
- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
В попередніх пунктах ми розглянули основні властивості ВІ, які значно спрощують його обчислення, але не давали повної відповіді, як обчислювати ВІ. Вичерпну відповідь на це питання дає теорема Ньютона-Лейбніца, яка вважається основною теоремою інтегрального числення (в якій записано формулу Н – Л).
Теорема 2.3. (основна теорема інтегрального числення). Нехай маємо неперервну на відрізку [a,b] функцію f(х) і нехай F(х) – деяка її первісна на цьому ж відрізку, тоді справедлива рівність
Ця рівність відома під назвою формула Ньютона – Лейбніца.
Доведення.
Нехай маємо
визначений інтеграл
.
Нагадаємо, щоа,
b
– нижня і
верхня межа ВІ. Припустимо, що нижня
межа є постійною (а
= const),
а верхня буде змінюватись (b=x)
і тому значення такого інтеграла також
змінюватиметься. (Можна припустити, що
змінною буде нижня межа, а верхня
постійною, тоді потрібно скористатись
властивістю 9, а саме
).
Таким
чином
=Ф(х)
– це деяка функція, яка буде неперервною
на [a,b]
внаслідок неперервності f(x)
і тому можемо знайти похідну
Згідно означення ми отримали, що функція f (х) має дві первісні F(х) і Ф(х), для яких справедливо
оскільки
Тоді
(*)
Нехай тепер x=a, тоді за властивістю 4, маємо
Тепер значення С підставимо в (*)
Нарешті позначивши x=b і замінивши змінну t на змінну х отримаємо формулу Н-Л. Теорему доведено.
Для зручності можна застосовувати скорочений запис
Приклад 1.
Обчислити
Розв’язання.
Формула Ньютона – Лейбніца не тільки використовується як загальний підхід до знаходження визначених інтегралів, а й вказує на прямий зв'язок між невизначеним і визначеним інтегралами. Тому методи знаходження визначених інтегралів практично нічим не відрізняються від вивчених раніше для невизначених інтегралів.
5. Методи знаходження ві.
5.1. Метод безпосереднього інтегрування
Суть цього методу така ж, як і для одноіменного методу, що формулювався для невизначених інтегралів. Це метод полягає на використанні табличних інтегралів для знаходження первісних, а потім застосуванні формули Н-Л. Також доречно використовувати властивості ВІ, що значно спрощує обчислення.
Приклад 2.
Обчислити:
а)
б)
в)
Розв’язання.
а)
б)
Даний приклад можна розв’язувати по
аналогії з попереднім (розкласти на три
інтеграли, обчислити первісні, а потім
скористатись формулою Н-Л). Але
скориставшись властивістю 4 ()
можемо відразу отримати відповідь
в)
Зауваження. Типовою помилкою під час обчислення подібних прикладів є те, що вважають е3 не сталою, а функцією. Хоч змінної х цей вираз не містить, тому вона є повноцінною сталою, а інтеграл від сталої дорівнює самій сталій помноженій на змінну інтегрування (х).
5. 2. Метод заміни змінної
Коротко цей метод можна представити у вигляді формули
де f(x) – неперервна функція на відрізку [a, b]; x = j(t) – нова змінна, для якої справедливо
1) j(a) = а, j(b) = b;
2) j(t) и j¢(t) неперервні на [a, b];
3) f(j(t)) визначена на [a, b].
(Доведення аналогічне до доведення формули для невизначених інтегралів).