- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
Теорема 1.6. Якщо числова послідовність (хп) має границю, то вона єдина.
Доводиться методом від супротивного і пропонується на самостійний розгляд читачем.
Теорема 1.7. Границя суми (різниці) скінченного числа збіжних числових послідовностей дорівнює сумі (різниці) границь цих послідовностей.
Доведення. Нехай задано к збіжних числових послідовностей: (хп), (уп), ..., (zп), та їх суму (wn)= (хп)+ (уп)+...+(zп).
Доведемо,
що
,
деА, В,..., W–
сталі числа. За теоремою
1.3. різниця
між збіжною послідовністю та її границею
є величина нескінченно мала, тому збіжну
послідовність можна подати у вигляді
суми границі та нескінченно малої
величини: (хп)=A+(αп)
(уп)=B+(βп)...,
(zп)=W+(γп),
де (αп),
(βп)...,
(γп)-
нескінченно
малі.
Отже сума заданих збіжних числових
послідовностей можна подати у
вигляді:(wn)=(A+B+…+W)+(αп+βп+...+γп),
де вираз у других дужках є нескінченно
малою величиною за властивістю нескінченно
малих. Тоді за теоремою
1.3. вираз у
перших дужках і є границею для (wn),
що й треба було довести. Оскільки різницю
двох виразів можна подати у вигляді
суми (за означенням різниці), то теорема
доведена повністю.
Приклад 5.
Знайти
границю суми та різниці двох послідовностей:
,![]()
Розв´язання
Розглянемо
дві послідовності
,
очевидно, що
,
,
оскільки
-
нескінченно мала числова послідовність,
то
.
Затеоремою
1.7. послідовність
збіжна, її границя
.
Послідовність
збіжна, її границя
.
Теорема 1.8. Границя добутку скінченого числа збіжних числових послідовностей дорівнює добутку границь цих послідовностей.
Доведення. Нехай задано к збіжних числових послідовностей: (хп), (уп), ..., (zп), та їх добуток (wn)= (хп) (уп)...(zп). Доведемо, що
,
де A,
B,...,
W–
сталі числа. Доведемо теорему спочатку
для двох послідовностей. За теоремою
1.3. (хп)=A+(αп),
(уп)=B+(βп),
тоді маємо:
(wn)=(хп)(уп)=AB+(Bαп+Aβп+αпβп),
де вираз у других дужках є нескінченно
малою величиною за властивістю нескінченно
малих. Тоді за теоремою
1.3. вираз у
перших дужках і є границею для (wn),
що й треба було довести.
Розглянемо
тепер три збіжні числові послідовності
(wn)=(хп)(уп)(tп).
Тоді:
,
оскільки для двох послідовнoстей
дана теорема є справедливою. Продовжуючи
аналогічно можна довести справедливість
твердження для скінченого числа числових
послідовностей.
Наслідки із теореми 1.8.
1) Сталий множник можна виносити за знак границі
,
с – сonst
2)
,
k
– натуральне число
Теорема
1.9.
Якщо послідовності (хп)
і
(уп)
- збіжні (уп)≠0,
n є
N то числова
послідовність
теж збіжна і виконується рівність
(
≠0)
Доведення.
Нехай
,
.
Тоді затеоремою
1.3. (хп)=A+(αп)
(уп)=B+(βп),
де
(αп),
(βп
) -
нескінченно
малі. Покажемо, що
.
Дійсно,
,
де другий дріб є нескінченно малою
величиною, тому
.
Теорема доведена.
Приклад 6.
Обчислити границі:
а)
б)
в)![]()
Розв´язання.
а)
,
оскільки
- нескінченно мала;
б)
(за наслідком 1 зтеореми
1.8. сталу
величину виносимо за знак границі, та
враховуємо приклад а));
в)
.
Наступні теореми подаємо без доведень.
Теорема 1.10. Якщо послідовність збіжна, то вона обмежена.
Зауваження. Згідно з теоремою 1.10., будь-яка збіжна послідовність обмежена. Обернене твердження не справджується. Таким чином, властивість обмеженості є тільки необхідною умовою збіжності числової послідовності.
З теореми 1.10. випливає умова розбіжності послідовності: якщо послідовність (уп) не є обмеженою, то вона розбіжна.
Теорема 1.11. Будь-яка обмежена та монотонна послідовність збіжна або, будь-яка обмежена зверху (знизу) неспадна (незростаюча) послідовність збіжна.
Теорема
1.12. Нехай
числові послідовності
,
,
мають границі і
та виконується нерівність
.
Тоді
має границю і ця границя дорівнює числу
A.
Теореми про граничні переходи.
1.
Якщо число а>0, а змінна хп
має скінченну границю, то має місце
формула
![]()
2.
Якщо число а>0, а змінна хп
приймає лише додатні значення і має
границю, що не дорівнює нулю, то має
місце формула:
,
тобто можна переходити до границі під
знак логарифма.
3.
Якщо змінна хп
має скінчену границю, то має місце
формула:
,
тобто можна переходити до границі під
знак кореня ( у випадку парного числа т
припускають, що хп>0
і корінь шукається арифметичний).
Для
обчислення границі числової послідовності,
яка задається як відношення двох
многочленів
існуєправило.
Для
того, щоб обчислити границю числової
послідовності при
,
яка задається як відношення двох
многочленів
однієї змінної п степенів т і к відповідно,
і кожен з яких має границю, що дорівнює
нескінченності, необхідно кожен член
заданих многочленів розділити на
найбільший степінь числа п, і з´ясувати
до чого прагне кожен з отриманих членів
заданого відношення.
Це правило спирається на властивості
дробу і зв´язок
нескінченно малої послідовності з
нескінченно великою послідовністю.
