- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
З ШКФ відомо, що тиск рідини на горизонтальну площадку занурену в рідину визначається за формулою
![]()
де
-
густина рідини,
-
прискорення вільного падіння (9,8 м/с),
-
глибина занурення,
-
площа площадки (тіла занурення).
Якщо ж тіло занурювати вертикально, то потрібно використовувати наступну формулу

9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
Нехай
f(x)
інтегровна для будь-якого скінченого
,
так що
існує.
Означення
3.2.
Границя
при
називаєтьсяневласним
інтегралом
від функції на нескінченному проміжку
і позначається так:
.
Якщо ця границя скінчена, то невласний інтеграл називається збіжним, а якщо не існує (в тому числі нескінченна), то —розбіжним.
Вважаючи,
що f(x)
— інтегровна для скінчених a
та b,
тобто
,
формули для обчислення невласних
інтегралів на нескінченному проміжку
мають вигляд
![]()
![]()
, де
![]()
Приклад 10.
Дослідити на збіжність інтеграл Діріхле
![]()
Для розв’язування задачі розглянемо такі три випадки:
р = 1.
інтеграл розбіжний.
p < 1.
,
інтеграл розбіжний.p > 1.

,
інтеграл
збіжний.
Отже,
інтеграл Діріхле збіжний при p>1,
та розбіжний при
.
Крім безпосереднього обчислення невласних інтегралів при дослідженні їх на збіжність існують і інші методи. Одним з таких методів можна встановити збіжність інтеграла Пуассона
,
особливість
якого полягає у тому, що первісна для
підінтегральної функції
не виражається через елементарні
функції.
В деяких випадках достатньо встановити лише збіжність чи розбіжність розглядуваного інтеграла, при цьому можна скористатися методом порівняння, що базується на такій теоремі:
Теорема
3.2. Якщо при
має місце нерівність
,
то із збіжності інтеграла
виходить збіжність інтеграла
або із розбіжності
випливає розбіжність
.
Звичайно, для порівняння вибирається інтеграл, збіжність якого відома, наприклад, інтеграл Діріхле.
Приклад 11.
Дослідити
збіжність інтеграла
.
Розв'язання.
.
—збіжний,
як інтеграл Діріхле із р
= 2 > 1, тому буде збіжним і
.
Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
Нехай
неперервна на проміжку
та прих
= а
має розрив 2-го роду.
Означення
3.3.
називаєтьсяневласним
інтегралом
від розривної (необмеженої) функції
.
Якщо ця границя існує, то інтеграл
називаєтьсязбіжним,
а якщо не існує, то — розбіжним.
Для обчислення таких невласних інтегралів використовують такі формули:
1)
— точка розриву
,
![]()
2)
— точка розриву
,
![]()
3)
— точка розриву
,
.
Зауваження.
До невласних інтегралів, які мають точку
розриву, що є внутрішньою для
,
не можна застосувати формулу
Ньютона-Лейбніца.
Приклад 12.
Обчислити
.
Розв’язування.
Неправильне
розв’язування.
.
Правильне
розв’язування.
,![]()
— точка розриву 2-го роду функції
— невласний.

інтеграл
розбіжний.
