Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Danilenko.doc
Скачиваний:
279
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
849.41 Кб
Скачать

5.7. Особливості сприйняття нової професії Україною

Україна, як відомо, входила до складу Російської імперії та частково до складу деяких центральноєвропейських країн. А відтак була залучена до усіх процесів, що відбувалися там. Та все ж певні особливості щодо сприйняття нею тенденцій світового дизайну мали місце.

Дизайн в Україні започаткований не з ідей пролетарської революції, як у Москві й Петрограді. Адже в Україні ідеї подібної революції не були популярними. Революції та громадянської війни, як таких, тут взагалі не було. Війна на ту пору була між україн­ським військом і російсько-більшовицькими арміями, що сунули з Північного Сходу.

Виник дизайн в Україні й не з руху художнього авангарду та бажання індустріалізу­вати побутову культуру, захоплюючи промисловців новими технічними формами, як це було у Німеччині.

Виник він і не у відповідь на розвиток комерції, бізнесу, промисловості й економіки в цілому, як то відбулося у США.

Яким же чином Україна сприйняла тенденції дизайну, що перетворювався тоді у багатьох країнах світу на самостійну професію?

Якоюсь мірою тут сприймалися вітри художнього авангарду, що віяли із Західної Европи та Москви. Це виявилося у творчості художників театру — О.Хвостенка-Хвостова, А.Петрицького, Б.Косарєва, а також у художника-виробничника В.Єрмилова та деяких інших.

Певною мірою архітектура конструктивізму давала імпульси до формування нового професійного світогляду у середовищі художників, що займалися предметною творчістю. Давався взнаки також загальний художньо-промисловий потенціал краю, який живився джерелами народних промислів.

Однак домінуюча лінія формування дизайнерської активності в Україні пролягла через інженерно-технічне середовище. З числа художників України кінця XIX — початку XX ст., а також пізніше, у 20-30-ті роки, можна назвати два чи три десятки людей, твор­чість яких певною мірою торкалася дизайнерської галузі. Тим часом серед інженерів-конструкторів кількість фахівців, які мали художню підготовку та у своїй проектній роботі осмислювали естетичні проблеми техніки, налічувалися сотні.

Розглянемо деякі матеріали щодо цього.

По-перше, вищі технічні школи в Україні мали у розкладі занять предмети художньо­го циклу. Наприклад, у Харківському технологічному інституті на І курсі малюванню відводилося чотири години на тиждень. На І і II курсах викладалися також архітектура, лінійна перспектива, теорія тіней, архітектурне й технічне креслення. На III курсі була дисципліна «Архітектурне проектування». Усе це - для студентів машинобудівних спеціальностей, тобто майбутні інженери отримували освіту, яка мала елементи дизайнерської підготовки. Вони йшли згодом працювати у конструкторські бюро на промислові під-приємства краю.

75

По-друге, представниками інженерних кіл Харкова було висунуто наукові ідеї, пов'язані з естетичним осмисленням проблем техніки, котрі визначали вектор розвитку ивайну у промисловості регіону. Так, ще наприкінці XIX ст. В.Кирпичов звертався до проблеми краси у техніці. На початку XX ст. свої трактування краси у техніці висловив Й.Столяров. Протягом 20-х років вийшло з друку 15 робіт з історії техніки В.Данилевського — інженера та письменника. Він обстоював інтегративний погляд на світ техніки, орієнтуючи читачів на розглядання техніки з широких загальнокультурних позицій.

Відтак злет теоретичної думки в інженерному середовищі Харкова, її налаштованість на вирішення не лише суто технічних, а й гуманітарних проблем, дали відчутні результа-ти v галузі проектної практики. Впродовж першої третини XX ст. харківськими заводами було випущено низку першокласних для свого часу виробів у таких галузях промисловості як паротягобудування, літакобудування, сільськогосподарське машинобудування, електромашинобудування, гірничошахтне обладнання, верстатобудування, вело-та мото-цмлобудування і деяких інших галузях.

Процеси, подібні до того, що відбувалося у Харківському регіоні, проходили і в інших промислових районах України.

Таким чином, певні особливості сприйняття Україною тенденцій формування дизайнерської професії мали місце. Вони визначалися здебільшого тим, що зародки становлення нової професії відчувалися у середовищі всебічно освіченої інженерно-технічної еліти.

87

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]