- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
Приклад 4.
Обчислити границі:
а)
б)
в)![]()
Розв´язання.
а)
;
б)
;
в)
.
6. Друга важлива границя
Розглянемо дві числові послідовності:
і
.
Покажемо, що вони мають такі властивості:
1) xn<yn, n≥1;
2) послідовність xn строго зростаюча;
3) послідовність уп строго спадаюча.
Доведення.
Оскільки
,
то властивість 1 доведена.
Властивості 2) і 3) доводимо за допомогою нерівності Коші:
,
де
.
Застосуємо
цю нерівність до числової множини, яка
містить число 1, а також п
чисел
:
1,
,
,
...,
,
де
.
Отримаємо:
,
або піднесемо обидві частини нерівності
до степеня п+1:
,
звідки випливає властивість 2), оскільки
наступний член послідовності є більшим
за попередній.
Аналогічно
для доведення властивості 3) застосуємо
нерівність Коші до числової множини,
що містить 1 і п
чисел
,
деп≥2,
:
або
піднесемо обидві частини нерівності
до степеня п+1:
,
що доводить властивість 3).
З доведеного вище випливає нерівність:
х1<x2<…<xn<xn+1<yn+1<yn<…<y2<y1,
.
Отже послідовність хп
зростаюча
і обмежена. Тоді за теоремою про границю
монотонної функції (теорема
2.4.)
вона має границю, яку позначають буквою
«е»
(це позначення належить Л.Ейлеру):
![]()
Оскільки
послідовність уп
спадаюча і обмежена знизу, то за тією ж
теоремою вона теж має границю, а оскільки
,
то
.
Доведено, що е – ірраціональне число. Ш.Ерміт довів, що воно крім того ще й транцендентне, тобто не є коренем ніякого алгебраїчного рівняння з цілими коефіцієнтами. Його наближене значення з точністю до 10-15 дорівнює 2,718281828459045. Число е широко використовується в математиці та її застосуваннях. Досить часто приходиться зустрічатися з логарифмами за основою е, які називаються натуральними або неперовими (на честь шотландського математика Дж. Непера – винахідника логарифмів) логарифмом числа х.
Теорема
2.8.
![]()
Доведення.
Спочатку покажемо, що
.
Нехай
х≥1
і f(x)=n,
тоді п≤х<п+1,
тоді
,
(2.3).
Якщо
х→+∞,
то п→+∞,
тоді за формулою
маємо:
,
,
застосувавши до (2.3) теорему про границю
проміжної функції (теорема
2.3), дістанемо:
,
що й треба було довести.
Тепер розглянемо х→-∞, х≤-1. Введемо нову змінну у= -х, тоді:

Об´єднавши
обидва випадки дістанемо
,
що й треба було довести.
Зауваження.
1.
-
друга важлива границя;
2.
Поклавши в
![]()
,у→0,
отримаємо
-
теж друга важлива границя.
3.
Наслідками з другої важливої границі
є:
,
,
,
,
.
4. При обчисленні границь, пов´язаних з числом е, часто використовують теорему 4 п.3 про граничні переходи.
Приклад 5.
Знайти границі:
а)
б)
в)
г)
д)![]()
Розв'язання.
а)
![]()
Якщо
порівняти умову з другою важливою
границею, то бачимо, що є необхідність
перетворити дріб таким чином, щоб у
чисельнику була 1, тобто
.
Тепер є необхідним, щоб степінь дорівнювала
виразу, що знаходиться у знаменнику,
тобто
,
для цього треба її поділити та помножити
на 4. Маємо:
;
б)
![]()
Аналогічно до прикладу а), але тут треба ділити на (-4) для того, щоб в дужках отримати дію додавання. Маємо:
;
в)
![]()
Внесемо нову змінну у=3х, тоді х=у/3, при х→0 у→0, маємо другу важливу границю:
;
г)
![]()
Розглянемо
дріб і представимо його у вигляді
:
Тепер
необхідно, щоб степінь, до якого буде
підноситися отриманий вираз, містив
дріб
.Отже,
маємо:
.
д)
![]()
Використаємо
наслідок з другої важливої границі:
.
Для цього введемо нову змінну:у=х-10,
тоді при х→10
у→0, маємо:

