іншому разі така заміна може завдати шкоди. Синонімія терміноелементів порушує зв’язок між термінами, який повинен відображати зв’язок, що існує між поняттями. Особливо слід звертати увагу на граматичну синонімію. Вона може виявлятися в словоутворюючих елементах і в синтаксич/ них зв’язках між окремими терміноелементами. Крім того, ви/ трачають значні кошти, які можна використати для утворення іншої термінологічної системи.

Однак у термінологічній роботі важливо звертати увагу не ли/ ше на усунення синонімів у процесі становлення термінів для да/ ної системи понять, але також, що не менш важливо, домогтися усунення синонімів із системи означень. Бувають випадки, коли в тій самій термінології в означеннях використовують не вста/ новлений тут термін, а його синонім. Означення науково/техніч/ ного поняття повинне містити в собі необхідні й достатні ознаки, що розкривають фізичну суть поняття чи технічну ідею.

2.2.6. Неузгодження терміна і поняття

Одним із недоліків є протиріччя, або невідповідність термі/ на поняттю. Більшість термінів створюють з існуючого запасу

76

слів, різним чином використовуючи або комбінуючи їхні по/ хідні слова, і нарешті шляхом перенесення значення. Розріз/ няють буквальне значення слів, застосовуваних для побудови термінів, і зміст поняття. Між ними є протиріччя.

Коли для побудови терміна застосовують готове слово, то зав/ жди відбувається або спеціалізація цього слова, тобто добирають одне значення, або йому надають більш розширене значення. Наприклад, слово підмочений. Якщо говорити підмочений цу, кор у побутовому розумінні, то це одне, але якщо розглядати підмочений цукор як термін, тоді указують відсоток вологи, за умови наявності якого цукор вважають підмоченим. Або коли говорять про красу в життєвому розумінні цього слова, дуже важко пояснити, що мають на увазі. Але, як відомо з грецьких текстів, краса іноді набуває характеру нібито терміна, тобто повинні бути наявні певні пропорції фігури, аби назвати її са/ ме такою. Якщо ж для побудови терміна застосовують як терміноелементи певні терміни, то останні повинні бути вико/ ристані в тих значеннях, в яких їх застосовують як самостійні. Причини протиріччя, невідповідність терміна поняттю були вже вказані. Це, по/перше, розвиток науки і техніки, наприклад, у терміні атом («неподільний») його етимологічне значення ви/ являється зараз не лише невідповідним, але й неправильним. Термін жива сила зараз некоректний тому, що сьогодні погляд на природу енергії зовсім інший, ніж був раніше. По/друге, не/ відповідність терміна поняттю може виникнути і від того, що, хоча поняття не розвивалося, термін, що увійшов до складного терміна, із самого початку був застосований не у своєму зви/ чайному значенні. Наприклад, було поширено термін термо, динамічний потенціал Планка, хоча ця величина не є термо/ динамічним потенціалом у прийнятному для нас значенні. Крім того, протиріччя чи невідповідність терміна шкідливі ще й тому, що вони ускладнюють свідоме засвоєння термінології.

2.2.7. Довгі терміни

Наступний недолік – довгі терміни. У тому разі, по/перше, порушується мовна економія, а значить, економія мислення. По/друге, з’являється можливість еліпсиса (опущення, про/ пуску): коли термін занадто довгий, то під час його частого ви/ користання відбувається випадання проміжних чи кінцевих слів терміноелементів (локальна обчислювальна мережа пере/ творюється в локальну мережу). Наприклад, замість механічна

77

система матеріальних часток застосовують механічна сис, тема; замість потенційне силове поле – потенційне поле то/ що. З небезпекою виникнення еліпсиса треба завжди рахувати/ ся; особливо не слід застосовувати терміни, що включають службові слова (над, під, для тощо).

2.2.8. Завантаженість термінології іншомовними термінами

Також є недоліком надлишкова завантаженість терміно/ логії (наприклад комп’ютерної) іншомовними термінами. Ніяка мова не може обмежитися лише своїми терміноелемен/ тами, які належать до основних її коренів. Будова мови пока/ зує, що чистої мови взагалі не буває, що весь час відбувається запозичення і цього не уникнути. Однак без зайвої потреби впроваджувати в мову іншомовні терміни не слід, бо велика увага повинна бути приділена тому, щоб існував безпосередньо відчутний зв’язок терміна з ознаками даного поняття.

Проблемі запозичення термінів та їхніх значень з інших мов завжди приділяли особливу увагу, бо розвиток науки й техніки у різних країнах значною мірою взаємопов’язаний і базований на міжмовних зв’язках.

2.2.9. Незручна похідність термінів

Таким самим недоліком термінології вважають незручну похідність термінів, яка є результатом двох причин: або уна/ слідок того, що під час створення основного терміна були недо/ статньо оцінені його дериватні (похідні) можливості, або через некритичне запозичення іншомовного терміна. У цьому разі або перекручують іншомовний термін, роблять зручним, або рідко цим терміном користуються.

2.2.10. Відсутність термінів для окремих понять

Для багатьох понять взагалі відсутні терміни. Як свідчить досвід, такі поняття, незважаючи на те, якими надзвичайно істотними і значущими вони є, не можуть набувати значного поширення. Приклад можна навести такий: коли вперше було упроваджено поняття провідності, але терміна провідність ще не було, то найчастіше користувалися терміном опір, тобто на/ звою оберненої величини. Коли було впроваджено термін про, відність, тоді цим терміном почали користуватися частіше.

78

2.2.11. Відсутність систематичності в побудові термінів

Ще один недолік – відсутність систематичності в побудові термінів, які відображають зв’язки, що існують між відповід/ ними поняттями. Наприклад, стикове зварювання і точкове зварювання: ці види зварювання стоять на одній класифіка/ ційній сходинці, а в термінах закладено різні ознаки.

Науково/технічний термін повинен мати певні систематизу/ ючі властивості. Оскільки його відповідність поняттю полягає у відповідності ознак, що складають структуру терміна, озна/ кам, що відповідають змісту поняття, природно, що найбільш систематичними будуть терміни, побудовані з однорідних ознак. У будь/якій галузі знань поряд з поняттями, які запозичують із суміжних чи більш загальних галузей, оперують поняттями, органічно пов’язаними лише з даною галуззю. В сукупності вони й складають систему понять цієї галузі знань. Одним із найбільш суттєвих моментів утворення термінів є правильне виділення тих ознак понять, на які слід безпосередньо зверну/ ти увагу під час добору терміна. Ці ознаки можуть бути виділе/ ні лише за умови розгляду понять в усій їх сукупності.

2.2.12. Усунення недоліків науково*технічної термінології

Завдання усунення недоліків науково/технічної терміно/ логії та її упорядкування є дуже актуальними.

Кінцева мета практичної термінологічної роботи – розробка систем правильних однозначних термінів у різних галузях знань, техніки, технічних дисциплінах. Це завдання було б ду/ же полегшеним, якби, поклавши в основу роботи систему по/ нять відповідної науки (дисципліни, галузі техніки), можна було б скористатися готовими означеннями, узятими з науко/ вої та навчальної літератури. Зусилля зводилися б до реєстра/ ції застосовуваних термінів, до добору з усіх наявних термінів найбільш прийнятного і до закріплення за ним одного значен/ ня чи до створення, у разі потреби, нового терміна.

Однак усе набагато складніше. У жодній галузі техніки чи науки не можна скористатися для роботи з термінології гото/ вим набором означень понять. Причини цього криються в на/ ступному. Доводиться ставитися критично не тільки до поши/ рених означень, але й до самих понять, усуваючи явно застарілі й ненаукові та впроваджуючи іноді (для ясності та зручності) нові (наприклад, під час складання означення в найбільш прий/ нятній для даної галузі формі). Звідси зрозумілі обсяг терміно/ логічної роботи, її труднощі та значення для науки й техніки.

79

Питання технічної термінології та її раціоналізації здавна привертали до себе увагу окремих науковців, техніків, цілих організацій. У Росії першу організовану спробу впорядкувати системи термінів майже в усіх технічних дисциплінах і галу/ зях техніки було здійснено у сімдесятих роках ХІХ століття.

У1867 році Російська технічна спілка ухвалила рішення приступити до складання паралельного Французько/німецько/ англійсько/російського технічного словника, причому особли/ ву увагу було приділено відсутності багатьох російських термі/ нів для відповідних іншомовних еквівалентів і потребі у ство/ ренні таких термінів. Словник цей, задуманий як колективна праця великої групи фахівців, перетворився, однак, у працю лише окремих осіб, а подекуди навіть, головним чином, у пра/ цю одного інженера/технолога П. П. Андреєва. Під час добору термінів і побудови нових укладачі, швидше за все, не керува/ лися ніякими хоч частково встановленими принципами; ма/ буть, можна відмітити лише тенденцію русифікувати терміно/ логію. Крім того, дуже багато іншомовних термінів наведені без відповідних російських еквівалентів і супроводжені лише фразеологічними виразами.

Можна згадати ще дві великі спроби в дореволюційній Росії організовано працювати з технічною термінологією. Обидві во/ ни стосуються галузі електротехніки і за часом майже збігають/ ся. У 1910 році при Поштово/телеграфному управлінні була створена комісія, що ставила своїм завданням розробку терміно/ логії з електричних коливань і радіотехніки. Приблизно в цей же час Російський електротехнічний комітет, який входив до Міжнародної електротехнічної комісії, почав публікувати ро/ боти міжнародних електротехнічних конференцій, які мали певною мірою термінологічний характер.

УСРСР питання впорядкування термінів у різних галузях техніки почали розробляти з 1930–1931/го років. Зрозуміло, що освоєння техніки і масове оволодіння технічними знання/ ми вимагали правильної, єдиної та зрозумілої термінології.

Уці та наступні роки в журналах з’являються численні статті, що ілюструють погану якість термінів у різних галузях техні/ ки і привертають до цього питання увагу широкої громадськос/ ті. Багато авторів у наукових працях, навчальній і довідковій літературі замінюють невдалі терміни іншими, що здаються їм більш прийнятними. Деякі виробничі підприємства, науково/ дослідні інститути, громадські організації приступають до практичної роботи в галузі термінології. Починає займатися

80