Ліпінська А.В. -Науково-технічна термінологія

в) порушується чіткість терміна; г) порушується ясність терміна.

18.Що не є недоліком термінології: а) лаконічність;

б) завантаженість іншомовними термінами; в) незручна похідність термінів; г) відсутність термінів для окремих понять.

19.На які групи поділяють поняття?

а) специфічні, ті, що їх розглядають і в сусідніх галузях, загально/технічні;

б) загальнонаукові, загальнофізичні, загально/технічні; в) специфічні, загальні; г) однозначні, багатозначні.

20.Які поняття із поданих категорій не термінують? а) якісні показники; б) предмети техніки; в) властивості;

г) кількісні показники.

21.Якої вимоги до означення не існує? а) формульне означення; б) доступність; в) словесне подання;

г) розкриття фізичної суті поняття.

22.Термін у перекладі означає: а) межа; б) слово;

в) поняття; г) назва.

23.Якої риси терміна не існує? а) наявності експресії; б) систематичності; в) наявності дефініції; г) нейтральності.

24.Яка наука вивчає терміни? а) термінознавство; б) термінологія; в) лексикографія; г) морфологія.

121

25.Назвати види класифікацій: а) послідовна і паралельна; б) однозначна і багатозначна; в) видова і родова; г) мережна та ієрархічна.

26.Що не є основною вимогою до класифікації? а) однозначність, обґрунтованість;

б) урахування зв’язків, що існують між об’єктами класифі/ кації;

в) охоплення всіх об’єктів класу; г) дослідження і вивчення об’єктів класу.

ПИТАННЯ ДО МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 1

1.Наукові поняття.

2.Процес утворення понять як етап пізнання дійсності.

3.Основні ознаки наукових понять.

4.Одиничні поняття.

5.Збірні поняття.

6.Загальні поняття.

7.Обсяг і зміст поняття.

8.Операції над поняттями.

9.Означення понять (дефініція) і вимоги до їх побудови.

10.Нерозривний зв’язок побудови класифікацій із розкриттям змісту поняття.

11.Означення понять через найближчий рід і видову ознаку.

12.Основні правила побудови дефініцій.

13.Види означень (генетичні, семантичні, синтаксичні, індук/ тивні).

14.Вимоги до означень понять.

15.Недоліки означень понять.

16.Терміни і поняття.

17.Закріплення в терміні істотних ознак поняття.

18.Зв’язки між терміном і поняттям.

19.Система понять і система термінів.

20.Характерні риси термінів: дефінітивність, систематичність, точність, співвіднесення з поняттям.

21.Загальна характеристика особливостей термінологічних словотворень.

22.Проблеми, що виникають під час використання галузевих термінів.

122

23.Основні вимоги до науково/технічної термінології.

24.Функції термінів.

25.Недоліки термінології.

26.Вимоги до ідеального терміна.

27.Абревіатурний метод.

28.Еліпсис.

29.Класифікація понять.

30.Проблеми розвитку наукової української мови.

Варіант потрібно вибрати за останньою цифрою залікової книжки.

123

Приклад оформлення титульної сторінки контрольної роботи

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Кафедра документознавства та інформаційної діяльності

Контрольна робота

з курсу «Науково/технічна термінологія»

Варіант__________________________

(номер, зміст завдання) Студент__________________________

(ПІБ)

Номер залікової книжки____________

Група_____ Факультет______________

Домашня адреса____________________

Дата отримання роботи «_»_____200_р. Оцінка___________________________

Рецензент_________________________

(ПІБ)

Київ/2007

124

МОДУЛЬ ІІ

УНІФІКАЦІЯ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ НАУКОВО ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Тема 4. МОВНІ ЗАСОБИ, ВИКОРИСТОВУВАНІ ДЛЯ ПОБУДОВИ НОВИХ ТЕРМІНІВ

Навчальний елемент 4.1. Мовні засоби, використовувані для побудови нових термінів

Цілі

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

Способи утворення нових термінів.

Що називають іменними термінами.

Як використовують внутрішні ресурси мови для побудови нових термінів.

Чому використовують запозичені терміни.

Чому іноді доводиться вигадувати терміни.

Порядок опрацювання навчального елемента

I.Опрацювати теоретичний матеріал.

II. Дати відповіді на питання для самоконтролю:

1.Які є основні способи створення термінів?

2.Навести приклади термінів, створених різними способами.

3.Як відбувається запозичення термінів?

4.Назвіть основні недоліки запозичених термінів.

5.Які терміни називають іменними?

6.Назвіть види змін значень слів під час перетворення в термін.

III. Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці на/

вчального елемента.

125

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

4.1.1. Способи отримання термінів

Для побудови нового терміна можуть бути використані різ/ номанітні мовні засоби. Існує три найбільш поширені способи отримання науково/технічних термінів:

1.Утворення похідних слів (магнетизм), урізаних і складноско/ рочених слів (авто, промпродукт); словосполучень (двигун внутрішнього згорання) і складених слів (водозабір); абре/ віатурних слів, складених з початкових літер слів у словоспо/ лученні (ГМТ, ПП, ЗАТ, ВКВ).

2.Зміна значень слів (наприклад: мишка, вінчестер – у комп’ю/ терній термінології).

3.Іншомовне запозичення термінів, причому можна розрізни/ ти два прийоми: безпосереднє перенесення іншомовного тер/ міна «у готовому вигляді» (у письмовій або усній формах); буквальне подання іншомовного терміна українською мовою (файл, каталог, програма, принтер).

4.Вигадування нових слів.

Таким чином, можна зробити висновок, що нові терміни мо/ жуть бути утворені трьома основними способами:

1.Використання внутрішніх ресурсів мови: а) карбування похідних слів (магнетизм);

б) надання наявним словам нових значень (мишка, корінь,

поле); в) складання основ (аеропорт);

г) укладання словосполучень (операційна система).

2.Пряме запозичення терміноелементів:

а) повне запозичення – внутрішня форма разом із зовніш/ ньою формою (принтер, провайдер);

б) неповне запозичення – тільки внутрішня форма.

3.Вигадування штучних слів.

Д.С. Лотте також пропонував розрізняти три основні способи побудови науково/технічних термінів. Перший спосіб, за його словами, полягає в самостійній побудові похідних слів, слів урізаних та словосполучень (елементи, з яких будують термін, можуть бути, у свою чергу, термінами, що належать до даної термінологічної системи або до будь/якої іншої). Другий спосіб полягає у використанні вже існуючих термінів та новоутворених за умови зміни їхніх значень (таким чином науковець поєднав два згаданих вище способи). Третій спосіб – випадки перенесення в термінологію даної мови термінів з іншої мови. Зазначимо, що

126

різні мови можуть надавати перевагу різним способам термінотво/ рення. Наприклад, в англійській мові набагато частіше, ніж в ін/ ших європейських мовах використовують спосіб побудови нового терміна шляхом перенесення старого терміна на нове поняття.

Отже, побудова нового терміна – це не обов’язково пряме за/ позичення з іншої мови. Найчастіше терміни створюють шля/ хом використання внутрішніх ресурсів мови. У переважній біль/ шості мов світу, серед яких – англійська, німецька, російська, українська тощо, пряме запозичення іншомовних елементів не є головним способом утворення нових термінів. Іншомовні еле/ менти у тому разі становлять лише незначну частину. Її можуть збільшувати або зменшувати (залежно від традицій та настроїв тих чи інших термінотворців), однак майже в усіх цих мовах перевагу надають саме внутрішнім ресурсам мови. Такими спо/ собами, за словами Д. С. Лотте, можуть бути:

1)зміна значень слів;

2)утворення похідних слів;

3)утворення складноскорочених слів та абревіатур;

4)утворення складних слів;

5)утворення постійних словосполучень;

6)іншомовні запозичення;

7)інші способи утворення нових слів (зміна звукового складу основи, перенесення наголосу), проте, такі способи у техніч/

ній термінології трапляються досить рідко і, за словами на/ уковця, «значення не мають».

Отже, Д. С. Лотте поставив пряме запозичення терміна лише на шосте (тобто передостаннє) місце. Використання всіх інших способів утворення нових термінів передбачає використання внутрішніх ресурсів мови. І хоча у тому разі можуть виникати гібридні слова з іншомовним коренем (типу агрегування, роз, вантаження тощо) або з іншомовним префіксом (антитіло) чи суфіксом (типу читабельний), проте, вирішальну роль і в цьому разі відіграє саме елемент рідної мови. Але іншомовні афікси вже не сприймають у таких випадках як іншомовні.

Для створення науково/технічних термінів використову/ ють наступні способи:

1.Зміна значень існуючих термінів або загалом усіх слів з ви/ користанням перенесення за технічною аналогією.

2.Виникнення нового слова від існуючого за допомогою різ/ них афіксів. Прикладом виникнення нового слова/терміна служать: магніт – намагнічений, зварювання – приварю, вання – наварювання тощо.

127

3.Під час перегляду термінів/словосполучень (з’єднання двох або більше самостійних слів, що мають самостійне значен/

ня) зустрічаємо терміни, отримані за допомогою перетво/ рення якихось синтетичних форм у постійні словосполучен/ ня (двигун внутрішнього згорання тощо).

Кожен із цих способів може бути використаний як у чисто/ му вигляді, так і в синтезі з іншим. Значення кожного нового терміна/словосполучення насправді не можна отримати шля/ хом механічного сполучення значень його елементів точно так, як кожне слово, нове науково/технічне поняття неможливо розглядати як механічний синтез двох або кількох якихось інших науково/технічних понять. Точність термінології з’ясо/ вують розпізнаванням значень термінів або звичайних слів, використаних як елементи для побудови нових термінів з їхні/ ми морфологічними та синтаксичними зв’язками. Наприклад, термін йод підкреслює якийсь зв’язок його з фіолетовим кольо/ ром. Термін шестерня дозволяє судити, що даний предмет має якесь відношення до шести. Але всі ці ознаки не пов’язують дане поняття з іншими поняттями даної системи. Таку особли/ вість мають і багатокореневі терміни, побудовані зі звичайних слів. Наприклад, розглядаючи термін автомобіль (від грецько/ го auto – сам і mobile – рухливий) можна говорити, що зміст цього терміна лежить серед «саморухомих» предметів. Похідні терміни мають додаткові функції: у них розкривають деякі зв’язки між науково/технічними поняттями, і що яскравіше ви/ ражені взаємозв’язки їх афіксами, то яскравіше зв’язок під/ креслено. Але найбільш виразно виявляють такий зв’язок бага/ токореневі терміни і терміни/словосполучення, до складу яких входять (як елементи) також терміни. Зв’язок цей підкрес/ лено, по/перше, значенням окремих елементів, використову/ ваних під час побудови терміна; по/друге, вибором деяких мор/ фологічних форм окремих елементів; по/третє, синтаксичними взаємозв’язками, в яких знаходять елементи. Терміни відобра/ жають різні категорії, типи, види ознак. Наприклад, для пред/ метної категорії понять характерні типи ознак, які не можуть бути поширені на категорію процесів. У категорії предметів усі типи і види ознак також не об’єднані тією самою їх сукуп/ ністю, матеріал може мати свої атрибути (хімічний склад), які не знайдуть відображення в термінах. Але, незалежно від виду і типу ознаки об’єктів, їх можна об’єднати в наступні групи.

Перша група охоплює атрибутивні ознаки, пов’язані з предме/ тами, процесами, до яких належить дане поняття. Наприклад,

128

утерміні двигун внутрішнього згорання подана ознака, яка по/ в’язана з окремим типом двигунів незалежно від конструк/ торського виробу. У терміні термічна обробка атрибутивною ознакою буде термічна. Типами теплових двигунів, які фак/ тично існують, можуть бути лише двигуни внутрішнього або зовнішнього згорання, двигуни, які не мають або однієї, або ін/ шої, або комбінації цих ознак, існувати не можуть.

Друга група об’єднує ознаки іншого типу. Наприклад, у тер/ міні кузов автомобіля, пружина клапана, палець ресори атри/ бутивна ознака не виражена. Дійсно, змінимо ознаку клапан, ресора – від цього пружина не перестане бути пружиною, па/ лець – пальцем; пружина, що стояла біля клапана, може бути поставлена і на якусь іншу деталь, палець, що кріпить пружи/ ну ресори, може бути використаний для цілей технічних, за/ гальнообов’язкових. Таким чином, ознаки, об’єднані другою групою, відрізняються від ознак першої групи, їх відмінність виявляється в процесі використання.

До третьої групи належать ознаки, які мають яскраво вира/ жений характер призначення, сюди відносять такі терміни, як: автомобільне паливо, авіаційне паливо, вантажний авто, мобіль тощо. Один з термінів – вантажний – збігається з пер/ шою групою, вантажний є також атрибутивною ознакою, як

шариковий у терміні шариковий підшипник тощо. Ці терміни наближені до відомої другої групи.

До четвертої групи належать ознаки, видозмінені в процесі використання відповідного предмета, який залежить від спосо/ бу розгляду того чи іншого факту. Для прикладу, зупинимося на терміні гальмівне колесо. Це колесо має у своєму складі гальма, які повинні виконувати гальмівну функцію, але, прак/ тично, треба відобразити термінологічно не лише придатність колеса для гальмування, але також його стан або дію в даний момент, точніше, виникає потреба у словосполученні гальмів, не колесо. Зміст його інколи можна вважати контекстним ви/ раженням, але в ряді випадків такі характеристики переходять

утерміни, як наприклад, гальмівна вісь. Це не лише звичайна вісь із гальмівними колесами, але й предмет, який має своє при/ значення. Таким чином, знання основних способів побудови термінів і термінологічних систем значно полегшує подання точних і порівняно коротких термінів.

Головними в побудові науково/технічного терміна, у тому числі його коротких форм, можуть бути наступні способи:

1. Установлення місця даного поняття серед інших понять, які знаходяться з ним у класифікаційному зв’язку.

129

2.Вибір ознак, найбільш характерних для даного поняття, що, по/перше, наближує його до інших понять, по/друге, ство/ рює його специфічність (в основній системі понять, точніше, у достатньо широкому спектрі інших понять, які знаходять/ ся з ним у відомих зв’язках (класифікаційних).

3.Вибір слів, які найбільш точно виражають ознаки поняття; їх використовують як елементи однослівних термінів або термінів/словосполучень.

4.Надання елементам правильних граматичних форм і пра/ вильних граматичних взаємозв’язків між ними.

Слід пам’ятати, що всі вказані окремі етапи термінотворен/

ня потрібно засновувати на оцінці індивідуальних особливос/ тей терміна у світлі всієї системи термінів, що відповідають сис/ темі понять загальної дисципліни.

Серед характеристик терміна, що означають його функціо/ нальність, однією з важливих є його точність. Зупинимося на де/ яких етапах оцінки ряду існуючих коротких термінів із цієї точ/ ки зору. Розглянемо випадок, коли в терміні відображена ознака, що не відповідає змістові поняття. У залізничній термінології ло, комотив, основним елементом якого є двигун, називають тепло, возом. До інших видів локомотивів належать паровоз, турбовоз тощо. Тепловоз є локомотивом, у якого є тепловий двигун, тож правильним міг би бути термін тепловий локомотив.

4.1.2.Створення термінів з використанням внутрішніх ресурсів мови

За рахунок внутрішніх ресурсів мови науково/технічні тер/ міни створюють, як правило, п’ятьма основними способами:

1.Надання наявним словам нових значень.

2.Модифікація (побудова похідних термінів за допомогою де/ ривативних афіксів).

3.Складання основ терміноелементів.

4.Утворення термінологічних словосполучень.

5.Утворення абревіатур.

Поглиблення полісемії шляхом порівняння або метафори1 є одним із найпоширеніших способів утворення нових термінів шляхом використання внутрішніх ресурсів мови.

1Метафора (від грец. µεταϕορα– переміщення, віддалений) – зворот мови, троп; образ/ ний вислів, поняття, будь/яке іносказання, образний вираз чи слово в переносному значенні.

130