Ліпінська А.В. -Науково-технічна термінологія

5.Навести приклади термінів/іменників з термінології Вашо/ го майбутнього фаху.

6.Навести приклади термінів/дієслів з термінології Вашого майбутнього фаху.

7.Навести приклади термінів/прикметників з термінології Ва/ шого майбутнього фаху.

8.Навести приклади термінів/прислівників з термінології Ва/ шого майбутнього фаху.

Теми рефератів

1.Термінологічні словники, їхнє призначення.

2.Термінологічні довідники, їхнє призначення.

3.Термінологічні центри, їхні функції.

4.Джерела нових термінів та критерії їх відбору.

Тема 6. ЗАГАЛЬНО*МОВНІ СЕМАНТИЧНІ ПРОЦЕСИ В ТЕРМІНОЛОГІЇ

Навчальний елемент 6.1. Термінологічні словотворення

Цілі

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

Те, як можна виражати терміни.

Категорії, для яких характерні означувано/означаючі зв’язки.

Приклади похідних і напівпохідних термінів.

Приклади термінів/речень, слів, словосполучень.

Приклади термінів/символів.

Те, що називають прикладкою.

Порядок опрацювання навчального елемента

I.Опрацювати теоретичний матеріал.

II. Дати відповіді на питання для самоконтролю:

1.Які види термінів/словосполучень існують?

2.Що називають термінами/прикладками?

3.Охарактеризувати означувально/означаючі зв’язки. III. Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці на/ вчального елемента.

171

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

6.1.1. Терміни*слова

Терміном може бути будь/яке слово загальної лексики, яко/ му надано чітке означення, що означає конкретне поняття та забезпечує його ізоляцію від загальноприйнятого змісту. На/ приклад, багатозначне слово сила у фізиці має дуже конкретне значення: це міра механічної дії на матеріальну точку чи тіло з боку інших тіл або полів.

Уникнення багатослівності – одна з вимог, яку ставлять до термінів.

Терміни, що означають процеси, мають форму дієслів, напри/ клад: шліфувати, свердлити, інтегрувати, диференціювати.

У математичній логіці як терміни/прислівники використо/ вують такі, здавалося б, загальноприйняті слова: завжди, не завжди, ніколи.

Наведені вище приклади термінів мають зв’язок з реальни/ ми словами мови. Але терміном може стати й штучно створене слово. Наприклад, гугол (з англ. googol) – слово, що означає ве/ личезне число 10 100.

Про гугол уперше написав у 1938 році в статті «New Names in Mathematics» у січневому номері журналу Scripta Mathematical

американський математик Едвард Каснер. За його словами, на/ звати гуголом велике число запропонував його дев’ятирічний племінник Мілтон Сиротта. Загальноприйнятим це слово стало дякуючи названій на його честь пошуковій машині Інтернету

Google.

6.1.2. Терміни*словосполучення, терміни*речення

У науково/технічній термінології є велика кількість термі/ нів, що складаються з кількох компонентів. Терміни/словоспо/ лучення поділяють на три типи.

Тип 1. Термін/словосполучення, кожен з компонентів якого належить до слів спеціального словника. Слова/компоненти поза межами словосполучення можуть використовувати як са/ мостійні, але термін/словосполучення, що з них складається, отримує нове значення, яке має достатню змістову самостій/ ність. Приклад: дистанційна форма навчання.

Тип 2. Термін/словосполучення, в якому, як правило, лише один з компонентів є науково/технічним терміном, а інший на/ лежить до слів загальноприйнятої лексики. Компоненти такого

172

словосполучення – або два іменника або іменник і прикметник. Приклад: мобільний телефон, корпус реактора, вугільний ком, байн, ніс корабля, нога шасі.

Тип 3. Термін/словосполучення, обидва компоненти якого є словами загальноприйнятої лексики, і лише сполучення цих слів є терміном. Термінологічно такі терміни неможливо роз/ класти, бо зв’язок між їхніми компонентами найбільш тісний. Їхньою специфічною властивістю є ідіоматичність1. Приклади:

потенціальна яма, квадратний корінь, кліматичний пояс. Процес побудови складного терміна можна простежити на та/

кому прикладі: система – система управління – система управ, ління літаком – електродистанційна система управління літа, ком – цифрова дистанційна система управління літаком.

6.1.3. Терміни*символи

Символ (від грецького symballo, що означає: збіг, поєднання) – за своєю сутністю це – знак, емблема, ім’я якогось предмета чи явища, нерозривно з ним (символом) пов’язаного в людській уяві. У повсякденному житті часто бачать, чують та самі використову/ ють символи/слова (наприклад, до них належать усі імена).

У науково/технічній літературі символи/слова використову/ ють дуже широко. Вище були наведені математичні символи/ слова, що мають форму прислівників та знаків.

6.1.4.Означаючі складові терміна*словосполучення і складові, що підлягають означенню

Сполучення типу: хвіст ластівки, сліпа шахта є терміноло/ гічно нероздільними сполученнями. У термінологічному відно/ шенні такі терміни не можуть бути поділені на складові частини, і тому вони належать до числа простіших термінологічних оди/ ниць.

На противагу непохідним сполученням, похідні сполучення умовно поділяють на складові частини, крім того, членування відбувається виділенням (питома вага) або виділенням з на/ ступним уособленням (високий тиск). У всіх таких сполучен/ нях складові частини термінів знаходяться у зв’язках означа/ ючого до означуваного.

1Ідіома (від грец. ιδιϖµα – особливість, самобутній зворот) – стійкий мовний зворот, що, незалежно від значення слів у ньому, передає єдине поняття й, здебільшого, до/ слівно; іншими словами не перекладається (пор. фразеологізм).

173

Наприклад, у терміні ударна сила частиною, що означає, бу/ де ударна, а частиною означеною – сила. У даному разі частина, яка означена, характеризує деяку видову ознаку – вид сили.

Утерміні зів автозчеплення жодна зі складових частин не виражає видової ознаки; родо/видових зв’язків тут немає (не/ має доцільного науково/технічного терміна, що узагальнює всі види зівів). Однак у цьому терміні є означаюча частина (авто, зчеплення) і через це можна виділити означувану частину (зів); тільки замість родо/видових зв’язків у терміні/словосполучен/ ні зів автозчеплення є зв’язок: частина – ціле.

Означаюча частина може бути виражена різними частинами мови: прикметниками (електричний автомобіль тощо), різни/ ми зворотами у функції прикметника (сталь, що гартується; сталь, що загартовується тощо), іменниками в непрямому від/ мінку з різними прийменниками (випробування на згинання,

двигун з примусовим запалюванням тощо) і, нарешті, іменни/ ками в називному відмінку (танк,розвідник тощо). Під час ви/ користання в терміні/словосполученні прикметника, дієприк/ метника та іменника в непрямому відмінку явно виділяються за формою частини, що означають, і частини означені.

Утаких сполученнях не існує особливих слів, які дають змо/ гу відрізняти означаючу частину від частини означеної; немає також слів, що сприяють установленню характеру зв’язків між обома частинами.

Першу функцію виконують закінчення, що входять до скла/ ду означаючої частини чи закінчення і суфікси (наприклад,

уприкметнику). Другу функцію, в основному лише з недостат/ ньою диференціацією, виконують також закінчення чи суфікси (ті самі або інші). Так, наприклад, у терміні пружина клапана закінчення /а (у слові клапана) дає змогу судити про те, що саме клапан є означаючою частиною, оскільки закінчення /а для слова клапан є прикметою непрямого відмінка, у даному випад/ ку, родового. Відповідно, в терміні різальний пальник ту саму функцію виконує /ний. Суфікс /аль/ дає можливість стверджу/ вати, що пальник ( означена частина) слугує для здійснення процесу (а не сама, припустимо, піддається цьому процесу). Відмінникова форма другого слова у випалюванні відливок підкреслює, що тут є «процесно/об’єктні» зв’язки між частинами терміна. Однак у більшості випадків використання так званих словозмінних (закінчення) і словотвірних (суфікси та префікси) частин слів не дає можливості уявити (з потрібною диферен/ ціацією) характер ознаки, іншими словами, тип зв’язків між

174

частинами словосполучення. Різні змістові термінологічні зв’язки не знаходять однозначного вираження у синтаксичних зв’язках, так само як і кожному синтаксичному зв’язку не від/ повідає тільки одна певна синтаксична конструкція.

Так, наприклад, за конструкцією термінів пружина клапа, на і клапанна пружина не можна судити про дійсні змістові термінологічні зв’язки чи про синтаксичні зв’язки. Словосполу/ чення клапанна пружина, якщо навіть узяти до уваги значення складових частин, а не лише синтаксичну конструкцію, може означати:

1)пружину для клапана;

2)пружину як частину клапана;

3)пружину, що ускладнена клапаном.

Водночас, синтаксичну конструкцію пружина клапана не

можна замінити ніякою іншою безприйменниковою конструк/ цією, що може однозначно виразити тільки одне з двох розгля/ нутих значень. Цю роль, тобто роль синтаксичної конструкції, однозначної даному синтаксичному зв’язку, може виконувати (але не завжди) прийменникове сполучення. У таких сполу/ ченнях означаюча частина супроводжена прийменником, що разом із закінченням підкреслює характер зв’язків між озна/ чаючою частиною та частиною означеною.

6.1.5. Похідні й напівпохідні словосполучення

Утермінологічно похідних і напівпохідних сполученнях прийменник відокремлюється також в окрему частину, але йо/ го позбавлено якогось самостійного термінологічного значення: його функція звичайно синтаксична; тому прийменник можна назвати «службовою» чи «реляційною» частиною.

Слід пам’ятати, що прийменникові конструкції далеко не завжди однозначні. Наприклад, порівняємо сполучення пружи, на клапана і клапанна пружина. Перше сполучення з трьох значень клапанної пружини може виражати лише одне, а саме: пружина, ускладнена клапаном. Разом з тим, пружиною з кла/ паном позначають також сукупність пружини і клапана.

Урозглянутих прийменникових і безприйменникових сполу/ ченнях означаюча частина і частина означена можуть бути виді/ лені за чисто формальною ознакою (форма непрямого відмінка). Однак є особлива група сполучень, в якій такі формальні ознаки відсутні. У таких термінах, як: танк,розвідник, вантажівка,са, москид тощо обидві частини подано у формі, за якою неможливо

175

встановити навіть синтаксичні зв’язки. Лише термінологічно/ лексичне значення частин засвідчує, що в даному разі ці терміни являють собою сполучення означаючо/означуваного типу. У лінг/ вістичній літературі означаючі частини сполучень виду: танк, розвідник, оригінал,макет, заява,анкета мають назву прикла/ док. У загальній мові можливі дві підгрупи таких сполучень: перша, в якій прикладка (означаюча частина) стоїть перед сло/ вом, яке означають (Москва,ріка), і друга, в якій прикладка слі/ дує за ним (дівчина,краса).

Усучасній термінології трапляються (дуже рідко) майже виключно сполучення другої групи. Таким чином, у технічних термінах означувано/означаючого типу з прикладкою існує ло/ калізація1, тобто певне місце розташування частин; хоча мож/ на навести окремі приклади і для другої групи, наприклад: танк,паровоз, але в цих прикладах означаюча частина не завж/ ди має іншомовне походження.

З термінами танк,розвідник, вантажівка,самоскид, заява, анкета тотожні за формою терміни: оригінал,макет, мотор, генератор та подібні їм. Однак частини цих термінів не знахо/ дяться між собою в означувано/означаючих зв’язках.

Усполученні час,переріз обидві частини є також рівноправни/ ми, але зв’язки між ними інші. Якщо термін мотор,генератор розглядають як «термінологічну суму», то час,переріз можна та/ кож умовно розглядати як «термінологічний добуток» його скла/ дових частин.

6.1.6.Категорії, для яких характерні означувано* означаючі зв’язки

Простеживши всі можливі типи загальних зв’язків між складовими частинами в різних термінах, легко переконатися, що означувано/означаючі зв’язки можна простежити в термі/ нах, які виражають поняття різних термінологічних категорій: предметів, властивостей і станів, способів (методів), величин і одиниць вимірювання.

Складні зв’язки властиві переважно термінам, що виража/ ють поняття предметної категорії, і їх, природно, не познача/ ють у термінах для величин і одиниць вимірювання.

Усі інші види зв’язків є лише в термінах, що позначають ве/ личини й одиниці вимірювання. Це має місце тоді, коли терміни

1Локалізація (франц. localization) – 1) віднесення чого/небудь до визначеного місця; 2) обмеження поширення якогось явища, процесу.

176

відображають, по суті, математичні операції над чисельними значеннями відповідних величин. Найпоширеніші групи тер/ мінів з означувано/означаючими зв’язками отримують прин/ ципово різне синтаксичне оформлення.

Якщо означаюча частина виражена прикметником чи діє/ прикметником, то, напевне, існує так зване узгодження; у тому разі прикметник чи дієприкметник узгоджуються із частиною, яку означають (іменником).

Якщо ж означаюча частина виражена іменником у непрямо/ му відмінку без прийменника чи з прийменником, тоді весь синтаксичний зворот має назву управління і означаюча частина є управляючим словом.

6.1.7. Прикладки в науково*технічній термінології

Для випадків прикладок у технічній термінології немає єди/ ного чітко встановленого типу оформлення. Наприклад, трапля/ ються паралельні форми: оригінал,макета – оригіналу,макета. Для інших термінів є лише одна форма: наприклад, використо/ вують в усній мові винятково заяви,анкети, а заява,анкети не застосовують зовсім.

Твердження про двоїстість оформлення подібних сполучень з прикладкою справедливе лише тоді, коли терміни типу танк, розвідник, оригінал,макет належать до числа словосполучень. Однак такі терміни правильніше відносити до числа складних слів, і тому синтаксичні конструкції з прикладками належать винятково до випадків узгодження узгоджуючим словом; так са/ мо, як і в усіх узгодженнях, буде означаюча частина (розвідник, самоскид, анкета) і узгоджуюче слово – частина, яку означа/ ють (танк, вантажівка, заява).

У термінах неозначувано/означаючого типу (мотор,генера, тор, час,переріз, оригінал,макет тощо) управління і узгоджен/ ня, природно, немає. Іноді в таких термінах відмінюють обидві частини, але частіше їхня перша частина у разі відмінюваних змін залишається застиглою (мотор,генератора, час,перерізу, оригінал,макету тощо), тобто весь термін стає вже не словоспо/ лученням, а складним словом.

Рекомендована література

(див. «Список використаної та рекомендованої літератури»):

Основна: 1,2, 4.

Додаткова: 12, 13. 21, 25, 26.

177

Практичне завдання

(виконати письмово):

1.Навести приклади термінів/слів з термінології Вашого май/ бутнього фаху.

2.Навести приклади термінів/словосполучень з термінології Вашого майбутнього фаху.

3.Навести приклади термінів/символів з термінології Вашого майбутнього фаху.

4.Навести приклади термінів/прикладок з термінології Вашо/ го майбутнього фаху.

5.Навести приклади складноскорочених термінів з терміно/ логії Вашого майбутнього фаху.

Теми рефератів

1.Термінологічні словотворення.

2.Лексико/граматична характеристика термінів. Терміни/сло/ ва, терміни/словосполучення.

3.Прикладки в НТТ.

4.Лексико/граматична характеристика термінології. Терміни/ іменники, терміни/дієслова, терміни/прикметники.

Навчальний елемент 6.2. Стислість терміна

Цілі

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

Основні способи досягнення стислості терміна.

Основні шляхи утворення стислих форм термінів.

Основні переваги та недоліки еліпсису.

Основні переваги та недоліки абревіатурного методу.

Порядок опрацювання навчального елемента

I.Опрацювати теоретичний матеріал.

II.Дати відповіді на питання для самоконтролю:

1.Які способи досягнення стислості терміна існують?

2.Які основні шляхи створення стислих форм термінів?

3.Що називають еліпсисом? З якою метою його використо/ вують?

4.Що називають абревіатурою? З якою метою її використо/ вують?

178

5.Поясніть суть способу – пропуск елементів у терміні.

6.У чому полягає суть способу – трансформація граматич/ них категорій.

7.Поясніть суть способу – перенесення ознак із частини на ціле та з цілого на частину.

8.У чому полягає суть способу – перенесення ознаки з пред/ мета на предмет.

9.Поясніть суть способу – перенесення ознаки з продукта на машину.

10.У чому полягає суть способу – перенесення ознаки ха/ рактеристики величини на предмет.

11.Поясніть суть способу – перенесення ознаки з предмета на процес.

12.У чому полягає суть способу – заміна однієї ознаки іншою.

III.Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці на/

вчального елемента.

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

6.2.1. Способи отримання стислих термінів

Прагнення до точності примушує будувати багатослівні, не/ зручні терміни, які, в основному, властиві технічній терміно/ логії. Між іншим, що частіше доводиться використовувати якесь поняття, то більшим недоліком є довжина терміна, що виражає це поняття, то частіше спостерігаємо розрив між на/ уковою і практичною термінологією. Такі недоліки, як: відрив галузевої термінології від загально/технічної, наявність сино/ німів та багатозначності, недоцільне введення іншомовних тер/ мінів тощо пояснюють здебільшого тим, що під час первісної побудови терміна недостатньо було враховано вимогу точності, з одного боку, і вимогу стислості – з іншого. Науково/технічний термін повинен бути точним і зручним для утворення похідних термінів і, крім того, достатньо стислим, щоб використовувати його на практиці.

Стислості терміна досягають різними способами:

1. Одним з найбільш поширених способів досягнення потріб/ ної стислості терміна є пропускання у терміні/словосполученні одного чи кількох елементів, наприклад: швидкість точки

і швидкість, механічна система матеріальних частинок і меха, нічна система.

179

Заміна в контексті видового терміна родовим

Наприклад, коли в контексті встановлено, що йдеться про

обернену тригонометричну функцію, то в процесі подальшого розгляду цей термін замінюють терміном функція в усіх випад/ ках, де мають на увазі саме цей її тип.

Досить близьким шляхом для досягнення стислості є заміна поза контекстом видового терміна родовим (у разі застосуван/ ня родового терміна до видового найбільш поширеного понят/ тя). Наприклад, до останнього часу найбільш поширеним ви/ дом автомобіля є так званий карбюраторний автомобіль; для позначення такого типу застосовують родовий термін автомо, біль. Для позначення інших типів автомобіля, що рідше трап/ ляються, застосовують видові терміни, наприклад: дизельний автомобіль, газогенераторний автомобіль.

Пропускання складових можливий не лише в родо/видових термінах, але й у термінах з іншими типами зв’язків між скла/ довими частинами, наприклад: частина – ціле (рама вікна – рама) тощо.

2.Пропускання в складному терміні одного чи кількох еле/ ментів досить часто супроводжене морфологічними змінами елементів, що входять до складу терміна, і трансформацією їхніх граматичних категорій. Наприклад, замість терміна ме, ханізм зчеплення застосовують термін зчеплення, замість ван, тажний автомобіль – вантажівка, збиральна майстерня – збиральна, флоппі,диск – дискета, CD,ROM (Compact Disk Read Only Memory) – компакт,диск тощо.

3.У науково/технічній термінології для досягнення стис/ лості терміна поруч із пропуском окремих елементів терміна або їх трансформацією мають велике поширення урізання або скорочення (складноскорочені терміни), які звичайно супрово/ джуються перетворенням словосполучень у складне слово, на/ приклад: автомобільна шина – автошина, бензинова суміш – бензосуміш, авіаційна лінія – авіалінія тощо.

4.Скорочення терміна шляхом перенесення ознаки з части/ ни на ціле і з цілого на частину. Наприклад: гальма з зовніш, німи колодками – зовнішні гальма, підшипник з конічними ро, ликами – конічний підшипник тощо.

5.Перенесення ознаки з предмета на предмет, коли вони знаходяться в суміжному (спряженому) зв’язку. Наприклад, замість пробки заливного отвору застосовують скорочення за, ливна пробка тощо.

6.Перенесення ознаки продукта на машину. Під сортовим прокатним станом або сортовим станом мають на увазі

180