Ліпінська А.В. -Науково-технічна термінологія

ВСТУП ДО ДИСЦИПЛІНИ

Метою навчання дисципліни є формування цілісної системи базових знань про науково/технічну термінологію; поглиблен/ ня знань студентів про науково/технічні терміни, вироблення навичок роботи з ними, формування у студентів сучасного інфор/ маційного мислення, узагальненого уявлення про НТТ, розкрит/ тя прикладних аспектів сучасних інформаційних технологій, шляхів і методів їх використання в різних галузях сучасної ви/ робничо/господарської діяльності.

Об’єктом вивчення дисципліни є науково/технічні терміни, предметом – способи утворення термінів, вимоги до термінів, їхні недоліки.

Основні завдання: вивчення вимог до науково/технічних тер/ мінів, функцій термінів, їхніх недоліків, обґрунтування вико/ ристання базових способів утворення термінів; вивчення впливу різних чинників на формування та використання системи сучас/ них українських науково/технічних термінів.

«Науково/технічна термінологія» є провідною фаховою дисципліною, яку вивчають студенти за спеціальністю «Діло/ водство» і «Документознавство та інформаційна діяльність». Володіння основами цієї дисципліни дозволить студентам ква/ ліфіковано орієнтуватися в особливостях тих чи інших галузей знань.

Урезультаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

1.Означення терміна.

2.Означення термінології.

3.Види термінів.

4.Означення поняття.

5.Види понять.

6.Класифікацію понять.

7.Сучасні проблеми української НТТ.

8.Перспективи розвитку української НТТ.

9.Основні вимоги до науково/технічного терміну.

10.Основні недоліки термінів.

11.Способи утворення термінів.

12.Загально/мовні семантичні процеси в термінології.

13.Функції термінів.

14.Структуру функцій термінів.

11

15.Шляхи вдосконалення української НТТ.

16.Чинники, що впливають на формування термінології.

17.Методику формування термінів в українській науковій мові.

18.Особливості сучасної української НТТ.

19.Основні підходи до упорядкування української НТТ.

20.Означення термінологічного словника.

21.Означення термінологічного центру.

22.Історію формування української НТТ.

Студенти повинні вміти:

1.Характеризувати систему термінів української мови.

2.Виявляти недоліки в окремих термінах та термінології в ці/ лому.

3.Здійснювати оцінку терміна.

4.Характеризувати систему термінів української мови.

5.Здійснювати порівняльний аналіз термінів.

6.Характеризувати сучасний стан української НТТ.

7.Виявляти переваги і недоліки кожного підходу до впоряд/ кування української НТТ.

8.Аналізувати тенденції розвитку української термінології.

9.Здійснювати оцінку перспектив науково/технічної терміно/ логії.

Для цього потрібно систематично опрацьовувати навчальний

матеріал лекцій та практичних занять, рекомендуємо конспекту/ вати, запам’ятовувати навчальний матеріал і контролювати його засвоєння, регулярно опрацьовувати додаткову навчально/мето/ дичну літературу.

Вивчаючи опорний конспект лекцій, треба аналізувати та узагальнювати основні положення навчального матеріалу, виділяючи ключові думки, означення понять, самостійно до/ бирати з періодичних та навчальних видань теоретичний ма/ теріал тощо.

На самостійних практичних заняттях слід докладно відпо/ відати на кожне поставлене запитання навчального елемента, коротко конспектуючи зміст своєї відповіді, намагаючись ло/ гічно й грамотно висловлювати думки.

На проміжному контролі студент повинен самостійно відпо/ відати на запитання до відповідного навчального елемента.

Самостійна робота з підручниками, посібниками та конспек/ тами має завершитися написанням контрольної роботи.

На підсумковому контролі студент повинен продемонструва/ ти глибоке знання основних положень курсу, вміння самостійно вирішувати поставлені задачі, відповідати на запитання.

12

Курс «Науково/технічна термінологія» пов’язаний з такими дисциплінами: «Інформаційні технології», «Українська мова», «Стилістика ділового мовлення та редагування ділових доку/ ментів»; він є основою більшості дисциплін, що їх вивчають студенти у вищому навчальному закладі.

Посібник може бути використаний студентами інших форм навчання, оскільки в ньому враховано особливості не тільки дистанційної, а й заочної та денної форм навчання за рахунок збільшеної кількості індивідуальних завдань та розширеного списку спеціальної літератури, що дає змогу поглибити зміст розглянутих тем.

13

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО КОРИСТУВАННЯ ПОСІБНИКОМ

Вища школа має формувати у майбутніх спеціалістів вміння використовувати сучасну науково/технічну термінологію для ро/ зуміння наукових текстів, допомогти оволодіти знаннями, вміннями та навичками, які потрібні для глибинного розуміння опрацьовуваних текстів, що їх опрацьовують, і допомагають сформувати світогляд і практичні навички щодо подальшої про/ фесійної діяльності.

Принцип модульної побудови курсу забезпечує адаптованість навчального матеріалу до сучасних умов розвитку інформаційних технологій. Посібник складається з двох вертикальних модулів:

І.Основи сучасної науково/технічної термінології.

ІІ.Уніфікація та стандартизація науково/технічної термінології. Рекомендуємо наступний порядок користування посібни/

ком для дистанційного навчання. Передусім необхідно зверну/ тися до навчальної програми даної дисципліни, приділивши особливу увагу її структурі. Матеріал згруповано в основні мо/ дулі, кожен з яких закінчується набором завдань (тестів) для перевірки знань.

Модуль І. «Основи сучасної науково/технічної термінології» охоплює перші загальнотеоретичні навчальні елементи, ви/ вчення яких дає змогу зрозуміти головні поняття науково/тех/ нічної термінології, підвести базу для наступного засвоєння навчального матеріалу через з’ясування мети і завдань у вивчен/ ні дисципліни, містить відомості з питань необхідності вивчення науково/технічної термінології, збагачує знання студента науко/ вою термінологією.

Модуль ІІ. «Уніфікація та стандартизація науково/техніч/ ної термінології» охоплює загальнотеоретичні навчальні еле/ менти стосовно стандартизації та уніфікації науково/технічної термінології. Вивчення цього модуля збагачує знання студента науковою термінологією, формує вміння і навички критично ставитися до існуючої термінології, розумно підходити до ви/ користання термінів в усному та письмовому мовленні.

Кожен з модулів поділено на три теми (горизонтальні моду/ лі). Матеріал вказаного набору тем поділено на два рівні:

перший рівень (базовий) охоплює комплекс знань, якими повинен володіти документознавець і діловод для успішної діяльності організації;

14

другий рівень передбачає оволодіння знаннями і практич/ ними навичками, необхідними для успішного розв’язання завдань упорядкування усного і письмового мовлення у по/ всякденній праці фахівця на конкретному робочому місці з використанням сучасних інформаційних технологій.

Таким чином, підмодулі характеризують ті знання та навич/ ки, якими необхідно володіти відповідно до різних рівнів про/ цесу творення та використання науково/технічної термінології.

Дистанційна форма навчання передбачає самостійне вивчен/ ня запропонованих модулів, що включають відповідні теми дис/ ципліни.

Під час засвоєння окремих навчальних елементів, а також виконання практичних завдань студентові надаються консуль/ тації викладача за відповідним графіком, який розробляє центр дистанційної освіти.

Після роботи над кожним модулем обов’язковим є виконан/ ня всіх тестових завдань, а також пояснення до відповідей на запитання, які найчастіше виникають у студентів під час са/ мостійного вивчення відповідних навчальних елементів курсу. Самостійну роботу над засвоєнням навчального матеріалу мож/ на виконувати у бібліотеці університету, місцевій бібліотеці, а також вдома відповідно до навчальних тем, навчальних еле/ ментів з використанням відповідних літературних джерел та мережі Інтернет. Під час самостійної роботи передбачено де/ тальне опрацювання лекційного матеріалу, теоретичних та практичних питань, вказаних у навчальних елементах моду/ лів: наприклад, лекційного матеріалу, виконання практичних завдань, запитань для самоконтролю знань. Контроль знань та вмінь, сформованих у результаті вивчення кожного змістового модуля, проводимо шляхом складання підсумкового тесту.

Метою самостійної роботи є опанування студентами знань з навчальних елементів, формування навичок самостійної ро/ боти під час виконання завдань професійної діяльності ділово/ да та документознавця.

Результати виконання самостійної роботи мають бути зафік/ совані у вигляді конспекту.

Після опрацювання кожного модуля студент виконує конт/ рольну роботу, метою якої є самостійне вивчення і закріплення знань з найважливіших і найскладніших розділів курсу. Конт/ рольна робота включає три завдання, для виконання яких тре/ ба володіти певним теоретичним матеріалом, що його можна знайти в рекомендованих навчальних посібниках та наукових виданнях.

15

Варіант треба вибирати за останньою цифрою залікової книж/ ки студента.

Після вибору варіанта необхідно письмово виконати відпо/ відні завдання.

Обсяг контрольної роботи – не менше 10 аркушів формату А 4.

Увступі до контрольної роботи треба подати обґрунтування актуальності теми, сформулювати мету дослідження (обсяг 1–2 сторінки).

В аналітичному огляді провести критичний аналіз пробле/ ми, яку вивчають, згідно з даними спеціальної (загальнотеоре/ тичної та прикладної) літератури.

Розділ завершити короткими висновками, в яких буде уза/ гальнено основні положення, концепції, теорії, які виконавець контрольної роботи вважає за потрібне запропонувати чи роз/ робити (обсяг 7–8 сторінок).

Увисновках описати отримані результати, провести їх ана/ ліз, у стислому вигляді означити основні узагальнення згідно зі сформульованими завданнями.

Вимоги до оформлення контрольної роботи

Текст роботи бажано підготувати за допомогою комп’ютера, чітко, розбірливо, грамотно, без виправлень, шрифт – Times New Roman, розмір шрифта – 14, міжрядковий інтервал – 1,5. Усі аркуші роботи, крім першого й останнього, слід пронуме/ рувати у правому верхньому кутку.

Перший аркуш – титульний, останній – чистий, на якому викладач напише рецензію на роботу.

На передостанньому аркуші роботи слід розмістити список використаної літератури, під час формування якого потрібно дотримуватися сучасних бібліографічних вимог.

Після списку літератури слід вказати дату закінчення робо/ ти і поставити свій підпис.

Після зарахування модульних контрольних робіт студента допускають до складання іспиту (заліку).

Критерії оцінювання самостійної роботи студента

Кожне завдання оцінюють окремо за п’ятибальною систе/ мою. Ці оцінки утворюють сукупність балів, отриманих за окре/ мий навчальний модуль. Водночас набрану кількість балів за самостійну роботу додають до загальної суми балів підсумково/ го тесту з кожного навчального модуля, індивідуальної роботи студента, семестрового контролю знань.

16

90–100 балів (оцінка – «відмінно»)

Студент повинен чітко і вільно володіти термінологією, ло/ гічно, умотивовано виконувати теоретичні завдання, вміти ви/ діляти основне в матеріалі, технічно грамотно й послідовно ви/ конувати практичні завдання.

Роботи мають бути виконані охайно, без суттєвих помилок. Допускається одна неточність у кожному завданні, що істотно не впливає на виконання завдання в цілому.

75–89 балів (оцінка – «добре»)

Студент має чітко і вільно володіти термінологією, технічно грамотно й послідовно виконувати практичні завдання, пере/ лік яких відповідає навчальному елементу дисципліни. Робота повинна бути виконана охайно, проте можливі одна/дві помил/ ки, які суттєво не впливають на виконання завдання в цілому.

60–74 бали (оцінка – «задовільно»)

Студент не завжди чітко володіє термінологією, допускає змі/ шування понять, не зовсім правильно виконує практичні зав/ дання, подає самостійно оформлені завдання, перелік яких від/ повідає навчальному елементу дисципліни або ж подає залікову роботу не в повному обсязі (за умови відсутності одного/двох зав/ дань з усіх модулів). Допускається три і більше змістових та ді/ ловодних помилок, неточностей в оформленні документів.

1–59 балів (оцінка – «незадовільно»)

Студент виконав завдання не в повному обсязі. Допустив грубі помилки в роботі, не володіє спеціальною термінологією. Відповіді оцінюють як такі, що оформлені недбало, з помилка/ ми, або ж контрольну роботу подано не в повному обсязі (за умови відсутності 30% завдань з усіх модулів).

Усі спірні моменти, які виникають у процесі засвоєння на/ вчального елемента, необхідно вирішувати, звертаючись до тлу/ мачного словника, в якому подані означення.

Навчальним планом передбачено проведення практичних за/ нять, тому необхідно ретельно виконувати завдання для прак/ тичної роботи, звертаючись у тому разі до рекомендацій і вка/ зівок відповідного розділу даного посібника.

Під час виконання передбачених робочою програмою індиві/ дуальних завдань необхідно звертатись до розділу посібника «Практичні завдання». Різноманітність варіантів завдань дозво/ ляє дібрати тему і форму виконання завдання (реферат, допо/ відь, стендова доповідь, пошукове повідомлення/презентація з використанням комп’ютерної техніки) за бажанням студента.

17

У процесі засвоєння навчального матеріалу треба звертати/ ся до основної та додаткової літератури, оскільки подані в опорному конспекті відомості не претендують на всю повноту висвітлення відповідного питання, тому в тексті після кожно/ го навчального елемента подаємо список використаної та реко/ мендованої літератури: навчальних посібників, підручників, періодичних видань тощо.

Особливості дистанційного навчання враховані й у семест/ ровому контролі. Виконання його завдань можна починати ли/ ше після виконання усіх завдань поточного контролю за кож/ ним навчальним елементом. Остаточна оцінка семестрового контролю враховує всі аспекти участі студента в навчальному процесі.

Формами проведення навчального процесу, рекомендова/ ними для дистанційного навчання, є: самостійна робота з посіб/ ником для дистанційного навчання, відвідування бібліотеки, пошук потрібних повідомлень і даних в мережі Інтернет, лекції та практичні заняття, які, у свою чергу, можуть проводити та/ кож у формі презентацій, доповідей та міні/конференцій, що сприяють засвоєнню навчального матеріалу і закріплюють на практиці знання студентів. Специфікою дисципліни «Науково/ технічна термінологія» у дистанційному навчанні є рекомендо/ ване для кращого засвоєння навчального матеріалу широке ви/ користання у самостійній роботі прикладів та завдань.

Як допоміжний посібник дане видання можуть використо/ вувати студенти усіх форм навчання спеціальності «Докумен/ тознавство та інформаційна діяльність» та «Діловодство». Йо/ го застосування може бути корисним і в процесі підготовки студентів інших спеціальностей.

18

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

19

МОДУЛЬ І

ОСНОВИ СУЧАСНОЇ НАУКОВО ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Тема 1. ІСТОРІЯ, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ НАУКОВО*ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Навчальний елемент 1.1. Науково*технічна термінологія. Проблеми сьогодення

Цілі

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

Історію розвитку української науково/технічної термінології.

Проблеми становлення та розвитку науково/технічної тер/ мінології.

Шляхи вирішення основних проблем термінології.

Сучасні проблеми української науково/технічної термінології.

Основні підходи до впорядкування науково/технічної термі/ нології.

Порядок опрацювання навчального елемента

I.Опрацювати теоретичний матеріал.

II.Дати відповіді на питання для самоконтролю:

1.Дайте означення терміна.

2.Дайте означення термінології.

3.Назвати основні критерії термінологічності.

4.Які основні проблеми комп’ютерної термінології?

5.Що називають українською термінологічною революцією?

6.Хто був ініціатором і засновником Комітету технічної тер/ мінології?

7.Назвати основні задачі упорядкування НТТ.

8.Як відбувається усунення недоліків НТТ?

9.У чому практична цінність робіт із впорядкування терміно/ логії?

10.Які основні види діяльності Комісії з технічної термінології?

20