
- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
Властивості нескінченно малих послідовностей
1. Алгебраїчна сума скінченого числа нескінченно малих послідовностей є нескінченно мала послідовність.
Доведення.
Візьмемо дві нескінченно малі послідовності
(αп)
і
(βп)
і доведемо, що їх сума (wп)
теж нескінченно мала величина. Задамо
довільне додатнє число ε, тоді за
означенням нескінченно малих послідовностей
будемо мати:
і
(якщо ці околи для(αп)
і
(βп)
не співпадають,
то обидві ці нерівності будуть виконуватися
в найменшому з них). Оскільки за
властивостями модуля модуль суми не
перевищує суми модулів:
,
то у вказаному околі буде
,
а це доводить, що (wп)
– нескінченно мала послідовність. Нехай
тепер дана сума (wп)
трьох нескінченно малих доданків (αп),
(βп),
(γп).
Тоді суму (wп)
можна подати як суму двох нескінченно
малих wп=(αп+βп)+(γп).
А за доведеним вище сума двох нескінченно
малих послідовностей є нескінченно
мала, тому теорема справедлива й для
трьох нескінченно малих послідовностей.
Продовжуючи аналогічно можна довести
справедливість твердження для скінченого
числа нескінченно малих числових
послідовностей.
Приклад 3.
Довести,
що послідовність із загальним членом
,п=1,
2,... є нескінченно малою.
Розв´язання
Маємо
,
тобтоуп
є алгебраїчною сумою двох нескінченно
малих числових послідовностей, тоді за
властивістю
1 уп
– нескінченно мала послідовність.
2. Добуток нескінченно малої числової послідовності на обмежену послідовність є нескінченно малою числовою послідовністю.
Доведення.
Нехай (αп)
нескінченно
мала послідовність, а и(х)
– функція, яка обмежена в деякому околі
граничної точки:
.Доведемо,
що (иαп)
– нескінченно
мала. Задамо довільне додатне число ε,
тоді за означенням нескінченно малих
послідовностей будемо мати:
,
тоді:
,
що й доводить теорему.
Приклад 4.
Довести,
що послідовність із загальним членом
п=1,2,...
є нескінченно малою.
Розв´язання
Маємо
дві послідовності:нескінченно мала (оскільки
),
-
обмежена (оскільки
),
тому
-
нескінченно мала за властивістю 2.
3. Частка від ділення нескінченно малої величини на функцію, границя якої відмінна від нуля, є нескінченно малою величиною.
Доведення.
Нехай (αп)
нескінченно
мала послідовність, а и(х)
– функція, границя якої А
відмінна від нуля. Розглянемо функцію
і доведемо, що вона є обмеженою. Нехай,
наприклад,А>0.
Значення функції наближаються до
значення А
і в деякому
околі стануть більшими ніж, наприклад,
,
тобтои(х)>
,
тоді
,
а це означає, що
є обмеженою. Аналогічно доводиться
випадокА<0.
Тоді:
- є добуток нескінченно малої величини
на обмежену функцію, тому в силу
попередньої теореми
- нескінченно мала величина. Що й треба
було довести.
5. Нескінченно великі числові послідовності
Означення
1.9.
Послідовність (уп)
називається нескінченно
великою,
якщо, яке б не було число М>0,
існує таке число N=N(M),
що для всіх n>N
виконується нерівність
.
Тобто
.
Наприклад:
- нескінченно великі.
Якщо
члени нескінченно великої послідовності
починаючи з деякого номера є додатні,
то це позначають так:
,
а якщо від´ємні,
то:
.
Наприклад.
Послідовність уп=20-п
– від’ємна
нескінченно
велика, оскільки:
приn>20.
Теорема
1.4. Якщо (уп)
є нескінченно велика числова послідовність,
то послідовність
є нескінченно малою.
Доведення.
З означення
1.9. випливає,
що яке б не було число М>0,
існує таке число N=N(M),
що для всіх n>N
виконується нерівність
.
Нехай
,
деε
– довільне додатне число. Тоді
(n>N),
або для
маємо
(n>N),
тоді за означенням
-
нескінченно мала. Що й треба було довести.
Теорема
1.5. (обернена
теоремі 1.4.). Якщо послідовність
є
нескінченно малою і
для
всіхn=1,
2,…, то
послідовність
є нескінченно великою.
Доведення.
З означенням нескінченно малої числової
послідовності випливає, що для будь-якого
додатного числа
ε існує таке
число N,
що для всіх
n>N
виконується нерівність
.
Нехай
,
деМ
– довільне додатне число. Тоді
.
Позначимо
,
тоді
,
що й треба було довести.