Ліпінська А.В. -Науково-технічна термінологія

Рекомендована література

(див. «Список використаної та рекомендованої літератури»):

Основна: 1, 4, 5.

Додаткова: 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 22, 23, 25.

Практичне завдання

(виконати письмово):

1.Навести приклади означень понять з термінології Вашого майбутнього фаху.

2.Навести приклади реальних означень понять з терміно/ логії Вашого майбутнього фаху.

3.Навести приклади атрибутивно/реляційних означень по/ нять з термінології Вашого майбутнього фаху.

4.Навести приклади генетичних означень понять з терміно/ логії Вашого майбутнього фаху.

5.Навести приклади операційних означень понять з терміно/ логії Вашого майбутнього фаху.

6.Навести приклади контекстуальних означень понять з тер/ мінології Вашого майбутнього фаху.

7.Навести приклади аксіоматичних означень понять з термі/ нології Вашого майбутнього фаху.

8.Навести приклади наукових означень.

9.З’ясувати, до якого виду належать ці означення:

квадрат – прямокутний ромб;

матерія – об’єктивна реальність;

автосугестія – самонавіювання.

10.З’ясуйте, чи правильні означення (якщо ні, то які правила означень у них порушено):

прислівник – частина мови;

діти – квіти життя;

квадрат – ромб;

ромб – квадрат;

прямий кут – такий кут, який не є ні гострим, ні тупим;

сприйняття – результат сприймання;

людина – жива істота, яка має м’яку мочку вуха;

закон є закон;

затока – частина моря.

11.Навести приклади різновидів означень.

12.Навести приклади засобів пізнання, які нагадують опе/ рацію означення поняття.

111

Теми рефератів

1.Означення понять через найближчий рід та видову ознаку.

2.Основні правила побудови означень.

3.Означення понять і вимоги до їх побудови.

4.Види означень.

5.Закріплення в терміні істотних ознак поняття.

Навчальний елемент 3.3. Класифікація понять

Цілі

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

Основні правила поділу понять.

Суть послідовної класифікації.

Основні вимоги до класифікації.

Основні види класифікацій.

Суть класифікації паралельного типу.

Порядок опрацювання навчального елемента

I.Опрацювати теоретичний матеріал. II. Виконати вправи для самоконтролю:

1.Які взаємозв’язки можуть бути між поняттями?

2.Назвати види класифікацій.

3.Які вимоги до класифікації висувають?

4.Чим відрізняється класифікація від родо/видових зв’язків?

5.Як будують послідовну класифікацію?

6.Як будують класифікацію паралельного типу? III. Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці на/

вчального елемента.

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

3.3.1.Основні правила поділу понять, що знаходяться в родо*видових взаємозв’язках

Поділ класу (множини) предметів, означених загальним по/ няттям, на підкласи – це процес, тотожний діленню родового поняття на видові.

112

Основні правила поділу понять, що перебувають у родо/ви/ дових зв’язках:

1.Основа ділення (тобто ознака, за якою відбувається поділ об/ сягу понять) повинна залишатися тією самою в утворенні будь/якого видового поняття.

2.Обсяги видових понять повинні виключати один одного, об/ сяги видових понять повинні вичерпувати обсяг родового поняття.

Передусім установимо основні поняття (а також терміни), які

будуть використовувати під час описування класифікації. Кла/ сифікаційні ознаки та ознаки видові часто не розрізняють, хоча це дуже важливо для розуміння побудови й змісту класифікації.

Класифікаційна ознака або основа ділення – необхідна умо/ ва класифікування, за її допомогою ділять обсяг загального по/ няття на частинні обсяги. До змісту утворюваних видових по/ нять безпосередньо вона не входить.

Видова ознака – це ознака самого змісту видового поняття (у логіці – видова відмінність, differencia specifics), часто вона є однією з модифікацій класифікаційної ознаки, її називають також «специфічною ознакою» (до речі, поняття видової від/ мінності може включати кілька видових ознак).

Видові поняття, утворені на основі тієї самої класифікацій/ ної ознаки – це підпорядкування в логічному плані поняття; їх називають по/різному: поняттями одного порядку, поняттями, що стоять на одній класифікаційній сходинці, на одній гори/ зонталі. Для простеження зв’язків між поняттями – від більш загального до менш загального – використовують назви: родо/ видова вертикаль, класифікаційна низхідна вертикаль тощо.

3.3.2. Послідовна класифікація

Традиційна назва цього типу – класифікація у вигляді генеа/ логічного1 древа чи просто дерево.

Цікаво в даному разі не лише те, потрібен чи не потрібен термін для цього класу понять, а, головним чином, закономір/ ність, з якою через класифікацію впорядковують понятійний матеріал. Така перевага невластива іншим способам організа/ ції знань.

Загальним підходом класифікації об’єктів є підхід не від термінів, якими ці об’єкти називають, а від змісту знань про них, передусім, від ознак, виділених як істотні.

1 Генеалогія (грец. γενεαλογια – родовід) – родовід, історія роду, родовідний запис.

113

Складні об’єкти дійсності, структура яких досить різнома/ нітна, можуть бути класифіковані, у свою чергу, на базі складної основи. Складною основою є класифікаційна ознака, що скла/ дена з кількох ознак.

Тут важлива не проста, на перший погляд, сума ознак – одна чи дві (спочатку класифікаційних, потім видових), а момент логічної незалежності, паралельності ознак.

Клас, отриманий у процесі накладання поділених у різних зв’язках, але тотожних один одному обсягів, свою повну харак/ теристику одержує, вбираючи ознаку кожного рівня.

3.3.3. Класифікація паралельного типу

Повна характеристика (тобто зміст) поняття, що належить до класу, утвореного в класифікації другого типу, повинна складатися, як уже було сказано, зі стількох видових ознак, скільки складових входить у класифікаційну ознаку.

Класифікацію подібного типу, основний принцип якої – неза/ лежність обраних ознак, кожна з яких істотна, усі разом вони одночасно притаманні предмету і лише їх сукупність дає ви/ черпні (у межах даної галузі) уявлення про предмети, назива/ ють класифікацією паралельного типу чи паралельною класи/ фікацією.

Отже, означення будь/якого поняття, що належить до класу паралельної класифікації, являє собою повний перелік усіх по/ трібних ознак, наприклад: віртуальна локальна обчислюваль, на мережа, універсальна послідовна шина, синхронна цифрова ієрархія, рівномірна газова хімічна корозія тощо.

Потрібно розрізняти систему означень, що випливає з кла/ сифікації, і термінологію цієї ж системи понять.

Нерозуміння механізму паралельної класифікації, змішу/ вання означень і термінів нерідко призводить до неправильних висновків.

Будучи зовсім самостійними планами опису системи вза/ ємопов’язаних понять (якою є класифікація), системи озна/ чень і термінологія, як уже згадувалося, не розділені «китай/ ською стіною».

Іноді, у разі відсутності терміна, означення поняття дійсно одночасно виконує і номінативну функцію, тобто замінює назву. По суті, такого роду означення/терміни не вимагають роз’яснен/ ня, оскільки складені з ознак/понять, що вже роз’яснені.

114

3.3.4. Система означень і система термінів

Розрізнення системи означень і системи термінів іноді важ/ ке, однак це потрібно постійно мати на увазі, оскільки воно є правильним критерієм під час оцінювання багатьох фактів.

Узагалі створення раціональної термінології – багатоетап/ ний процес. Класифікація цінна для упорядкування уявлень про наші знання, але вона лише основа для створення наступ/ ної символіки – систем термінів, позначень тощо.

Нерідко бувають ситуації, коли створюють самостійні послі/ довні класифікації, які, природно, протиставлені одна одній, хоча ймовірно, що може бути розроблено єдину класифікацію паралельного типу.

Звісно, тип класифікації неможливо обрати довільно; існу/ ють більш/менш об’єктивні критерії для подібного вибору, то/ му йдеться не про те, що паралельна класифікація має більше переваг, а лише про її особливості. Без знання цих особливос/ тей не можна правильно побудувати конкретну класифікацію. (Доказом того, що паралельна класифікація – лише один із типів класифікації, а не універсальний метод, є наявність у ба/ гатьох галузях науки й техніки конкуруючих класифікацій – різних авторів, шкіл, теорій тощо).

Ознаки, які покладають в основу побудови класифікації, по/ винні бути такі, які б не лише фотографували те, що є, але пев/ ним чином давали простір для подальшого розвитку.

3.3.5. Основні вимоги до класифікацій

Класифікація не є щось застигле. У результаті нових вимог і досвіду наявна класифікація може стати перепоною для по/ дальшого розвитку науки. Протиріч між класифікацією і тими умовами, які вона повинна задовольняти, не уникнути, але все ж у будь/якої класифікації повинні бути елементи наукового передбачення.

Однак іноді класифікаціями користуються як допоміжним засобом: для впорядкування матеріалу чи лише для того, щоб формально розподілити існуючі технічні об’єкти за класифіка/ ційними клітинами.

Проте будь/яка класифікація може претендувати на науко/ вість лише тоді, коли в її основу покладено справді істотні озна/ ки і вона є прогресивною.

Іноді прогресивність класифікації пов’язують із включенням до неї якомога більшої кількості ознак. Однак це неправильно.

115

Таке включення ознак виходить за межі правил класифікації і знижує значення самої класифікації.

До класифікації непотрібно й не можна висувати вимоги щодо передбачення всіх ознак, які будь/коли можуть слугува/ ти для утворення класів понять. Класифікація передбачає тільки можливість огляду класів понять, утворених за допомо/ гою вже відомих ознак, які вважають істотними.

Таким чином, основними вимогами, яким має відповідати правильно побудована класифікація, можна вважати:

1.Урахування дійсних зв’язків, що існують між об’єктами кла/ сифікації.

2.Охоплення всіх існуючих об’єктів з урахуванням їхнього роз/ витку.

3.Допомогу у кращому дослідженні й вивченні класифікова/ них об’єктів.

4.Допомогу у виявленні нових об’єктів та їхніх зв’язків із невідомими.

Слід звернути увагу ще на одну обставину: більш широке по/

няття ні в якому разі не можна розглядати як суму більш вузь/ ких, тобто родове поняття не є сумою видових.

Від класифікації слід відрізняти взаємозв’язки, які існують між цілим і його частинами.

Основною відмінністю між родовим і видовим є зв’язок, що існує між поняттям, що стосується предмета, який приймають за ціле, і поняттям, що виражає частину цього предмета.

Рекомендована література

(див. «Список використаної та рекомендованої літератури»):

Основна: 1, 3, 4, 5.

Додаткова: 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 24.

Практичне завдання

(виконати письмово):

1.Навести приклади класифікації понять з термінології Ва/ шого майбутнього фаху. Чи задовольняють вони основним вимогам, поставленим до класифікації?

2.Навести приклади поділу понять за видотвірною ознакою з термінології Вашого майбутнього фаху.

3.Навести приклади дихотомічного поділу понять з терміно/ логії Вашого майбутнього фаху.

116

4.Здійсніть поділ таких понять: держава, конституція, міс, то, сад, чотирикутник, хімічний елемент, ріка, рослина, елементарна частина, рух, лінія, число, головний член ре, чення, голосний звук, кома. Назвати основу кожного з прове/ дених поділів понять.

5.Означте, чи належать перелічені мислені операції до поділів понять, а якщо належать, то чи правильні вони:

одяг буває чоловічий, жіночий і дитячий;

війни бувають визвольними, несправедливими, завойов, ницькими, справедливими, тривалими;

кути бувають гострі й тупі;

основу слова поділяють на: корінь, суфікс і префікс;

поняття поділяють на: загальні, одиничні, нульові та збірні;

речення складаються зі слів.

Обґрунтуйте кожну свою думку.

6.Навести приклади всіх видів поділу.

7.Навести приклади наукової класифікації (бажано з профі/ люючої дисципліни), з’ясуйте її структуру та основу поділу.

8.Які поняття є родовими, а які – видовими стосовно таких по/ нять: людина, майстер, юрист, соціальна група, документ, протокол, переконлива перемога, трискладова стопа, гумо, реска, заява, автобіографія, романс, пшениця, елементарна частина, резюме, принтер, факс, комп’ютер, автомобіль?

Теми рефератів

1.Зв’язок між класифікацією та розкриттям змісту понять.

2.Види класифікацій та співвідношення між ними.

3.Співвідношення між стандартизацією, класифікацією та систематизацією понять.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Що називають терміном?

2.Що таке термінологія?

3.Які основні критерії термінологічності?

4.Назвати основні проблеми комп’ютерної термінології.

5.Які основні задачі упорядкування НТТ?

6.Назвати основні проблеми, вирішувані у працях із терміно/ знавства.

7.Назвати основні підходи до вирішення проблеми впорядку/ вання науково/технічної термінології.

117

8.Назвати проблеми, вирішувані термінологами України сьо/ годні.

9.Які основні шляхи вирішення проблеми спадщини термінів?

10.У чому полягає проблема запозичення термінів?

11.Які основні проблеми виникають під час перекладу науко/ вих текстів?

12.У чому суть словотворчої проблеми української НТТ?

13.У чому полягає суть проблеми транслітерації термінів?

14.Чому синонімія є проблемою української НТТ?

15.Які основні вимоги до ідеального терміна?

16.Назвати основні вимоги до науково/технічної термінології.

17.Які основні недоліки науково/технічних термінів?

18.Які основні характеристики системи понять?

19.На які групи поділяють поняття?

20.Назвати основні категорії, які термінують.

21.Назвати основні види понять.

22.У яких зв’язках перебувають різні види понять?

23.Які основні вимоги до означень понять?

24.Що таке означення поняття?

25.Які характерні риси означень?

26.Назвати основні недоліки означень.

27.Охарактеризувати основні правила побудови означень.

28.Назвати функції означень.

29.Які існують види класифікацій?

30.Які вимоги ставлять до класифікації?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1.Що не належить до основних проблем термінознавства? а) упорядкування термінології; б) лінгвістичні питання;

в) історія становлення національних термінологій; г) термінознавство окремих мов.

2.Назвати суспільні функції мови:

а) передавання суті наукових теорій, відтворення об’єктив/ ної картини інтелектуального життя;

б) комунікативна, описова; в) комунікативна, передавання суті наукових теорій;

г) номінативна, відтворення об’єктивної картини інтелекту/ ального життя.

118

3.Основними підходами до розв’язування проблем упорядку/ вання НТТ є:

а) формальний, етнографічний, консервативний, інтернаціо/ нальний, поміркований;

б) іншомовний, морфологічний, синтаксичний, інтернаціо/ нальний;

в) формальний, етнографічний, морфологічний, лексичний; г) консервативний, синтаксичний, іншомовний, формальний.

4.В які роки вийшли репресивні «термінологічні бюлетені»? а) 1933–1935; б) 1920–1930; в) 1930–1940; г) 1930–1933.

5.Пластичність терміна – це:

а) придатність до створення похідних; б) чіткість і зрозумілість; в) зрозумілість і стислість; г) чіткість і стислість.

6.До основних проблем української НТТ належать: а) проблеми спадщини, запозичень, перекладу;

б) правописна проблема, еліпсис, проблема синонімії; в) чіткість, правописна проблема, проблема перекладу; г) проблеми транслітерації, словотворення, антонімії.

7.Що не входить до основних вимог НТТ? а) наявність термінологічних словників; б) систематичність НТТ; в) незалежність термінів від контексту;

г) точність термінологічної системи.

8.Що не є недоліком термінології? а) пластичність; б) багатозначність; в) синонімія;

г) відсутність фіксованого значення терміна.

9.Перерахуйте основні вимоги до терміна:

а) лаконічність, зрозумілість, чіткість, простота; б) багатозначність, чіткість, стислість, зрозумілість;

в) синонімія, зрозумілість, простота, упорядкованість; г) упорядкованість, багатозначність, синонімія, стислість.

119

10.Назвати основні функції терміна:

а) номінативна і відображення змісту поняття; б) однозначність і фіксація змісту поняття; в) номінативна і називання поняття;

г) однозначність і відображення змісту поняття.

11.Що не є вимогою до терміна? а) дефініція; б) точність; в) стислість;

г) зрозумілість.

12.Якої вимоги до НТТ не існує?

а) усунення всіх іншомовних термінів; б) найменша кількість терміноелементів; в) точність термінологічної системи; г) усунення службових слів.

13.Багатозначність – це: а) недолік НТТ; б) перевага НТТ; в) синонімія; г) паронімія.

14.Основною причиною багатозначності є:

а) обмеженість кореневого словникового матеріалу мови; б) для даного поняття вже існує термін; в) термін створюють для поняття, не сформованого до кінця; г) погана побудова первісного терміна.

15.Якої причини синонімії не існує?

а) обмеженості словникового запасу мови; б) для даного поняття вже існує термін у загально/техніч/

ній термінології; в) первісний термін відображає поняття, не сформоване до

кінця; г) поганої побудови первісного терміна.

16.Протиріччя в НТТ зводиться до:

а) невідповідності терміна поняттю; б) протилежності терміна і поняття; в) збігу терміна з поняттям; г) несумісності терміна і дефініції.

17.Довжина терміна є недоліком термінології, оскільки: а) порушується мовна економія; б) порушується однозначність терміна;

120