Тема 5. Права споживачів на обмін товарів

НАЛЕЖНОЇ ЯКОСТІ, НЕДІЙСНІСТЬ УМОВ

ДОГОВОРІВ, ЩО ОБМЕЖУЮТЬ ПРАВА СПОЖИВАЧІВ 133

5.1. Права споживачів на належну якість товарів (робіт

послуг) 133

5.1.1. Основний зміст статті 6 Закону України „Про захист

прав споживачів" 133

5.1.2. Основний зміст статті 7 Закону України „Про захист

прав споживачів" 134

3. Права споживачів на обмін товарів належної якості 135

4. Перелік товарів належної якості, що не підлягають

обміну (поверненню) 136

5.1.5. Як бути, якщо продавець чи виробник не виконує

гарантійних зобов'язань 138

Ситуаційні завдання 140

ТЕСТИ 143

Тема 6. Права споживачів: на інформацію

ПРО ТОВАРИ (РОБОТИ, ПОСЛУГИ) У СФЕРІ

ТОРГОВЕЛЬНОГО ТА ІНШИХ ВИДІВ

ОБСЛУГОВУВАННЯ 144

6.1. Права споживачів на інформацію про продукцію 144

6.1.1. Основний зміст статті 15 Закону України „Про захист

прав споживачів" 144

Ситуаційні завдання 147

ТЕСТИ 150

6.2. Права споживачів у сфері торговельного та інших

видів обслуговування 152

6.2.1. Основний зміст статті 17 Закону України „Про захист

прав споживачів" 152

6.2.2. Інструкція "Про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання на підприємствах

роздрібної торгівлі та громадського харчування" 153

Ситуаційні завдання 157

ТЕСТИ 161

Тема 7. Відповідальність за порушення

ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

ТА СУДОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ 163

7.1. Відповідальність за порушення законодавства "Про

права споживачів" 163

7.1.1. Основний зміст статті 23 Закону України „Про захист

прав споживачів" 163

7.1.2. Повноваження органів з захисту прав споживачів та порядок проведення перевірок 165

7.2. Види відповідальності за порушення законодавства

України "Про захист прав споживачів" 169

Ситуаційні завдання 176

ТЕСТИ 177

Тема 8 правила торгівлі продовольчими товарами 179

8.1. Особливості продажу круп, макаронних виробів,

борошна, крохмалю, цукру та кухонної солі 182

2. Особливості продажу м яса і м 'ясопродуктів 184

3. Особливості продажу молока, молокопродуктів, майонезу, морозива, харчових жирів, сирів, яєць курячих харчових 187

4. Правила роздрібної торгівлі хлібобулочними виробами 192

Ситуаційні завдання 195

ТЕСТИ 196

Тема 9. Правила торгівлі непродовольчими товарами 201

9.1. Правила продажу непродовольчих товарів 201

9.1.1. Особливості продажу товарів побутової хімії,

мінеральних добрив та засобів захисту рослин 201

2. Особливості продажу лісоматеріалів і будівельних матеріалів 203

3. Особливості продажу меблів 207

4. Особливості продажу тютюну і тютюнових виробів 208

Ситуаційні завдання 214

ТЕСТИ 221

9.2. Правила продажу деяких груп непродовольчих товарів 226

9.2.1. Правила продажу товарів для фізичної культури,

спорту, туризму 226

9.2.2. Правила продажу одягу для фізичної культури,

спорту, туризму 229

9.2.3. Правила продажу взуття для фізичної культури,

спорту, туризму 230

Тести 231

10 ТЕСТИ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ (ДЛЯ ЗАЛІКУ) 235

12. ПИТАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 248

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ 254

Додатки 263

Додаток А 263

Додаток Б 311

Додаток В 347

Додаток Г 371

Додаток Д 374

Додаток Е 392

Додаток Є 394

Додаток Ж 432

Додаток З 443

Література 445

Передмова

„Захист прав споживачів" є дисципліною вибіркової частини ци­клу професійної та практичної підготовки спеціаліста.

Ставши на шлях ринкових перетворень, Україна сьогодні пережи­ває глибоку соціально-економічну кризу. Швидке посилення майно­вої нерівності та розшарування населення, невпевненість у майбут­ньому, правова, економічна та соціальна незахищеність громадян країни стають однією з найгостріших проблем. Тому особливу увагу слід приділити дисциплінам, які здатні підвищити захищеність гро­мадян. Насамперед йдеться про безпечність товарів та послуг, які споживає населення та якість яких суттєво впливає на здоров'я гро­мадян і рівень їх життя в цілому. Вирішення вказаних проблем ускладнюється тим, що нові, адекватні ринковим методам господа­рювання інститути та механізми в Україні ще не сформовані.

Мета курсу - забезпечити поглиблене вивчення основних прав спо­живачів щодо придбання, використання (споживання) товарів і послуг, а також нормативних актів, що регулюють цю сферу відносин.

Основними завданнями курсу є вивчення: прав споживачів, що визначені міжнародною організацією споживчих товариств (ЮСЦ); формування та розвитку консюмеризму; проблем захисту інтересів і прав споживачів; правової бази консюмерського руху в Україні; консюмерських структур в державі; міжнародного співробітництва України в сфері консюмеризму.

Підручник укладений на основі програми з урахуванням знань студентів, які вони отримали при вивченні дисциплін бакалаврсь­кого рівня: фундаментальних (хімія і методи дослідження сировини і матеріалів; фізика і методи дослідження сировини і матеріалів; основи стандартизації, метрології і управління якістю; сенсорний аналіз; теоретичні основи товарознавства; товарознавство непродо­вольчих товарів; основи маркетингу), професійно-орієнтованих (матеріалознавство та основи технології виробництва товарів на­родного споживання; організація та технологія торгівлі та послуг; комерційне право; маркетингова діяльність підприємств). У ньому висвітлені сучасні досягнення науки і виробництва.

У результаті вивчення дисципліни „Захист прав споживачів„ сту­дент повинен знати:

• основні напрямки формування громадсько-державної політики для забезпечення захисту прав споживачів;

• основні напрями державного регулювання підприємницької діяльності у сфері торгівлі; закон „Про захист прав споживачів" та інші нормативно-правові акти, що регулюють цю сферу діяльності людини;

• порядок інспектування підприємств торгівлі;

• права продавців і їх захист;

• правові основи захисту прав споживачів;

• права споживачів і їх захист;

• право на задоволення основних потреб;

• право на безпеку;

• право на інформативність;

• право вибору;

• право бути вислуханим;

• право на відшкодування;

• право на споживчу освіту;

• право на здорове навколишнє середовище;

• правила торгівлі непродовольчими товарами;

• правила торгівлі різними групами продовольчих товарів;

• історію формування та розвитку консюмеризму в Україні;

• сучасні проблеми споживання і захисту прав споживачів в Україні

Студент повинен вміти:

• читати і розшифрувати товарну інформацію;

• ідентифікувати товар в сфері обігу;

• документально оформляти результати контролю якості това­рів;

• складати обгрунтовані заявки;

• здійснювати перевірку дотримання правил підприємницької діяльності;

• здійснювати контроль за дотриманням правил продажу про­довольчих та непродовольчих товарів.

• здійснювати перевірку дотримання суб'єктами підприємниць­кої діяльності гарантованих законодавством прав споживачів

Проблема захисту прав споживачів - це комплексна, багатоаспе-ктна проблема, яка безпосередньо пов'язана зі зміцненням націона­льної безпеки держави та захистом її громадян. Вона торкається всього ланцюга виробничих відносин: товаровиробник-торгівля-споживач, і в кожній ланці цих відносин має свої специфіку й особ­ливості.

Захист прав споживачів є актуальним у контексті економічної безпеки. Економічна безпека - це такий стан розвитку національної економіки, який дозволяє зберігати стійкість до внутрішніх і зовні­шніх загроз і здатний задовольнити матеріальні потреби особи, су­спільства, держави. Загрозами економічній безпеці України слід вважати явні чи потенційні дії, що ускладнюють або роблять немо­жливими реалізацію національних економічних інтересів і створю­ють небезпеку для соціально-економічної і політичної системи, на­ціональних цінностей, життєзабезпечення нації та окремої особи. У зв'язку з цим проблема захисту прав споживачів вимагає від держа­ви цілеспрямованих дій щодо забезпечення основних прав людини.

Основна мета курсу „Захист прав споживачів" - забезпечити по­глиблене вивчення основних прав споживачів щодо придбання, ви­користання (споживання) товарів і послуг, а також нормативних ак­тів, що регламентують цю сферу відносин. Завданнями курсу є:

• вивчення прав споживачів у сфері торговельного та інших видів обслуговування;

• вивчення прав споживачів: у разі порушення виконавцями умов договору про виконання робіт (надання послуг); майнової від­повідальності за шкоду, заподіяну товарами (роботами, послу­гами) неналежної якості; відповідальності за порушення зако­нодавства про захист прав споживачів;

• вивчення досвіду організацій захисту прав споживачів за кор­доном в контексті історичних перетворень;

• аналіз ефективності впровадження різноманітних нововведень відповідно до споживчої концепції окремих країн та світової концепції;

• ознайомлення із структурою організації захисту прав спожива­чів: громадських, державних, об'єднаних установ, визначення функцій, які виконують ці установи в сучасних умовах;

• окреслення перспективних шляхів підвищення ефективності ор­ганізації захисту споживача в Україні та в світі, в тому числі, ви­ділення проблеми освітянства та поінформованості населення.

У сучасних умовах ринкової економіки кожен продавець (виготі-вник, виконавець) намагається привернути увагу до свого товару, тим самим збільшуючи обсяги своїх продажів.

Але кожен продавець (виготівник, виконавець) повинен розумі­ти, що товар, який він реалізує (виготовляє), повинен відповідати нормативно - правовим актам, які діють в Україні.

Товари (роботи, послуги), які придбаває споживач, мають бути належної якості, з відповідною документацією та зазначеними га­рантійними термінами, для того щоб в разі неякісного товару (ро­боти, послуги) споживач міг пред'явити продавцеві (виготівникові, виконавцеві) вимоги щодо ремонту, обміну даного товару.

Сьогодні багато продовольчих товарів містить різні хімічні та синтетичні домішки, які наносять шкоду здоров'ю людини. Так, наприклад, у напоях містяться шкідливі барвники, у консервах -консерванти.

Виявлені випадки, коли дитячі іграшки виготовляли із шкідливих для здоров'я дитини полімерів та інших неякісних матеріалів. Тому кожна людина має право бути поінформованою у повній мірі про склад продуктів, які вживає, та про склад промислових товарів, якими користується вона та її діти, тобто має право на безпеку товарів.

Споживачі мають право на:

^ задоволення основних потреб;

> основні товари та послуги, які забезпечують виживання (хар­чування, одяг, освіту);

^ інформованість - отримані відомості необхідні для того, щоб робити вибір і для прийняття рішення;

• право вибору - визначає право мати доступ до різноманітних товарів і послуг;

• право бути вислуханим - відстоювати свої інтереси і спонука­ти урядові та інші органи брати їх до повного розгляду;

• відшкодування - на задоволення обґрунтованих претензій, тобто право стримувати компенсацію у випадках придбання неякісних товарів або отримання незадовільних послуг.

Сьогодні актуальним є питання про право споживача на інфор­мацію про товари (роботи, послуги), адже не маючи необхідної і доступної інформації про товар, не можна реально оцінити його за якістю та за споживними властивостями. Знання цих прав забезпе­чує можливість компетентного вибору товару.

Нерідко характеристика товару подається іноземною мовою, не вказується виробник товару, відсутні протипоказання щодо засто­сування, не вказуються дати виготовлення і реалізації товару і т. п. Такий товар за певних умов може бути небезпечний для життя здо­ров'я споживача.

Що робити в такій ситуації споживачеві? Куди звернутися?

На ці та багато інших питань дає відповідь цей підручник, поси­лаючись на законодавчі документи.

Україна першою серед колишніх республік СРСР прийняла За­кон «Про захист прав споживачів». Цей закон регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виготівниками (виробни­ками) виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації дер­жавного захисту їх прав.

У Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

1)безпека продукції- відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середови­ща за звичайних умов використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції;

2)введення продукції в обіг-діії суб'єкта господарювання, спря­мовані на виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з подальшою самостійною або опосередкованою реаліза­цією на території України;

3)виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;

4)виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення та­кого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаков­ці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або ін­ший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар;

5)гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (прода­вець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язан­ня про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг;

6)офісне приміщення - будь-яке приміщення (будівля тощо), в якому знаходиться суб'єкт господарювання або його філія, або його структурний підрозділ, або представництво;

7)договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і про­давцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного пра-вочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ);

8)договір, укладений на відстані, - договір, укладений продав­цем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанцій­ного зв'язку;

9)договір, укладений поза торговельними або офісними при­міщеннями, - договір, укладений із споживачем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця;

10)електронне повідомлення - інформація, надана споживачеві через телекомунікаційні мережі, яка може бути у будь-який спосіб відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді;

11)засоби дистанційного зв'язку- телекомунікаційні мережі, поштовий зв'язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Ін-тернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані;

12) істотний недолік- недолік, який робить неможливим чи не­допустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором; 13)належна якість товару, роботи або послуги - властивість

продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем;

14)нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємни­цька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торго­вим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції;

15)недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам норма­тивно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, надану виробником (виконавцем, продавцем);

16)нормативний документ - цей термін застосовується у зна­ченні, визначеному Законом України "Про стандартизацію";

17)послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) спожива­чеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріаль­ного блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням спо­живача для задоволення його особистих потреб;

18)продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації;

19)продукція - будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для задоволення суспіль­них потреб;

20)реалізація - діяльність суб'єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг);

21)робота - діяльність виконавця, результатом якої є виготов­лення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замов­ленням споживача для задоволення його особистих потреб;

22)споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, викорис­товує або має намір придбати чи замовити продукцію для особис­тих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяль­ністю або виконанням обов'язків найманого працівника;

23. споживчий кредит- кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на при­дбання продукції;

24. строк (термін) придатності - строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умова­ми договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції якісні показ­ники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору;

25)строк служби - календарний строк використання продукції за призначенням, починаючи від введення в обіг чи після ремонту, протягом якого виробник (виконавець) гарантує її безпеку та несе відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини;

26. торговельне приміщення - майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціа­льно призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб'єкт го­сподарювання здійснює діяльність з реалізації товару;

27. фальсифікована продукція - продукція, виготовлена з пору­шенням технології або неправомірним використанням знака для то­варів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи.

Законодавство України про захист прав споживачів складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відпові­дно до нього.