- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
Приклад 7.
Обчислити
![]()
Розв´язання.
Тут
P(n)=3n2-4n+5,
Q(n)=n3-8n,
які при
мають границею нескінченність,m=2,
k=3,
тому ділимо кожен член многочленів на
n3
і з´ясовуємо
до чого прагне кожен з отриманих членів.

Зауваження. Проміжні дії позначають в квадратних дужках.
Приклад 8.
Обчислити:
1)
2)
3)![]()
Розв´язання.
1)
;
2)
;
3)
.
Зауважимо, що тут не відбувається ділення на нуль, оскільки знаменник лише прагне до нуля, але йому не дорівнює, а при діленні на дуже маленьке число отримується дуже велике, тому отримали нескінченність.
Проаналізуємо отримані відповіді приклада 8. В прикладі 8.1. степені чисельника і знаменника однакові і в результаті отримали відношення коефіцієнтів при старших степенях ( в чисельнику – число 5, в знаменнику – (-1)). В прикладі 8.2. степінь чисельника менше за степінь знаменника, це означає, що знаменник прямує до нескінченності швидше ніж чисельник, а отже їх відношення буде дорівнювати нулю. В прикладі 8.3., навпаки, степінь чисельника більше за степінь знаменника, це означає, що чисельник прямує до нескінченності швидше ніж знаменник, а отже їх відношення дорівнює нескінченності. Маємо ще таке правило.
Правило.
Для того, щоб
обчислити границю числової послідовності
при
,
яка задається як відношення двох
многочленів
однієї змінної п степенів т і к відповідно,
і кожен з яких має границю, що дорівнює
нескінченності, необхідно порівняти
ці степені, якщо:
1. т=к, то границя дорівнює відношенню коефіцієнтів при старших степенях заданих многочленів;
2. m<k, то границя дорівнює нулю;
3. m>k, то границя дорівнює нескінченності.
Правило.
Для того, щоб
обчислити границю числової послідовності
при
,
яка задається як многочлен, який містить
ірраціональні вирази, необхідно помножити
його та поділити на вираз, спряжений до
заданого.
Приклад 9.
Обчислити
![]()
Розв´язання.
![]()
Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
Означення границі функції за Гейне і за Коші.
Властивості функцій, які мають границю в точці.
Арифметичні властивості границь функції.
Границя функції на нескінченності.
Перша важлива границя.
Друга важлива границя.
7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
Р
озглянемо
функціюy=f(x),
де аргумент змінюється неперервно
(набуває всіх значень з певного проміжку
(a;b),
крім, можливо, однієї внутрішньої точки
даного проміжку)
Наприклад. Розглянемо функцію f(х) =х2+1 , коли х наближається
до числа 2.
Як видно з рисунка 2, коли х наближається до числа 2 зліва або справа, то значення функції наближається до числа 5, тобто ці значення мало відрізняються від числа 5. Отже, значення функції f(х)=х2+1 при х→2 має границею число 5.
Записують
це так:
![]()
З геометричної точки зору попередній приклад
можна пояснити так. Якщо на осі Оу побудувати відрізок завдожки 2ε з центром в точці 5 (його називають ε-околом точки), то всі значення функції, які містяться в ньому будуть
задовольняти нерівність 5-ε<f(x)<5+ε, або -ε<f(x)-5<ε,
або за властивостями модуля: |f(x)-5|<ε. Проте поведінка функції залежить від значень, яких набуває аргумент х. З´ясуємо геометрично, для яких х виконується отримана нерівність. Для цього опустимо з кінців відрізка [5-ε; 5+ε] перпендикуляри на вісь Ох. Позначимо отриманий відрізок на осі Ох через [2-δ; 2+δ], отже в нього потраплять всі значення аргумента, при яких значення функції потраплять в ε-окіл точки 5. Алгебраїчно це означає, що при |x-2|<δ | f(x)-5|<ε.
Можна
зробити такі висновки.
Якщо число А
є границею
функції
y=f(x) при
х→х0,
то значення функції як завгодно близько
наближаються до числа А,
коли значення аргументу х
як завгодно
близько наближаються до числа х0.
Наприклад.
Розглянемо
функцію
,
колих
наближається до числа 3. На відміну від попереднього прикладу, функція в точці 3 є невизначеною, тому скористаємось її графіком (рис.3). Як видно з нього, при х→3 функція має границею число 6.
Отже,
.
Значення
δ>0 для
будь-якого наперед заданого числа
ε>0 можна
знайти алгебраїчним способом, розв´язавши
відповідну нерівність |f(x)-А|<ε
відносно |x-x0|.
Так для попереднього прикладу задамо
ε>0
і знайдемо відповідне значення δ>0,
таке щоб для
всіх х≠3
і таких, що |x-3|<δ
виконувалось
|f(x)-6|<ε.
Матимемо:
.
Розв´яжемо
цю нерівність відносно |x-3|.
Враховуючи, що х≠3,
маємо:
.
Отже в даному випадку за δ
можна взяти δ=ε.
Існують такі два означення функції в точці: за Гейне (через послідовності) та за Коші (через ε-δ-окіл).
Означення
2.1.
(означення
границі функції в точці за Гейне).
Нехай функція
визначена в околі Х точких0
крім можливо самої точки х0.
Число А
називається
границею
функції
в точці х0,
якщо для будь-якої послідовності
числові послідовності
мають своєю границею числоА.
Позначення:
.
Означення
2.2. (означення
границі функції в точці за Коші).
Нехай функція
визначена в околі Х точких0,
крім, можливо, самої точки х0.
Число А
називається границею
функції
в точці х0,
якщо для будь-якого ε>0
існує δ(ε)
>0, що для
всіх х
із околу Х, таких, що
,
виконується нерівність
.
Означення за Гейне і за Коші – еквівалентні.
У
наведених вище означеннях границі
вважалося, що х
прямує до х0
довільним способом: залишаючись меншим
від х0
(зліва від х0),
більшим х0
(справа від
х0)
чи коливаючись навколо
х0
, тобто
, набуваючи значень то менших, то більших
відх0
(то зліва то справа від
х0),
як амплітуда затухаючих коливань
маятника. У зв’язку з цим вводяться
поняття односторонніх
границь.
Означення
2.3. Нехай
функція
визначена в деякому околі точких0.
Число А
називається границею функції зліва
(або лівосторонньою)
в точці х0,
якщо для будь-якого ε>0
існує δ(ε)
>0 таке, що
при
виконується нерівність
.
Позначають

Означення
2.4. Нехай
функція
визначена в деякому околі точких0.
Число В
називається границею функції справа
(або правосторонньою)
в точці х0,
якщо для будь-якого ε>0
існує δ(ε)>0
таке, що при
виконується нерівність
.Позначають
.
