
- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
4. Основні методи інтегрування
4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
Одним з найпростіших методів інтегрування є метод безпосереднього інтегрування, який полягає у використанні властивостей НІ та табличних інтегралів.
Приклад 2.
Обчислити невизначені інтеграли
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Розв’язання
а)
б)
в)
г)
4.2. Метод заміни змінної (мзз)
Суть методу можна сформулювати в наступній теоремі
Теорема
1.1. Нехай
функції
і
визначені на певних проміжках, причому
диференційована.
Тоді, якщо
має первісну
,
то справедливо
(*)
Доведення.
Оскільки
функція
визначена, то буде визначеною і первісна
Нагадаємо, що похідна від складеної
функції обчислюється за формулою
Таким чином, продиференціювавши (*), отримаємо
Остання рівність є правильною в силу означення первісної. Що й потрібно було довести.
Зауваження. На практиці не завжди підінтегральний вираз має класичний (для МЗЗ) вигляд
.
В такому випадку потрібно вводити в розгляд штучну функцію.
Приклад 3.
Обчислити невизначені інтеграли
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Розв’язання
а)
б)
в)
;
г)
.
4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
Формула
інтегрування частинами дає змогу звести
обчислення інтеграла
до обчислення більш простого інтеграла
використовуючи формулу
.
Приклад 4.
Обчислити невизначені інтеграли
а)
; б)
; в)
.
Розв’язання.
а)
.
Для
інтеграла
покладемо
,
.
Тоді
,
,
маємо
.
Зауваження. Якщо змінна х буде в степені 2, 3, … , то стільки ж разів потрібно застосувати формулу інтегрування частинами.
б)
.
Для
інтегралафункція
,
тоді
.
Звідси
,
а
.
Використовуючи
формулу інтегрування частинами
,
одержимо
.
в)
.
Інтеграли такого виду називають циклічними. Для них за и обирають тригонометричну функцію, а за v – експоненту, і інтегрують двічі. Маємо
Отримаємо:
звідки
.
Метод інтегрування раціональних дробів (МІРД)
Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
,
де
В залежності від вигляду підінтегральної функції розрізняють наступні способи обчислення інтегралів.
І. Метод внесення під диференціал або МЗЗ
,
ІІ.
Використовуючи підстановку
;
обчислюють інтеграли виду
.
,
де
.
Перший інтеграл обчислюється безпосередньо, а другий за рекурентною формулою
.
ІІІ. Використовується метод невизначених коефіцієнтів для інтегралів виду
І.
Якщо
ІІ.
Якщо
ІІІ.
Якщо
IV.
Якщо
(*)
Для знаходження сталих Аі, Вj, Ck..., найчастіше користуються так званим методом невизначених коефіцієнтів. Так, наприклад, зводимо праву частину рівності (*) до спільного знаменника, який дорівнює многочлену Q(х). В результаті з рівності (*) дістанемо два рівні дроби з однаковими знаменниками. Отже, і чисельники цих дробів тотожно рівні. В лівій частині рівності чисельником є заданий многочлен R(х), а в правій частині — многочлен від змінної х, коефіцієнти якого містять невідомі Аі, Вj, Ck.... Прирівнюючи коефіцієнти при однакових степенях х, дістанемо систему к лінійних алгебраїчних рівнянь, з якої можна визначити шукані невідомі Аі, Вj, Ck...