
- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
Приклад 9.
Знайти похідні функції:
а)
;
б)
.
Розв’язання.
а)
Задана функція є суперпозицією 3-х
функцій: v(x)=5x,
u(v)=sinv, f(u)=u2.
Маємо:
v′(x)=5,
u′(v)=cosv,
f′(u)=2u.
А тому
.
б)
Аналогічно,
,
.
6. Логарифмічна похідна.
Розглянемо
функцію.
Таку функцію називаютьстепенево-показниковою.
Її похідну
знаходять за допомогою логарифмічної
похідної, тобто,
таку функцію спочатку логарифмують, а
потім знаходять похідну:
ПРИКЛАД 10.
Знайти
похідну функції
.
Розв’язання.
Прологарифмуємо задану функцію і знайдемо похідну:
7. Похідна функції, заданої параметрично. Диференціювання неявно заданої функції.
Нехай
функція
задана параметрично:х=φ(t),
y=ψ(t), а
t
b.
Тоді її похідну знаходять за формулою:
ПРИКЛАД 11.
Знайти
,
якщоx=4cos t,
y=-6sin t.
Розв’язання.
Оскільки
x't=-4sin
t, y't=-6cos
t, то за
формулою маємо:
=
.
Нехай
неявна функція
задана рівняннямF(x,y)=0.
Щоб продиференціювати неявно задану
функцію, потрібно взяти похідну по х
від обох частин записаної рівності,
вважаючи у
функцією х,
і отримане рівняння розв’язати відносно
у'.
Похідна неявно заданої функції виражається
через залежну змінну х
і саму функцію у.
ПРИКЛАД 12.
Знайти похідну у', якщо 2х2+3у3-2х+5у-7=0
Розв’язання.
Продиференціюємо
записану рівність,
застосовуючи
до другого доданку правило диференціювання
складеної функції: 4х+9у2
у' -2+5
у'=0
у'(9у2+5)=-4х+2
у'=
Тема 2. Диференціал.
Означення диференційовної функції та диференціала.
Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
Застосування диференціала.
4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
1. Означення диференційовної функції та диференціала.
Нехай задано функцію y = f(x), x є [a;b]. Виберемо точку x0 є (a;b) і надамо їй приросту ∆x так, що x0 + ∆x є (a;b). Обчислимо приріст функції в точці x0:
∆f(x0) = f(x0 +∆x) – f (x0).
Означення
2.1.
Функція
y = f(x) називається
диференційовною
в точці
х0,
якщо її приріст у цій точці можна записати
у вигляді ∆f(x0)
= А(x0)∆х+(x0,∆x)
∆x, де А(x0)
– число, що не залежить від ∆x
і
(x0,
∆x) = 0.
Означення 2.2. Функція y = f(x) називається диференційовною на множині Х, якщо вона диференційовна у кожній точці цієї множини.
Приклад 1.
Довести,
що функція
диференційована
в точці
.
Розв’язання.
Надамо
точці
приросту
і обчислимо відповідний приріст функції:
∆у(1)=у(1+
)-у(1)=(1+
)2-12=1+2
+
2-1=2
+
2.
Отже, А(1)=2, α(∆х,1)=∆х
і
.
За означенням 2.1. функціяу=х2
диференційовна в точці
.
Означення 2.3. Диференціалом функції y=f(x) в точці х0 називається лінійна відносно ∆х частина приросту диференційовної в точці х0 функції.
Позначення: d f(х0). За означенням: d f(х0)= А(x0)∆х.
З’ясуємо
зв'язок числа А(x0)
з функцією y
= f(x). Розглянемо
приріст диференційовної в точці х0
функції:
.
Поділимо обидві частини рівності на
і
перейдемо до границі за умови, що
0.
Маємо:
.
Тоді
- повний приріст диференційовної в
точціх0
функції.
Отже, для обчислення диференціала маємо формулу: df(x0) = f ′(x0)dx, де ∆х = dx –диференціал незалежної змінної. Використовуючи отриману формулу, можемо записати диференціали основних елементарних функцій.
Таблиця диференціалів основних елементарних функцій.
-
df(x)
df(x)
с, с- стала
dx
, k
к хк-1dx
dx
dx
dx
dx
dx
dx
dx
-
dx
ех
ех
dx
dx
dx
Рівність
df(x0)
= f ′(x0)dx
можна переписати у вигляді
.
Маємо ще одне позначення похідної
функції в точці.