- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
Приклад 2.
Знайти локальні екстремуми функції у=х4-х3.
Розв’язання.
1) Область визначення – всі дійсні числа, D(y)=R.
2) Знайдемо стаціонарні точки функції: у' =х3-3х2. х3-3х2=0 х2(х-3)=0 х=0 або х=3.
3) точок, в яких похідна не існує, нема. Тому розглянемо 3 інтервали: (-∞; 0), (0; 3), (3; +∞) і визначимо знак похідної на кожному з них. у'(-1)= -1-3= - 4; у'(1)= 1-3= - 2; у'(4)=64-48=16. Як бачимо, при переході через точку х=0 похідна не змінила знак, тому ця точка не є точкою локального екстремуму. При переході через точку х=3 похідна змінила знак з – на +, тому точка х=3 є точкою локального мінімуму.
4) Знайдемо локальний мінімуму функції: уmin=y(3)= ·81-27= - 6, 75
Теорема 4.5 (друга достатня умова існування екстремуму). Нехай точка є стаціонарною для функціїу=і нехай в околі цієї точки існує неперервна похідна другого порядку, яка не дорівнює нулю. Тоді, якщо, тоє точкоюлокального мінімуму, якщо , тоє точкоюлокального максимуму функції у=.
З теорем 4.3 і 4.5 випливає друге правило дослідження функції на локальний екстремум.
Щоб дослідити функцію у=на локальний екстремум,треба:
1) знайти область визначення функції;
2) знайти стаціонарні точки заданої функції (для цього треба розв’язати рівняння , з коренів цього рівняння вибрати тільки дійсні і ті, які є внутрішніми точками існування функції);
3) знайти похідну другого порядку в стаціонарній точці. Якщо в стаціонарній точці , тоє екстремальною точкою для функціїу=, а саме, точкоюмінімуму, якщо , і точкоюмаксимуму, якщо .
Приклад 3.
Дослідити на локальний екстремум: функцію .
Розв’язання.
1) оскільки задана функція є многочленом, то область визначення R.
2) Знаходимо похідну:. Прирівнюємо похіднудо нуля і розв’язуємо рівняння:Отримали стаціонарні точки:
3) Знаходимо похідну другого порядку: Підставляємо у вираз длязначенняі:Отже,є точкою локального максимуму,— точкою локального мінімуму функції, причому локальний максимум і мінімум відповідно дорівнюють.
Теорема 4.6 (третя достатня умова існування екстремуму). Нехай в околі стаціонарної точки х0 існує неперервна похідна f(n)(x), причому f(n)(x)≠0, f'(x)=f''(x)=…= f(n-1)(x)=0. Тоді:
1) якщо n – парне і f(n)(x)<0, то функція має в точці х0 локальний максимум;
2) якщо n – парне і f(n)(x)>0, то функція має в точці х0 локальний мінімум;
3) якщо n – непарне, то функція в точці х0 локального екстремуму не має.
Приклад 4.
Дослідити на екстремум в точці х=0 функцію у=ех+е-х+2cosx.
Розв’язання.
Маємо: у' = ех-е-х-2sinx, у'(0)=0; у''= ех+е-х-2cosx, у''(0)=0; у'''= ех-е-х+2sinx, у'''(0)=0; y(4)= ех+е-х+2cosx, y(4) (0)=4>0. Отже, задана функція в точці х=0 має локальний мінімум. ymin= y(0)=4.
3. Найбільше і найменше значення функції.
Нехай на відрізку задано неперервну функціюy=, тоді за теоремою Вейєрштрасса функція на даному відрізку досягає свого найбільшого і свого найменшого значень. Це може статися як всередині відрізка, так і на його кінцях.
Якщо функція набуває найбільшого значення всередині відрізка, то це найбільше значення є одночасно і один з максимумів (локальний максимум) заданої функції. Теж саме можна сказати про найменше значення функції. Але може бути й так, що одне із значень функція набуває всередині відрізка, а друге на одному з кінців.
Звідси випливає правило знаходження найбільшого та найменшого значень функції на відрізку :
1) знайти критичні точки функції;
2) обчислити значення функції в критичних точках, які належать відрізку, і на кінцях відрізка;
3) найбільше (найменше) значення серед утвореної множини і буде найбільшим (найменшим) значенням функції, заданої на відрізку .