Ліпінська А.В. -Науково-технічна термінологія

чимось схожим на національний спорт і практикувалося пись/ менниками в сучасній єврейській літературі (як у Палестині, так і в західній діаспорі).

Проте Р. А. Будаґов стверджував, що вигаданих задовіль/ них неологізмів1, як правило, не буває в жодній з індоєвропей/ ських мов. Вигаданих слів «налічуються буквально одиниці, тому вони й не можуть змінити загального становища. Якщо ж взяти до уваги те, що доцільність навіть і цих трьох/чотирьох слів може бути взято під сумнів, то вийде, що вигаданих слів насправді майже і зовсім не існує». Спроби штучної побудови таких слів в естонській мові, на думку Р.А. Будаґова, «не мог/ ли не закінчитися цілковитою невдачею», бо термін обов’язко/ во повинен бути вмотивованим.

Рекомендована література

(див. «Список використаної та рекомендованої літератури»):

Основна: 1, 4.

Додаткова: 15, 17, 20, 22, 26.

Практичне завдання

(виконати письмово):

1.Доберіть 5 термінів. Якими способами отримані обрані Ва/ ми терміни?

2.Навести приклади термінів, що потрапили до термінології з комп`ютерного сленгу.

3.Доберіть по 5 прикладів термінів, утворених кожним зі спо/ собів.

4.Навести приклади термінів з термінології Вашого майбут/ нього фаху, отриманих завдяки використанню внутрішніх ресурсів мови.

5.Навести приклади термінів з термінології Вашого майбут/ нього фаху, отриманих через пряме запозичення.

6.Навести приклади термінів з термінології Вашого майбутньо/ го фаху, отриманих через надання слову нового значення.

7.Навести приклади термінів з термінології Вашого майбут/ нього фаху, отриманих шляхом утворення похідних слів.

1Неологізм (від нео і логізм) – нове слово, словосполучення, фразеологічний зворот, а також нове значення відомого раніше слова.

141

Теми рефератів

1.Способи отримання термінів в українській термінології.

2.Використання внутрішніх ресурсів мови для створення но/ вих термінів.

3.Запозичення термінів зі споріднених мов.

4.Калькування термінів.

5.«Іменні» терміни в українській термінології.

6.Штучні терміни в українській науково/технічній терміно/ логії.

Навчальний елемент 4.2. Організації, що займаються впорядкуванням термінології

Цілі

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

Основні проблеми, що виникають під час упровадження но/ вих термінів.

Історію створення та основне призначення Комісії технічної термінології.

Призначення комітетів, що займаються впорядкуванням тер/ мінології.

Основні етапи діяльності комітетів, що займаються впоряд/ куванням термінології.

Порядок опрацювання навчального елемента

I.Опрацювати теоретичний матеріал.

II. Дати відповіді на питання для самоконтролю:

1.В який період впорядкування НТТ стало нагальною проб/ лемою?

2.Які науковці працювали над термінологією?

3.В якому році почала працювати Комісія з термінології?

4.Коли було створено Комісію технічної термінології в СРСР? III. Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці на/ вчального елемента.

142

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

4.2.1. Проблеми впровадження нових термінів

Під час створення нових термінів перед укладачами постає одна специфічна і, на перший погляд, не дуже суттєва пробле/ ма: як передати новий термін рідною мовою. Чи просто запози/ чити його з мови/джерела, переписавши його за правилами рідної мовної орфографії або зберігши оригінальне написання, чи перекласти цей термін рідною мовою. А якщо перекласти, то яким чином – буквально (калькуючи) чи описово.

Ця проблема є досить серйозною, бо кожен новий термін, за/ проваджений у ту чи іншу галузеву терміносистему, має бути вдалим, він повинен гармонійно вписатися у дану терміносис/ тему, бути евфонічним1, придатним для утворення дериватів тощо. Усі ці умови продиктовані тим, що технічна мова передба/ чає однозначне взаєморозуміння між укладачами технічного зав/ дання та його виконавцями. Тому будь/який термін треба ство/ рювати з урахуванням його фізичної сутності та технічної ідеї.

У будь/якій мові світу лінгвістичні методи десигнації2 мо/ жуть бути поділені на три великі групи: а) використання наяв/ них ресурсів; б) модернізація наявних ресурсів; в) використан/ ня нових ресурсів. Тобто терміни, як правило, утворюють або з тих слів, що вже існують у літературній мові, шляхом надан/ ня їм термінологічного значення, або з іншомовних елементів. Карбування нових терміноелементів полягає у використанні лексичного та морфологічного потенціалу мови шляхом утво/ рення певних морфологічних комбінацій, які до цього теоре/ тично були можливі.

4.2.2. Створення Комісії з технічної термінології

Завдання впорядкування науково/технічної термінології та пов’язані з ними питання опрацювання теоретичних основ і мето/ дики побудови термінології мають важливе значення. Адже еко/ номіка будь/якої країни вимагає могутнього розвитку науки

ітехніки, підготовки численних наукових та інженерних кадрів.

Уперіод бурхливого технічного і наукового прогресу з усією очевидністю виявилася потреба планомірного встановлення

1Евфонія (від грец. ευϕωνια – милозвучність) – 1) гармонійний добір звуків у тексті художнього твору; 2) уникання в мові нехарактерних для неї сполучень звуків.

2Десигнат (від лат. designare – означати, відзначати) – у логіці поняття, якого сто/ сується дана назва; синонімічне терміну «значення слова».

143

точної, науково обґрунтованої термінології для використання її під час підготовки фахівців, видання науково/технічної літера/ тури, складання стандартів і технічної документації. Це озна/ чило доцільність створення в 1933 році у складі відділення тех/ нічних наук Академії наук СРСР наукового термінологічного центру – Комісії з технічної термінології, перетвореної надалі у Комітет з технічної термінології на правах інституту.

Ініціатори і засновники Комітету з технічної термінології АН СРСР та його перші керівники – академік Сергій Олексійович Чаплигін (1869–1942) і Дмитро Семенович Лотте (1898–1950), глибоко розуміючи потреби і запити практичної роботи з упо/ рядкування термінології і виходячи з них, бачили своє головне завдання в розробці теоретичних основ і методики побудови тер/ мінології. У зв’язку з цим основну увагу було приділено систе/ матизації і класифікації науково/технічних понять, побудові термінологічних систем, принципу добору і побудови термінів, побудови означень понять. Крім того, перед Комітетом були ви/ сунуті завдання з безпосереднього впорядкування термінології в загально/технічних наукових дисциплінах, в основних галу/ зях технічних наук і техніки, тісно пов’язаних із фундаменталь/ ними розділами фізики й хімії. Ці роботи, виконані Комітетом із залученням широкого активу наукової та інженерної громад/ ськості, повинні були водночас сприяти цілям подальших уза/ гальнюючих термінологічних досліджень, справі розвитку тео/ рії та методики побудови науково/технічної термінології. У тому разі мали на увазі, що принципи і методика, означені Коміте/ том, будуть реалізовані не лише в практичних роботах самого Комітету, але й використані зацікавленими організаціями та фахівцями для побудови й упорядкування різних термінологій.

Одним з основних завдань Комісія з технічної термінології ставила розробку питань теорії технічної термінології, яка по/ трібна для встановлення принципів добору і побудови термінів і всієї методики проведення термінологічних робіт. Цю методи/ ку Комісія застосовувала пізніше, перевіривши у ряді дослід/ них робіт застосування загально/технічних і міжгалузевих тер/ мінів для розробки й упорядкування їхніх систем. З перших же кроків Комісії довелося зустрітися з великими труднощами. Технічна термінологія, особливо в частині її теоретичних пи/ тань, є галуззю, що примикає, з одного боку, до техніки, а з ін/ шого, – до лінгвістики. Однак вивченням технічних термінів з позицій термінологічних працівників – практиків мовознавці майже не займалися; у всякому разі, у російській лінгвістичній

144

літературі не було ніяких даних, якими можна було б скорис/ татися. Можливо, з цих причин, можливо, з інших мовознав/ ці, за невеликими винятками, участі в роботі Комісії, фактич/ но, не брали. Таким чином, на техніків із самого початку було покладено весь тягар роботи, бо довелося іноді займатися роз/ глядом питань, що мали суто лінгвістичний характер.

Роботи з упорядкування термінології успішні лише за умо/ ви активного їх обговорення науковою та інженерно/техніч/ ною спільнотою.

Розроблювані терміни та означення можна використовувати лише тоді, коли особи, які постійно їх використовують, озна/ йомляться з усіма матеріалами і наочно переконаються у перева/ гах запропонованої системи.

Зупинимось на основних положеннях. Кожен термін займає певне місце в термінологічній системі, яку розглядають. Це місце залежить від місця відповідного поняття у всій даній сис/ темі понять. У разі добору запропонованого терміна треба залу/ чати весь комплекс існуючих термінів/синонімів, враховуючи такі міркування. Стислість терміна і його відповідність понят/ тю є позитивними чинниками, що означають якість кожного окремого терміна. Однак вони не можуть бути визнані єдиними і навіть визначальними. Кожен термін належить до певної тер/ мінологічної системи, тому оцінювати його слід не лише за інди/ відуальними якостями, але й враховуючи багато показників усієї відповідної системи.

4.2.3. Діяльність Комітету з технічної термінології

Складаючи плани упорядкування і розробляння систем тех/ нічних термінів, доводилося дотримуватися закономірної по/ ступовості в охопленні увагою тих чи інших галузей знань і тех/ ніки та вести роботу над системами термінів, що мають широке застосування в різних галузях техніки. Очевидно, що: роботи з документознавства та діловодства повинні передувати робо/ там, наприклад, з електронного документообігу; розробка тер/ мінології з інформатики має пріоритет перед інформаційними технологіями в документознавстві; упорядкування систем термі/ нів з електронної комерції залежить від термінів комп’ютерних мереж тощо. Крім того, треба враховувати і комплексність теми. Такі теми, як: бази даних, текстові редактори виходять далеко за межі однієї якоїсь галузі; властиві їм терміни знаходять засто/ сування у найрізноманітніших видах людської діяльності.

145

Прагнення до комплексності роботи відбилося не тільки на ви/ борі тем, але й на всьому характері праць. Навіть вужчі теми, включені до плану під час розробляння, переростають свої без/ посередні межі, у результаті чого з’являються можливості для широких узагальнень.

Загалом, роботи з упорядкування термінології мають успіх лише за умови їх активного обговорення науковою та інженерно/ технічною громадськістю. Розроблювані терміни й означення можуть бути широко впровадженими тільки тоді, коли особи, які постійно їх використовують, ознайомляться з усіма мате/ ріалами (оформленими в концентрованому вигляді) і наочно переконаються у перевазі запропонованої системи. Стандарти/ зація термінології далеко не вирішує справи. Термінологічні стандарти, як і слід було очікувати, дали наочний урок того, що одного цього замало. З іншого боку, досвід Комісії з техніч/ ної термінології показав, що запропоновані терміни й означен/ ня, якщо вони добре обґрунтовані та супроводжені потрібними роз’ясненнями, упроваджують навіть без санкції органів стан/ дартизації. Звичайно, не можна недооцінювати роль стандар/ тів, їхня користь безсумнівна. Мова може йти лише про те, щоб термінологічні стандарти мали не обов’язковий, а (протягом певного проміжку часу) рекомендаційний характер; цієї остан/ ньої точки зору дотримується більшість теоретиків і практиків.

Методика і принципи добору термінів, застосовані Комісією у своїх напрацюваннях, були встановлені як у результаті спе/ ціальних теоретичних робіт, так і в процесі практичних зусиль з упорядкування систем термінів у різних галузях.

Із загальних завдань і схеми даної науки, з огляду на її су/ часний розвиток, наукові факти та відповідні висновки можна побачити предмет її безпосереднього вивчення. Одне з її зав/ дань – усувати всі явно застарілі й непотрібні поняття, у першу чергу, ненаукові, замінюючи їх, у разі потреби, новими, що від/ повідають рівню сучасних знань. Це положення, звичайно, не слід тлумачити так, що термінологічна комісія вирішує, які поняття повинна використовувати якась наука у певний момент свого розвитку. У будь/якій галузі побутує кілька груп понять, що належать до того самого явища (наслідок різних гіпотез тощо) і мають право на співіснування протягом певного часу. Однак не/ припустимо, щоб ці різні поняття часто мали однаковий термін. До термінологічної роботи можна включити всі ці поняття, даю/ чи їм різні терміни; можна також вибрати лише означену їхню групу та її термінувати, і тоді терміни цієї групи можна застосо/ вувати до іншої групи лише з відповідним застереженням.

146

4.2.4. Створення комітетів, що займаються стандартами

Рекомендаційний характер термінологічних, транслітера/ ційних та інших стандартів допомагає виявити їхні переваги

інедоліки. Якщо фахівці не використовують запропоновані терміни, значить, у стандарті є недоліки.

Сьогодні комітети стандартів є більше як у 60 країнах світу. Вони залучають тисячі експертів для всебічного вивчення того, що підлягає стандартизації.

Обмін досвідом і координація роботи, проведення семінарів

іконференцій. Ці види роботи особливо активізувалися після 1949 року, коли ЮНЕСКО провела міжнародну конференцію з науки і реферування. У 1971 році ЮНЕСКО і Міжнародний комітет з наукових зв’язків (ICSU) провели конференцію уря/ дів, на якій був оголошений проект створення ЮНІСІСТ (UNI, SIST – WORD SCIENCE INFORMATIONAL SYSTEM) – між/ народної системи інформації (під керівництвом Е. Вюстера). Це багатомовна термінологічна система, що використовує стандарти/ зовані терміни. Тоді ж був заснований Інфотерм (INFOTERM – international information center for terminology). Міжнародна орга/ нізація стандартів (ISO) координує роботу зі стандартизації в усьому світі. Термінологією займається технічний комітет цієї організації ISO/TC/37 «Термінологія (принципи і координація)». З 1977 року проводять симпозіуми з мов для спеціальних цілей.

Документація і служба інформування стосовно створення тезаурусів, термінологічних банків

Об’єднану систему інформації «Євронет» (Euronet – Euro, pean information network) обслуговують термінологічні банки різних країн. До цього належать також складання бібліографій та обмін відомостями. Міжнародна служба термінології зосере/ джена в Інфотермі.

Рекомендована література

(див. «Список використаної та рекомендованої літератури»):

Основна: 1, 2.

Додаткова: 20, 21, 22, 24, 28.

Практичне завдання

(виконати письмово):

1.Навести приклади загальноприйнятих термінів з терміно/ логії Вашого майбутнього фаху.

147

2.Навести приклади вузькоспеціалізованих термінів з термі/ нології Вашого майбутнього фаху.

3.Навести приклади термінів з основних категорій з терміно/ логії Вашого майбутнього фаху:

предметів техніки;

процесів, дій, явищ;

властивостей, якостей, станів;

кількісних показників.

Теми рефератів

1.Виникнення та функціювання Комісії з технічної терміно/ логії.

2.Діяльність науковців/термінологів.

3.Стандартизація української науково/технічної термінології.

4.Уніфікація сучасної науково/технічної термінології.

ТЕМА 5. ТЕРМІНОЛОГІЧНА ТА ЛЕКСИКО* ГРАФІЧНА РОБОТА НАД НАУКОВО* ТЕХНІЧНОЮ ТЕРМІНОЛОГІЄЮ, ЗВ’ЯЗОК МІЖ НИМИ

Навчальний елемент 5.1. Термінологічна робота

Цілі

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

Основні завдання впорядкування термінології.

Те, яку практичну цінність мають роботи з упорядкування термінології.

Деякі аспекти термінологічної діяльності.

Нормативні рекомендації щодо оцінки термінів.

Основи формування термінологічної роботи.

Порядок опрацювання навчального елемента

I.Опрацювати теоретичний матеріал.

II.Дати відповіді на питання для самоконтролю:

1.Назвати основні функції міжнародних організацій стан/ дартів.

148

2.Назвати критерії добору термінів.

3.Назвати джерела нових термінів.

4.Назвати основні задачі упорядкування НТТ.

5.Як відбувається усунення недоліків НТТ?

6.У чому полягає практична цінність робіт із впорядку/ вання термінології?

7.Назвати основні цілі робіт з термінознавства.

8.Які питання постають перед укладанням державних стандартів?

9.Які властивості слів потрібно враховувати у словниках?

10.Проблеми сьогодення в термінології.

III.Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці на/

вчального елемента.

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

5.1.1.Завдання впорядкування науково*технічної термінології

Перші роботи з упорядкування НТТ на території СРСР нале/ жали Д. С. Лотте; у них були сформульовані завдання й охарак/ теризовані методи роботи з упорядкування термінології. У до/ слідженнях, які проводили й надалі, дано глибокий теоретичний аналіз властивостей і структури терміна співвідносно з понят/ тям, що виражене ним, докладно вивчені типові недоліки тер/ мінології, розроблені й обґрунтовані принципи добору термінів та побудови термінів і термінологічних систем.

Основною ідеєю робіт Д. С. Лотте було уявлення про термін як складову термінологічної системи. Зважаючи на це, потріб/ но в процесі впорядкування термінології встановлювати належ/ ні зв’язки між термінами, які відображають об’єктивні зв’язки між науково/технічними поняттями й обумовлені об’єктивними зв’язками між відповідними предметами, процесами, властивос/ тями тощо. У разі виявлення системи понять в основу повинні бути покладені такі класифікації, які дають змогу розглядати науково/технічні поняття в їхньому розвитку.

Поняття означають у безпосередньому зв’язку з аналізом науково/технічного змісту. Загалом Д. С. Лотте приділяв вели/ ку увагу лінгвістичній стороні проблеми. Термінологію розгля/ дали як особливий розділ лексики, на який поширено загальні закони мови.

149

У публікованих працях на передній план виступають дві сто/ рони наукового аналізу термінології: по/перше, виявлення сис/ теми науково/технічних понять розглянутої галузі, розкриття змісту понять; по/друге, робота над термінами як елементами лек/ сики, через які виражають ці поняття, і є об’єктом лінгвістичних досліджень. Завдання й масштаби лінгвістичних досліджень у да/ ному разі означені потребами побудови системи термінів.

Термінологи повинні аналізувати, наскільки терміни відпо/ відають розглянутим поняттям і тим вимогам, яким повинен відповідати кожен термін як складова означеної термінологіч/ ної системи. Крім того, упорядковуючи термінологію, іноді до/ водиться створювати нові терміни. Робота над терміном є лише одним з етапів упорядкування термінології, що передусім пов’я/ зано з критичним аналізом понять, з їх систематизацією і кла/ сифікацією.

Велику увагу в дослідженнях приділяли аналізові й оцінці різних способів утворення науково/технічних термінів. Особ/ ливо глибоко розглянуто спосіб утворення термінів шляхом зміни значення слів.

Досліджено поширене в термінології застосування термінів/ словосполучень. До того ж розглянуто різні типи ознак, відобра/ жених елементами термінів/словосполучень, різні типи зв’язків між цими елементами.

Спеціальні дослідження присвячені утворенню стислих форм науково/технічних термінів; розглянуто існуючі прийо/ ми і запропоновані деякі способи утворення стислих термінів.

5.1.2.Практична цінність робіт з упорядкування науково*технічної термінології

Практична цінність більшості робіт з упорядкування НТТ дуже низька. Основна причина полягає в тому, що була відсут/ ня методика проведення подібних робіт, не було жодних окрес/ лених принципів добору і побудови термінів.

Одні роботи, присвячені будь/якій галузевій термінології, бу/ ли занадто широкоохоплюючими, бо розглядали і термінували специфічні й загальні поняття без врахування інтересів інших галузей та загально/технічних дисциплін.

Унаслідок цього утворився розрив між галузевими система/ ми термінів і нерідко навіть між поняттями – ідентичні понят/ тя перетворювалися в родинні (наприклад, повний період коли, вання і період повного коливання).

150