
- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
Приклад 2.
Знайти
локальні екстремуми функції у=х4-х3.
Розв’язання.
1) Область визначення – всі дійсні числа, D(y)=R.
2)
Знайдемо стаціонарні точки функції: у'
=х3-3х2.
х3-3х2=0
х2(х-3)=0
х=0
або х=3.
3) точок, в яких похідна не існує, нема. Тому розглянемо 3 інтервали: (-∞; 0), (0; 3), (3; +∞) і визначимо знак похідної на кожному з них. у'(-1)= -1-3= - 4; у'(1)= 1-3= - 2; у'(4)=64-48=16. Як бачимо, при переході через точку х=0 похідна не змінила знак, тому ця точка не є точкою локального екстремуму. При переході через точку х=3 похідна змінила знак з – на +, тому точка х=3 є точкою локального мінімуму.
4)
Знайдемо локальний мінімуму функції:
уmin=y(3)=
·81-27=
- 6, 75
Теорема
4.5
(друга
достатня умова існування екстремуму).
Нехай точка
є стаціонарною для функціїу=
і нехай в околі цієї точки існує неперервна
похідна другого порядку
,
яка не дорівнює нулю
.
Тоді, якщо
,
то
є точкоюлокального
мінімуму,
якщо
,
то
є точкоюлокального
максимуму
функції
у=
.
З теорем 4.3 і 4.5 випливає друге правило дослідження функції на локальний екстремум.
Щоб
дослідити функцію у=на локальний екстремум,треба:
1) знайти область визначення функції;
2)
знайти стаціонарні точки заданої функції
(для цього треба розв’язати рівняння
,
з коренів цього рівняння вибрати тільки
дійсні і ті, які є внутрішніми точками
існування функції);
3)
знайти похідну другого порядку в
стаціонарній точці. Якщо в стаціонарній
точці
,
то
є екстремальною точкою для функціїу=
,
а саме, точкоюмінімуму,
якщо
,
і точкоюмаксимуму,
якщо
.
Приклад 3.
Дослідити
на локальний екстремум: функцію
.
Розв’язання.
1) оскільки задана функція є многочленом, то область визначення R.
2)
Знаходимо похідну:.
Прирівнюємо похідну
до нуля і розв’язуємо рівняння:
Отримали стаціонарні точки:
3)
Знаходимо похідну другого порядку:
Підставляємо у вираз для
значення
і
:
Отже,
є точкою локального максимуму,
— точкою локального мінімуму функції
,
причому локальний максимум і мінімум
відповідно дорівнюють
.
Теорема 4.6 (третя достатня умова існування екстремуму). Нехай в околі стаціонарної точки х0 існує неперервна похідна f(n)(x), причому f(n)(x)≠0, f'(x)=f''(x)=…= f(n-1)(x)=0. Тоді:
1) якщо n – парне і f(n)(x)<0, то функція має в точці х0 локальний максимум;
2) якщо n – парне і f(n)(x)>0, то функція має в точці х0 локальний мінімум;
3) якщо n – непарне, то функція в точці х0 локального екстремуму не має.
Приклад 4.
Дослідити на екстремум в точці х=0 функцію у=ех+е-х+2cosx.
Розв’язання.
Маємо: у' = ех-е-х-2sinx, у'(0)=0; у''= ех+е-х-2cosx, у''(0)=0; у'''= ех-е-х+2sinx, у'''(0)=0; y(4)= ех+е-х+2cosx, y(4) (0)=4>0. Отже, задана функція в точці х=0 має локальний мінімум. ymin= y(0)=4.
3. Найбільше і найменше значення функції.
Нехай на відрізку
задано неперервну функціюy=
,
тоді за теоремою Вейєрштрасса функція
на даному відрізку досягає свого
найбільшого і свого найменшого значень.
Це може статися як всередині відрізка,
так і на його кінцях.
Якщо функція набуває найбільшого значення всередині відрізка, то це найбільше значення є одночасно і один з максимумів (локальний максимум) заданої функції. Теж саме можна сказати про найменше значення функції. Але може бути й так, що одне із значень функція набуває всередині відрізка, а друге на одному з кінців.
Звідси
випливає правило
знаходження
найбільшого та найменшого значень
функції на відрізку
:
1) знайти критичні точки функції;
2) обчислити значення функції в критичних точках, які належать відрізку, і на кінцях відрізка;
3)
найбільше (найменше) значення серед
утвореної множини і буде найбільшим
(найменшим) значенням функції, заданої
на відрізку
.