- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
Приклад 5.
Знайти найбільше і найменше значення функції на відрізку.
Розв’язання.
1) Знайдемо стаціонарні точки. Маємо: , . Обидві точки належать вказаному відрізку.
2) Обчислюємо значення функції в точках , а також на кінцях відрізка, тобто в точках:
3) Отже, найбільше значення ,.
Нехай тепер функція y=неперервна на інтервалі(a;b). Така функція може і не мати найменшого та найбільшого значень. Але в нагоді може стати така теорема.
Теорема 4.7. Нехай точка х0 – єдина стаціонарна точка диференційовної на інтервалі (a;b) функції y=f(x), причому f’(x)>0 на (a; х0) і f’(x)<0 на (х0 ;b) (f’(x)<0 на (a; х0) і f’(x)>0 на (х0 ;b)). Тоді функція y=f(x) досягає в цій точці найбільшого (найменшого) значення на цьому інтервалі.
Під час розв’язування практичних задач буває наперед відомо, що функція має лише найбільше або лише найменше значення. Тоді задача зводиться до знаходження критичних точок функції, які належать (a;b). Якщо критична точка єдина, то саме в ній функція набуває найбільшого (найменшого) значення.
Приклад 6.
Число 8 розкласти на два додатних доданки так, щоб сума їхніх кубів була найменшою.
Розв’язання.
Нехай перший доданок х, тоді другий – (8-х). Оскільки за умовою доданки додатні, то х є (0; 8). Складемо функцію у=х3+(8-х)3 і знайдемо її похідну: у'=3х2- 3(8-х)2. Прирівняємо похідну до нуля і розв’яжемо отримане рівняння. 3х2- 3(8-х)2=0 х2- 64+16х-х2=0 16х=64 х=4. Це єдина критична точка і є точкою локального мінімуму. За теоремою 4.7 функція набуває в цій точці найменшого на інтервалі (0; 8) значення. Отже, перший доданок 4, другий – (8 – 4)=4.
4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
Означення 4.5. Крива називаєтьсяопуклою на інтервалі , якщо всі її точки, крім точки дотику, лежать нижче довільної її дотичної на цьому інтервалі (на рис. 13- 1).
Означення 4.6. Крива називаєтьсявгнутою на інтервалі , якщо всі її точки, крім точки дотику, лежать вище довільної її дотичної на цьому інтервалі (на рис. 13- 2).
Означення 4.7. Точкою перегину називається така точка кривої, яка відділяє її опуклу частину від вгнутої.
Інтервали опуклості і вгнутості знаходять за допомогою такої теореми.
Теорема 4.8. Якщо друга похідна двічі диференційовної функції від’ємнана інтервалі, то криваопукла на данному інтервалі, якщо друга похідна додатна, то крива вгнута на.
З теореми 4.8 випливає, що точками перегину кривої можуть бути лише точки, в яких друга похіднадорівнює нулю або не існує. Такі точки називаютькритичними точками другого роду.
Встановимо достатні умови існування точки перегину.
Теорема 4.9. Нехай х0 – критична точка другого роду функції . Якщо при переході через точкух0 похідна f''(x) змінює знак, то точка (х0; f(x0)) є точкою перегину кривої .
Приклад 7.
Знайти інтервали опуклості і вгнутості та точки перегину кривої у=х4-6х2+5.
Розв’язання.
1) Область визначення - R.
2) Знайдемо другу похідну: у'=4х3-12х; у''=12х2 – 12. Критичні точки другого роду х1= - 1, х2= 1. Інших критичних точок нема, бо друга похідна визначена на R.
3) Розбиваємо область визначення на інтервали (- ∞; - 1), (- 1; 1), (1; +∞) і визначаємо знак другої похідної на кожному з них. На інтервалі (- ∞; - 1) у''(х)>0, тому крива вгнута, на (- 1; 1) у''(х)<0 – крива опукла, на інтервалі (1; +∞) у''(х)>0 – крива вгнута. Точки ( -1; 0), (1;0) – точки перегину кривої.