Ліпінська А.В. -Науково-технічна термінологія

аналогічні операції стосовно нейтрально співпідпорядкованих понять. Скажімо, утворення суперечного поняття абсолютно не залежить від знання змісту та обсягу відповідного родового поняття. Так, не знаючи ні змісту, ні обсягу поняття матеріа, ліст, а виходячи лише зі знання відповідного слова (імені), приєднаємо до цього слова частку не і одержимо нове слово (ім’я) і нове поняття, яке позначається цим словом, – немате, ріаліст. Захищаючись від закидів мовознавців, які можуть не погодитися з таким підходом до словотворення, можна посту/ питися в цьому разі лише тим, щоб частку не в деяких випад/ ках писали через дефіс. Окремо ж у такій ситуації писати її не можна, оскільки вона виступає тут складовою частиною відпо/ відного терміна і виконує роль префікса.

Графічне зображення зв’язків між обсягами несумісних по/ нять пов’язане з певними труднощами. Це стосується, насампе/ ред, двох нейтрально співпідпорядкованих понять, які вичерпу/ ють увесь обсяг відповідного родового поняття. Подібна схема нічим не буде відрізнятися від схеми суперечних понять.

3.1.6. Операції над поняттями

Поняття – це своєрідні «комори знань», які наповнило людст/ во упродовж тисячоліть (і продовжує наповнювати). Слово (ім’я) лише називає відповідний предмет, позначає поняття про нього, проте, безпосередньо нічого не говорить про цей предмет, не виражає ані змісту, ані обсягу відповідного поняття. Той, хто знає слова держава, характер людини, атом, не обов’язково має поняття про відповідні явища. Щоб з’ясувати зміст і обсяг тих чи інших понять, слід вдатися до відповідних логічних опе/ рацій над ними.

Кожне поняття має зміст і обсяг.

Зміст поняття – сукупність істотних і загальних ознак, які в ньому мисляться. Так, у понятті паралелограм мисляться такі ознаки: чотири кути (родова ознака) і попарна паралель, ність сторін (видова ознака).

Обсяг поняття – множина, клас об’єктів, кожен з яких є но/ сієм ознак, що становлять зміст поняття. Так, окремими пред/ метами (елементами обсягу), які мисляться в понятті ліс, є не дерева, оскільки жодне з них не має ознак лісу, а окремі ліси –

Чорний ліс, Овруцький ліс тощо.

Між змістом і обсягом поняття існує взаємозв’язок, який на/ звано законом зворотного зв’язку (змісту й обсягу). Згідно з цим законом, що бідніший зміст поняття (тобто що абстрактніше

91

поняття, що менше в ньому мислиться ознак), то ширший (а отже, неозначеніший) його обсяг. І навпаки: що багатший зміст поняття, то вужчим і означенішим є його обсяг. До речі, цей закон діє між поняттями, які перебувають у родово/видо/ вих зв’язках. Відомі логічні операції узагальнення та обме/ ження понять (сутність яких буде розкрито нижче) базовані саме на цьому законі.

Обмеження й узагальнення понять ґрунтовано на законі зво/ ротного зв’язку змісту й обсягу понять, згідно з яким що шир/ ший обсяг поняття, то бідніший його зміст, і навпаки.

Обмеження – логічна операція над поняттями, завдяки якій відбувається перехід від поняття з ширшим обсягом (родового) до поняття з вужчим обсягом (видового) через додавання до змісту вихідного поняття ознак, які стосуються лише частини предметів його обсягу.

Так, маючи вихідним поняття держава і додаючи до нього ознаку демократична, яка притаманна не кожній державі, отри/ маємо поняття демократична держава, що є вужчим за обсягом від вихідного поняття. У такий спосіб здійснено обмеження по/ няття держави.

Межею обмеження є одиничне поняття. Так, обмежуючи поняття держава, зрештою отримують одиничне поняття, на/ приклад: сучасна Українська держава.

Узагальнення – логічна операція, у результаті якої відбу/ вається перехід від поняття з вужчим обсягом (видового) до по/ няття з ширшим обсягом (родового) шляхом збіднення його змісту, тобто вилучення специфічних для вихідного поняття видових ознак.

Так, маючи вихідним поняття демократична держава і ви/ лучивши з нього ознаку демократична, отримаємо ширше за обсягом родове (стосовно вихідного поняття держави загалом). Межею узагальнення є гранично широкі за обсягом поняття, які називають категоріями. Кожна наука має свої категорії, тобто найзагальніші в ній поняття. На відміну від інших наук, філософія оперує всезагальними поняттями. Так, у філософ/ ській категорії форма відображена відповідна грань кожних предметів і явищ, які були, є і будуть.

Іноді логічні операції обмеження й узагальнення понять важко відрізнити від інших операцій. Треба зазначити, що їх використовують лише тоді, коли відбувається перехід від родово/ го поняття до видового (обмеження) або від видового до родового (узагальнення). Іншими словами, обмеження або узагальнення

92

мають місце лише в тому разі, коли вихідне поняття і те, яке утворюється унаслідок цих логічних операцій, перебувають у відношенні підпорядкування. Так, перехід від поняття корінь слова до поняття основа слова може здатися узагальненням. Проте це не відповідає дійсності, оскільки названі поняття пе/ рехресні. Не належить до узагальнення і перехід від поняття де, рево до поняття гай, оскільки ці поняття навіть несумісні: жод/ не дерево не є гаєм і навпаки.

Операція поділу понять. Усі поняття, крім нульових, мають обсяг. Проте саме слово (ім’я), яким позначають певний клас предметів, нічого не говорить про цей клас, тобто про його обсяг (це не стосується імен, якими позначають деякі одиничні по/ няття). Саме завдяки операції поділу понять (точніше, поділу обсягу понять) і отримують ці відомості.

Поділ поняття – логічна операція, за допомогою якої роз/ кривають обсяг родового поняття через перелік його видів або елементів.

Так, обсяг поняття кут у результаті операції поділу буде представлений сумою обсягів понять: гострий кут, прямий кут

і тупий кут. Обсяг поняття планети Сонячної системи – по/ іменним переліком усіх планет, що обертаються навколо Сонця.

Поняття, що ділиться, названо поділюваним, а результати поділу – відповідні видові поняття – членами поділу. Поділю/ ване поняття і члени поділу перебувають у відношенні підпо/ рядкування (першому підпорядковані другі), а члени поділу між собою – у відношенні співпідпорядкування.

Ознаку (чи сукупність ознак), з огляду на яку здійснюють поділ, називають його основою. Основу поділу іноді називають принципом поділу понять. Та чи інша ознака може виступати основою поділу тільки за тієї умови, що вона характерна для кожного елемента обсягу поділюваного поняття, але по/різно/ му виявлена в підмножинах цього обсягу.

Продовжуючи поділ послідовно, тобто подумки поділяючи множину на підмножини, а підмножини – знову на видові по/ няття тощо, можна, зрештою, дійти до одиничних понять.

Завдяки поділу понять знання конкретизують і системати/ зують, а опосередковано відбувається осмислення упорядкова/ ності, системності об’єктивного світу. Невипадково систему поділів, використовувану в біологічній науці, названо система/ тикою.

Традиційно розрізняють два види поділу – поділ за видотвір/ ною ознакою і дихотомію. Щоправда, у розділі, присвяченому

93

поділові, розглядають ще й класифікацію, проте, чіткої відпо/ віді на питання про зв’язок між поділом понять і класифіка/ цією поки що немає.

Поділ за видотвірною ознакою – поділ, за допомогою якого поділюване поняття подумки ділять на види з урахуванням специфіки вияву певної ознаки в різних групах елементів його обсягу.

Основою цього поділу є ознака, характерна для кожного об’єкта, який мислиться в поділюваному понятті, але виявле/ ний у ньому по/різному. Так, кожна людина має стать (цим лю/ ди подібні), проте, різні люди мають різну стать. Ця відмінність

іє об’єктивною основою для поділу обсягу поняття людина на

чоловік і жінка.

Основою наведеного поділу може бути як одна ознака, так

ідві чи більше ознак.

Унаслідок поділу понять за видотвірною ознакою отриму/ ють різну кількість членів поділу – від двох (існують два полю/ си Землі – Північний і Південний) до багатьох (шість конти, нентів, сім днів тижня, дванадцять місяців тощо).

Дихотомічний поділ – поділ, результатом якого є два супе/ речні поняття.

Основою цього поділу є наявність чи відсутність певної озна/ ки (ознак) у предметів, які мисляться в поділюваному понятті. Унаслідок такого поділу отримують лише два поняття, які зав/ жди є суперечними. Наприклад, предмети і явища можна поді/ лити на реальні та фантастичні, спільноти людей – на добро/ вільні та недобровільні.

Класифікація – складний, багатоступінчастий поділ (тобто система поділів), який проводять з метою отримання нових знань стосовно об’єктів поділу і систематизації цих знань.

Унаслідок класифікації поділюване поняття подумки ді/ литься на видові поняття, кожне з яких (за наявності основи), у свою чергу, поділяють на підвиди тощо. Здійснюючи класифі/ кацію, вдаються до різних видів поділу. Розрізняють два види класифікації – наукову і ненаукову. Основою поділів у першій є істотні ознаки класифікованих предметів, а в другій – неістот/ ні ознаки.

Іноді класифікацію поділяють на природну і штучну. По суті, цей поділ збігається з попереднім, хоча в першому зроб/ лено акцент на поділі понять, а в другому – на поділі реальних речей. Наукова класифікація збігається з природною в тому розумінні, що якими є реальні (і в цьому розумінні – «при/ родні») модифікації речей, такими є і відповідні видові поняття.

94

Ненаукова класифікація збігається зі штучною: речі за своєю сутністю перебувають в одному порядку, а завдяки цій класи/ фікації їх упорядковують по/іншому. Навіть ненаукову класи/ фікацію рослин Карла Ліннея можна було б розглядати як штучну за тієї умови, що її автор заявив: «Оскільки ми, вчені, ще не можемо запропонувати наукову класифікацію, таку, яка б відповідала природній упорядкованості рослинного світу, то я пропоную поки що вдатися до штучної класифікації, яка дасть можливість хоч якось мислено упорядкувати рослинне царство. Я розумію, що вона ненаукова, але без неї зараз не обійтися».

Щоб не припускатися логічних помилок під час здійснення поділу, треба керуватися відповідними правилами.

Поділ понять повинен здійснюватися на одній основі. Пору/ шення цього правила призводить до помилки – «підміна осно/ ви поділу». Прикладом може бути поділ обсягу поняття спосіб виробництва на: первісний спосіб виробництва, рабовласниць, кий, феодальний, капіталістичний, комуністичний і азіат, ський. Останній член поділу отримано у разі використання принципово іншої основи поділу.

Поділ повинен бути співмірним, тобто сума обсягів результа/ тів поділу має дорівнювати обсягові поділюваного поняття. За умови порушення цього правила можуть виникнути такі дві по/ милки:

а) «надто вузький поділ» або «неповний поділ». Ця помилка трапляється тоді, коли сума обсягів результатів поділу не повністю вичерпує обсяг поділюваного поняття. Наприклад: «Є такі види темпераментів: флегматичний, сангвінічний і меланхолічний». У цьому прикладі пропущено один із чле/ нів поділу – холеричний;

б) «надто широкий поділ» або «поділ із зайвим об’єктом». Ця помилка трапляється тоді, коли поряд з наявними результа/ тами поділу називають поняття, які не належать до обсягу поділюваного поняття або належать тільки частково. На/ приклад: «Є такі континенти – Австралія, Північна Аме, рика, Південна Америка, Антарктида, Африка, Ґренлан, дія і Євразія». Оскільки Ґренландія не належить до конти/ нентів, то такий поділ можна характеризувати як «поділ із зайвим об’єктом».

Результати поділу повинні виключати один одного, тобто не мати спільних елементів. Приклад порушення цього правила: «Квартири бувають світлими, сухими, темними, з усіма зруч, ностями тощо».

95

Поділ повинен бути безперервним (поступовим), тобто ре/ зультати поділу мають бути поняттями одного порядку загаль/ ності. Іншими словами, кожен результат поділу повинен бути найближчим видом поділюваного поняття. Порушення цього правила призводить до помилки «стрибок у поділі». Так, поділ «До мистецтва належать такі види: музика, архітектура,

скульптура, пісня...» є помилковим, оскільки пісня є різнови/ дом музичного виду мистецтва.

Поділ понять треба відрізняти від мисленого розчленування предметів. Так, ліси поділяють на листяні, хвойні та змішані, а розчленовують на дерева; речення поділяють на розповідні, питальні та спонукальні (чи на інші види, якщо беруть іншу основу поділу), а розчленовують на слова; основи слів поділя/ ють на похідні та непохідні, а розчленовують на корінь, суфікс і префікс.

Усі поняття, крім нульових, мають обсяг. Проте саме слово (ім’я), яким позначають поняття, мало що дає для розуміння йо/ го обсягу. Навіть добре знаючи зміст поняття, ми не завжди ося/ гаємо його обсяг, клас предметів, які в ньому мисляться, різнови/ ди цих предметів. І це зрозуміло, якщо брати до уваги те, що

вбудь/якому понятті мисляться лише ознаки, спільні для кож/ ного елемента його обсягу. Тому необхідною умовою пізнання є поділ понять, завдяки якому впорядковують понятійний апарат науки та, відповідно, осягають також об’єктивну упорядкова/ ність предметного світу. Жодна наука не може обійтися без поділу понять. Причому, деякі з поділів (особливо системи поділів, кла/ сифікації) є науковими відкриттями. Прикладом такого відкрит/ тя часто й небезпідставно називають таблицю Менделєєва.

Крім обмеження, узагальнення і поділу, існують інші опе/ рації з обсягами понять, унаслідок яких утворюють нові понят/ тя. Йдеться про операції, які за аналогією з математичними називають додаванням, множенням і відніманням. Ці опера/ ції, як правило, називають операціями з множинами.

Додавання понять – операція з обсягами понять, яка полягає

воб’єднанні двох або кількох множин, що становлять обсяги відповідних понять, в одну множину. Одержаний результат є множиною, що становить обсяг нового поняття, ім’я якого містить імена вихідних понять, пов’язаних сполучником або.

Результат додавання залежить від того, якими є вихідні по/ няття – сумісні вони чи несумісні, а якщо сумісні, то до якого виду сумісних понять належать – до тотожних, перехресних чи до тих, що перебувають у відношенні підпорядкування.

96

Результат додавання несумісних понять дорівнює сумі до/ данків. Скажімо, взявши вихідними поняття злакова рослина і бобова рослина та додавши обсяги цих понять, отримаємо но/ ве поняття злакова або бобова рослина, обсяг якого буде дорів/ нювати сумі обсягів окремих понять.

Додавання сумісних понять пов’язане з певними труднощами. Так, додавши обсяги понять студент і спортсмен, отримаємо поняття студент або спортсмен, обсяг якого буде меншим за су/ му обсягів доданків, але більшим або принаймні рівним обсягу одного доданка, оскільки названі поняття є перехресними.

Результатом додавання понять, які перебувають у відношен/ ні підпорядкування, є поняття, обсяг якого дорівнює обсягові відповідного родового поняття. Так, обсяг поняття мешканець села Городище або учень дорівнює обсягові поняття мешканець села Городище, якщо відомо, що учень є мешканцем названого села.

Результатом додавання тотожних понять є поняття з обся/ гом, який дорівнює обсягові одного з цих понять (будь/якого

зних, оскільки вони мають однаковий обсяг). Так, обсяг по/ няття квадрат або прямокутний ромб дорівнює обсягові по/ няття квадрат (або обсягу поняття прямокутний ромб).

Множення понять – операція над поняттями, яка полягає в утворенні нового поняття, обсягом якого є елементи, загальні для всіх вихідних понять.

Результатом множення несумісних понять є поняття з уявним порожнім обсягом, тобто нульове. Так, помноживши поняття іменник та дієслово, отримаємо нове поняття, ім’ям якого буде іменник і дієслово, а обсяггом – порожня множина, оскільки не/ має таких слів, які одночасно були б дієсловами та іменниками.

Перемноживши сумісні поняття, отримаємо нове поняття, в обсязі якого мисляться реально існуючі (чи ті, що існували) предмети.

Урезультаті множення двох перехресних понять отриму/ ють нове поняття, обсяг якого буде вужчим від обсягу одного

звихідних понять. Так, перемноживши поняття водій та фут, боліст, отримаємо нове поняття: водій і футболіст, або водій, футболіст.

Обсяг нового поняття, отриманого у разі множення понять, які перебувають у відношенні підпорядкування, збігається

зобсягом підпорядкованого поняття. Так, перемноживши по/ няття юрист та прокурор, отримаємо поняття юрист і проку, рор, обсяг якого дорівнює обсягу прокурор, оскільки лише про/ курори є одночасно і прокурорами, і юристами.

97

Нове поняття, утворюване у разі множення тотожних по/ нять, збігається за обсягом із будь/яким вихідним поняттям (відсоток та процент, біном та двочлен тощо).

Заперечення (віднімання від універсального класу1) понять – операція над поняттями, за допомогою якої шляхом заперечен/ ня поняття/від’ємника утворюють нове поняття, обсяг якого в сумі з обсягом поняття/від’ємника становить поняття/змен/ шуване. Так, маючи поняття числа натурального ряду, обсягом якого охоплено всі натуральні числа, і подумки виділивши з нього частину обсягу за допомогою поняття просте число, отримаємо остачу (різницю) – непросте число.

Іноді відніманням називають і таку логічну операцію, у про/ цесі якої заперечення конкретизують. Так, із вихідним понят/ тям пора року операцію віднімання можна здійснити двома способами. Перший: весна – не весна. Другий: весна – літо,

осінь, зима.

Рекомендована література

(див. «Список використаної та рекомендованої літератури»):

Основна: 1, 4, 5.

Додаткова: 7, 9, 10, 12, 13. 14, 22, 24.

Практичне завдання

(виконати письмово):

1.Навести два/три приклади наукових понять і відповідних їм уявлень. Поясніть, чому деякі з ознак, наведених в уявлен/ нях, не збігаються з ознаками, що мисляться в аналогічних поняттях.

2.З’ясуйте, які з перелічених ознак не входять до змісту від/ повідних понять:

острів – частина суші, заселена людьми; оточена морськи/ ми водами; має більш чи менш означену площу;

квадрат – чотирикутник; має рівні, взаємно перпендику/ лярні діагоналі; певну площу; рівні сторони; прямі кути;

іменник – частина мови; означає назву предмета; виконує в реченні певну граматичну функцію; відповідає на питан/ ня «хто?» або «що?»; має рід; змінюється за відмінками.

1Універсальний клас означає деяку обмежену множину і всю сукупність існуючих у світі об’єктів. Поняття, змістом якого є весь універсал міркування, називають уні/ версальним поняттям.

98

3.Розкрийте зміст і обсяг кількох наукових понять.

4.Що є обсягом таких понять: країна, документ, столиця,

юрист, реквізит документа, темперамент, частина мови, елементарна частка, ромб, навчальні дисципліни, науки?

5.Дайте логічну характеристику, тобто означте видову належ/ ність таких понять: скромність, сузір’я, заява, сусід, неви, сокий, немічний, позитрон, прокурор, нейтрино, Київ, ав, тобіографія, квадрат, принтер, чемпіон світу з шахів, від, мінник, студент, найвища гора, тінь, планета Сонячної системи, обласний центр України, полк, вічний двигун, чотирикутник, довідка, ксерокс, комп’ютер. Обґрунтуй/ те свої твердження.

6.Навести кілька прикладів для кожного різновиду понять (загальних та одиничних; позитивних і негативних; конк/ ретних і абстрактних; співвідносних і безвідносних; збір/ них і незбірних).

7.Навести приклади порожніх понять з термінології Вашого майбутнього фаху.

8.Навести приклади непорожніх понять з термінології Вашо/ го майбутнього фаху.

9.Навести приклади загальних понять з термінології Вашого майбутнього фаху.

10.Навести приклади одиничних понять з термінології Вашо/ го майбутнього фаху.

11.Навести приклади збірних понять з термінології Вашого майбутнього фаху.

12.Навести приклади конкретних понять з термінології Ва/ шого майбутнього фаху.

13.Навести приклади абстрактних понять з термінології Ва/ шого майбутнього фаху.

14.Навести приклади позитивних понять з термінології Вашо/ го майбутнього фаху.

15.Навести приклади негативних понять з термінології Вашо/ го майбутнього фаху.

16.Навести приклади безвідносних понять з термінології Ва/ шого майбутнього фаху.

17.Навести приклади співвідносних понять з термінології Ва/ шого майбутнього фаху.

18.Навести приклади сумісних понять з термінології Вашого майбутнього фаху.

19.Навести приклади несумісних понять з термінології Вашо/ го майбутнього фаху.

99

20.Навести приклади тотожних понять з термінології Вашого майбутнього фаху.

21.Обмежте такі поняття: конституція, віршований розмір, пісня, документ, гумореска, афікс, архів, голосний звук.

22.Чи можна вважати обмеженням перехід від понять, назва/ них зліва, до понять, названих справа, у перелічених парах:

держава – парламент; документ – реквізит; злочин – зло, чинець; держава – монархія; документознавець – секретар; речення – слово; член речення – додаток; людина – темпе, рамент; школа – перший клас; основа слова – корінь слова? Обґрунтуйте кожне своє твердження.

23.Утворіть суми таких понять: істинний, неістинний (тобто

істинний або неістинний); інженер, митець; флора, фау, на; член речення, означення; високий, низький.

24.Помножте такі поняття: іменник, займенник (тобто іменник і займенник); лікар, митець; прямокутник, рівнокутний паралелограм; гострий, тупий; небесне тіло, комета.

25.Навести приклади обмеження понять з термінології Вашо/ го майбутнього фаху.

26.Навести приклади узагальнення понять з термінології Ва/ шого майбутнього фаху.

27.Здійсніть віднімання таких понять від універсальних класів (тобто утворіть доповнення до перелічених понять):

підмет, трапеція, рослина, прямий кут, планета, просте число.

28.У перелічених парах понять від першого відніміть друге: дер, жава – європейська держава; полюс Землі – Північний полюс; головний член речення – присудок; двоскладова стопа – ямб.

29.Узагальніть поняття: столиця, адвокат, метафора, прос, те речення, холеричний темперамент, жито, метал, річ, ка Дніпро, тропічний клімат.

30.Чи правильно узагальнено поняття в цих прикладах: народ, ний депутат – Верховна Рада України; Київська область – Україна; просте речення – складне речення; дерева – ліс; буква – слово; числівник – частина мови; розвиток – змі, на? Кожне твердження про характер відповідної мисленої операції обґрунтуйте.

31.В якому відношенні за обсягом перебувають такі пари по/ нять: екватор – меридіан; мати – вчителька; кисень – газ; буква – речення; основа слова – корінь слова; рік – місяць; Т. Шевченко – автор поеми «Гайдамаки»; держава – країна; ріка – протока; сузір’я – зірка; людина – темперамент?

100