
- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
Оскільки диференціал функції дорівнює добутку її похідної на диференціал незалежної змінної, то властивості диференціала можна легко отримати із відповідних властивостей похідної. Якщо u та v диференційовні функції від х, с- стала, то маємо такі правила знаходження диференціалів:
;
;
;d(cu)=cdu.
Розглянемо
диференціал складеної функції. Нехай
y=f(и(x)), функція
у=f(u)
диференційовна в точці u0,
функція
u=и(x)
диференційовна в точці х0,
причому u0=и(x0).
Тоді dy=(f(и(x)))х′dxdy=f
′(и)du,тобто,
dy=y′dx.
Отже, диференціал складеної функції має той самий вигляд, що і диференціал простої. Цю властивість називають інваріантністюдиференціала.
Приклад 2.
Знайти
диференціал функції y=ln
cos 4x
: а) для
довільних значень х
і
dx; б) для х=і
dx=0,1.
Розв’язання.
а)
Користуючись формулою для обчислення
диференціала, знаходимо: dy=(
ln cos 4x
)'dx=4·(-sin
4x)·dx=
-4tg
4xdx;
б)
якщо х=і
dx=0,1,
то dy=-4
tg
·0,1=
-4·1· 0,1= -0,4.
3. Застосування диференціала.
Диференціал функції використовують для обчислення наближеного значення функції.
Відомо, що для
диференційованої функції має місце
рівність:
причому
0,
якщо∆х
0.
Тоді
і
,
або
.
Приклад 3.
Обчислити
наближено
.
Розв’язання.
Нехай
.
Оскільких0+∆х=4,01,
то х0=4,
∆х=0,01.
Обчислимо
=
=2.
Обчислимо значення похідної функції в
точціх0=4:
f'(x)=
f'(4)=0,25.
Тоді
=0,25·0,01=0,0025.
Маємо:
=2+0,0025=2,0025.
4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
Нехай функція y=f(x )є диференційовною, x є [а;b], її похідна f ′(x0) – функція, яка є також диференційовною. Тоді можна знайти похідну (f ′(x))′=f ′′(x) – це похідна другого порядку, або друга похідна функції y=f(x ).
Наприклад. Знайти
похідну 2-го порядку функціїозначає знайти похідну цієї функції:
і отриману функцію продиференціювати:
.
Аналогічно можна означити похідну 3-го, 4-го і вищих порядків. В загальному випадку маємо таке означення:
Означення 2.4. Похідну першого порядку (якщо вона існує) від похідної (n-1)-го порядку функції y=f(x )називають похідною n-ого порядку або n-ою похідною цієї функції.
Позначення:
,уIV…або
,у(4),
або
.
Механічний зміст другої похідної полягає у наступному: прискорення – це є друга похідна по часу від переміщення.
Справедливі формули:
1) якщо у= сf (х), де с = соnst, а функція у=f (х) має в деякому околi точки х похідні до п-го порядку, то y(n)=c f (n)(x);
2) якщо у=(f1(х)±f2(х)±...±fm(x)), де функції у=fк(х), к = 1,2, ..., т, в точці х і деякому її околі мають похідні до n-го порядку, то
у(n) = (f1(n) (х) ± f2(n) (х) ± ...± fm(n) (x);
3) якщо функції у=f1 (х) i у= f2 (х) в точці х і в деякому її околі мають похідні до n-го порядку включно, то для похідної n-го порядку від добутку у = f1 (х)f2 (х) має місце формула Лейбніца
,
де
— кількість
комбінацій з п
елементів
по к,
,при
цьому вважають, що f1(0)(x)=f1(x),
f2(0)(x)=f2(x).
Розглянемо похідні вищих порядків неявно заданої функції. Нехай функція y=f(x) задана неявно рівністю F(x,y)=0. Диференціюючи цю рівність по х і розв’язуючи отримане рівняння відносно похідної у', знайдемо першу похідну. Щоб знайти другу похідну, потрібно продиференціювати першу похідну і в отримане співвідношення підставити її значення. Продовжуючи диференціювання, можна знайти похідні будь-якого порядку (якщо вони існують). Всі вони будуть виражатися через незалежну змінну х і саму функцію у.