
- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
У попередніх питаннях ми знаходили похідні окремих функцій, виходячи з означення похідної. На практиці функції диференціюють за допомогою певних правил і формул. Похідні основних елементарних функцій наведені у таблиці.
Таблиця похідних основних елементарних функцій.
-
f'(x)
с, с- стала
, k
к хк-1
-
ех
ех
5. Правила диференціювання.
Теорема 1.2. (похідна суми та різниці). Якщо функції y = f(x) і y = g(x) мають похідну в точці х, то їх сума f(x)+ g(x) (різниця f(x)- g(x)) теж має похідну в цій точці і похідна сума (різниці) дорівнює сумі (різниці) похідних цих функцій.
Доведення.
Функція у =
f(x) має похідну
в точці х,
тому існує границя
,
аналогічно для функції
існує границя
.
Розглянемо додаткову функціюh(x)=
f(x)+g(x) і
знайдемо її приріст в точці х:
h(x)=h(x+
x)-h(x)=(f(x+
x)+g(x+
x))-(f(x)+g(x))=(f(x+
x)-f(x))-(g(x+
x)-g(x))=
=
f(x)+
g(x).
Знайдемо
відношення:
Оскільки
кожен доданок має границю, то існує
границя суми і дорівнює сумі границь,
тобто,
Таким
чином,
Для різниці доводиться аналогічно.
Приклад 6.
Знайти похідні функцій:
а)
y=x3+sinx-lnx;
б)
Розв’язання.
а)
За попередньою теоремою
=(x3+sinx-lnx
=(х3
+(sin
-(lnx
.
Використовуючи відповідні формули з
таблиці похідних, маємо:
=3х2+cosx-
.
б)
Перепишемо функцію у вигляді:
.
Тоді:
=
.
Теорема 1.3. (похідна добутку). Якщо функції y = f(x) і y = g(x) мають похідну в точці х, то їх добуток також має похідну в цій точці і виконується рівність
Наслідок. (c ∙ f(x))' = c ∙ f’(x). (Сталий множник можна виносити за знак похідної)
Якщо в добутку один множник сталий, то похідна такого добутку дорівнює цьому сталому множнику, помноженому на похідну змінного множника.
Приклад 7.
Знайти похідні функції:
а) y = x tgx; б) y=exlnx
Розв’язання.
За
теоремою про похідну добутку маємо:
а).
б)
Теорема
1. 4. (похідна
частки). Якщо
функції y =
f(x) і y
= g(x) у точці
х
мають похідну і
,
то їх частка теж має похідну в цій точці
і виконується рівність
Наслідки.
а).
б)
Приклад 8.
Знайти похідні функції:
а);
б)y=
Розв’язання.
За
теоремою про похідну частки маємо: а)
;
б)
;
;
●
Теорема 1. 5. (похідна складеної функції). Якщо функція y = f(x) має похідну в точці u0 (f′u(u)) і функція u = и(x) має похідну в точці х0, причому u0 = и(x0), то складена функція y(x) = f (и(x)) має похідну в точці х0, яка обчислюється за формулою y′(x0) = f′(u0)∙и′x(x0). (похідна складеної функції дорівнює добутку похідної внутрішньої функції на похідну зовнішньої функції).
Можна сформулювати правило знаходження похідної складеної функції: щоб знайти похідну складеної функції, треба знайти похідну зовнішньої функції по зовнішньому аргументу і результат помножити на похідну внутрішньої функції по внутрішньому аргументу.