- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
Інтегральне числення функції однієї змінної
Тема 1. Невизначений інтеграл
Поняття первісної та невизначеного інтегралу (надалі НІ).
Властивості НІ.
Табличні інтеграли.
Основні методи інтегрування
Метод безпосереднього інтегрування (МБІ)
Метод заміни змінної (МЗЗ)
Метод інтегрування частинами (МІЧ)
Метод інтегрування раціональних дробів (МІРД)
Метод інтегрування ірраціональних виразів (МІІВ)
Біноміальний диференціал
Інтегрування тригонометричних функцій (ІТФ)
Поняття первісної та невизначеного інтегралу
Нехай функція f(x) буде визначена на деякому проміжку (це може бути інтервал, півінтервал чи відрізок числової осі). Надалі, для зручності, будемо вважати, що всі функції визначені на одному й тому ж відрізку.
Означення 1.1. Функція F(x) визначена на , називаєтьсяпервісною функції на, якщо для всіхвиконується рівність.
Іншими словами функція F(x) + С, що являє собою загальний вигляд всієї множини первісних для функції f(x) на проміжку E, називається невизначеним інтегралом від функції f(x) на проміжку E і позначається
, ,
де — знак невизначеного інтеграла;
f(x) — підінтегральна функція;
f(x)dx — підінтегральний вираз;
dx — диференціал змінної інтегрування, що вказує по якій змінній ведеться інтегрування.
Геометричний зміст невизначеного інтеграла полягає у тому, що функція є рівняння однопараметричної сім’ї кривих, які одержуються одна з другої шляхом паралельного переносу вздовж осі ординат в залежності від значеньС (рис.15).
Приклад 1.
Знайти первісну для функції
Розв’язання.
Очевидно, що первісною буде бо
Виникає питання, скільки первісних має функція? Очевидно, що якщо функція має первісну для всіх то первісною буде також оскільки деС - довільне число. Тобто, справедлива лема
Лема 1.1. Якщо функція має первіснутодля неї первісною буде також функція де - стала.
Таким чином, якщо функція має хоча б одну первісну, то вона має безліч первісних, які відрізняються між собою сталими.
Означення 1.2. Сукупність всіх первісних функціїназивають невизначеним інтегралом від функції і позначають
де знак інтеграла,- підінтегральна функція,- підінтегральний вираз,- змінна інтегрування,первісна функції.
Властивості невизначеного інтеграла (ні).
Надалі для спрощення позначимо невизначений інтеграл абревіатурою НІ і наведемо п’ять його властивостей з доведенням.
Похідна від невизначеного інтеграла дорівнює підінтегральній функції
Доведення. Справедливість цієї властивості випливає з означення НІ та первісної, а саме
Диференціал від НІ дорівнює підінтегральному виразу
Доведення. Ця властивість випливає з означення диференціала та попередньої властивості. Таким чином
що й потрібно було довести.
Наступна властивість є наслідком властивостей 1 та 2.
НІ від диференціала деякої функції дорівнює сумі цієї функції та сталої
Сталий множник можна виносити за знак інтеграла
Доведення. Справді, врахувавши довільність вибору сталої з означення НІ випливає
Адитивна властивість. Інтеграл від суми (різниці) двох функцій дорівнює сумі (різниці) інтегралів від цих функцій
Доведення. Справді, врахувавши довільність вибору сталої з означення НІ випливає
Таблиця основних інтегралів
Операція знаходження невизначеного інтеграла називається операцією інтегрування. Ця операція є оберненою до операції диференціювання і тому будь-яку формулу виду можна записати у виглядіТаким чином з таблиці похідних нескладно отримати таблицю інтегралів, наприклад
Таблиця основних інтегралів
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
Щоб переконатись у справедливості цих інтегралів потрібно продиференціювати ліву і праву частини рівностей.