- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
3. Границя числової послідовності.
Розглянемо
числову послідовність
і обчислимо її перших п’ять членів:
.
Зобразимо їх на координатній прямій
(рис.1).
Я
к
бачимо, із збільшенням номера члена
послідовності, самі члени послідовності
все більше і більше наближаються до
числа 1. Оскільки відстанню між числами
є не що інше, як модуль їх різниці, то
для даної послідовності можна стверджувати,
що |yn-1|<|yn-1
--1|.
Зрозуміло, що при зростанні числа п
члени заданої послідовності будуть
дедалі менше відрізнятися від числа 1.
Наприклад 100й
член послідовності (тобто п=100):
,
а 1000й
-
.
Як бачимо із зростанням числап
можна підібрати якесь досить мале число
ε>0 (епсілон),
таке
що |yn-1|<ε,
починаючи
з певного номера члена послідовності.
Наприклад, для ε=0,2
таким членом буде у5
(N=5),
оскільки
|y5
-1|=|
-1|<0,2;
а для ε=0, 011
таким членом
буде у100
(N=100).
В
цьому випадку кажуть, що число 1 є границею
заданої числової послідовності при п
що прагне до нескінченності
.
Означення
1.6. Число
А називають
границею
числової послідовності уп,
якщо для будь-якого ε
> 0 (епсілон)
існує номер члена послідовності N(ε)
(ен велике
від епсілон), що для всіх п
> N(ε)
виконується
нерівність
.
Позначення:
.
Читають: границя числової послідовностіуп
при п,
що прагне до нескінченності, дорівнює
А.
У
нашому випадку
.
Якщо числова послідовність уп має границю, то вона називається збіжною. Якщо числова послідовність границі не має, то вона називається розбіжною.
Приклад 1
Обчислити
границю послідовності
.
Розв´язання
Запишемо
кілька її членів:
Як
бачимо, члени цієї послідовності прямують
до 1. Перевіримо наше припущення. За
означенням границі, якщо ми знайдемо
таке числоN,
що для всіх
п
> N(ε) буде
виконуватися: |yп
-1|=|
-1|<
ε, то А=1
– границя (уп).
Маємо:
,
,
,
.
Тобто існує таке числоN.
Наприклад,
при ε=0,01
,
тобто починаючи із 100го
члена послідовності, відстані між ними
і числом 1 буде менше 0,01.
Тому
.
Приклад 2
Довести,
що
.
Розв´язання
За
означенням границі це означає, що існує
таке N(ε),
що для всіх п>N(ε)
виконується
нерівність
.
Тоді:
,
,
.
Отже при
,
границею заданою послідовності є число
2.
4. Нескінченно малі числові послідовності
Означення
1.7.
Послідовність уп=f(n)
n=1, 2,..
називається нескінченно
малою,
якщо
.
Тобто, іншими словами, послідовність єнескінченно
малою,
якщо члени її послідовності із зростанням
п,
починаючи з деякого номера, прямують
до нуля.
Наприклад:
є нескінченно малими.
Оскільки
за означенням границі числової
послідовності має виконуватися
нерівність:
,
то можна дати ще таке означення нескінченно
малої числової послідовності.
Означення
1.7'. Числова
послідовність (уп)
називається нескінченно
малою,
якщо для будь-якого додатного числа ε
існує натуральне число N(ε)
таке, що для всіх п
> N(ε)
виконується
![]()
Слід зауважити, що деякі члени нескінченно малої числової послідовності можуть бути досить великими числами, але, починаючи вже з деякого номера, їх члени прямують до нуля.
Позначають нескінченно малі числові послідовності (αп), (βп), (γп) ...
Теорема
1.1.
Якщо
,
то послідовність (αп)=(уп-А)
є нескінченно малою.
Доведення.
За означенням границі для будь-якого
додатного числа ε
існує натуральне число N(ε)
таке, що для всіх п
> N(ε)
виконується
,
тобто
,
а отже, (αп)
– нескінченно мала послідовність за
означенням. Що й потрібно було довести.
Теорема 1.2. Якщо різниця між уп і числом А є нескінченно малою послідовністю, то А є границею послідовності (уп).
Доведення.
Позначимо αп=уп-А,
де (αп)
- нескінченно мала послідовність за
умовою теореми. Тоді за означенням для
будь-якого додатного числа ε
існує натуральне число N
таке, що для всіх п
> N(ε)
виконується
,або
.
Тоді за означенням границі
.
Що й потрібно було довести.
Доведені дві теореми можна об’єднати в одну.
Теорема 1.3. Для того, щоб границя числової послідовності дорівнювала числу А необхідно і достатньо, щоб різниця (уп-А) була нескінченно малою числовою послідовністю.
Звідси маємо ще таке означення границі.
Означення 1.8. Число А називається границею числової послідовності (уп), якщо різниця між уп і числом А є нескінченно малою послідовністю, тобто (уп-А)=(αп), де (αп) – нескінченно мала послідовність.
